Постанова № 73240235, 27.03.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 766/20475/17-ц Головуючий в І інстанції Прохоренко В.В.

Номер провадження: №22-ц/791/429/18 Доповідач Кутурланова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Майданіка В.В.,

ОСОБА_1,

секретар Цвєткова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 січня 2018 року у складі судді Прохоренко В.В. у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «БАНС» про стягнення коштів за договором поворотної фінансової допомоги,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «БАНС» про стягнення коштів за договором поворотної фінансової допомоги.

У ході розгляду справи ОСОБА_3, діючий від імені ОСОБА_2, звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, обґрунтувавши її неплатоспроможністю відповідача, наявністю майнових вимог та судових рішень про стягнення з ПП «БАНС» грошових коштів на користь інших юридичних та фізичних осіб, що в подальшому може утруднити, зробити неможливим виконання рішення суду та ускладнити розгляд справи.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 січня 2018 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник апелянта просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не зазначено обставин, які б підтверджували співмірність такого забезпечення позовним вимогам, як арешт всього майна, яке належить відповідачу, розміру позовних вимог, а також не надано доказів відносно існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно ч.1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, як зазначено в ч.3 ст. 150 ЦПК України, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зважаючи на зазначену вимогу закону, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що заявником не доведена співмірність вимоги накладення арешту на все майно, яке належить відповідачу, вимозі, заявленої позивачем.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилався на наявність рішень судів господарської та загальної юрисдикції про стягнення з ПП «БАНС» грошових коштів на користь інших юридичних та фізичних осіб, які вже перебувають на примусовому виконанні в органах держаної виконавчої служби та вважав необхідним накласти арешт на все майно відповідача з метою унеможливлення його відчуження на виконання інших судових рішень.

На думку колегії суддів, такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства України, зважаючи зокрема на те, що ч.1 ст. 129 Конституції України та ст.18 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами, а невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Доводів, які б спростували законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, апеляційна скарга не містить, у зв'язку із чим підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.374,375 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 02 квітня 2018 року.

Головуючий О.В. Кутурланова

Судді: В.В. Майданік

ОСОБА_1