Ухвала суду № 73240058, 03.04.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3493/2017

Провадження № 2-о/635/7/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря Токарук Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи Міністерство Соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення,

УСТАНОВИВ:

до Харківського районного суду Харківської області подано заяву окремого провадження, в якій заявник просить суд встановити юридичний факт загибелі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні обов?язку військовослужбовця 18 липня 2015 року в районі с. Верхньошироківське (Октябр), Нововодолазького району Донецької області внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 3 липня 2017 року відмовлено у відкритті провадження в справі з тих підстав що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного провадження.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 24 жовтня 2017 року скасована ухвала про відмову у відкритті провадження в справі з тих мотивів, що заявник має намір скористатися правами, передбаченими Конвенцією про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, жертви міжнародного збройного конфлікту.

З матеріалів справи вбачається, що факт загибелі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні обов?язку військовослужбовця 18 липня 2015 року в районі с. Верхньошироківське (Октябр), Нововодолазького району Донецької області підтверджується у встановленому законом порядку лікарським свідоцтвом про смерть № 2448 від 10.07.2015 року, свідоцтвом про смерть серія І-ВЛ № 505188, протоколом військово-лікарської комісії № 264 від 1 вересня 2015 року, про що заявник отримала посвідчення про право на пільги, встановлені законодавством для сімей загиблих ветеранів війни серія С № 035382. Отже, додатково в порядку цивільного судочинства встановлення такого факту не передбачено вимогами ст. ст. 234, 256-259 ЦПК України, як діяли на час подання заяви.

Крім того, на теперішній час, відповідно до вимог п. п. 8, 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Таким чином, заявник фактично звертається до суду не з метою встановлення факту загибелі її чоловіка як військовослужбовця під час виконання бойової операції під час захисту батьківщини, а просить суд встановити факт смерті в результаті агресії іноземної держави, а саме, що така смерть наслала в результаті агресії Російської Федерації.

Відповідно до вимог п. 9 ст. 85 Конституції України до компетенції Верховної Ради України відноситься оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України. Зазначені повноваження Верховної Ради України не стосуються правовідносин, що регулюються цивільним судочинством.

На підставі наведеного суд вважає, що встановлення факту наявності агресії іноземної держави, в результаті чого відбувається використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України - в порядку цивільного судочинства не допускається, оскільки Конституцією України встановлено інший порядок встановлення такого факту.

Крім того, суд, оглянувши чисельні рішення інших судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій вважає необхідним не погодитись із практикою встановлення таких фактів з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зазначений принцип цивільного судочинства впроваджує захист прав громадян, що носить індивідуальний характер.

Встановлення фактів наявності озброєного конфлікту між державами стосуються прав та обов?язків невизначеного кола осіб, що суперечить принципам цивільного судочинства, які захищають права окремого громадянина у правовідносинах, що стосуються конкретного громадянина, і рішення суду в таких справах носить індивідуально правовий характер, а суд розглядає такі справи у разі, якщо установлений порядок реалізації прав окремого громадянина до звернення до суду вичерпаний шляхом досудового врегулювання спору з органами, що уповноважені приймати рішення про надання окремому громадянину відповідних прав, в даному випадку органи, які мають повноваження надати громадянину права, передбачені Конвенцією про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях.

Крім того суд враховує що у відповідності до статті 2 Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, ця Конвенція застосовується в усіх випадках оголошеної війни чи будь - якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується в усіх випадках часткової або повної окупації території держави однієї з Високих Договірних Сторін, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір. Статтею 13 Конвенції передбачено, що ця конвенція застосовується до поранених і хворих, які належать, зокрема, до категорії та особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил.

В своїй заяві та у судовому заявник і її представник не надали ніяких доводів на те, які саме цивільні права за допомогою зазначеної конвенції заявник бажає реалізувати, що свідчить про відсутність конкретної мети у заявника, для досягнення якої вона звернулась із такою заявою.

Враховуючи наведене суд вважає, що заява ОСОБА_1, заінтересовані особи Міністерство Соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення в даному в випадку не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки встановлення факту агресії Російської Федерації проти України в такому випадку не відноситься до компетенції суду, а факт загибелі підтверджений наданими суду документами.

За таких обставин, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, оскільки ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи Міністерство Соціальної політики України, Російська федерація про встановлення факту, що має юридичне значення – закрити.

На ухвалу може бути подана апеляція протягом 15 днів з моменту її підписання.

Повний текст ухвали складений 6 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: Назаренко О.В.