Рішення № 73238098, 05.04.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3187/17

Номер провадження 2/623/279/2018

РІШЕННЯ

іменем України

05 квітня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,

з участю: секретаря Ардашевої Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюм Харківської області справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

13 грудня 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 109938, 90 гривень, посилаючись на те, що 18.08.2010 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н (далі договір), де відповідач отримала кредит у розмірі 13100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30, 00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, в результаті чого має заборгованість за кредитом станом на 30.09.2017 в сумі 109938, 90 гривні, яка складається з наступного :

8409, 96 грн. - заборгованість за кредитом;

92324, 29 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

3493, 29 грн.– заборгованість за пенею та комісією,

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 5211, 38 грн. - штраф (процентна складова).

Позивач просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.08.2010 року в розмірі 109938, 90 грн. та покласти на відповідача витрати пов'язані з розглядом справи у суді у розмірі 1649, 08 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач, ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленою про день та місце розгляду справи відповідно до ч. 6, 7 ст.187 ЦПК України, в судове засідання не з'явилася.

Частиною 4 статті 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Із матеріалів справи вбачається, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився повторно в судове засідання без повідомлення причин неявки; відповідач не подав відзив, а позивач не заперечує проти вирішення справи в порядку заочного розгляду.

Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 18.08.2010 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н , де відповідач отримала кредит у розмірі 13100, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30, 00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ( а.с. 5-34).

Згідно із розрахунком заборгованості відповідач станом на 31.10.2017 року має заборгованість в сумі 109938, 90 гривні, яка складається з наступного:

8409, 96 грн. - заборгованість за кредитом;

92324, 29 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

3493, 29 грн.– заборгованість за пенею та комісією,

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 5211, 38 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

В зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.

Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення договірних прав позивача, а тому на їх захист з відповідача підлягають стягненню неповернені кредитні суми, заборговані відсотки, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В частині стягнення пені в сумі 3493, 29 грн., нарахованої за період з 30.04.2014 року по 30.09.2017 року та штрафів в сумі 5711, 38 грн. то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно довідки адресно - довідкового підрозділу ГУДМС України в Харківській області станом на 15.01.2018 відповідач зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 33).

ОСОБА_2 та Ізюмський район Харківської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015р.

При таких обставинах, зважаючи на те, що штрафи нараховані за період, який пізніше 14 квітня 2014 року, та імперативну заборону на її стягнення, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалюється рішення, суд присуджує з відповідачів понесені і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10-13, 263-265, 268, 280, 281, 282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії МН номер 612745, виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 03.09.2003 року, місце реєстрації: вул. Петровського, 18 село Вірнопілля Ізюмського району Харківскої області, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, п/р № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором в розмірі 100734, 23 (сто тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 23 копійки та судові витрати у справі в сумі 1649 (одна тисяча шістсот сорок дев’ять) гривень 00 копійки, а всього 102383, 31 ( сто дві тисячі триста вісімдесят три) гривні 31 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 30 денний строк апеляційної скарги.

Суддя П.П.Винниченко