Вирок № 73237965, 05.04.2018, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/237/17

Номер провадження 1-кп/585/34/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Євлах О.О., з участю прокурора - Микитовського С.О., обвинуваченого - ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2, потерпілого - ОСОБА_3, представника потерпілого - ОСОБА_4, секретаря - Безручко О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни кримінальну справу по матеріалах кримінального провадження № 12016200100000818 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина РФ, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, раніше не судимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14.07.2016 року близько о 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі ВАЗ-2121, д/н 55-70 СУТ по вул. Горького в м. Ромни на підйом по «Процівській горі», не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перетнув перехрестя вулиць Прокопенка та Горького і проявляючи неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, рухаючись по вул.Горького м.Ромни, допустив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_3, який перетинав проїзну частину справа наліво , в напрямку його руху. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3 «б»,12.3 Правил дорожнього руху України. Із яких невідповідності його дій вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, за яких, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди, знаходяться в прямому причинному зв’язку з виникненням даної події.

Внаслідок зіткнення велосипедист ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження: у вигляді «закритого уламкового черезвертлюгового перелому лівого стегна із зміщенням», які відповідно до висновку експертизи відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень по тривалості розладу здоров’я, так як для повного зрощення необхідний час більше 3-х тижнів.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав в тому, що він вчасно не зорієнтувавшись, у зв’язку зі стрімкістю події, коли помітив велосипедиста, який рухався в його бік, намагався об’їхати його з лівого боку, не встиг і відбулося зіткнення з велосипедистом. Вважає, що першопричиною ДТП стали дії велосипедиста, який одразу після ДТП сам говорив йому, що він винен у тому, що сталось . Також пояснив, що 14.07.2016 р. близько 9-20 год., керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ -2121, рухався по м.Ромни, в автомобілі з ним був пасажир – ОСОБА_5. Піднімаючись на «Процівську гору» їхав по смузі руху, що визначає рух прямо і на ліво, тобто ближче до центра дороги. Піднявшись на гору, з правого боку побачив велосипедиста, який рухався пересікаючи дорогу з права на ліво. Бачив як у велосипедиста була піднята рука. Намагався його об’їхати, тому виїхав на зустрічну смугу. Але уникнути зіткнення не встиг. Зіткнення прийшлось на передню праву частину авто. В останньому слові вину свою визнав повністю, вибачився перед потерпілим, просив його суворо не карати, не позбавляти волі. Просив не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки за допомогою автомобіля він заробляє на життя, а позбавлення права керування транспортними засобами поставить його в скрутне матеріальне становище та позбавить його можливості відшкодувати шкоду потерпілому.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду повідомив, що 14.07.2016 р. рухався на велосипеді по вул.Прокопенка, м.Ромни. Перетнувши перехрестя вул.Прокопенка та вул. Горького,маючи намір повернути вліво, у двори, заздалегідь показав поворот і почав рух ближче до центра дороги. В той час, коли він рухався вздовж сполошної полоси, не встигши здійснити поворот вліво, відчув удар автомобіля «Нива» правим крилом у його ліве стегно, від чого він упав, не доїхавши до повороту кілька метрів. Від виїзду на дорогу вул.Горького до місця зіткнення проїхав метрів 13. Від падіння він отримав тілесні ушкодження та був доставлений до Роменської ЦРЛ , де в подальшому лікував перелом лівого стегна. Додатково додав, що автомобіль «Нива» перед зіткненням здійснював обгін по зустрічній смузі, автомобіль пересік сполошну і зачепив його. В призначенні покарання підтримав свого представника, який просив призначити покарання у виді двох років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки.

Про винність ОСОБА_1, суд робить висновок виходячи з наступного.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомив, що 14.07.2016 р., зранку, перебуваючи біля перехрестя вул.Горького–Прокопенка, м.Ромни, він бачив як з боку вул.Прокопенка виїхав велосипедист, повернув у право та продовжив рух по вул.Горького в бік центру. Велосипедист їхав по правому краю дороги. Бачив як на Процівську гору виїхав автомобіль «Нива», який рухався зі швидкістю близько 40 км/год і продовжив рух по вул.Горького. інших автомобілів на дорозі не бачив. Автомобіль «Нива» зіткнувся з велосипедистом ближче до середини дороги. Куди прийшовся удар, точно не пам’ятає, здається у переднє колесо. Від зіткнення велосипедист упав, та його забрала швидка допомога. Він стояв метрів за сто від місця зіткнення, тому все добре бачив. Пізніше, коли не пам’ятає, працівники поліції запросили його в якості понятого під час проведення слідчого експерименту. Проводились заміри та оформляли схему. Під час слідчого експерименту весь час присутнім не був, відлучався, але в протоколі було викладено те, що він бачив на власні очі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 дав показання, що 14.07.2016 р. був пасажиром в автомобілі «Нива», яким керував ОСОБА_1. Сидів на передньому пасажирському сидінні. Виїхавши на «Процівську гору» в м.Ромни автомобіль рухався ближче до осьової лінії. Коли піднімались на гору, права смуга була вільна. З правого боку їхав велосипедист і перед автомобілем повернув у ліво, «підрізавши» автомобіль. На зустрічній смузі їхав автомобіль, а тому не було можливості від»їхати більше вліво. Він не бачив щоб велосипедист показував якісь повороти. Помітив велосипедиста коли той наближався вже до них. Рухався він метрів за три від правого краю дороги. Коли ОСОБА_1 почав гальмувати не пам’ятає. Чи була вільна права смуга не пам’ятає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду повідомив, що був понятим під час проведення слідчого експерименту. Слідчий демонструвала відео, на якому було зафіксовано ДТП і відповідно до побаченого експерт виставляв орієнтири та проводились заміри. Особисто він робив зауваження, що місце зіткнення на схемі не відповідає місцю зафіксованому на відео. Але місце зіткнення занесене до схеми відповідало тому, на яке вказав потерпілий. Ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_3 нічого не розповідали, всі заміри робились із того, що бачили на відео і приблизно слідчі виставляли орієнтири.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду повідомив, що працює на заправці, що біля перехрестя вул.Прокопенка та вул.Горького. Влітку 2016 року прийшла поліція і запросила його в якості понятого. Як проводили слідчий експеримент не бачив, а лише підписав документ, який йому дали працівники поліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що влітку 2016 року був запрошений понятим під час огляду місця ДТП. Працівники поліції проводили заміри дороги, по ширині та уздовж. Всі заміри заносили до протоколу, який він також підписував. Потерпілого на час огляду вже не було, його забрали в лікарню.

Допитана в судовому засіданні слідчий Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_10 суду повідомила, що 14.07.2016 року на вул.Горького, неподалік перехрестя вулиць Прокопенка-Горького сталось ДТП за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_11. Того дня нею проводився огляд місця події, а пізніше слідчий експеримент за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_11 із залученням експерта. Під час огляду місця події був присутній ОСОБА_1. Зафіксували місце де були сліди крові на асфальті та вилучили велосипед. Провели відповідні заміри. Під час слідчого експерименту учасникам було продемонстровано відео з камер відео спостереження. Потім показували місце повороту виїзду на дорогу ОСОБА_11 та ОСОБА_1, траєкторію руху та місце зіткнення, як це було визначено із переглянутого відео. ОСОБА_1 та ОСОБА_11 підтверджували, або уточнювали відповідні місця. Проводились заміри, які були занесені до протоколу.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_12 суду повідомив, що в листопаді 2016 року був залучений в якості спеціаліста під час проведення слідчих експериментів, які проводились спочатку з ОСОБА_1, а потім з ОСОБА_3. Складалась схема ДТП. Дані заносились відповідно до замірів зроблених по орієнтирам виставлених за результатом перегляду відео з камери відео спостереження, які зафіксували ДТП. В ході проведення слідчих експериментів орієнтири уточнялись ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Використовуючи дані отримані під час слідчого експерименту ним була проведена експертиза та надано висновок від 13.12.2016 р..

Зазначені пояснення потерпілого та свідків збігаються між собою, не містять суперечностей, які б ставили під сумнів зазначені ними обставини, а тому суд кладе їх в основу вироку.

Місце та обставини скоєного ДТП підтверджуються й дослідженими судом письмовими доказами, а саме:

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 14.07.2016 року, план-схеми та фототаблиці до нього вбачається, що в м. Ромни по вул. Горького сталося ДТП. Вид події: наїзд на велосипедиста. Проїзна частина пряма горизонтальна ділянка. Дорожні знаки: 5.35.2 «Пішохідний перехід». На автомобілі ВАЗ-2121, д/н 55-70 СУТ зеленого кольору маються пошкодження у вигляді подряпин довжиною 30 см на висоті 70-80 см на правому боці над дверкою, що закриває бензобак. На велосипеді пошкоджень немає. Виявлено сліди крові № 1- 11 м від орієнтиру та 4,6 м до правого краю проїзної частини. Сліди крові № 2 – 0 м (бордюрний камінь) та 10,5 м від орієнтиру. Зі слів ОСОБА_1 – велосипед знаходився на тому місці де виявлені сліди крові, а потім був переміщений на територію АЗС (а.с.45-52).

З протоколу огляду предмету від 24.11.2016 року вбачається, що на лівій частині лівої ручки керма велосипеда Мінськ маються потертості з нашаруванням білового кольору. Обмотка рульової труби біля внутрішньої частини ручок мають потертості та подряпини верхнього шару. Ліва задня частина переднього щитка на відстані 37,45 см від рівня поверхні та на відстані 67,72 см має потертості верхнього шару та фарбу зеленого кольору. На передньому колесі в центральній частині має знос, наднормовий в шинах тиск відсутній на момент огляду (а.с.56).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 17.11.2016 року ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні травматологічного відділення Роменської ЦРЛ з 14.07.2016 року по 05.08.2016 року з діагнозом: «Закритий уламковий черезвертлюговий перелом лівого стегна зі зміщенням». Дисциркуляторна енцефалопатія 2 ст. При поступленні в стаціонар була виявлена рана лівої надбрівної дуги. Характер пошкодження вказує на те, що вони могли утворитися в результаті травматичного контакту з тупими твердими предметами, можливо під час ДТП. По часу ушкодження можуть відповідати 14.07.2016 року, що підтверджується медичною документацією. Вищевказані ушкодження не являються небезпечними для життя і відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень по тривалості розладу здоров’я, так як для повного зрощення перелому необхідний термін більше 3-х тижнів (а.с. 58-59).

Відповідно до висновку експертизи технічного стану транспортного засобу від 30.11.2016 року вбачається, що на період проведення експертного огляду автомобіля «ВАЗ» система рульового керування, робоча гальмівна система та ходова частина даного автомобіля знаходилися у працездатних станах. Технічних несправностей у вищезазначених системах даного автомобіля, методами, що зазначені в дослідній частині даного питання, не виявлено (а.с.68-73).

Згідно протоколів проведення слідчого експерименту від 24.11.2016 року та план-схем до них, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вказали місце наїзду та взаємне розташування транспортних засобів на стадії взаємного зближення до місця наїзду (а.с.62-64,65-66).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №19/119/9-1/148е від 30.12.2016 року в даній дорожній ситуації, при заданих вихідних даних, водій автомобіля «ВАЗ» повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР України. Водій автомобіля «ВАЗ» мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди. В діях водія автомобіля «ВАЗ» з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 ПДР України, які знаходяться у прямому причинному зв’язку з виникненням даної події. В даній дорожні ситуації, при заданих вихідних даних, велосипедист повинен був діяти у відповідності вимог пунктів 16.11 та 16.3 ПДР України. Велосипедист мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної події. В діях велосипедиста з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам пунктів 16.11 та 16.3 ПДР України, яз яких невідповідності його дій вимогам пункту 16.11 ПДР України знаходяться у прямому причинному зв’язку з виникненням даної події (а.с. 75-81).

Постановою апеляційного суду Сумської області від 24.04.2017 року встановлено, що висновок експерта №19/119/9-1/148е від 30.12.2016 р. містить протиріччя, оскільки експертом не надано оцінки про те, чи міг велосипедист з урахуванням його швидкості руху та швидкості руху автомобіля реально спостерігати наближення автомобіля до перехрестя за обставин зафіксованих на відео. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що з матеріалів відеозапису наданого ОСОБА_3, вбачається, що на момент ДТП, велосипедист перехрестя вже проїхав. (т.1а.с.121-122)

За дорученням суду був проведений слідчий експеримент із залученням спеціаліста, під час якого обвинувачений в присутності свого захисника та потерпілий в присутності свого адвоката вказали на обставини зазначеної дорожньо-транспортної події. З протоколу слідчого експерименту з план-схемою до нього від 13.12.2017 року, вбачається, що в ході слідчого експерименту з показів обвинуваченого та потерпілого відтворено маршрут руху велосипедиста та автомобіля та перевірено, при почерговій посадці водія та понятих на робоче місце водія а/м, чи видно водію а/м велосипедиста. Вході слідчого експерименту встановлено, що водію а\м видно велосипедиста та перешкод для виявлення велосипедиста на момент коли останній знаходився на відстані свого шляху гальмування до положення велосипедиста на момент початку перетину велосипедистом краю п/ч вулиці Горького, у водія а/м не було. Також в ході слідчого експерименту було встановлено, що осьова суцільна лінія дорожньої розмітки вулиці Горького закінчується на відстані 1,55 м до лінії орієнтиру. Камера відео спостереження знаходиться на правому куту магазину «Лотос» на відстані 5 метрів від рівня опорної поверхні (т.1, а.с.214-215).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи від 29.01.2018 року в даній дорожній ситуації, за обставин вказаних в матеріалах кримінального провадження та зафіксованих на відеозапису дорожньо-транспортної пригоди, велосипедист, мав об’єктивну можливість виявити наближення автомобіля «ВАЗ» до перехрестя вул.Горького та вул.Прокопенка та повинен був діяти у відповідності до пунктів 16.11 та 16.3 ПДР України, із яких невідповідності його дій вимогам п.16.11 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв’язку з виникненням даної пригоди. В даній дорожній ситуації, при вказаних в матеріалах кримінального провадження обставинах, водій автомобіля ВАЗ повинен був діями у відповідності до вимог п. 2.3 «б»,п.12.3 ПДР України. В діях водія автомобіля «ВАЗ» з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 ПДР України, які знаходяться у прямому причинному зв’язку з виникненням даної події. Разом з тим експертом зазначено, що водії транспортних засобів, перед їх зіткненням, проїздили перехрестя, де черговість регулюється дорожніми знаками пріоритету. На перехресті вулиць Горького-Прокопенка, вул.Горького являється головною дорогою, а вул.Прокопенка, яка примикає з права, відносно напрямку руху автомобіля «ВАЗ»,- другорядною. Під час проїзду перехрестя автомобіль «ВАЗ» рухався по головній дорозі, в напрямку з ліва на право, відносно примикання другорядної дороги. В свою чергу велосипедист, на під"їзді до перехрестя, рухався по вул.Прокопенка, а під час проїзду даного перехрестя здійснював виїзд на головну дорогу, повертаючи при цьому в право. Велосипедист, до перетину умовного поздовжнього ближнього краю проїзної частини вул.Горького, під час та після його виконання, рухаючись по проїзній частині вул.Горького, постійно рухався під кутом, відносно умовно-поздовжньої лінії вище зазначеної проїзної частини в попутному з автомобілем «ВАЗ» напрямку, тим самим перетинаючи проїзну частину вул.Горького. Тобто, на стадії взаємного зближення транспортних засобів до їх зіткнення у велосипедиста ознак, що він виконував перестроювання не було. Таким чином, велосипедист після проїзду перехрестя, не завершивши виконання маневру повороту вправо, тобто не вирівнявшись на проїзній частині вул.Горького, продовжив свій рух під кутом, відносно проїзної частини вище зазначеної вулиці, приближаючись тим самим до смуги, по якій рухався автомобіль «ВАЗ», перетнув умовний край смуги руху даного автомобіля та допустив виїзд на неї де в подальшому і відбулося зіткнення транспортних засобів. Крім того, як під час проведення слідчих експериментів не зафіксовано, так і з відеозапису дорожньо-транспортної пригоди не спостерігається, щоб велосипедист рухався вздовж (паралельно) проїзної частини вул.Горького. Що в совою чергу свідчить про те, що велосипедист, як під час, так і після проїзду перехрестя, постійно рухався під кутом відносно проїзної частини вул.Горького, в напрямку з права на ліво в попутному з ним напрямку, постійно перетинаючи смугу руху останнього. Враховуючи те, як слідує з висновку експерта від 29.01.2018 р., що велосипедист мав об’єктивну можливість спостерігати як наближення автомобіля, з яким відбулося зіткнення до перехрестя, так і в момент безпосереднього його (велосипедиста) виїзду на смугу руху автомобіля, слід вказати, що в дорожній ситуації, яка склалася велосипедист, з моменту його виїзду на проїзну частину вул.Горького змінював дорожню обстановку, на яку від водія автомобіля «ВАЗ», який має перевагу в русі, вимагалася підвищена увага та відповідне реагування. Як слідує з висновку експерта, відповідно до обставин виникнення ДТП, велосипедист, рухаючись по другорядній дорозі, здійснив виїзд на нерегульоване перехрестя нерівнозначних проїзних частин перед автомобілем «ВАЗ», який наближався до нього по головній дорозі, продовжив свій рух в напрямку смуги руху даного автомобіля, постійно перетинаючи проїзну частину, на яку він виїхав, та в подальшому одночасно подав попереджувальний сигнал лівою рукою, при якому в даний момент маючи об’єктивну можливість виявити автомобіль «ВАЗ», який вже знаходиться в зоні перехрестя, почав виїжджати на смугу руху останнього, де і відбулося зіткнення (т.1а.с. 239-251)

З переглянутого в судовому засіданні відео ДТП, яке зафіксувала камера відеоспотстереження, що встановлена на перехресті вулиць Горького-Прокопенка в м.Ромни, вбачається, що велосипедист перед виїздом на головну дорогу не зупиняється. В момент, коли велосипедист робить попереджувальний сигнал та починає виїжджати на вул.Горького то транспортних засобів з ліва від нього не має. Місце зіткнення автомобіля ВАЗ-2121 з велосипедистом знаходиться за межами перехрестя, ближче до середини дороги. Вбачається, що з правого боку від велосипедиста дорога вільна для руху, однак автомобіль ВАЗ-2121 намагається об’їхати велосипедиста зліва. Безпосередньо після ДТП автомобіль ВАЗ-2121 зупиняється. (т.1а.с.203)

Відповідно до наданого обвинуваченим та дослідженого в судовому засіданні оригіналу технічного паспорту на транспортний засіб, автомобіль ВАЗ 2121 державний номерний знак 55-70 СУТ, 1980 року випуску, на якому рухався обвинувачений, належить на праві власності ОСОБА_13 і зі слів обвинуваченого він переданий йому останнім у постійне користування.

Аналізуючи досліджені протоколи слідчих експерементів від 24.11.2016 року та від 13.12.2017 року, суд приходить до переконання, що слідчий експеримент від 13.12.2017 року є більш точним, оскільки проведений за одночасної участі обвинуваченого та потерпілого, під час якого останні вказали місце ДТП та обставини, за яких вона сталася, перевірено чи видно водію автомобіля велосипедиста, а тому суд вважає необхідним саме цей слідчий експеримент покласти в основу вироку, надавши йому перевагу над слідчим експериментом від 24.11.2016 року.

Аналізуючи досліджені експертні висновки, а саме автотехнічної експертизи від 30.12.2016 року та від 29.01.2018 року, суд приходить до переконання, що висновок експерта №19/119/9-1/35е від 29.01.2018 року(т.1а.с. 239-251), є більш повним, об’єктивним та таким, що ґрунтується на досліджених матеріалах кримінального провадження у їх сукупності, в тому числі з врахуванням висновків викладених в постанові апеляційного суду Сумської області від 24.04.2017 р (т.1а.с.121-122), а тому суд вважає необхідним саме цей висновок покласти в основу вироку суду, надавши йому перевагу над висновком експерта №19/119/9-1/148е від 30.12.2016 року (а.с. 75-81).

Оцінюючи зібрані докази суд знаходить їх належними та допустимими і такими, що в їх сукупності, повністю доводять встановлені судом обставини кримінального правопорушення. Суд не може погодитись із зазначеним в обвинувальному акті місцем зіткнення автомобіля та велосипедиста, а саме: безпосередньо на перехресті вулиць Прокопенка та Горького в м.Ромни, оскільки зазначене в обвинувальному акті не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду і спростоване матеріалами кримінального провадження. Відповідно до досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження встановлено, що зіткнення відбулося вже коли автомобіль проїхав перехрестя і виїхав на вулицю Горького. Однак, даний недолік обвинувального акту не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1.

Оцінюючи покази обвинуваченого, надані під час розгляду кримінального провадження, суд розцінює його твердження, що безпосереднім винуватцем ДТП був потерпілий, як бажання уникнути відповідальності за вчинений злочин, а тому, в цій частині, критично ставиться до його пояснень, оскільки вони суперечать доказам дослідженим в судовому засіданні. Крім того, з промови обвинуваченого в останньому слові вбачається, що їх хибність ним усвідомлена.

Згідно матеріалів кримінального провадження, а саме, протоколу огляду місця ДТП та схеми до нього, а також слідчого експерименту від 13.12.2017 року, обвинувачений ОСОБА_1 вказав слідчому на місце зіткнення автомобіля з велосипедистом, при цьому жодним чином не заперечує в протоколі встановлене місце зіткнення з велосипедистом, відповідно погоджується з фактичними обставинами. Покази обвинуваченого викладені під час слідчого експерименту від 13.12.2017 року перевірені експертом. Те, що потерпілий ОСОБА_3 не зупинився перед виїздом на перехрестя і продовжив свій рух під кутом, відносно проїзжої частини, у зв’язку з чим в діях потерпілого ОСОБА_3 також вбачаються порушення правил дорожнього руху, які також знаходяться у прямому причинному зв’язку з виникненням даної події, не спростовує допущених ОСОБА_1 порушень та їх причинно - наслідкового зв’язку з виникненням ДТП.

Необережні, протиправні дії ОСОБА_1, які виразились в порушенні п.12.3 правил безпеки дорожнього руху, які знаходяться в прямому причинному зв’язку з виникненням ДТП, під час керування останнім транспортним засобом –ВАЗ-2121, що спричинило потерпілому – ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України.

Обставин, які відповідно до ст.66 КК України, пом’якшують покарання обвинуваченого в судовому засіданні не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого в судовому засіданні не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує: тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості; обставини вчинення неумисного злочину, від якого потерпілий ОСОБА_3 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, поніс витрати на лікування, що підтверджується копіями документів досліджених в судовому засіданні (т.2 а.с. 25-30) та будучи інвалідом другої групи, з часу настання ДТП жодної допомоги від обвинуваченого не отримав; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий; був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1ст.126 КУпАП згідно постанови від 21.07.2016 року, але на час постановлення вироку, відповідно до ст.39 КупАП, вважається таким, що не був підданий адміністративному стягненню; під наглядом у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; має постійне місце проживання та реєстрації; з 2016 року працівник ТОВ «Хлібороб-Агро»; по місцю роботи характеризується позитивно; відсутність обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання; та враховуючи обоюдну вину обвинуваченого та потерпілого в настанні ДТП, усвідомлення обвинуваченим своєї вини та бажання відшкодувати завдану потерпілому шкоду, про що він заявив в останньому слові, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч.1ст.286 КК України, оскільки таке покарання відповідає особі обвинуваченого та є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Одночасно, не дивлячись на те, що прокурор, представник потерпілого та потерпілий, просили застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення обвинуваченого права керування транспортними засобами, але у зв'язку із ставленням ОСОБА_1 до вчиненого ним злочину та бажанням відшкодувати шкоду потерпілому, та що за допомогою транспортного засобу він заробляє собі на життя, про що він зазначив в останньому слові, та враховуючи, що з часу вчинення даного злочину він жодних порушень не допускав, суд приходить до висновку не застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Вирішуючи цивільний позов прокурора, заявлений в інтересах фінансового управління виконавчого комітету Роменської міської ради, на відшкодування витрат на лікування ОСОБА_3 в сумі 3100,12 грн., суд приходить до наступних висновків.

Згідно довідки Роменської ЦРЛ № 01-20/4789 від 12.12.2016 року ОСОБА_3, який знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Роменської ЦРЛ з 14.07.2016 року по 05.08.2016 року (всього 22 л/д) з діагнозом: закритий оскольчатий черезвертлуговий перелом лівого стегна зі зміщенням. Всього вартість лікування хворого ОСОБА_3 в травматологічному відділенні Роменської ЦРЛ становить 3100 грн. 12 коп. (а.с.8).

Враховуючи викладене та відповідно до ст.1206 ЦК України та ст.129 КПК України, цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні підлягає задоволенню в повному обсязі.

З обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню в дохід держави, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України:

-1320,60 грн. витратна проведення експертизи технічного стану транспортного засобу № 19/119/9-2/144е від 30.11.2016 року (т.1а.с. 67),

-1320,60 грн. витратна проведення судової авто-технічної експертизи № 19/119/9-1/148е від 30.12.2016 року (т.1а.с. 74).

-2574,00грн. витратна проведення судової авто-технічної експертизи № 19/119/9-1/35е від 29.01.2018 року (т.1а.с. 238).

У відповідності до ст.100 КПК України вирішити долю речових доказів по справі:

-автомобіль ВАЗ-2121, д/н 55-70 СУТ, переданий під розписку ОСОБА_1 – залишити в розпорядженні власника;

-велосипед «Мінськ», що зберігається в камері речових доказів Роменського ВП – повернути потерпілому ОСОБА_3;

-оптичний диск із камери відеоспостереження - залишити матеріалах кримінальної справи.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п’ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 8500,00 (вісім тисяч п’ятсот) гривень без позбавленням права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (код класифікації доходів 24060300 «Інші надходження») 5215 (п’ять тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 20 коп. витратза проведення експертиз.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління Роменського міськвиконкому (розрахунковий рахунок 31416544700011, МФО 837013, код платежу 24060300, ід. код 37929744 банк УДКСУ у Сумській області) - 3100 (три тисячі сто) грн. 12 коп., коштів, витрачених на лікування потерпілого.

Речові докази по справі:

-автомобіль ВАЗ-2121, д/н 55-70 СУТ, переданий під розписку ОСОБА_1 – залишити в розпорядженні власника ;

-велосипед «Мінськ», що зберігається в камері речових доказів Роменського ВП – повернути ОСОБА_3;

-оптичний диск із камери відеоспостереження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_14