
Справа № 638/4816/17
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого судді Хайкіна В. М.
суддів Аркатової К. В., Грищенко І. О.
за участю секретаря - Шульги К. І.
з участю прокурорів - Арсені О. В., Божко О. В., Аракеляна В. О.
з участю потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
з участю представника потерпілих - ОСОБА_3
з участю обвинуваченого - ОСОБА_4
з участю захисників - Юшко Т. Г., Куц Ю. В.
з участю обвинуваченого - ОСОБА_7
з участю захисника - Ярмак С. В., Костяного А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220480000281 від 19.01.2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, освіта середня, працюючого охоронцем в охоронному агентстві «Охорона сервіс», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, який мешкає за місцем реєстрації: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 3 статті 186, частиною 1 статті 304 Кримінального кодексу України, -
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, освіта не повна середня, студента ЦПТУ ¹1, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 186, частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України, -
ВСТАНОВИВ:
В середні січня 2017 року ОСОБА_4 будучи достовірно обізнаним про те, що за місцем мешкання раніше незнайомих йому ОСОБА_10 та ОСОБА_2, які є родичами його знайомого ОСОБА_11, знаходяться грошові кошти, переслідуючи корисливий мотив і мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, вирішив відкрито заволодіти зазначеним майном з проникненням у житло останніх.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 вирішив підшукати для вказаних цілей осіб серед своїх знайомих і запропонував скоїти даний злочин ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 та отримав їх згоду на вчинення даного діяння. Таким чином, ОСОБА_4 вступив в злочинну змову з ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_13
Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, 19.01.2017 року близько 08 години 05 хвилин. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 на автомобілі «ЗАЗ Таврія» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 приїхали до будинку АДРЕСА_4, де залишили автомобіль біля будинку та пройшли до домоволодіння АДРЕСА_2. Після чого, співучасники діючи з корисливих мотивів, переслідуючи загальний умисел, направлений на відкрите заволодіння майном подружжя ОСОБА_1, з проникненням до їх квартири, проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_2 та постукали у двері квартири №1. При цьому, ОСОБА_7 тимчасово залишився біля калитки двору зазначеного домоволодіння спостерігати за зовнішньою обстановкою.
Коли ОСОБА_1 відкрив їм двері своєї квартири, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 нанесли останньому декілька ударів кулаками по голові, таким чином подолавши його волю до опору, чим застосували до нього насилля не небезпечне для життя та здоров'я та спричинили потерпілому відповідно до висновків судово-медичної експертизи №1332-ая/17 від 07.03.2017 року синці м'яких тканин шиї, голови, забої, ссадна, гематоми м'яких тканин обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого, співучасники проникли до квартири №1 зазначеного домоволодіння та відкрито заволоділи грошима потерпілих в сумі 3300 доларів США, що еквівалентно 90722,94 грн., 100 євро, що еквівалентно 2931,73 грн., 4800, 00 грн., 5000 рублів, що еквівалентно 2322,60 грн., парою сережок зі сплаву золота 585 проби, вартістю зі слів потерпілої ОСОБА_1 3000, 00 грн., кулоном зі сплаву золота 585 проби, вартістю 7500, 00 грн., з золотим кулоном 585 проби, вартістю 4500, 00 грн., золотим перстнем 585 проби, вартістю 8000, 00 грн., ліхтариком-електрошокером, вартістю 200, 00 грн., золотим ланцюжком 585 проби, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №1307 від 22.03.2017 року - 11850,50 грн., золотим ланцюжком 585 проби, вартістю 8784,76 грн.
Після чого, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 втекли до автомобіля «ЗАЗ Таврія» д.н.з. НОМЕР_2, припаркованого біля будинку АДРЕСА_4, на якому з місця вчинення злочину зникли обернувши викрадене майно на свою користь і розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 144612,53 грн.
Крім того, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, є неповнолітнім, використовуючи почуття помилковою товариства і вікової переваги, умовив останнього взяти участь в скоєнні особливо тяжкого злочину. Після отримання згоди останнього, 19.01.2017 року близько 08 год. 05 хв., ОСОБА_4 спільно з неповнолітнім ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 при вищезазначених обставинах проникли до АДРЕСА_2, напали на сім'ю ОСОБА_1 та під загрозою застосування до останніх насилля небезпечного для життя та здоров'я, заволоділи грошовими коштами та золотими виробами потерпілих, спричинивши матеріальний збиток.
Крім цього, 01.02.2017 року, близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_7, реалізуючи умисел, спрямований на придбання та зберігання наркотичного засобу для власного вживання без мети збуту біля будинку №61 по пр.Індустріальному в м. Харкові незаконно придбав у невстановленої в ході досудового слідства особи, паперовий згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, який став незаконно зберігати при собі, з метою подальшого особистого вживання без мети збуту.
01.02.2017 року о 22 год. 15 хв. ОСОБА_7 у зв'язку з виконанням доручення слідчого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області запрошений для перевірки на причетність до іншого кримінального правопорушення, у службовому кабінеті №529 Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області, за адресою: м.Харків, вул.Толбухіна, 103, під час бесіди та надання пояснень з приводу вчинення іншого злочину, повідомив співробітникам поліції, що має при собі наркотичний засіб-канабіс.
У подальшому, під час огляду місця події у період часу з 22 години 15 хвилин до 22 години 50 хвилин, ОСОБА_7 видав паперовий згорток з речовиною рослинною походження зеленого кольору, в подрібненому і висушеному стані, який відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовини та виробів за експертною спеціалізацією 8.6 (дослідження наркотичного засобів, психотропних речовини або їх аналогів та прекурсорів) №245 від 22.02.2017 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 9,8561 грам, який ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 3 статті 186, частиною 1 статті 304 Кримінального кодексу України у повному обсязі, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, у вчиненому розкаявся, пояснивши, що доповнити йому нічого.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 3 статті 186, частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України у повному обсязі, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, у вчиненому розкаявся, пояснивши, що доповнити йому нічого.
Суд зі згоди прокурора, представника потерпілих, захисників, обвинувачених, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясував, чи правильно розуміють обвинувачені зміст цих обставин, не оспорюють їх, і не наполягають на дослідженні всіх доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку обвинувачені будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_4 та кваліфікує його дії за частиною 3 статті186 Кримінального кодексу України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із погрозою насильства, який не є небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, що завдав значної шкоди потерпілому, а також за частиною 1 статті 304 Кримінального кодексу України, тобто втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 та кваліфікує його дії за частиною 3 статті186 Кримінального кодексу України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із погрозою насильства, який не є небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, що завдав значної шкоди потерпілому, а також за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
При вирішенні питання про покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь важкості вчинених кримінальних правопорушень-злочинів, які у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України відносяться до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, має постійне місце роботи, з 07.11.2013 року по 28.05.2015 року проходив строкову військову службу, за місцем служби та роботи характеризується позитивно.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно статті 67 Кримінального кодексу України, обставин, що обтяжує відповідальність ОСОБА_4 судом не виявлено.
При вирішенні питання про покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд враховує характер і ступінь важкості вчинених кримінальних правопорушень-злочинів, які у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України відносяться до тяжкого (частина 3 статті 186 Кримінального кодексу України) та злочину середньої тяжкості (частина 1 статті 309 Кримінального кодексу України), дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, ОСОБА_7 раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем навчання характеризується позитивно.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_7 суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України, обставин, що обтяжує відповідальність ОСОБА_7 судом не виявлено.
Згідно частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Пленум Верховного Суду України в Постанові №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», звертає увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визначається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 3 статті 186, частиною 1 статті 304 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 Кримінального кодексу України, оскільки цей вид покарання буде мати вплив на його виправлення та попередження нових злочинів, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України мета покарання як обвинуваченим так і іншими особами.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 3 статті 186, частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 Кримінального кодексу України, оскільки цей вид покарання буде мати вплив на його виправлення та попередження нових злочинів, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України мета покарання як обвинуваченим так і іншими особами.
У зв'язку із відшкодуванням обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_7 як матеріальної, так і моральної шкоди потерпілим ОСОБА_1, ОСОБА_2 у повному обсязі, останні від заявленого цивільного позову відмовились та відкликали його.
Відповідно до вимог статті 374 КПК України, суд при постановленні вироку вирішує питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
В ході досудового розслідування відповідно до ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.02.2017 року було накладено арешт на наступні виявлені та вилучені речові докази: мобільний телефон iPhone 4-S білого кольору IMEI НОМЕР_3, транспортний засіб ЗАЗ 1102 білого кольору, 1992 року випуску з номером д.н. НОМЕР_2, технічний паспорт індивідуального транспортного засобу НОМЕР_4 виданий 16 вересня 1994 року, ключ від вищезазначеного автомобіля, пістолет марки COMPACT CZ-75D НОМЕР_5; НОМЕР_6., дві рукавиці зеленого кольору з пластиковими накладками, грошові кошти в сумі 14500 гривень, мобільний телефон марки «IPhone 4» чорного кольору; мобільний телефон марки «IPhone 6» срібного кольору; мобільний телефон марки «SonyXperia» моделі «C2305», IMEI: НОМЕР_7.
Відповідно до вимог частини 4 статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість скасування арешту майна, оскільки в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
Питання про долю речових доказів і документів вирішити на підставі статті 100 КПК України.
Питання щодо витрат, пов'язаних із проведенням експертиз по кримінальному провадженню вирішити на підставі статті 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України суд,-
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 3 статті 186, частиною 1 статті 304 Кримінального кодексу України та призначити покарання:
за частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
за частиною 1 статті 304 Кримінального кодексу України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
В силу частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України кінцево призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у вигляді вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі частини 1 та пунктів 2, 4 частини 2 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Відповідно до частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України зарахувати в строк покарання ОСОБА_4 строк його попереднього ув'язнення з 02.02.2017 по 22.05.2017 року включно із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 3 статті 186, частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України та призначити покарання:
за частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
В силу частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України кінцево призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі частини 1 та пунктів 2, 4 частини 2 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_7 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Відповідно до частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України зарахувати в строк покарання ОСОБА_7 строк його попереднього ув'язнення з 03.02.2017 по 22.05.2017 року включно із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Арешт, накладений ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.02.2017 року- скасувати.
Речові докази - транспортний засіб ЗАЗ 1102 білого кольору, 1992 року випуску з номером д.н. НОМЕР_2, технічний паспорт індивідуального транспортного засобу НОМЕР_4, виданий 16 вересня 1994 року, ключ від вище зазначеного автомобіля, мобільний телефон марки «Sony Xperia» моделі «C2305», IMEI: НОМЕР_7, після набрання вироком законної сили повернути власнику - ОСОБА_4.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «IPhone 4» чорного кольору, після набрання вироком законної сили повернути власнику - ОСОБА_7.
Речові докази - пістолет марки COMPACT CZ-75D НОМЕР_5; НОМЕР_6., дві рукавиці зеленого кольору з пластиковими накладками, після набрання вироком законної сили - знищити.
Речовий доказ - грошові кошти в сумі 14500 (чотирнадцять тисяч п'ятсот) гривень, після набрання вироком законної сили - конфіскувати.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_7на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, одержувач платежу - держава), вартість проведеної під час досудового слідства судової товарознавчої експертизи №1307 від 22.03.2017 року у розмірі 263 (двісті шістдесят три) грн. 88 коп., тобто по 131 (сто тридцять одній) грн. 94 коп. з кожного.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 73237726, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 06.04.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/4816/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: