Постанова № 73237689, 06.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/544/18

Номер справи місцевого суду: 495/5926/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2018 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого Сєвєрової Є.С.,

суддів: Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,

за участю секретаря - Сідлецької Ю.С.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 листопада 2017 року у складі судді Прийомової О.Ю.,

в с т а н о в и л а:

10.08.2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам на утримання дитиниу розмірі 32 521,40 грн. У позовній заяві посилалася на те, що рішенням суду визначено про стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, але рішення не виконується і заборгованість не погашається та не стягується.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, 01.12.2017 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом до виниклих відносин застосовано норму Закону України «Про виконавче провадження», який втратив чинність, крім того, неврахування того, що сама по собі норма про можливість вирішення спору за наявності спору про суму боргу, не виключає її право на звернення до суду і обрання такого способу захисту, який вона вважає за необхідне. Інші засоби впливу на відповідача не надали свого результату, і вона вимушена звернутися до суду, оскільки борг ним не погашається.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 18.10.2010 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.14).

Сторони є батьками дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7,8).

Рішенням Білгород – Дністровського міськрайонного суду від 26.01.2011 року присуджено про стягнення аліментів на користь позивачки на утримання дітей, виданий виконавчий лист, відкрите виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно (а.с.10,11).

При виконанні рішення встановлена заборгованість по аліментах в розмірі 32521,40 грн., проте вона не погашається і за злісне ухилення від виконання рішення суду та умисне не сплачування аліментів порушено кримінальне провадження щодо ОСОБА_3

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому провадженні предметом розгляду може бути лише спір щодо розміру заборгованості по аліментах, такий спір між сторонами відсутній, тому необхідність в додатковому підтвердженні суми боргу відсутня.

Разом із тим погодитися з таким висновком суду повністю неможна.

Відповідно до ч.4ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору – судом.

Відповідно до п.26 Постанови Пленуму ВССУ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам необхідно враховувати, що розмір заборгованості за виконавчим документом про стягнення аліментів державний виконавець повинен визначати, керуючись вимогами ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідними нормами сімейного законодавства, а також постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб». При цьому він не може вирішувати питання про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості. Спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Незалежно від предмета та суті вимог так заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом УІІ ЦПК України, або у позовному провадженні.

Відповідач заборгованість зі сплати аліментів не сплачує, отже, її не визнає, позивачка вважає своє право на її отримання порушеним, прямої заборони на такий спосіб захисту не встановлено, позивачка вважає його ефективним, право на отримання заборгованості у позивачки існує, і такий спосіб захисту прямо закону не суперечить.

Вбачається зі справи, що відповідно до розрахунку борг складає 32 521, 40 грн. станом на 30.06.2017 року, виходячи з відомостей, наявних у виконавчому провадженні. Доказів на спростування відповідачем не надано.

Зважаючи на викладене, судом неправильно застосована норма права, що призвело до невірного вирішення спору, тому рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про задоволення позову з підстав та мотивів, викладених вище.

Керуючись п.2ч.2ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 листопада 2017 року скасувати, ухвалити нове.

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за аліментами на утримання дітей в розмірі 32521,40 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: