Постанова № 73236983, 05.04.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/276/18 Провадження № 3/591/212/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2018 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Сибільов О.В., за участю секретаря Д’ячук Ю.О., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ОСОБА_3, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина ОСОБА_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу, 13 січня 2018 року о 05 годині 00 хвилин ОСОБА_2 ОСОБА_3 в районі будинку №21 по вул. Інтернаціоналістів в м. Суми керував транспортним засобом – автомобілем BMW, н.з. TL-HV-01, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, млява мова), від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За цим фактом 13 січня 2018 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серія БД № 039142.

В судовому засіданні ОСОБА_2 ОСОБА_3 провину не визнав та пояснив, що за наведених обставин він не керував транспортним засобом, коли підійшли працівники поліції сидів в автомобілі зі своєю дівчиною та чекали на таксі. На вимогу працівників поліції надав документи на автомобіль та пройшов огляд на стан алкогольного сп’яніння за допомогою приладу газоаналізатор алкотест «Drager», не вбачаючи підстав для проходження повторного огляду, відмовився від його проходження у лікаря СОНД.

До наведених пояснень ОСОБА_2 ОСОБА_3 суд відноситься критично та вважає обраним способом захисту з метою уникнення відповідальності, оскільки наведені пояснення у суду викликають сумніви, оскільки вони спростовуються наданим суду відеозаписом поліції, на якому чітко зафіксовано наступне.

На відео зафіксовано, що в автомобілі ОСОБА_2 ОСОБА_3 перебував за його кермом, при цьому зазначив, що автомобіль стояв і він сів в нього з дівчиною, щоб зігрітись чекаючи таксі.

В подальшому після перегляду відео було з’ясовано, що автомобіль ОСОБА_2 ОСОБА_3 рухався при наведених обставинах назустріч автомобілю поліцейських, які, розвернувши свій автомобіль, під’їхали до нього. Після цього ОСОБА_2 ОСОБА_3 змінив свої пояснення, зазначивши, що автомобілем керував тоді не він, а його товариш, якого до речі на відео не зафіксовано і про якого він не згадував в спілкуванні з поліцейськими.

Відтак, на думку суду підтвердженим є факт керування саме ОСОБА_2 ОСОБА_3 наведеним автомобілем в момент, зафіксований поліцією.

Також суд вважає доведеним факт відмови особи від проведення медичного огляду на визначення стану сп’яніння в СОНД, оскільки він сам не заперечив цих обставин і вони підтверджуються відповідним висновком медичного закладу.

На переконання суду, працівниками поліції вірно складено протокол саме за відмову від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку, оскільки відповідно до ст. 266 КУпАП та спільного наказу МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», процедура проведення відповідного огляду включає декілька етапів: проходження на місці за допомогою технічних засобів, далі, у разі незгоди з його результатом – проходження медичного огляду у відповідному закладі, в якому, у випадку відмови від його проходження, і був складений працівниками поліції протокол відносно особи.

При цьому, огляд на місці проводився в присутності двох свідків із застосуванням приладу газоаналізатор алкотест «Drager», показник 0.99 проміле, що підтверджено відеозаписом та актом огляду з підписами свідків (на відео присутність свідків зафіксована).

Відтак, дії працівників поліції, за наведених обставин відповідали вимогам закону та ОСОБА_2 ОСОБА_3, на думку суду, цілком обґрунтовано було запропоновано пройти відповідний огляд в медичному закладі (при незгоді з висновком приладу), на що той категорично відмовився.

Твердження сторони захисту з приводу недійсності проведеного огляду, внаслідок відсутності відповідних дозволів на застосування приладу «Драгер» при вчиненні таких дій, суд вважає безпідставними, виходячи з таких міркувань.

На вимогу суду були надані відповідні документи, якими визначається можливість застосування приладу «Драгер» на території України (а.с. 19-21), що на думку суду відповідають вимогам чинного законодавства, а будь-яких переконливих доводів чи доказів зворотнього суду наведено не було, як і не наведено законодавчого обґрунтування незаконності застосування вказаних приладів при проведенні оглядів для визначення стану сп’яніння.

Твердження захисника та самого ОСОБА_2 ОСОБА_3, щодо того, що працівниками поліції на його вимогу не було залучено перекладача, оскільки він є громадянином ОСОБА_4 і не розуміє української мови, не заслуговують на увагу, оскільки всі заперечення на адміністративний матеріал надані в судове засідання ОСОБА_2 ОСОБА_3 та підписані ним особисто та складені саме українською мовою. З наданого відеозапису також вбачається зловживання особою своїми правами стосовно цього питання, оскільки при спілкуванні з поліцейськими він цілком розумів їх вимоги, наслідки відмови в проведенні огляду та свої права, при цьому вимагав перекладача, виключно тоді, коли поліцейські наполягали на дотриманні процедури в проведенні медичного огляду.

Інші неточності в складанні адміністративних матеріалів на думку суду не спростовують наведених висновків суду та не виключають в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 16 КУпАП, іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.

Крім того, вина ОСОБА_2 ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 13 січня 2018 року серії БД № 039142;

- висновком приладу газоаналізатор алкотест «Drager», показник 0.99 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп’яніння;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції, за результатами якого, ОСОБА_2 ОСОБА_3 категорично відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння (а.с.4);

- відеозаписами з відеореєстраторів службового автомобіля працівників поліції та їх персональних мобільних відеореєстраторів, згідно яких ОСОБА_2 ОСОБА_3 керував транспортним засобом та у присутності свідків на вимогу працівників поліції пройшов на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу огляд на стан алкогольного сп’яніння, результат якого 0.99 проміле та не погодившись з ним, відмовився від проходження огляду в СОНД.

Підстави для недовіри вказаним доказам суду не наведені, ними підтверджено проведення огляду на визначення стану сп’яніння водія згідно встановленого порядку, а наданим суду відеозаписом підтверджено керування водієм ОСОБА_2 ОСОБА_3 автомобіля за наведених обставин, а також складання протоколу відносно нього працівниками поліції з дотриманням вимог закону.

Отже, жодних обставин чи фактів, які б давали підстави не довіряти наведеним доказам чи фактичним даним, що в них містяться, суду не наведено.

Таким чином, факт скоєння ОСОБА_2 ОСОБА_3 правопорушення суд вважає доведеним, а його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку від огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння.

Обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суду не зазначено.

Суд, вивчивши матеріали справи, враховуючи характер скоєного правопорушення та особу винного те, що ОСОБА_2 ОСОБА_3 посвідчення водія не отримував (доказів наявності у нього такого права суду не наведено), що підтверджується довідкою УПП в Сумській області (а.с. 5), вважає, шо відсутня можливість позбавити його права керування транспортними засобами, тому належить призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, що притягується до адміністративної відповідальності необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 10200 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в сумі 352 гривні 40 копійок (стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, інд. 01021, код ЄДРПОУ – 26255795), отримувач коштів – ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ – 37993783, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банка отримувача – 820019, рахунок отримувача – 31215256700001, код класифікації доходів бюджету – 22030106).

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Сибільов