Рішення № 73236131, 06.04.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/15423/14-ц

Провадження №2/521/126/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 квітня 2018 року

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого – судді Гуревського В.К.

за секретаря – Ардаковської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеси цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Одеського регіонального управління ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки і договору поруки, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми боргу за кредитним договором, відсотків за користування коштами, пені, посилаючись на такі обставини. 24 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра» (зараз – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №05/12/2007/840-К/1259, відповідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 153169,99 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,49% річних та комісій за розрахунки за цим договором складає 1,25% від суми виданих коштів за винятком суми виданої на оплату цієї комісії, строком повернення кредиту не пізніше 23 грудня 2032 року, а відповідач зобов’язався сплачувати платежі встановлені договором, згідно графіку погашення, додатків до договору.

В забезпечення виконання зобов'язань щодо погашення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, а також відшкодування збитків, пов'язаних із порушенням умов кредитного договору, банк укладає в день укладення цього договору з ОСОБА_1 договір іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 згідно з яким в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: - земельної ділянки, що знаходиться за адресою: - територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, державний акт серії ЯЕ №651518, кадастровий номер №5122786400:01:001:0919; - територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, державний акт серії ЯЕ №651516, кадастровий номер №5122786400:01:001:0917.

В якості забезпечення виконання зобов'язань щодо погашення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, а також відшкодування збитків, пов'язаних із порушенням умов кредитного договору, банк укладає в день укладення цього договору з ОСОБА_2 договір поруки №05/12/2007/840-П/1259 та з ОСОБА_3 договір поруки №05/12/2007/840-П/1259. Відповідно до договорів поруки поручитель поручився за виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань у повному обсязі, відповідно п. 1.3 договорів поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по кредитному договору поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед банком за невиконання умов договору. У зв'язку з тим, що позичальник належним чином свої обов'язки не виконує, станом на 12 серпня 2014 року виникла прострочена заборгованість за договором кредиту №05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року в сумі 287434,38 доларів США, що за курсом НБУ№ становить 3686627,04 гривень, на підставі цього позивач вимагає стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором та в рівних частках судових витрат.

Представник відповідачів звернувся до суду із зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки і договору поруки, в якому просили визнати недійсним кредитний договір №05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра»; Визнати недійсним договір іпотеки від 24 грудня 2007 року укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1; визнати недійсним договір поруки №05/12/2007/840-П/1259 від 24 грудня 2007 року укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2; визнати недійсним договір поруки №05/12/2007/840-П/1259 від 24 грудня 2007 року укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3, посилаючись на таке.

Відповідно до Кредитного договору №05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року ПАТ «КБ «Надра» надав ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 153169, 99 доларі США, в строк з 23 грудня 2007 року по 23 грудня 2032 року, та відсотками за користування кредитом у розмірі 12,49% річних. У порядку і на умовах, визначених цим Договором за програмою «Перше житло». В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 24 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та банком було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 згідно з яким в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме, земельну ділянку, кадастровий номер 5122786400:01:001:0917, за адресою: Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області та земельну ділянку, кадастровий номер 5122786400:01:001:0919, за адресою: Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області. Наданий ОСОБА_1 кредит також забезпечений порукою ОСОБА_2, що підтверджується договором поруки №05/12/2007/840-П/1259 від 24 грудня 2007 та порукою ОСОБА_3, що підтверджується договором поруки №05/12/2007/840-П/1259 від 24 грудня 2007 року.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вважають, що вищевказаний договір укладений з порушенням вимог діючого законодавства України, а подальше його використання завдає значних матеріальних збитків. Відповідно до пункту 1.2 Договору кредиту, кредит надається Позичальнику на наступні цілі: проведення розрахунків по договору купівлі продажу, згідно якого позичальник придбаває у власність нерухоме майно: - земельну ділянку (кадастровий номер 5122786400:01:001:0917) за адресою: Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області; - земельну ділянку (кадастровий номер 5122786400:01:001:0919) за адресою: Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області. Згідно з рішення Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року, дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Отже, з умов кредитного договору вбачається, що кошти були наданні в споживчих цілях для придбання земельних ділянок за програмою «Перше житло». Таким чином, оспорюваний кредитний договір являється договором споживчого кредиту.

ОСОБА_1 вказує, що згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», п. п. 2.1, 2.4, п. 3.1, 3.2, п. 3.4 розділу 3 Постанови НБУ № 168 від 10 липня 2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», п. 3.2. розділу 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року, такої переддоговірної роботи з ними банком не було проведено. Також його не було повідомлено про наявні форми кредитування, відмінності між ними. Натомість, банк запропонував йому укласти договір за ануїтентною схемою, яка є найбільш не вигідно для нього і відповідно найбільш вигідною для банку. Крім того, йому взагалі не було повідомлено про орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, що призвело до того, що позивач був позбавлений можливості реально оцінити суму переплати по кредиту та доцільність його отримання.

Таким чином, банк замовчав важливу інформацію про умови кредитування. Також банком не надавався окремий письмовий документ з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача. Отже, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідач не надав позивачу, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, чим було порушено вимоги чинного закону.

Договір №05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року абсолютно не відповідає зазначеним вимогам. Банк взагалі не повідомив позивача про сукупну вартість кредиту ані до, ані під час укладення, ані в самому договорі. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що банк свідомо ввів його в оману щодо істотної умови договору - його ціни. В іншому випадку він не підписав би подібного договору на таких підставах. Також відсутній в кредитному договорі графік платежів. Під час укладення договору позивач не міг оцінити його реальну вартість. Сплачуючи кошти в повернення кредиту, позивач позбавлений можливості контролювати, яким чином банк розподіляє їх на тіло та відсотки, не знає, скільки ще коштів йому потрібно сплатити. Факт навмисного ненадання банком позичальнику важливої інформації, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» є такою, що вводить в оману. В порушення вимог ч. 1 ст. 230 ЦК України Банк вдався до обману при визначенні розміру щомісячного ануїтентного платежу, розмір якого становить 1700,0 доларів США. Однак за підрахунками ОСОБА_1 розмір щомісячного платежу відповідно до базових умов кредитування, вказаних в договорі, повинен становити 1668,95 доларів США, що підтвердив відповідним розрахунком. Таким чином, банк щомісячно вимагає від ОСОБА_1 сплатити зайві 31,05 доларів США.

Як зазначав ОСОБА_1, графіку платежів по кредитному договору немає. Тобто виникає ситуація, за якої ОСОБА_1 повинен щомісяця платити окремо від суми щомісячного мінімального платежу певну суму комісії, розмір якої чітко не визначений, яку сам він повинен розрахувати. Але, враховуючи, те що останній позбавлений інформації про те, яку частину коштів з місячного платежу банк зараховує на відсотки, а яку на тіло кредиту, не може правильно визначити суму заборгованості по кредиту і, відповідно, суму комісії. Так само, відповідач визначає суму комісії, хоча в договорі чітко зазначений її розмір та порядок розрахунків. Відповідно до п. п. 3.5, 3.4 Кредитного договору, якщо на протязі дії цього Договору позичальник несвоєчасно та/чи неповністю вніс черговий мінімально необхідний платіж та/чи інші платежі, передбачені цим Договором, то банк приймає виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому Договору в наступному порядку: прострочені відсотки за користування ОСОБА_5; відсотки за користування кредитними коштами; пені та штрафи; прострочена сума ОСОБА_5; сума ОСОБА_5, або іншої черговості, встановленої на розсуд Банку. Таким чином, із грошової суми, яка має бути заплаче на за певний місяць, банк на свій розсуд встановлює черговість погашення кредиту. На підставі викладеного можливо дійти висновку, що умови даного договору викладені таким чином, щоб у позичальника без його відома та поза його волею могла сформуватись заборгованість по сплаті кредитних платежів, на яку банк зміг би нарахувати пеню, і, відповідно, отримати додаткову протиправну вигоду. Таким чином, умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршання становища споживача.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Визнаючи недійсним кредитний договір, слід також визнати недійсними договір поруки та договір іпотеки, оскільки ці договори є похідними від головного договору. З огляду на наведене ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вважають, що умови кредитного договору є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, що є підставою для визнання такого договору недійсним та, відповідно як наслідок, визнання недійсними договору поруки та договору іпотеки, оскільки ці договори є похідними від головного.

Представник ПАТ КБ «Надра» надав до суду заяву, в якій просив відмовити у задоволені зустрічних позовних вимог відповідачів, у зв’язку із спливом строку позовної давності, в порядку ч. 3 ст. 167 ЦПК України, оскільки адвокат ОСОБА_6, в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, як позивачів, звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із зустрічною позовною заявою від 04 березня 2015 року до ПАТ «КБ «Надра» про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки, договорів поруки. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. В своїй зустрічній позовній заяві позивачі посилюються, зокрема, на Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року, який, слід зазначити, діяв на момент укладення позивачами договорів. Отже, у відповідності до п. 6 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» у позичальника та у поручителів існувала можливість в 14-денний термін відмовитись від укладених договорів. Проте цим правом вони не скористалися. Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представник ПАТ КБ «Надра» в судових засідання заперечував проти зустрічних позовних вимог, в подальшому в судове засідання не з’явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.

Представник відповідачів надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, на задоволені зустрічного позову наполягав у повному обсязі, а у задоволені позову ПАТ КБ «Надра» просив відмовити.

Враховуючи, що цивільна справа перебуває в провадженні суду тривалий час, по справі сторони надавали пояснення, досліджувалися докази, призначалася судова експертиза, отримувалися пояснення судового експерта, суд вирішив розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами з метою вирішення спору по суті.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22 березня 2016 року по справі була призначена судова експертиза документів фінансово-кредитних операцій.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволені позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» необхідно відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених сторонами письмових доказів.

24 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра» (зараз – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №05/12/2007/840-К/1259, відповідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 153169,99 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,49% річних та комісій за розрахунки за цим договором складає 1,25% від суми виданих коштів за винятком суми виданої на оплату цієї комісії, строком повернення кредиту не пізніше 23 грудня 2032 року, а відповідач зобов’язався сплачувати платежі встановлені договором, згідно графіку погашення, додатків до договору.

Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору, цільове використання кредиту: проведення розрахунків по договору купівлі продажу від 24 грудня 2007 року, що укладений між позичальником та ОСОБА_7, згідно якого позичальник придбає у власність нерухоме майно: - земельну ділянку, кадастровий номер 5122786400:01:001:0917, за адресою: Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області; - земельну ділянку, кадастровий номер 5122786400:01:001:0919, за адресою: Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області.

В забезпечення виконання зобов'язань щодо погашення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, а також відшкодування збитків, пов'язаних із порушенням умов кредитного договору, банк укладає в день укладення цього договору з ОСОБА_1 договір іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 згідно з яким в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: - земельної ділянки, що знаходиться за адресою: - територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, державний акт серії ЯЕ №651518, кадастровий номер №5122786400:01:001:0919; - територія Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, державний акт серії ЯЕ №651516, кадастровий номер №5122786400:01:001:0917.

В якості забезпечення виконання зобов'язань щодо погашення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, а також відшкодування збитків, пов'язаних із порушенням умов кредитного договору, банк укладає в день укладення цього договору з ОСОБА_2 договір поруки №05/12/2007/840-П/1259 та з ОСОБА_3 договір поруки №05/12/2007/840-П/1259.

Відповідно до договорів поруки поручитель поручився за виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань у повному обсязі, відповідно п. 1.3 договорів поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по кредитному договору поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед банком за невиконання умов договору.

Згідно із п. 5.2. Кредитного договору, у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Окрім того, пунктом 4.3. Кредитного договору, визначається перелік порушень з боку Позичальника, внаслідок яких Банком може застосовуватись стягнення штрафу у розмірі 10% від суми кредиту за кожен випадок порушення умов договору.

Керуючись п. 4.3.2, 4.3.14 Кредитного договору та п. 3.1.6 Іпотечного договору Позичальник в день укладення Кредитного договору зобов’язаний застрахувати Предмет застави в страховій компанії, що входить до переліку акредитованих банком. Позичальник має надавати в Банк копію договору страхування (страхового полісу) та копію документу, що засвідчує оплату страхового внеску. Строк дії договору страхування може складати до одного року. В момент підписання Кредитного договору Позичальником був укладений Договір страхування в страховій компанії, однак в подальшому жодних підтверджень наступного страхування предмету застави Позичальником не надавалося, що є порушенням п. 4.3.2, 4.3.14 Кредитного договору та п.3.1.6 Іпотечного договору.

У зв'язку з тим, що позичальник належним чином свої обов'язки не виконує, станом на 12 серпня 2014 року виникла прострочена заборгованість за договором кредиту №05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року в сумі 287434,38 доларів США, що за курсом НБУ№ становить 3686627,04 гривень, з яких: - заборгованість за тілом кредиту – 148942,50 доларів США, що дорівнює 1910333,23 гривень; - заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 107385,96 доларів США, що дорівнює 1377329,96 гривень; - пеня за прострочення сплати кредиту – 15788,92 доларів США, що дорівнює 202508,34 гривень; - штраф за порушення виконання умов договору – 15317,0 доларів США, що дорівнює 196455,51 гривень.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а відповідно до ч. 2 цієї статті поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22 березня 2016 року по справі була призначена судова експертиза документів фінансово-кредитних операцій, на вирішення експерта поставлені такі питання: 1) Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника. ОСОБА_1 (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед ПАТ КБ «Надра» умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору № 05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором? 2) Чи підтверджується бухгалтерськими і первинними документами зазначена Банком у кредитному договорі сукупна вартість кредиту, реальна процентна ставка кредиту, абсолютне значення подорожчання кредиту, якщо ні то визначити сукупну вартість, реальну процентну ставку та абсолютне значення подорожчання кредиту? 3) Чи відповідає розмір відсоткової ставки щомісячному платежу, який передбачений п. 3.3. кредитного договору № 05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року, а саме 1700,00 доларів щомісячно?

Відповідно до висновку експерта №0021/04/2016 від 26 квітня 2016 року, вбачається:

По першому питанню: По результатам дослідження встановлено, що наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника, ОСОБА_1 (по сплаті процентів за кредит у розмірі -107385,96 доларів США, що у еквіваленті грошової одиниці України становить - 1377329,96 гривень та погашення основної суми боргу у розмірі - 148942,50 доларів США, що у еквіваленті грошової одиниці України становить - 1910333,23 гривень) перед ПАТ КБ «Надра» не відповідає умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору № 05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року.

При умові доведення Банком того, що кредит надано Позичальнику готівкою, в касі Банку 25 грудня 2007 року в сумі 153169,99 доларів США та відповідності даних про погашення кредиту, вказаних в Розрахунку КБ «Надра» з первинними документами, заборгованість Позичальника, перед ПАТ КБ «Надра» у відповідності до умов укладеного між вказаними сторонами кредитного договору № 05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року становить на 12 серпня 2014 року: - заборгованість за тілом кредиту 145822,40 доларів США, що у еквіваленті грошової одиниці України становить - 1916008,78 гривень; - заборгованість по відсоткам за користування кредитом станом на 12 серпня 2014 року 107795,00 доларів США, що у еквіваленті грошової одиниці України становить - 1416354,19 гривень.

По другому питанню: По результатам дослідження встановлено, що у кредитному договорі № 05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року відсутня сукупна вартість кредиту, реальна процентна ставка кредиту, абсолютне значення подорожчання кредиту, а графік погашення кредиту обов’язковість якого передбачена п. 3.2 Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року за № 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808 відсутній в матеріалах справи.

За результатами дослідження встановлено, що фактично сукупна вартість кредиту наданого Позичальнику на термін до 23 грудня 2032 року складає - 504948,95 доларів США із яких: тіло кредиту у відповідності до умов п. 1.1 Кредитного договору складає 153169,99 доларів США, а сума здороження кредиту складає 351778,96 доларів США, в т.ч. за рахунок сплати процентів за користування кредитом - 349864,35 доларів США та сплати комісії за надання кредиту 1914,61 доларів США. При цьому реальна процента ставка за користування наданими Позичальнику коштами складає 13,44%.

По третьому питанню: По результатам дослідження встановлено, що розмір відсоткової ставки - 12,44%, який передбачений п. 1.3.1 кредитного договору №05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року, не відповідає щомісячному платежу у розмірі 1695,0 доларів США щомісячно.

Представник ПАТ КБ «Надра» надав до суду заперечення, в якому просив не примати як доказ висновок експерта №0021/04/2016 від 26 квітня 2016 року, оскільки при вивченні даного висновку Банк не погоджається с результатами висновку, оскільки в даному висновку є розбіжності, а саме:

По першому питанню: наданий Банком розрахунок заборгованості повністю відповідає умовам кредитного договору відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору процентна ставка за кредитним договором становить 12,49% річних, дата видачі кредиту 25 грудня 2007 року, сума наданого кредиту відповідно п 1.1 становить 153169,99 доларів США, база нарахування відсотків 360/факт, відповідно до розрахунку наданим банком при подачі позовної заяви, нарахування відсотків проводиться відповідно до умов п 1.3.1 кредитного договору. Відповідно надані експертом цифри щодо розміру заборгованості не є коректними і розраховані не у відповідності до умов кредитного договору. Також, висновок експерта не можуть прийматися, оскільки дані виводи виконанні не на підставі документів видачі та погашення кредиту, носять навідні питання, та не надають чіткої відповіді на питання суду, у зв’язку з чим не можуть прийматися як докази.

По другому питанню: дійсно в п. 3.1 кредитного договору допущено помилку у сумі щомісячного погашення, зазначена сума становить 1695,0 доларів США, однак згідно даних про погашення заборгованості позичальник проводив погашення заборгованості в розмирі 1700,0 доларів США, остання сплата по кредиту становить 100,0 доларів США. однак банком нараховуються проценти в розмирі 12,49% річних, відповідно до кредитного договору. Однак експерт надає доводи в висновку на підставі припущення, що розмір встановлений в 1695,0 доларів США, не відповідає положенню договору, що Банком приймається ставка 13,44% річних, що не підтверджується доказами які знаходяться в матеріалах справи.

По третьому питанню: висновок експерта котрий відповідає на третє питання не може прийматися судом так як питання не відповідає умовам п. 3.3 кредитного договору і є помилковим. Оскільки процентна ставка відповідно до п. 1.3.1 передбачено 12,49% річних, а не 12,44% як зазначено в висновку експерта.

Від судового експерта ОСОБА_8 до суду надішли пояснення від 20 вересня 2017 року, де зазначено, а саме:

1) Чи відповідає сума позовних вимог та розрахунку кредиторській заборгованості ставці 12,49% річних?

За результатами дослідження матеріалів цивільної справи, встановлено, що сума позивних вимог КБ «Надра» та розрахунку кредиторській заборгованості у розмірі суми основного боргу 148942,50 доларів США та заборгованості по сплаті процентів у розмірі - 107385,96 доларів США не відповідає ставці 12,49% річних передбаченій Кредитном договором № 05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року. Про що наведено у висновку експерта по першому питанню, більш детально відповідає на це питання наведено у Дослідницькій частині Висновку експерта. А саме:

1.У таблиці 1 на сторінці 14 Дослідницькій частині Висновку експерта,встановлені відхилення у розмірі 2711,06 дол. США. між даними позовної заяви та даними отриманими по результатам дослідження щодо розміру заборгованості станом на 12 серпня 2014 року (в дол. США). А саме:

Таблиця 1. Порівняльний аналіз даних з сукупної заборгованості Позичальника по тілу кредиту та по відсоткам за користування кредит по Кредитному договору №05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року станом на 12 серпня 2014 року (в доларах США).

1. Заборгованість за тілом ОСОБА_5 станом на 12 серпня 2014 року, за даними КБ «Надра» - 148942,50, за даними дослідження (Додаток 3 до експертного) - 145822,40, Відхилення - 3120,10;

2. Заборгованість за відсотками за користування кредитом станом на 12 серпня 2014 року, за даними КБ «Надра» - 107385,96, за даними дослідження (Додаток 3 до експертного) – 107795,0, Відхилення - 409,04; 3) разом - за даними КБ «Надра» - 256328,46, за даними дослідження (Додаток 3 до експертного) – 253617,40, Відхилення – 2711,06.

Варто зазначити, що Розрахунок заборгованості позичальника на підставі даних Банку, наведених у позовній заяві, та із урахуванням вимог передбачених Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року за № 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808 щодо узгодженого графіку платежів, наведено у Додатку №3 до висновку експерта.

Згідно яким, при щомісячному погашені заборгованості у розмірі 1695,00 доларів США, реальна відсоткова ставка становитиме 13,44%.

2. відсутність первинних документів видачі кредиту (див. стор. 8 дослідницька частина висновку) та погашення заборгованості Позичальника за кредитом (с. 13 дослідницької частини Висновку експерта);

3. відсутність узгодженого Графіка погашення кредиту (стор. 12 дослідницької частини Висновку експерта), передбаченого п. 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року за № 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808 (далі - Правила №168); унеможливили підтвердження позивної заяви КБ «Надра». Більш детально відповідь на це питання міститься в Дослідницькій частині Висновку експерта.

2) Чи відповідає щомісячний платіж у розмірі 1668,95 дол./міс. помножений на 300 місяців кінцевій сумі наданій експертом?

Помноження 1668,95 дол./міс на 300 міс. (= 500685 дол.) неправомірне для застосування, оскільки:

По-перше, не відповідатиме умовам п. 3.1 Кредитного договору, оскільки ним передбаченого нарахування за фактичну кількість днів у періоді (300 міс.) на залишок заборгованості» тобто вибраному банком, у відповідності до вимог п. 1.18 Постанови НБУ від 18 червня 2003 року № 255 Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України методу нарахування процентної ставки.

Так, пунктом 1.18 Постанови НБУ від 18 червня 2003 року № 255 передбачено, що «Для обрахування процентних доходів і витрат застосовуються такі методи визначення кількості днів: - метод «факт/факт» - передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році; - метод «факт/360» - передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів; - метод «30/360» - передбачає, що для розрахунку використовується умовна кількість днів у році - 360, у місяці - 30».

По друге, що кожний місяць у календарному році має різну кількість днів - 28-29-30-31.

Тому при розрахунку наведеному у додатку №1 до експертного висновку, зробленому із застосуванням функції ЧИСТВНДОХ програмного продукту Microsoft Excel рекомендованого Правилами №168 та з урахуванням рекомендацій приведених у Методиці вирішення судово-економічною експертизою питань, які виникають по справах щодо порушень у діяльності комерційних банків», реєстраційний код у Реєстрі методик проведення судових експертиз 11.0.29, розрахунок сукупної вартості кредиту наданого за Кредитним договором 05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року станом на 24 грудня 2032 року визначено у розмірі - 504948,95 доларів США, здійснено із врахуванням фактичної кількості днів - 9131 день у періоді з 25 грудня 2007 року по 24 грудня 2032 року (див. додаток №1 до висновку експерта).

Наприклад: 25 років = фактично 9131 день: 1) 9131/30=304,4 міс., 2) 9131/31=294,5 міс., 3) 9131/29=314,9 міс.

3) У відповіді на третє питання зазначена процентна ставка 12,44% річних однак в жодних документах не зазначена дана процентна ставка.

Щодо висновку по третьому питанню. На розгляд експерта було поставлено питання - «3. Чи відповідає розмір відсоткової ставки щомісячному платежу, який передбачений п.3.3 кредитного договору №05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року, а саме 1700,00 доларів США щомісячно?»

П. 3.3. Кредитного договору №05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року передбачено порядок повернення кредиту, а саме шляхом щомісячної сплати суми мінімально необхідного платежу у розмірі 1695 (одна тисяча шістсот дев’яносто п’ять) доларів США безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок VISA № 79127075 тарифного пакету.

На стор. 11 та 12 Дослідницькій частині Висновку експерта з посилання на розрахунок наведений у додатку 1 до експертного висновку наведено, що при що місячному платежі у розмірі 1695 доларів США, реальна відсоткова ставка по наданому кредиту по Кредитному договору № 05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року становила б 13,44%, а не 12,49% який був передбачений п. .3.1 кредитного договору.

Тому в висновку на третє питання експерт наводить, що «По результатам дослідження встановлено, що розмір відсоткової ставки - 12,44%, який передбачений п. 1.3.1 кредитного договору №05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року, не відповідає щомісячному платежу у розмірі - 1695,00 доларів США доларів щомісячно.

Тому, 12,44% у висновку по третьому питанні є технічною помилкою, потрібно було навести розмір відсоткової ставки 12,49%.

Представник ПАТ КБ «Надра» надав до суду заперечення на письмові пояснення судового експерта від 20 вересня 2017 року, в яких зазначив, а саме:

По першому питанню: наданий Банком розрахунок заборгованості повністю відповідає умовам кредитного договору Відповідно до п. 1.3.1 кредитного договору процентна ставка за кредитним договором становить 12,49% річних, дата видачі кредиту 25 грудня 2007 року, сума наданого кредиту відповідно п 1.1 становить 153169,99 доларів США, база нарахування відсотків факт/360, відповідно до розрахунку наданим банком при подачі позовної заяви, нарахування відсотків проводиться відповідно до умов п 1.3.1 кредитного договору. Відповідно надані експертом цифри щодо розміру заборгованості не є коректними і розраховані не у відповідності до умов кредитного договору.

Так, судовим експертом ОСОБА_8 згідно наданих ним письмових пояснень від 20 вересня 2017 року відповідаючи на друге питання, пояснює що розрахунки ануітетного платежу та відсотків, зроблені ним не на підставі умов п. 1.3.1 Кредитного договору яким передбачено метод факт/360, а на підставі рекомендацій приведених у «Методиці вирішення судово-економічною експертизою питань, які виникають, по справах щодо порушень у діяльності комерційних банків», а саме - факт/факт. І як приклад в підтвердження своїх слів наводить: 25 років = фактично 9131 день: 1) 9131/30=304,4 міс., 2) 9131/31=294,5 міс., 3) 9131/29=314,9 міс.

По другому питанню: дійсно в п. 3.1 кредитного договору допущено помилку у сумі щомісячного погашення, зазначена сума становить 1695,00 доларів США, однак згідно даних про погашення заборгованості позичальник проводив погашення заборгованості в розмирі 1700,0 доларів США, остання сплата по кредиту становить 100,0 доларів США, однак банком нараховуються проценти в розмирі 12,49% річних, відповідно до кредитного договору. Однак експерт надає доводи в висновку на підставі припущення, що розмір встановлений в 1695,0 доларів США, не відповідає положенню договору, що Банком приймається ставка 13,44 % річних, що не підтверджується доказами які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно Розрахунку заборгованості який додано до позовної заяви банком при розрахунку відсотків застосовано ставку в розмирі 12,49% річних, що відповідає умовам викладеним у п. 1.3.1 Кредитного договору. У відповідності до якого ануітетний платіж становить 1681,62 доларів США, а не як вираховано експертом 1668,95 доларів США (стор. 11 дослідницька частина висновку).

По третьому питанню: висновок експерта котрий відповідає на третє питання взагалі не може прийматися судом так як питання не відповідає умовам п. 3.3 кредитного договору і є помилковим. Оскільки процентна ставка відповідно до п. 1.3.1 передбачено 12,49% річних, а не 12,44% як зазначено в висновку експерта.

Так, судовим експертом ОСОБА_8 згідно наданих ним письмових пояснень від 20 вересня 2017 року відповідаючи на третє питання, пояснює що ставка 12,44% у висновку по третьому питанню є технічною помилкою зробленою ним у своєму висновку.

Також, висновок експерта не може прийматися як доказ, оскільки виводи які містяться в ньому, виконані не на підставі документів видачі та погашення кредиту (стор. 8 дослідницька частина висновку), носять навідні питання та не дають чіткої відповіді на питання суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов’язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Висновки експерта ґрунтуються на припущеннях, містять суперечливі відомості та помилки, що визнається самим судовим експертом ОСОБА_8 при надані ним до суду письмових пояснень від 20 вересня 2017 року, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 60 ЦПК України не можуть прийматися як докази по цій справі.

Згідно з рішення Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року, дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Отже, з умов кредитного договору вбачається, що кошти були наданні в споживчих цілях для придбання земельних ділянок за програмою «Перше житло». Таким чином, оспорюваний кредитний договір являється договором споживчого кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Згідно ч. 4 в кредитному договорі повинно зазначатися - сума кредиту; детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; інші умови, визначені законодавством.

Такі самі вимоги викладені в п. 2.1 Постанови НБУ № 168 від 10 липня 2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». Крім того, в п. 2.4. даної постанови зазначено, що Банки зобов'язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією.

Згідно п. 3.4 розділу 3 Правил, Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити: вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу; обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо); про відкриття банківського рахунку, відкритого з метою зарахування на нього суми наданого кредиту або надання кредиту за рахунком (овердрафт), умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку, тарифи та всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв'язку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням; правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках.

З пункту 3.2. розділу 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року, вбачається, що кредитний договір має містити графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користуванням кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до Правил. У графіку платежів також має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

Судом встановлено, що Банком з ОСОБА_1 такої переддоговірної роботи не було проведено. Також його не було повідомлено про наявні форми кредитування, відмінності між ними. Натомість, банк запропонував йому укласти договір за ануїтентною схемою, яка є найбільш не вигідно для нього і відповідно найбільш вигідною для банку.

Крім того, йому взагалі не було повідомлено про орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, що призвело до того, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реально оцінити суму переплати по кредиту та доцільність його отримання.

Таким чином, банк замовчав важливу інформацію про умови кредитування. Також банком не надавався окремий письмовий документ з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача.

Отже, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ПАТ КБ «Надра» не надав ОСОБА_1, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, чим було порушено вимоги чинного закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту зазначається: детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 постанови НБУ №168 від 10 липня 2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача. Кредитний договір має містити графік платежів.

Договір №05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року абсолютно не відповідає зазначеним вимогам. Банк взагалі не повідомив ОСОБА_1 про сукупну вартість кредиту ні до, ні під час укладення, ні в самому договорі. Також відсутній в кредитному договорі графік платежів. Під час укладення договору ОСОБА_1 не міг оцінити його реальну вартість. Сплачуючи кошти в повернення кредиту, ОСОБА_1 позбавлений можливості контролювати, яким чином банк розподіляє їх на тіло та відсотки, не знає, скільки ще коштів йому потрібно сплатити.

Факт ненадання банком позичальнику важливої інформації, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» є такою, що вводить в оману.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Банк визначив розмір щомісячного ануїтентного платежу, розмір якого становить 1700,0 доларів США. Однак за висновками експертизи розмір щомісячного платежу відповідно до базових умов кредитування, вказаних в договорі, повинен становити 1668,95 доларів США. Таким чином, банк щомісячно вимагав від ОСОБА_1 сплатити зайві 31,05 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів укладених із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору

Відповідно до п. 3.6 постанови НБУ № 168 від 10 липня 2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Графіку платежів по кредитному договору немає. Тобто виникає ситуація, за якої ОСОБА_1 повинен щомісяця платити окремо від суми щомісячного мінімального платежу певну суму комісії, розмір якої чітко не визначений, яку сам ОСОБА_1 повинен розрахувати. Але, враховуючи, те що останній позбавлений інформації про те, яку частину коштів з місячного платежу банк зараховує на відсотки, а яку на тіло кредиту, не може правильно визначити суму заборгованості по кредиту і, відповідно, суму комісії.

Так само, ПАТ КБ «Надра» визначає суму комісії, хоча в договорі чітко зазначений її розмір та порядок розрахунків.

Відповідно до п. п. 3.5, 3.4 Кредитного договору, якщо на протязі дії цього Договору позичальник несвоєчасно та/чи неповністю вніс черговий мінімально необхідний платіж та/чи інші платежі, передбачені цим Договором, то банк приймає виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому Договору в наступному порядку: прострочені відсотки за користування ОСОБА_5; відсотки за користування кредитними коштами; пені та штрафи; прострочена сума ОСОБА_5; сума ОСОБА_5, або іншої черговості, встановленої на розсуд Банку.

Таким чином, із грошової суми, яка має бути заплаче на за певний місяць, банк на свій розсуд встановлює черговість погашення кредиту.

На підставі викладеного вбачається, що умови даного договору викладені таким чином, щоб у позичальника без його відома та поза його волею могла сформуватись заборгованість по сплаті кредитних платежів, на яку банк зміг би нарахувати пеню, і, відповідно, отримати додаткову протиправну вигоду.

Таким чином, умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршання становища споживача.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Для забезпечення виконання умов кредитного договору між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Надра» були укладені 24 грудня 2007 року договори поруки №05/12/2007/840-П/1259, за яким поручитель поручився перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань по даному кредитному договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 24 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та Банком було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4, згідно з яким в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме, земельну ділянку, кадастровий номер 5122786400:01:001:0917, за адресою: Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області та земельну ділянку, кадастровий номер 5122786400:01:001:0919, за адресою: Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Задовольняючи зустрічну позовну вимогу про визнання недійсним кредитного договору, слід також визнати недійсними договір поруки та договір іпотеки, оскільки ці договори є похідними від головного договору.

Умови кредитного договору є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, що є підставою для визнання такого договору недійсним та, відповідно як наслідок, визнання недійсними договору поруки та договору іпотеки, оскільки ці договори є похідними від головного.

Аналогічних висновків дійшов й ВССУ в ухвалі від 22 жовтня 2014 року по справі № 6-26251св14.

Суд вважає, що заява банку про застосування строків позовної давності не може бути задоволена, оскільки банк звернувся до суду 01 вересня 2014 року, а зустрічний позов поданий 04 березня 2015 р.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне у задоволені позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити. Визнати недійсним кредитний договір №05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра». Визнати недійсним договір іпотеки від 24 грудня 2007 року укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1. Визнати недійсним договір поруки №05/12/2007/840-П/1259 від 24 грудня 2007 року укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2. Визнати недійсним договір поруки №05/12/2007/840-П/1259 від 24 грудня 2007 року укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3.

У зв’язку з відмовою в позові судовий збір покладається на первісного позивача.

Вимог щодо відшкодування судових витрат за проведення експертизи представником відповідачів не заявлялося, документів на підтвердження вартості експертного дослідження до суду не надано.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 16, 203, 229, 230, 236, 525, 526, 530, 548, 553, 554, 610, 611, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 141, 263, 265, 268, 272, 280 – 284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, п. п. 2.1, 2.4, 3.1, 3.2, 3.6, п. 3.4 розділу 3 Постанови НБУ № 168 від 10 липня 2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», п 3.2. розділу 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року, ст. ст. 11, 18, 19, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», СУД –

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Одеського регіонального управління ПАТ КБ «Надра» (вул. Артема, 15, м. Київ, 04655, ЄДРПОУ 20986167) до ОСОБА_1 (вул. Горького, 27, Одеська область, Березівський район, с. Демидово, 67312, реєстр. № НОМЕР_1), ОСОБА_2 (вул. Дачна, 31, Одеська область, Березівський район, с. Жовтнівка, 67315, реєстр. № НОМЕР_2), ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 65017, реєстр. № НОМЕР_3) про стягнення заборгованості – відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. ОСОБА_9,, 33-Б, м. Київ, 01032), про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки і договору поруки – задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір №05/12/2007/840-К/1259 від 24 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра».

Визнати недійсним договір іпотеки від 24 грудня 2007 року укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1.

Визнати недійсним договір поруки №05/12/2007/840-П/1259 від 24 грудня 2007 року укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2.

Визнати недійсним договір поруки №05/12/2007/840-П/1259 від 24 грудня 2007 року укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено 06 квітня 2018 року.

СУДДЯ Гуревський В.К.