Постанова № 73235943, 28.03.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/1446/16-ц Номер провадження 22-ц/786/680/18Головуючий у 1-й інстанції Гавриленко Т. Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого : Обідіної О.І.

Суддів : Прядкіної О.В., Хіль Л.М.

За участю секретаря : Кальник А.М.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 4 січня 2018 року по справі за позовом Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області, Державна інспекція сільського господарства в Полтавській області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2016 року Попівська сільська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди, в якій, після уточнення позовних вимог, просила зобов’язати відповідача звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 12 га, що розташовані на території Попівської сільської ради Новосанжарського району за межами населених пунктів та стягнути на її користь заподіяну шкоду в сумі 96203,05 грн.

Позов обґрунтований тим, що рішенням Попівської сільської ради від 11.08.2011 року «Про надання висновків щодо передачі в оренду земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва», надано висновки щодо передачі в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 загальним розміром 12,00 га строком на 10 років, яка знаходиться на території Попівської сільської ради.

Розпорядженням Новосанжарської районної державної адміністрації від 23.04.2012 року за № 134 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок», надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок орієнтовною площею 12,00 га із земель сільськогосподарського призначення (сіножаті) державної власності в землі сільськогосподарського призначення (рілля) на території Попівської сільської ради для ведення фермерського господарства з метою подальшої передачі в оренду.

Натомість відповідач, без виготовлення та затвердження належним чином проектів землеустрою, без документів, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, приступив в 2012 році до їх використання шляхом розорювання сіножатей та посіву сільськогосподарських культур.

В подальшому, ОСОБА_3 управлінням Держземагенства у Полтавській області в 2014 році ОСОБА_2 було відмовлено в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в зв’язку з їх невідповідністю вимогам земельного законодавства.

Самовільне зайняття земельної ділянки призначеної для сіножатей та її використання відповідачем для вирощування сільськогосподарських культур завдало збитків державі в особі Попівської сільської ради.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 04.01.2018 року позовні вимоги Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Полтавській області, Державна інспекція сільського господарства в Полтавській області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди задоволено.

Зобов’язано ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 5,5 га кадастровий номер 5323484800:00:003:0006 та 6,5 га кадастровий номер 5323484800:00:003:0007 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області заподіяну шкоду внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 96 203,05 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Попівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області 1378 грн. судового збору.

Задоволення позовних вимог вмотивоване тим, що факт самовільного зайняття відповідачем спірних земельних ділянок з 2011 року підтверджується наявними у справі доказами, а розмір заподіяної шкоди обґрунтовано згідно до положень Постанови КМУ «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу».

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вважає, що суд неповно з’ясував обставини по справі, невірно оцінив зібрані по справі докази, та фактично ухвалив рішення про задоволення позову без належних та допустимих доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні докази щодо самовільного зайняття ним спірних земельних ділянок та відповідно вчинення неправомірних дій щодо їх використання.

У відзиві на апеляційну скаргу Попівська сільська рада просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін, як ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі наданих сторонами доказів.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає, за таких обставин.

Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, згідно рішення 7 сесії 6 скликання Попівської сільської ради від 11.08.2011 «Про надання висновків щодо передачі в оренду земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва», надано висновки щодо передачі в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 загальним розміром 12,00 га строком на 10 років, яка знаходиться на території Попівської сільської ради.

Рішенням від 13.12.2011 року 10 сесії 6 скликання Попівської сільської ради Новосанжарського району вирішено надати висновки щодо виготовлення проекту відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства з подальшою передачею в оренду ОСОБА_2 загальним розміром орієнтовно 12,00 га, строком на 10 років, яка знаходиться на території Попівської сільської ради.

Розпорядженням Новосанжарської РДА від 23.04.2012 р. № 134 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок», ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку відведення земельних ділянок орієнтовною площею 12 га із земель сільськогосподарського призначення (сіножаті) державної власності в землі сільськогосподарського призначення (рілля) на території Попівської сільської ради для ведення фермерського господарства з метою подальшої передачі їх в оренду.

Згідно замовлення ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_4 було виготовлено проект землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок для ведення ним фермерського господарства.

На неодноразові звернення відповідача до Головного Управління Держземагенства у Полтавській області, останньому постійно відмовлялось в їх затвердженні внаслідок невідповідності їх земельному законодавству України.

Так, листами Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 20.02.2014 року № 7191/900, від 03.09.2014 року № 31-16-0.4-6271/2-14, від 31.10.2014 року № 31-16-0.4-8333/2-14 відповідачу було відмовлено в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з посиланням на їх невідповідність вимогам земельного законодавства, в тому числі з підстав зміни складу угідь відповідно до ст. 52 Закону України «Про землеустрій» та відсутності документів, визначених положеннями ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство».

Не погоджуючись з такими діями Головного управління Держземагенства у Полтавській області, ОСОБА_5 їх неодноразово оскаржував до адміністративного суду.

Так, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держземагенства у Полтавській області про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – в задоволенні заявлених вимог було відмовлено та встановлено правомірність дій вказаного суб’єкта владних повноважень.

При цьому, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 був зобов’язаний одночасно з проектом землеустрою як особа, яка бажає отримати земельну ділянку для фермерського господарства, повинна була до своєї заяви про затвердження землеустрою подати документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, наявність спеціальної освіти як то вимагає ст.7 ЗУ «Про фермерське господарство». Оскільки таких документів ОСОБА_2 надано не було, ОСОБА_3 управлінням Держземагенства у Полтавській області обґрунтовано відмовлено в затвердженні проекту землеустрою.

Між тим, не дивлячись на відсутність затвердженого проекту землеустрою та інших дозвільних документів, ОСОБА_2 продовжував користуватись зазначеними земельними ділянками.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 13.07.2016 року, проведеного депутатами сільської ради та членами виконавчого комітету на підставі ст. 189 ЗК України та ст. 20 ЗУ «Про охорону земель» встановлено самовільне зайняття ОСОБА_2 земельних ділянок площею 6,5 га та 6,2 га, на які відсутній договір оренди землі.

ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило, що в разі підтвердження факту неправомірного використання земельних ділянок ОСОБА_2, розмір шкоди становитиме по ділянці площею 5,5 га – 8818,61 грн., а по ділянці площею 6,5 га – 10422 грн.

01.06.2017 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управлінням Держгеокадастру у Полтавській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 7 за порушення ст. 125 Земельного кодексу України ОСОБА_2 та встановлено, що останній здійснив самовільне зайняття земельних ділянок загальною площею 12 га на території Попівської сільської ради.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.06.2017 року № 53-ДК/0011По/08/01/-17 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

В зазначеній постанові встановлено, що ОСОБА_2 здійснено самовільне зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею: 5,5 га та 6,5 га загальна площа 12 га (сіножаті) за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Новосанжарського району, цільове призначення яких ведення фермерського господарства. Розпорядження, рішення, накази про передачу земельних ділянок в користування (оренду) відсутні. Договори оренди землі на зазначені земельні ділянки не укладено. Речове право на земельні ділянки не зареєстровано. Використанням вказаних ділянок порушено вимоги статті 125 ЗК України.

Враховуючи доведеність факту самовільного зайняття земельних ділянок, місцевий суд ухвалив обґрунтоване рішення про зобов’язання відповідача звільнити земельні ділянки та правомірно стягнув заподіяну вищевказаними діями шкоду в сумі 96203,05 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується довідкою Попівської сільської ради № 156 від 01.09.2016 року, що спірні земельні ділянки площею 5.5 га та 6.5 га, загальним розміром 12,00 га. належать до земель запасу державної власності на території Попівської сільської ради.

Частиною 1 та 2 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється у відповідності до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (статті 125,126 ЗК України).

Порядок одержання у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності визначений статтею 123 ЗК України, відповідно до якої, особа звертається з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного Кодексу України, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Статтею 212 ЗК України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Матеріалами справи доводиться, що згідно рішення року 7 сесії 6 скликання Попівської сільської ради від 11.08.2011 року надано висновки щодо передачі в оренду, а згідно рішення від 13.12.2011 року 10 сесії 6 скликання Попівської сільської ради надано висновки щодо виготовлення проекту відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства з подальшою передачею в оренду ОСОБА_2 загальним розміром орієнтовно 12,00 га, строком на 10 років, яка знаходиться на території Попівської сільської ради.

Після ухвалення вказаних рішень Попівської сільської ради та виготовлення проекту землеустрою відповідач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області для затвердження вказаних проектів, нащо листами останнього від 20.02.2014 року, 03.09.2014 року та 31.10.2014 року ОСОБА_2 було відмовлено в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з посиланням на їх невідповідність вимогам земельного законодавства.

Не погоджуючись з відмовою у погодженні проекту землеустрою, ОСОБА_2 оскаржив її в судовому порядку. За результатами розгляду його вимог постановою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 року та прийнято нову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області про визнання відмови протиправною, зобов’язання вчинити певні дії відмовлено.

Таким чином місцевим судом достеменно встановлено та підтверджується листом Відділу Держгеокадастру у Новосанжарському районі від 05.04.2016 року, що на спірні земельні ділянки площею 5,5 га та 6,5 га з кадастровим номерами 5323484800:00:003:0006 та 5323484800:00:003:0007 договори оренди не реєструвались.

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 13.07.2016 року земельні ділянки площею 6,5 га та 6,2 га, на які відсутній договір оренди землі, самовільно зайняті ОСОБА_2

Встановлені факти в своїй сукупності підтверджують факт самовільного зайняття та використання земельних ділянок відповідачем всупереч встановленого законом порядку у відповідності до вимог статей 116, 125, 126 Земельного кодексу України.

Доводи апелянта про відсутність доказів самовільного зайняття та використання земельної ділянки спростовуються наявними матеріалами справи.

Так, матеріалами справи доводиться, що саме ОСОБА_2 за користування зазначеними спірними ділянками вносив кошти до сільської ради за кодом 18010900 «орендна плата з фізичною особою» за 2013 -2016 роки, про що він не заперечував в ході розгляду справи в суді.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 07.02.2017 року визначено розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок загальною площею 12,00 га, яка становить по ділянці 5,5 га - 8818,61 грн., по ділянці 6,5 га - 10422,00 грн.

Враховуючи встановлене незаконне використання земельної ділянки протягом 5 років (2012-2016 роки) та загальний розмір шкоди за один рік в сумі 19240,61 грн., місцевий суд обґрунтовано стягнув заподіяну шкоду в сумі 96203,05 грн.

Посилання апелянта щодо незгоди з розміром стягнутої шкоди, яка була заявлена позивачем в меншому розмірі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки розмір завданої територіальній громаді шкоди було встановлено на підставі «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» затвердженої п.7 Постанови КМУ №963 від 27.07.2007 року.

При цьому розмір шкоди був вирахуваний та помножений на кількість років самовільного зайняття ділянки, а враховуючи тривалий розгляд справи, позивач звертався до суду з вимогою про збільшення позовних вимог.

За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення, як постановленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 4 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1