Постанова № 73235656, 28.03.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/8838/16-ц Номер провадження 22-ц/786/279/18Головуючий у 1-й інстанції Кривич Ж. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Кривчун Т.О., Кузнєцової О.Ю.

при секрераті: ОСОБА_2

за участі позивача - ОСОБА_3 представника відповідача - ОСОБА_4 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_5

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів та відшкодування моральної шкоди. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначав, що вироком Автозаводського район-ного суду м. Кременчука від 10 листопада 2015 року, який набрав законної сили, його визнано невинуватим в умисному нанесенні ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень та виправдано. Посилаючись на те, що під час досудового провадження він сплатив ОСОБА_5 15 000 грн. у відшкодування завданої їй моральної шкоди, вважає, що ці кошти відповідач набула безпідставно, в зв’язку з цим просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь безпідставно набуті нею грошові кошти в розмірі 15 000 грн. та 50 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, зумовленої неповерненням зазначених грошових коштів, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв’язків, погіршило стан здоров’я.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 грудня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 12 січня 2018 року про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 в частині стягнення моральної шкоди в сумі 50 000 грн. 00 коп. - залишено без задоволення. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_5, в особі представника ОСОБА_4, оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 грудня 2017 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з неї на користь останнього безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 15 000 грн. та на користь держави судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп., в іншій частині оскаржуване рішення – залишити без змін.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 грудня 2017 року оскаржив також і позивач ОСОБА_3, який просив змінити оскаржуване судове рішення в частині відмови в задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди в сумі 50 000 грн. та постановити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити, в іншій частині рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 грудня 2017 року - залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що в провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука перебувало кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 122 КК України, який обвинувачувався в тому, що 18 квітня 2012 року близько 14-ї години у палаті №4 терапевтичного відділення першої лікарні м. Кременчука, під час конфлікту з завідуючою відділення ОСОБА_5, умисно завдав їй ребром долоні удару по кисті лівої руки, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому п’ятої п’ясної кістки лівої кисті руки, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я. Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 29 березня 2016 року, обвинуваченого ОСОБА_3 визнано невинуватим та виправдано за ч. 1 ст. 122 КК України у зв’язку з недоведеністю обвинувачення /т.1 а. с. 12-18, 19-24/. Також судом встановлено, що під час досудового слідства, маючи статус підозрюва-ного, щоб уникнути кримінального переслідування, ОСОБА_3 05 вересня 2012 року через свого захисника ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 15 000 грн., а остання надала розписку про отримання нею зазначених коштів у відшкодування моральної шкоди і відмовилась від цивільного позову у кримінальному провадженні /т. 1 а. с. 9/. Вирішуючи позов в частині стягнення безпідставно набутих коштів, суд першої інстанції виходив з положень статті 1212 ЦК України та дійшов висновку про наявність підстав вважати грошові кошти, отримані відповідачем, такими, що набуті нею безпідставно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду з огляду на наступне.

Так, за нормами частини 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути безпідставно набуте майно в натурі.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов законодавства.

Відповідно до пункту 5 статті 261 ЦК України за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Згідно частин 2 та 3 статті 1212 ЦК України положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов'язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондиційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Судом першої інстанції встановлено, що вина ОСОБА_3 у нанесенні середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не доведена, він є виправданий за вироком суду, а тому у нього не виникло зобов’язання відшкодовувати останній моральну шкоду, а відтак грошові кошти, отримані ОСОБА_5 від позивача є набутими безпідставно.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення безпідставно отриманих грошових коштів та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Вірним є також висновок суду, що строк позовної давності не є пропущеним, оскільки право у позивача вимагати ці кошти виникло після набуття чинності виправдувальним вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука, а саме – 29 березня 2016 року.

За встановлених обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 не спростовують висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Правильним є також і висновок суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, оскільки право на відшкодування моральної шкоди в разі неповернення безпідставно набутого майна нормами Цивільного кодексу України не передбачено. В свою чергу доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правомірності висновків місцевого суду, отже відсутні підстави для її задоволення.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування – не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_5 – залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_1 Судді: /підписи/ ОСОБА_7 ОСОБА_8

З оригіналом згідно:

Суддя: Бондаревська С.М.