Рішення № 73234884, 05.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/737/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (65063, м Одеса, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65007, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Прохоровська, будинок 3; код ЄДРПОУ 41249156) про визнання протиправним та скасування рішення № 835658 від 20.09.2017 р. про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, –

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 835658 від 20.09.2017 р. про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1; зобов’язати Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки апеляційного суду Одеської області № 329 від 31.08.2017р., починаючи з часу призначення довічного грошового утримання, тобто з 01.01.2017р.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П. від 05.03.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи з урахуванням положень ст. 263 КАС України буде здійснюватись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п’ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п’ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач рішенням № 835658 від 20.09.2017 р. протиправно відмовив в перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці. На думку позивача, відмова відповідача у перерахунку довічного грошового утримання порушує його права як судді у відставці та не ґрунтується на нормах чинного законодавства. При цьому зазначено, що перелік складових суддівської винагороди міститься у ст.ст. 133, 135 розділу X «Забезпечення суддів» Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (IX розділ), тобто виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді та вона носить систематичний характер. Крім того, позивач, посилаючись на п.4 рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. № 4-рп/2016, ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» наголошує, що грошове утримання судді – це його заробітна плата, тобто винагорода за виконану роботу, а за змістом п.п.2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату № 5 від 13.01.2004р., допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до заохочувальних і компенсаційних виплат. Позивач вважає, що з урахуванням положень ч.1 ст.41 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та висновків рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. № 4-рп/2016 у відсотковому відношенні саме до заробітної плати, а не лише до суддівської винагороди передбачено визначення розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці. Оскільки з допомоги на оздоровлення нараховувався та сплачувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та її включено в оподатковуваний дохід судді, вона входить до фонду оплати праці, тобто є складовою грошового утримання судді, відтак допомога на оздоровлення повинна враховуватись при обчисленні розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 20.03.2018 р. (вх. №7852/18), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу є одноразовою виплатою та не входить до суддівської винагороди. Спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного утримання суддям у відставці чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, керуючись КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 р.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вищої ради юстиції від 08.12.2016р. ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Одеської області у зв’язку з поданням заяви про відставку (а.с. 14-15).

Згідно наказу апеляційного суду Одеської області № 251-ос від 12.12.2016р. відповідно до рішення Вищої ради юстиції від 08.12.2016р. № 3167/0/15-16 виключено суддю апеляційного суду Одеської області Слободяника Ігоря Костянтиновича із списочного складу суддів апеляційного суду Одеської області 12.12.2016р. (а.с. 16).

Апеляційним судом Одеської області до органу Пенсійного фонду України надано подання про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 35 від 13.12.2016р. з відповідними документами, в тому числі довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 17).

Згідно довідки апеляційного суду Одеської області № 307 від 14.12.2016 р. про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці сума заробітної плати, яка враховується при призначенні щомісячного грошового утримання, станом на 14.12.2016 р. складала 29920 грн.: посадовий оклад -17600 грн., надбавка за вислугу років (70 % від посадового окладу) - 12320 грн. (а.с. 19).

31.08.2017 р. апеляційним судом Одеської області на додаток до довідки № 307 від 14.12.2016 р. була видана довідка для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 239, в якій зазначено, що на момент звільнення ОСОБА_1 12.12.2016р. його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 31386,00 грн., з яких: посадовий оклад -17600,00 грн., доплата за вислугу років – 12320,00 грн., матеріальна допомога на оздоровлення відповідно до ст.136. Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - 1466,00 грн. (а.с. 20).

20.09.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці згідно довідки № 239 від 31.08.2017р. (а.с. 22).

Рішенням № 835658 від 20.09.2017 р. відповідачем відмовлено позивачу у перерахунку пенсії згідно довідки апеляційного суду Одеської області № 239 від 31.08.2017р. у зв'язку із відсутністю для цього правових підстав, оскільки згідно ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці виплачується у відсотках суддівської винагороди судді, яка відповідно до ст.135 вказаного Закону складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (а.с. 23).

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010р. (далі – Закон №2453-VI) та згідно норм ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016р., суддівська винагорода регулюється цим Законом, та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За приписами вищенаведених норм суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з нормами ст. 136 Закону №1402 та ст. 134 Закону №2453 суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Статтею 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453 передбачалось, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

2 червня 2016 року прийнято Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року.

Пунктом 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

За правилами ч. 1 ст. 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (ч.2 ст.135 Закону №1402-VIII).

Отже, враховуючи вимоги Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді у відставці виплачується за його вибором щомісячне довічне грошове утримання, у максимальному розмір 90% заробітної плати (суддівської винагороди) судді, яка обчислюється з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Тобто, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди.

Таким чином, законодавством, чинним, станом на час призначення щомісячного грошового утримання позивачу та на час звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку, було передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді.

На теперішній час матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди.

Також, суд вважає помилковим посилання позивача на рішення Конституційного Суду України №4-рп/2016 від 08.06.2016р., з огляду на наступне.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3, абз. 1, 2, 4, 6 ч. 5 ст. 141 Закону України Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та положень пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, частини 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.10.2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213- VIII.

Відповідно до вказаного рішення, ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

При цьому, зазначене рішення не стосується включення матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної оплачуваної відпустки у складову суддівської винагороди та розрахунку довічного грошового утримання судді.

Спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Посилання на статтю 2 Закону України «Про оплату праці», пункт 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України № 5 від 13.01.2004 р., згідно яких матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатися до складу суддівської винагороди є безпідставним, оскільки спеціальним законом, яким в даному випадку є Закону України «Про судоустрій і статус суддів», визначено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2018 року по справі №738/1343/17 (адміністративне провадження №К/9901/2712/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що Малиновським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі правомірно відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача згідно довідки для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 239 від 31.08.2017р.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, в зв’язку з наявністю пільг від щодо сплати судового збору, передбачених п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (65063, АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65007, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Прохоровська, будинок 3; код ЄДРПОУ 41249156) про визнання протиправним та скасування рішення № 835658 від 20.09.2017 р. про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.