Рішення № 73234310, 28.03.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/233/2018

Справа № 537/2385/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2018 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Чернявській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживача, визнання недійсним підвищення процентної ставки та зобов’язання здійснити перерахунок заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним підвищення процентної ставки за Договором про надання відкличної поновлювальної кредитної лінії №11170058000 (в системі обліку банку №11170058001) від 14 червня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсиббанк», а саме з 01 липня 2008 року на 2% річних, з 05 грудня 2008 року на 3% річних, та до розміру 36 % річних на прострочену суму основного боргу; зобов’язати ПАТ «Укрсиббанк» здійснити зарахування сплачених підвищених процентів в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання відкличної поновлювальної кредитної лінії №11170058000 (в системі обліку банку №11170058001) від 14 червня 2007 року окремо за кожним здійсненим платежем за підвищеною процентною ставкою згідно з датою надходження такого платежу; стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 14 червня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», назву якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання відкличної поновлювальної лінії № 11170058000, за яким банк прийняв зобов’язання надати позичальнику кредит в іноземній валюті у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 51 000 (п’ятдесят одна тисяча) дол. США, а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у порядку і на умовах, зазначених у договорі. Відповідно до пункту 1.3.1 Кредитного договору, за користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка у розмірі 13% річних.

Також, 18 лютого 2009 року між банком та позичальником було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №11170058000 від 14 червня 2007 року щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації, згідно з якою було змінено кінцевий термін повернення кредиту, а саме не пізніше 13 червня 2027 року, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.

Окрім того, 18 лютого 2009 року між банком і Позичальником було укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору №11170058000 від 14 червня 2007 року щодо зміни схеми погашення кредиту (Додаткова угода 2).

Позивач зазначає, що ні Додаткова угода 2, ні додаток до Додаткової угоди 2 – Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту не містять жодних положень про зміну процентної ставки чи даних про її розмір. Розмір процентної ставки визначений первісним Кредитним договором.

Однак позивачу стало відомо про те, що банком в односторонньому порядку без згоди та повідомлення позичальника було збільшено процентну ставку за користування кредитом з 13% річних до 18% річних на строкову суму боргу, та до 36% річних на прострочений борг, у зв’язку із чим 17 листопада 2016 року позивач звернувся до банку із заявою про здійснення перерахунку підвищених процентів та зарахування отриманих переплат у рахунок погашення заборгованості за кредитом, однак, відповіддю №35/54162 від 05 грудня 2016 року позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку підвищених процентів. При цьому у відповіді банку зазначено, що у зв’язку із допущеними порушеннями кредитної дисципліни в частині страхування предмету застави, а також термінів погашення основної суми кредиту і процентів за користування кредитними коштами, банк, керуючись умовами Кредитного договору та Цивільного кодексу України, з 01 липня 2008 року збільшив процентну ставку за користування кредитними коштами на 2 (два) проценти річних, а з 05 грудня 2008 року – ще на 3 проценти річних, про що позичальнику були направлені відповідні повідомлення.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач в односторонньому порядку змінив процентну ставку за користування кредитом без укладення додаткових угод до договору, шляхом направлення повідомлень, яких позичальник не отримував. У зв’язку із викладеними обставинами позивач і вимушений звернутись до суду із позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Позивач, ОСОБА_1, а також його представник - ОСОБА_2, в судовому засіданні підтримали позовну заяву в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ній та, пояснили, що повідомлень від банку щодо підвищення процентної ставки позивач не отримував. Окрім того, вважали одну з причин підвищення процентної ставки банком у вигляді наявності поточної заборгованості за кредитним договором безпідставною, оскільки така заборгованість відсутня.

Представник відповідача, ПАТ «УкрСиббанк» - ОСОБА_3, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, мотивуючи своє заперечення тим, що листи із повідомленням про підвищення процентної ставки направлялись на адресу позивача, а відтак останній належним чином був повідомлений про таке підвищення. При цьому, будь-яких заяв щодо скасування такого підвищення процентної ставки до банку у передбачений договором кредиту спосіб від позивача не надходило. Підставою для підвищення процентної ставки у вигляді наявності поточної заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту, а також зміну політики банку вважає такими, що відповідають умовам спірного договору.

Суд, вислухавши думку сторони позивача та відповідача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно із положеннями частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Так, 14 червня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», назву якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання відкличної поновлювальної лінії № 11170058000. Згідно з умовами Кредитного договору, а саме із пунктом 1.1, банк прийняв зобов’язання надати позичальнику кредит в іноземній валюті у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 51 000 (п’ятдесят одна тисяча) дол. США, а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у порядку і на умовах зазначених у договорі.

Пунктом 1.2.1 Договору передбачений термін кредитування, а саме починаючи з 14 червня 2007 року.

Згідно із пунктом 1.2.2 Договору, позичальник зобов’язаний остаточно повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 13 червня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений відповідно до умов даного договору, або на підставі додаткової угоди сторін.

Відповідно до п. 1.3.1 Кредитного договору, за користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка у розмірі 13% річних.

Згідно із пунктом 9.4 Договору, зміни в договір оформляються у письмовій формі шляхом укладання додаткової угоди, яка є невід’ємною частиною договору.

Так, 18 лютого 2009 року між банком та позивачем було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №11170058000 від 14 червня 2007 року щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації, згідно з якою було змінено кінцевий термін повернення кредиту та передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 13 червня 2027 року, якщо тільки не буде застосований інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.

Також, 18 лютого 2009 року між банком і позичальником було укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору №11170058000 від 14 червня 2007 року, якою було внесено зміни щодо схеми погашення кредиту.

Відповідно до пункту 2 та пункту 2.1 Додаткової угоди №2 від 18 лютого 2009 року, сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту, а саме: позичальник зобов’язується повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу складає 681,50 дол. США 14 центів. День сплати ануїтетного платежу - 15 числа кожного місяця кредитування, протягом якого позичальник зобов’язаний сплатити ануїтетний платіж. Розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов договору. Також сторони домовились, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер Договору, зазначений при його укладенні, а саме: 11170058000 так і реєстраційний номер у системі обліку Банку, а саме: 11170058001, що передбачено пунктом 1.1. Додаткової угоди 2.

Як встановлено в судовому засіданні, та вбачається з матеріалів справи, а саме з листа ПАТ «Укрсиббанк» за вих. №51395 ДР від 14 червня 2008 року, вих..№79561 ДР від 26 липня 2008 року, вих..№199907 від 22 лютого 2008 року, вих. №5156 А від 20 листопада 2008 року, №35/54162 від 05 грудня 2016 року, публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» було збільшено процентну ставку за користування кредитом за договором №11170058000 - з 13% річних до 18% річних на строкову суму заборгованості, а саме з 01 липня 2008 року на 2 % річних та з 05 грудня 2008 року на 3 % річних, на підставі зміни ситуації на грошовому ринку; підвищення процентної ставки відповідач здійснив у зв’язку із допущеними ОСОБА_1 порушеннями кредитної дисципліни в частині страхування предмету застави, а також термінів погашення основної суми кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

При цьому, згідно змісту повідомлень за вих. №51395 ДР від 14 червня 2008 року, вих..№79561 ДР від 26 липня 2008 року, вих..№199907 від 22 лютого 2008 року, вих. №5156 А від 20 листопада 2008 року, направлених на адресу позивача, останньому було запропоновано у разі його незгоди з новим розміром процентної ставки повідомити про це банк в порядку, визначеними умовами договору та здійснити передбачені договором дії, зокрема до дати підвищення процентної ставки достроково повернути отримані кредитні кошти та плату за кредит.

Вирішуючи питання про правомірність дій банку щодо зміни умов кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки, суд виходить з положень частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також з положень частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, згідно із якою у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Аналізуючи вказані положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що у разі, коли сторони кредитного договору досягли домовленості щодо всіх його умов, у тому числі щодо збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом з дотриманням певної процедури, то таке збільшення може відбуватись виключно в разі дотримання передбаченої договором процедури.

Так, умовами Договору про надання відкличної поновлювальної лінії № 11170058000, а саме пунктом 9.2 передбачений порядок внесення змін до договору, а саме що у випадку зміни кредитної політики згідно з рішеннями Верховної Ради України, Національного Банку України, Банку, а також зміною ситуації на грошовому ринку, у договір за узгодженням з позичальником у десятиденний термін з моменту введення нових положень вносяться відповідні зміни, про що Банк надсилає позичальнику відповідне повідомлення. У разі незгоди позичальника з запропонованими Банком змінами, або ненадходження від позичальника відповіді на пропозицію Банку про внесення змін упродовж 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту одержання позичальником таких пропозицій, Банк має право самостійно змінити термін повернення кредиту та сплати процентів та достроково витребувати суму кредиту у повному розмірі в порядку, вказаному в розділі 11 цього договору.

За викладених обставин, суд вважає помилковим твердження позивача, ОСОБА_1, щодо протиправності дій відповідача в частині односторонньої зміни умов кредитного договору стосовно підвищення процентної ставки без укладання додаткової угоди, оскільки положення пункту 9.2 Договору про надання відкличної поновлювальної лінії № 11170058000 передбачено право банку на таку зміну процентної ставки у разі ненадходження від позичальника відповіді на пропозицію банку про внесення таких змін.

В судовому засіданні встановлено, що на адресу ОСОБА_1 відповідачем, ПАТ «Укрсиббанк» направлялись повідомлення про підвищення процентної ставки, а саме за вих..№ №51395 ДР від 14 червня 2008 року, вих..№79561 ДР від 26 липня 2008 року, вих..№199907 від 22 лютого 2008 року, вих. №5156 А від 20 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року за № 1155, рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Згідно з пунктом 114 Правил, адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги умови кредитного договору, укладеного між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1, а саме пункт 9.2, боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли останній був належним чином повідомлений про зміну умов кредитного договору.

Так, в матеріалах справи як доказ направлення на адресу позивача повідомлень про зміну процентної ставки справи наявні реєстри згрупованих поштових відправлень №№ 3067, 039150471837, 758, 809 документів підприємств ТОВ «Пауер прінт» та ТОВ «Франко Пак».

Окрім того, доказами отримання позивачем, ОСОБА_1, відправлень з ПАТ «Укрсиббанк» є рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 19 листопада 2008 року, в якому наявний підпис адресата, датований 24 листопада (а.с. 48), а також відправлення від 26 липня 2008 року, в якому підпис про отримання датований 28 липня 2008 року (а.с. 53).

За викладених обставин, суд приходить до висновку про належне повідомлення позивача щодо зміни процентної ставки за кредитним договором. При цьому, в судовому засіданні встановлено, що позивач не повідомив відповідача про свою незгоду із запровадженням нового розміру відсоткової ставки, право на що передбачено умовами пункту 9.2 договору кредиту.

Згідно із частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно положень статті 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Твердження позивача в тій частині, що реєстри згрупованих поштових відправлень про направлення підприємствами ТОВ «Пауер прінт» та ТОВ «Франко Пак» на його адресу документів є неналежними доказами, так як між листами банку та відправником не вбачається зв’язок, суд вважає помилковим, оскільки таке твердження спростовується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме договором №25/09/08-1 від 24 жовтня 2008 року, укладеного між АКІБ «Укрсиббанк» та ТОВ «Франко Пак», та договором №15-01-08 від 15 січня 2008, укладеного між АКІБ «Укрсиббанк» та ТОВ «Пауерпринт», про надання послуг з відправлення кореспонденції.

Окрім того, суд ставить під сумнів твердження позивача, що про зміну відсоткової ставки, яка відбулась у 2008 році, йому стало відомо лише у грудні 2016 року, оскільки останній сплачував необхідні за договором кредиту платежі протягом восьми років, та, на думку суду, позивач не міг не виявити збільшення визначених договором розмірів платежів по відношенню до тих, що сплачувались ним раніше.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про дотриманням відповідачем норм чинного законодавства та умов Договору про надання відкличної поновлювальної лінії № 11170058000 від 14 червня 2007 року, укладеного між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1С, при збільшенні процентної ставки, при цьому відповідне повідомлення було надіслано позивачу в передбачений цим договором спосіб, з яким останній був ознайомлений, що підтверджено письмовими матеріалами справи; приймаючи до уваги встановлений в судовому засіданні факт, що позивач не повідомив відповідача про свою незгоду із запровадженням нового розміру відсоткової ставки, право на що передбачено умовами пункту 9.2 договору кредиту, суд приходить до висновку про необхідність відмови ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265 Цивільно-процесуального кодексу України, статями 629, 642, 651, 653, 1048 Цивільного Кодексу України, суд , -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 25732939, адреса: 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 2/12) про визнання недійсним підвищення процентної ставки та зобов’язання здійснити перерахунок заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст судового рішення виготовлено 05 квітня 2018 року.

Суддя: Д.О. Зоріна