Ухвала суду № 73233809, 05.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1223/18

У Х В А Л А

05 квітня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши клопотання представинка позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 Інтернешнл Корп. до Державного реєстрартора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2 Миколайовичаза участю 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Товариства з обмеженою відповідальністю «Романов», Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Романовв» про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 Інтернешнл Корп. до Державного реєстрартора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» ОСОБА_2 Миколайовичаза участю 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Товариства з обмеженою відповідальністю «Романов», Новоселівської сільської ради Березівського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Романовв» про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 26.03.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 Інтернешнл Корп. залишено без руху.

Разом із позовною заявою представником позивача надано клопотання про вжиття заходів забезпечення позовних вимог.

Ухвалою суду від 26.03.2018 року, клопотання представника ОСОБА_1 Інтернешнл Корп. про вжиття заходів забезпечення позовних вимог було повернуто без розгляду на підставі ч. 7 ст. 154 КАС України.

05.04.2018 року від представника позивача, до усунення недоліків адміністративного позову, повторно надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позовних вимог шляхом заборони вносити реєстраційні записи та здійснювати будь-які інші реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів щодо нерухомого майна за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (колишня назва м. Іллічівськ), село Малодолинське, вул. Заводська, 5 (п'ять), які в цілому складаються з наступних будівель і споруд: літера «А» - адміністративна будівля, загальною площею 1290,5 кв.м.; літера «Б» - топкова, загальною площею 32,4 кв.м.; літера «В» - цех розливу, загальною площею 562,3 кв.м.; літера «Г» - трансформаторна, загальною площею 75,2 кв.м.; літера «Д» - насосна з підвалом, загальною площею 37,7 кв.м.; літера «Е» - топкова, загальною площею 14,2 кв.м.; літера «Ж» - топкова, загальною площею 15,2 кв.м.; літера «З» - фільтраційна, загальною площею 22,4 кв.м.; літера «К» - насосна, загальною площею 10,7 кв.м.; літера «М» - навіс, загальною площею 5,7 кв.м.; літера «Н» - допоміжне приміщення, загальною площею 53,1 кв.м.; літера «О» - майстерня, загальною площею 55,8 кв.м.; літера «П» - магазин-прохідна, загальною площею 165,7 кв.м.; літера «Р» - виробничий цех, загальною площею 619,8 кв.м.; літера «С» - цех по виготовленю горілки, загальною площею 730,2 кв.м.; літера «Т» - спиртосховище, загальною площею 292,3 кв.м.; літера «У» - склад, загальною площею 1391,7 кв.м.; № 1 - ворота; № 2 - ворота; № 3 - пожежні резервуари; № 4 - артезіанська свердловина; № 5 водонапірна вежа; № 6 - резервуар чистої води; № 7 -огорожа; № 8 - басейн; № 9 - газорозподільний пункт; № 10 - ворота; І - дворове покриття; літера «Л» - сторожова вишка (реєстраційний номер майна: 32062391) - до набрання рішенням суду по даній справі законної сили.

Дослідивши клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може суттєво утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, суд має встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову, суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому інститут забезпечення адміністративного позову згідно з ст.ст. 4, 150 КАС України, повинен відповідати завданню адміністративного судочинства забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

При цьому, клопотання представника позивача про заборону вносити реєстраційні записи та здійснювати будь-які інші реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів щодо нерухомого майна, суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Положення ст. 150 КАС України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтоване клопотання сторони в тому числі із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь у справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Суд, аналізуючи наведені аргументи для забезпечення позову з мотивів неможливості забезпечення фактичного виконання судового рішення або докладання значних зусиль для відновлення прав позивача в разі задоволення позову, вважає їх недостатніми для задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Позивач вважає за необхідне терміново вжити заходів забезпечення позову таким чином, щоб унеможливити протягом розгляду справи, реєстрацію державними реєстраторами підроблених документів (судових рішень), але не зазначає яких, а лише припускає ймовірність з’явлення таких документів. При цьому не зазначає інших осіб, яким необхідно заборонити вчиняти реєстраційні дії, що стосуються предмету позову. Отже, такі особи невідомі ні суду, ні заявнику через те, що дії не вчинені.

На момент подання заяви про забезпечення позову відповідачем вже прийняте рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно за іншою особою, тому невжиття таких заходів не може у майбутньому суттєво утруднити чи унеможливити виконання рішення суду, а оскарження можливого вчинення реєстраційних дій іншими державними реєстраторами є предметом окремого судового провадження. Також, не є очевидними ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки до заяви про забезпечення позову не надані відповідні докази такої протиправності, відсутні ознаки необхідності вжиття таких заходів для ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача. Інші обґрунтування заяви щодо вчинення протиправних реєстраційних дій іншими реєстраторами у вересні 2017 року не стосуються предмету позову.

З огляду на зазначене, суд вважає що клопотання позивача про забезпечення позову, не підлягає задоволенню з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Керуючись статтями 151, 152, 154, 241, 243, 248, 293-295 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 Інтернешнл Корп. про вжиття заходів забезпечення позовних вимог – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.