Рішення № 73233517, 27.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м.Житомир справа № 806/3688/17

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

-Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 02.11.2017 №1393 та від 21.11.2017 № 233 о/с.

-Поновити ОСОБА_3 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 24.11.2017.

-Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 32502,88 грн.

-Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 14.10.2017 № 855 "Про призначення та проведення службового розслідування".

-Визнати протиправним та скасувати висновок "Про результати службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3".

В обґрунтування позову зазначив, що спірними наказами його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби та в подальшому звільнено на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (порядку дисциплінарного стягнення). Цьому передувало службове розслідування, що було призначено наказом №855 від 14.10.2017 за фактом дорожньо-транспортної пригоди за його участю. Такий наказ вважає протиправним, оскільки, згідно наказу, головою комісії призначено т.в.о. заступника начальника ГУНП ОСОБА_4, а висновок підписаний головою комісії - провідним консультантом ГУНП ОСОБА_4 Крім того, такий наказ винесений не 14.10.2017, а пізніше, та лише зареєстрований 14.10.2017, що є підробкою документа.

Крім того, вказує, що наказ відповідача від 02.11.2017 №1393 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" ґрунтується на порушення ним Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статусу та вчинення адміністративних правопорушень передбачених статтями 124,173 КУпАП, які були виявлені під час службового розслідування. В наказі вказано, що адміністративні матеріали за ст.173 КУпАП списано до справи, що суперечить КУпАП, оскільки приєднання їх до висновку службового розслідування без розгляду суду є безпідставним та перевищенням службових повноважень. Крім того, вказує, що порушень, викладених у висновку службового розслідування він не здійснював, з огляду на що підстав для притягнення його до відповідальності та звільнення немає. З огляду на викладене, вважає спірні накази протиправними та просить їх скасувати.

Ухвалою від 10.01.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання у справі.

За наслідками підготовчого судового засідання 22.02.2018 винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення адміністративної справи №806/3688/17 до судового розгляду в судовому засіданні на 15.03.2018.

Ухвалою суду від 27.03.2018 провадження у справі закрито в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку "Про результати службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3"

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у письмовому відзиві. В обгрунтування відзиву зазначив, що підставою для звільнення позивача послугували матеріали службового розслідування за фактом порушення 14.10.2017 службової дисципліни інспектором сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області капітаном поліції ОСОБА_3. У ході службового розслідування, ураховуючи надані пояснення свідків та очевидців даної події, встановлено факт перебування капітана поліції ОСОБА_3 з ознаками алкогольного сп’яніння та скоєння останнім дорожньо-транспортної пригоди. 26.10.2017 начальником сектору превенції Черняхівського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП відносно капітана поліції ОСОБА_3 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії БР №278799 від 26.10.2107 за ст. 124 (Порушення правил дорожнього руху,що спричинило пошкодженнятранспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) КУпАП та за ст. 173 (Дрібне хуліганство) КУпАП. У подальшому адміністративні матеріали за ст. 173 КУпАП списано до справи та протокол за ст. 124 КУпАП направлено на розгляд Черняхівського районного суду Житомирської області.

Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що капітан поліції ОСОБА_3 не повідомив про факт дорожньо-транспортної пригоди та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Факт перебування у стані алкогольного сп"яніння підтверджується показами свідків. Таким чином, вважає, що під час службового розслідування було повністю доведено вину ОСОБА_3 у скоєнні ним дисциплінарного проступку, а тому видання ГУНП в Житомирській області наказів №855 від 14.10.2017 від 02.11.2017 №1393 та від 21.11.2017 №233 о/с є правомірними та такими, що повністю узгоджується з нормами чинного законодавства.

12.02.2018 позивачем подано відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві позивач зазначив, що доводи відповідача про перебування його у стані алкогольного сп"яніння нічим не підтверджені, освідування проходити йому не пропонували. Зазначив, що у разі відмови від проходження освідування повинен був складатися протокол за ст.130 КУпАП, однак такий відсутній.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №300 о/с від 09.12.2016 ОСОБА_3 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

14.10.2017, начальником Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_5 винесено наказ №855 "Про призначення та проведення службового розслідування", за фактом дорожньо-транспортної пригоди 14.10.2017 за участю капітана поліції ОСОБА_3 (а.с.49).

За результатами службового розслідування складено висновок про результати від 02.11.2017, відповідно якого комісія вважала, що за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині неухильного дотримання законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, поваги та охорони честі держави, гідного несення високого звання поліцейського, порушення ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, у частині гідного і чесного поводження в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, виявленні поваги до колег по службі, а також порушення розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, яка виразилась у перебуванні в стані алкогольного сп’яніння поза службою, вчиненні дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівника МВС та НПУ, а також призвести до зниження рівня довіри населення до Національної поліції України, проявленню нещирості під час службового розслідування, необхідно накласти на інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. (а.с.105-109)

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №1393 від 02 листопада 2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" накладено на інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. (а.с.11)

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №233 о/с від 21 листопада 2017 року капітана поліції ОСОБА_3 , інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області , звільнено зі службив поліції на підставі пункту 6 ч.І ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв"язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) (а.с.10).

Позивач вважаючи незаконним призначення службового розслідування та звільнення його зі служби, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 14.10.2017 № 855 "Про призначення та проведення службового розслідування".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 14.10.2017 начальником Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_5 винесено наказ №855 "Про призначення та проведення службового розслідування", яким призначено службове розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди 14.10.2017 за участю капітана поліції ОСОБА_3

Стверджуючи про протиправність такого наказу позивач посилається зокрема на те, що у начальника ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 відсутні повноваження призначати службові розслідування. Окрім цього, вказаний наказ зареєстровано саме 14.10.2017 у неробочий час, що свідчить про підробку та фальсифікацію вказаного документа. Також, вказав, що головою комісії призначено т.в.о. заступника начальника ГУНП ОСОБА_4, а висновок підписаний - головою комісії провідним консультантом ГУНП ОСОБА_4, провідний консультант не уповноважений бути головою комісії.

Суд такі доводи оцінює критично, з огляду на наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ст. 19 Закону № 580-VIII).

Згідно п.9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 23.12.2015 №901-VIII, до набрання чинності Закону України "Про дисциплінарний статут Національної поліції" поширено дію Дисциплінарного статуту ОВС на поліцейських.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 14 Закону визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

З метою реалізації вказаної норми Закону на поліцейських поширено також дію Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230.

У п.2.6 Інструкції "Про порядок проведення службових розслідувань в ОВС" визначено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

У п. 3.1. Розділу III Інструкції (Призначення службового розслідування) передбачено, що начальники ГУМВС, УМВС мають право призначати службові розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу тих органів чи підрозділів, діяльність яких вони координують або контролюють.

Крім того, відповідно до наказу Національної поліції від 06.11.2015 №22 затверджено Положення про Головне управління Національної поліції в Житомирській області. Пунктом 14 Положення визначено повноваження керівника Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Зокрема, у підпункті 12 та 16 зазначено, що керівник Головного управління Національної поліції в Житомирській області підписує накази Головного управління та вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських.

За таких умов, суд відмічає, що начальник Головного Управління Національної поліції в Житомирській області є уповноваженою особою на видання спірного наказу про призначення службового розслідування, оскільки Черняхівське відділення патрульної поліції Кростишівського відділу поліції ГУНП в Житомирській області, де проходив службу позивач, йому підпорядковане, тому доводи позивача з даного приводу суд до уваги не приймає.

Що стосується посилань позивача на те, що головою комісії призначено т.в.о. заступника начальника ГУНП ОСОБА_4, а висновок підписаний - головою комісії провідним консультантом ГУНП ОСОБА_4, тому провідний консультант не уповноважений бути головою комісії. Суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки позивачем не надано доказів того, що на час видання наказу про призначення службового розслідування, вказана особа не перебувала на посаді т.в.о. заступника начальника ГУНП в Житомирській області.

Також, суд критично оцінює твердження позивача про те, що наказ зареєстровано 14.10.2017, однак на його думку, з 20.20 до 24.00 неможливо було підготувати та зареєструвати в неробочий час, оскільки будь-якими документальними даними, окрім припущень самого позивача, не підтверджуються. При цьому, факт реєстрації вказаного наказу 14.10.2017 зафіксовано у журналі обліку наказів основної діяльності начальника ГУНП в Житомирській області. (а.с.149-150)

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що деякі недоліки в оформленні документу, зокрема вказаного наказу, не можуть свідчити про його незаконність. Більш того, вказаний наказ на даний час не несе для позивача правових наслідків, оскільки за своєю природою є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, а на даний час він є реалізованим, про що свідчить висновок службового розслідування та на його підставі притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Отже, з огляду на викладене, суд вважає, що доводи позивача про протиправність наказу №855 "Про призначення та проведення службового розслідування" не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та є спростованими, тому позовні вимоги в частині його скасування є необґрунтованими та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Що стосується правомірності звільнення позивача.

Відповідно з ч.1 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

У ч. 1 ст. 48 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у ст. 47 цього Закону, якою в свою чергу визначено, що призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_5 №233 о/с від 21 листопада 2017 року капітана поліції ОСОБА_3 , інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області , звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв"язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Підставою для видачі вказаного наказу став наказ начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_5 №1393 від 02 листопада 2017 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині неухильного дотримання законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, поваги та охорони честі держави, гідного несення високого звання поліцейського, порушення ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, у частині гідного і чесного поводження в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, виявленні поваги до колег по службі, а також порушення розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, яка виразилась у перебуванні в стані алкогольного сп’яніння поза службою, вчиненні дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівника МВС та НПУ, а також призвести до зниження рівня довіри населення до Національної поліції України, проявленню нещирості під час службового розслідування, накладено на інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. (а.с.11)

Статтею 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" встановлено порядок накладення дисциплінарного стягнення. Так, відповідно до положень зазначеної статті з метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, норми якого застосовуються до поліцейських до набрання чинності Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Згідно Статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У п. 8 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ, який є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Отже, застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, який може застосовуватись за скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, який є несумісним з подальшим проходженням ним служби в органах Національної поліції.

В ході розгляду справи встановлено, що підставою видачі наказів, послугували матеріали службового розслідування, призначеного згідно п.п. 2.5, 2.6, 4.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230, відповідно до наказу ГУНП в Житомирській області від 14.10.2017 №855 за фактом за фактом дорожньо-транспортної пригоди 14.10.2017 за участю капітана поліції ОСОБА_3

Зокрема, службове розслідування було призначено у зв"язку з тим, що 14.10.2017 до УКЗ ГУНП надійшла інформація про те, що цього ж дня, поблизу будинку № 68 по вул. Рубанівська в с.Троковичі Черняхівського району Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_3

За результатами вказаного службового розслідування складено висновок від 02.11.2017, у якому рекомендовано, накласти на інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції суд виходить з наступного.

Як встановлено в ході службового розслідування 14.10.2017 о 20.20 до чергової частини Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції ГУНП по спецлінії "102" надійшли повідомлення від мешканців Черняхівського району про те, що цього ж дня поблизу будинку № 68 по вул. Рубанівська в с. Троковичі Черняхівського району Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки "Рено 19", номерний знак НОМЕР_1, та "ВАЗ 2106", номерний знак НОМЕР_2. Зі слів заявника водій транспортного засобу марки "ВАЗ 2106", номерний знак НОМЕР_2, перебував у стані алкогольного сп’яніння та отримав тілесні ушкодження від невідомого.

Реагуючи на вказане звернення , на місце пригоди виїхала слідчо-оперативна група, яка, враховуючи покази свідків, встановила, що 14.10.2017 близько 20.00 інспектор сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_3 будучи поза службою та перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння, знаходився у с.Троковичі Черняхівського району Житомирської області.

У цей же час капітан поліції ОСОБА_3 сів до особистого транспортного засобу ВАЗ2016, номерний знак НОМЕР_3, двигун якого був увімкнений та припаркований поблизу будинку №68 по вул.Рубанівська вказаного вище населеного пункту. У подальшому останній, не заводячи двигун автомобіля, ввімкнув нейтральну передачу, унаслідок чого транспортний засіб почав рух вперед та допустив дотичне зіткнення з автомобілем марки "Рено 19". номерний знак НОМЕР_1, який був припаркований поряд.

У результаті ДТП транспортні засоби зазнали незначних механічних пошкоджень. Після приїзду слідчо-оперативної групи капітану поліції ОСОБА_3 запропоновано пройти медичне освідування на визначення стану алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі охорони здоров’я, однак після вказаної пропозиції останній залишив місце ДТП та зник у невідомому напрямку.

Разом з тим капітан поліції ОСОБА_3, на порушення п. 5 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції, заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, не повідомив чергову частину Черняхівського відділення поліції про факт дорожньо-транспортної пригоди за його участі .

До того ж капітан поліції ОСОБА_3 М.1., перебуваючи у громадському місці, справляв природні потреби поблизу магазину в с. Троковичі Черняхівського району Житомирської області, після чого впав у багнюку та в подальшому ходив поряд з магазином вказаного населеного пункту в напівоголеному вигляді.

З приводу перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп"яніння та скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди були опитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, що вказані факти підтвердили.

У ході службового розслідування, ураховуючи надані пояснення свідків та очевидців даної події, якими підтверджено факт перебування капітана поліції ОСОБА_3 з ознаками алкогольного сп’яніння та скоєння останнім дорожньо-транспортної пригоди за викладених вище обставин, на підставі п. 6.2.2 наказу МВС України від 12.03.2013 № 230, 26.10.2017 підготовлено відповідну доповідну записку на ім’я начальника ГУНП № 3356/12/01-2017.

За резолюцією начальника ГУНП доповідна записка цього ж дня за вих. №3357/12/01-2017 направлена до Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції ГУНП для вирішення питання щодо складання відносно капітана поліції ОСОБА_3 адміністративних матеріалів.

Так, стосовно капітана поліції ОСОБА_3 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії БР №278799 від 26.10.2017 за ст.124 КУпАП (Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) та за ст.173 КУпАП (Дрібне хуліганство). У подальшому адміністративні матеріали за ст. 173 КУпАП списано до справи на підставі ч. 2 ст. 15 КУпАП та направлено до УКЗ ГУНП для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.

Отже, фактично на підставі встановленого службовим розслідуванням фактів за порушення позивачем ст.124 КУпАП та ст.173 КУпАП, його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, що в подальшому реалізовано наказом по особовому складу.

Посилаючись на відсутність підстав для його звільнення, позивач стверджує, що висновки службового розслідування не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки дорожньо-транспортної пригоди він не здійснював та у стані алкогольного сп"яніння не перебував, громадський порядок не порушував, а надані проти нього покази свідків, обґрунтовує неприязним до нього відношенням.

Дослідивши обставини справи, суд погоджується з доводами позивача з огляду на наступне.

Що стосується притягнення до відповідальності за ст.124 КУпАП.

В матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення Серії БР №278799 від 26.10.2017, складений начальником сектору превенції Черняхівського ВП капітаном поліції ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_3 14.10.2017 року о 20:20 год. в с. Троковичі по вул. Житомирській, Черняхівського району Житомирської області біля магазину залишив автомобіль ВАЗ2103 АМ0843 не поставивши його на стоянкову гальмівну систему, в результаті чого автомобіль покотився скоїв зіткнення з автомобілем ОСОБА_7 19 АМ6052, який стояв поруч. В наслідок цього транспортні засоби отримали механічні пошкодження, осіб потерпілих не було. (а.с.99)

Постановою в Черняхівського районного суду Житомирської області у справі №293/1164/17 від 20.11.2017 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн.

Тобто, позивача визнано винним рішенням суду у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП лише 20.11.2017, тоді як висновок про результати службового розслідування та наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності складено 02.11.2017.

Отже, на момент проведення службового розслідування та на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, вина його у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП доведена не була.

Тому, на думку суду, вказана висновок у спірному наказі від 02.11.2017 №1393 щодо скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди є передчасним, оскільки лише за результатами розгляду судом справи про адміністративне правопорушення можливо стверджувати про вчинення відповідного правопорушення .

Крім того, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за вказане правопорушення вже було раніше притягнуто до адміністративної відповідальності іншу особу.

У матеріалах справи містяться матеріали по факту дорожнього-транспортної пригоди, яка трапилася в с.Троковичі 14.10.2017, за результатами розслідування якої вирішено притягнути ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. (а.с.151-153)

Так, у матеріалах справи міститься копія протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №040289 від 21.10.2017 складений інспектором СПППУ Черняхівського ВП ст.лейтенантом поліції ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_13 14.10.2017 року о 20 год. 20 хв. в с.Троковичі Черняхівського р-ну Житомирської обл., по вул. Житомирській біля магазину залишив автомобіль НОМЕР_4, не поставивши його на стоянкову гальмівну систему, внаслідок чого автомобіль покотившись здійснив зіткнення з автомобілем марки "ОСОБА_7 АМ6062 ВІ, чим порушив вимоги п. 31.4.1(б) Правил дорожнього руху. Потерпілі особи по справі відсутні. (а.с.92)

Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 23.11.2017 у справі №293/1180/17 ОСОБА_13 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнено його від адміністративної відповідальності, в зв'язку з малозначністю скоєного правопорушення, відповідно до ст.22 КУпАП, оголосивши усне зауваження. (а.с.228)

Тобто, за одне і те ж правопорушення було складено два протоколи на різних осіб, що недопустимо.

Крім того, у матеріалах справи містяться письмові пояснення гр.ОСОБА_13 від 21.10.2017, який сам вказав на те, що 14.10.2017 залишив автомобіль ВАЗ 2106 АМ0843 біля магазину та на гальмівну систему не поставив. (а.с.97)

Більш того, як свідчить зміст постанови Черняхівського районного суду у справі про притягнення ОСОБА_13 до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні він визнав свою вину повністю та розкаявся у вчиненому, тоді як і під час службового розслідування, що зафіксовано і у матеріалах службового розслідування і в судовому засіданні, ОСОБА_3 свою вину у вчиненні правопорушення за ст.124 КУпАП заперечував.

Крім того, суд відмічає, що відібрані у свідків ДТП під час службового розслідування пояснення різняться. Зокрема, гр. ОСОБА_14 у письмових поясненнях наданих 15.10.2017 вказує на те, що особисто бачила, як інший автомобіль в"їхав в автомобіль ОСОБА_3 Жодного ДТП ОСОБА_3 не вчиняв. (а.с.70)

З огляду на це, суд ставить під сумнів встановлений службовим розслідування факт скоєння саме позивачем дорожньо-транспортної пригоди, на підставі чого його притягнуто до відповідальності за ст.124 КУпАП.

Що стосується посилань відповідача на те, що позивач не повідомив чергову частину про факт дорожньо-транспортної пригоди та зник у невідомому напрямку, то як пояснив в судовому засіданні позивач, коли побачив біля автомобіля скупчення людей, почав сам просити їх викликати поліцію. Вказане відповідачем не спростовано та й підтверджується численним зверненнями громадян по даному факту до чергової частини Черняхівського відділення поліції.

З проводу перебування позивача у стані алкогольного сп"яніння у висновку службового розслідування зазначено, що по прибуттю на місце пригоди членами СОГ встановлено, що в центрі с. Троковичі сталася дорожньо-транспортна пригода за участі капітана поліції ОСОБА_3, який знаходився з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Запропонувавши капітану поліції ОСОБА_3 пройти медичне освідування на стан алкогольного сп’яніння в найближчому медичному закладі охорони здоров’я, останній залишив місце пригоди та зник у невідомому напрямку.

Позивач факт перебування його у стані алкогольного сп"янні заперечував та вказав на те, що того дня у нього був головний біль, від проходження медичного освідування не відмовлявся, оскільки йому цього не пропонували, а якщо пропонували, а він відмовився, то чому ж не склали протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.

Суд погоджується з доводами позивача, з огляду на наступне.

Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, працівники поліції, що прибули на місце пригоди для оформлення ДТП за участю ОСОБА_3, у разі відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння мали б скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, однак такий у матеріалах справи відсутній. Крім того, факт того, що такий протокол працівниками поліції відносно ОСОБА_15 не складався представником відповідача в судовому засіданні не заперечувався.

При цьому, допитаний в ході розгляду справи свідок ОСОБА_16, що прибув на місце події для оформлення ДТП у складі СОГ, пояснив, що йому невідомо чому відносно ОСОБА_3 не склали протокол за ст.130 КУпАП.

На запитання суду з приводу наявності у ОСОБА_3 ознак алкогольного сп"яніння свідок пояснив, що прибувши на місце події зустрів там ОСОБА_3. Останній був у збудженому стані, але зовнішніх ознак сп"яніння у позивача не було. Також пояснив, що позивач мав охайний вигляд, слідів бруду на одязі не було. Місце ДТП ОСОБА_3 не покидав, а лише на його прохання, щоб уникнути конфлікту з громадянами, які агресивно були проти нього налаштовані, відійшов у сторону. При цьому, ОСОБА_3 факт ДТП заперечував, лише пояснив, що можливо випадково зачепив коробку передач в автомобілі, що спричинило його рух і, як наслідок, зіткнення з іншим автомобілем.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що 14.10.2017 близько 20 години бачив ОСОБА_3 в с.Троковичі. Позивач був тверезий, слідів бруду на одязі не мав, у розмові з ним жалівся на головний біль.

Отже, поясненнями в судовому засіданні свідків спростовується встановлений в ході службового розслідування факт перебування в стані алкогольного сп"яніння ОСОБА_3 При цьому, суд критично оцінює надані громадянами в ході службового розслідування пояснення з приводу того, що ОСОБА_3 14.10.2017 знаходився у стані алкогольного сп"яніння, оскільки на виклик суду в судове засідання для дачі пояснень, інші свідки, окрім вищезазначених, не з"явилися та свої покази не підтвердили.

Крім того, суд критично оцінює доводи щодо того, що позивач зник з місця ДТП у невідомому напрямку, оскільки у висновку службового розслідування та допитаними в судовому засіданні свідками підтверджено факт присутності ОСОБА_3 при оформленні ДТП.

Що стосується притягнення до відповідальності за ст.173 КУпАП (Дрібне хуліганство).

З матеріалів справи вбачається, що 26.10.2017 відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ГП 464811 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Згідно протоколу, 14.10.2017 близько 20.00 в с.Троковичі Черняхівського району ОСОБА_3 поблизу магазину в громадському місці перебував в напівоголеному вигляді справляючи природні потреби, чим порушив громадський порядок і спокій громадян. (а.с.101)

Свідком порушення зазначено ОСОБА_14. Згідно наданих нею письмових пояснень, "ОСОБА_3 був настільки п"яний, що ставши справляти природні потреби біля магазину, впав у багнюку та потім ходив в напівоголеному вигляді поблизу магазину. Факт перебування поліцейського у стані алкогольного сп"яніння бачило майже все село". (а.с.70) Інших свідків даної події немає.

Дослідивши вказані пояснення, співставивши їх з поясненнями інших осіб та позивача, суд ці пояснення оцінює критично, оскільки позивач заперечує вказані події, інші свідки відсутні, а на неодноразовий виклик до суду для дачі пояснень гр. ОСОБА_14 не з"явилася, пояснення свої не підтвердила.

При цьому, як пояснив позивач, гр.ОСОБА_14 могла надавати такі покази, оскільки у неї є злоба на те, що він складав на її сина адміністративні матеріали та притягував до відповідальності. Тобто, з вказаною громадянкою у позивача неприязні відносини. Відповідачем вказане не спростовано.

Також, свідок ОСОБА_16 пояснив, що позивач тривалий час працює в органах міліції та на даний час в поліції. Село Троковичі було дільницею, яку обслуговував позивач, а тому у деяких жителів до нього склалося неприязне відношення через його службову діяльність.

Тому, суд вважає, що наявні у матеріалах справи пояснення вказаного свідка, на підставі яких складено протокол про адміністративне правопорушення, не можуть бути належним доказом скоєння позивачем такого проступку. Інших доказів для підтвердження вказаного факту відповідачем не надано.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що в ході судового розгляду не знайшли своє підтвердження встановлені службовим розслідуванням факти скоєння ОСОБА_3 дорожньо-транспортної пригоди, за що його притягнуто до відповідальності за ст.124 КУпАП, перебування його у стані алкогольного сп"яніння та порушення громадського порядку і спокою громадян, за що його притягнуто до відповідальності згідно ст.173 КУпАП, оскільки відповідачем на час розгляду справи не надано суду жодних належних та допустимих доказів реального існування обставин, викладених у висновку службового розслідування.

Таким чином враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що в ході службового розслідування обставини вчинення порушення вимог законодавства позивачем не з'ясовані, вина позивача не доведена, а фактичні докази на підтвердження порушення службової дисципліни позивачем як в матеріалах службового розслідування так і в матеріалах адміністративної справи відсутні. Досліджені під розгляду справи докази з урахуванням наданих свідками показів, свідчать на користь висновку, що висновок службового розслідування суперечить фактичним обставинам справи.

Ні матеріали службового розслідування, ні інші, подані суду докази, не доводять наявності в діях позивача фактів та обставин, які б можна було розцінити як порушення позивачем службової дисципліни чи "Правил етичної поведінки поліцейських".

Відповідно, на час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відсутні належні та допустимі докази вчинення позивачем інкримінованого дисциплінарного порушення ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", в частині неухильного дотримання положень Конституції України, Законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та присяги поліцейського, а також вимог розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наказ від 1393 від 02.11.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 прийнятий без врахування всіх обставин що мають значення для прийняття рішення, та з порушенням принципу розсудливості, а отже підлягає скасуванню.

З огляду на те, що наказ відповідача №1393 від 02.11.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" ОСОБА_3 , для реалізації якого був виданий наказ від 21.11.2017 №233 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_3, судом визнано протиправним, отже і наказ №233 о/с від 21.11.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на те, що судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений.

Відповідно до ч.2,3 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

Як вбачається з наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області №233 о/с від 21.11.2017, ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції з 24.11.2017, отже саме з цієї дати він підлягає поновленню на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

Частиною 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100).

Відповідно до п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Суд зазначає, що період вимушеного прогулу позивача складає 124 дні, що обраховується починаючи з 24.11.2017 до прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді - 27.03.2018.

Згідно довідки відповідача, середньоденний розмір грошового утримання складає 262,12 грн. (а.с.45)

Таким чином, за весь час вимушеного прогулу на користь позивача підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Житомирській області грошове забезпечення в розмірі 32502,88 грн. середнього заробітку. (124 дні * 262,12 грн.)

Згідно з п.2,3 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне постанову в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області та стягнення з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, всупереч наведеним нормам відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено тих обставин, що стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів, на підставі яких позивача звільнено зі служби в поліції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_3 слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 02.11.2017 №1393 та від 21.11.2017 № 233 о/с.

Поновити ОСОБА_3 (12345, Житомирська обл., Черняхівський р-н, с.Троковичі, вул. Рубанівська, 66, інд. код НОМЕР_5) на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Черняхівського відділення поліції Коростишівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 24.11.2017.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області (10001, м.Житомир, Старий бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ 40108625) на користь ОСОБА_3 (12345, Житомирська обл., Черняхівський р-н, с.Троковичі, вул. Рубанівська, 66, інд. код НОМЕР_5) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 32502,88 грн. (тридцять дві тисячі п'ятсот дві гривні вісімдесят вісім копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення суми середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 06 квітня 2018 року