Рішення № 73233145, 03.04.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6450/17

Провадження №2-а/524/63/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого – судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., за участі позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області – ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2017 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом, в якому просила: - визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 18 квітня 2017 року за № 025 у погодженні проекту землеустрою № 4253-п щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу по провулку Великокохнівському в районі садиби № 3 в м. Кременчуці; - зобов’язати відповідача - ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області погодити проект землеустрою № 4253-п щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу по провулку Великокохнівському в районі садиби № 3 в м. Кременчуці; - зобов’язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Посилалася на те, що відмова в погодженні проекту землеустрою № 4253-п щодо відведення земельної ділянки є незаконною та необґрунтованою.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали, просили задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області – ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

Представники третіх осіб: - Кременчуцької міської ОСОБА_5, Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, м. Горішні Плавні Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не прибули, керівництва яких були повідомлені судом про час та місце розгляду справи завчасно та належним чином.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що 05 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцької міської ради Полтавської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0048 га для будівництва індивідуального гаража по пров. Великокохнівському, в районі садиби № 3 в м. Кременчуці.

Після закінчення строку для надання відповіді у порядку визначеного Законом України «Про дозвільну систему» та Постановою КМ України за № 77 від 27 січня 2010 року,позивачем ОСОБА_1 за мовчазної згоди органу місцевого самоврядування було замовлено розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража по пров. Великокохнівському, в районі садиби №3 в м. Кременчуці, про що було повідомлено Кременчуцьку міську раду.

Висновком від 20 січня 2016 року за № 003 ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ОСОБА_5 було відмовлено в погодженні вищезазначеного проекту землеустрою, у зв’язку з невідповідністю його положень містобудівній документації.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року визнано протиправною відмову ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 20 січня 2016 року № 003 у погодженні проекту землеустрою № 4253-п щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаража по пров. Великокохнівському в районі садиби № 3 в м. Кременчуці.

Зобов’язано ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути та скласти висновок за наслідками розгляду проекту землеустрою № 4253-п щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаража по про. Великокохнівському в районі садиби № 3 в м. Кременчуці.

На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду позивач ОСОБА_1 повторно звернулася до відповідача з заявою про погодження проекту землеустрою № 4253-п.

15 липня 2016 року ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області надало висновок № 146, яким повторно відмовило в погодженні проекту землеустрою № 4253-п щодо відведення земельної ділянки з тих самих підстав, щодо були викладені в попередньому висновку, а саме в висновку № 003 від 20 січня 2016 року.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 березня 2017 року, яка набрала законної сили, визнано протиправною та скасовано відмову ОСОБА_3 містобудування та архітектури тури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 15 липня 2016 року за № 146 у погодженні проекту землеустрою № 4253-п щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу по пров. Великокохнівському, в районі садиби № 3 в м. Кременчуці.

Зобов’язано ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути та скласти висновок за наслідками розгляду проекту землеустрою № 4253-п щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу по пров. Великокохнівському, в районі садиби № 3 в м. Кременчуці у відповідності до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі № 524/895/16-а за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними та покладення зобов’язання та з врахуванням висновку ОСОБА_3 Держгеокадастру у м. Кременчуці Полтавської області від 27 січня 2016 року за № 35-1605-0.6-29/15-16.

ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області висновком від 18 квітня 2017 року за № 025 відмовило у погодженні проекту землеустрою № 4253-п щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу по провулку Великокохнівському в районі садиби № 3 в м. Кременчуці.

Даний висновок, який було підписано начальником управління ОСОБА_6, не містить жодного фактичного обґрунтування причин відмови у погодженні проекту, лише наведено висновки щодо критичного оцінювання вказаних судових рішень. Тим самим, відповідач ухилився від виконання покладених на нього обов’язків щодо розгляду по суті відповідної заяви позивача та виконання судових рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

У п. 1 ч. 1 ст. 19 згаданого Кодексу України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Статтею 25 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Види документації із землеустрою:

а) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;

б) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;

в) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;

г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

д) проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;

е) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

є) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

ж) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

з) робочі проекти землеустрою;

и) технічна документація із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;

і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

ї) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;

й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;

к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.

Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується:

у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;

в електронній формі - електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

У відповідності до ст. 30 вказаного Закону України Зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.

Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою.

Згідно ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

старосту;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

Відповідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 вказаного Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

У ст. 26 цього Закону зазначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відмова відповідача ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області позивачу ОСОБА_1 у квітні 2017 року в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража по пров. Великокохівському, в районі садиби №3 в м. Кременчуці, є безпідставною, вчиненої без фактичного розгляду заяви позивача, без врахування та належного виконання судових рішень, які згідно ст. 129-1 Конституції України є обов’язковими до виконання, без належного дослідження обставин щодо забудови у місті Кременчук, призначення та цільового використання відповідної земельної ділянки, аналізу реальних підстав для відмови або задоволення заяви.

Відповідач, треті особи не подали належні і допустимі, безспірні і достовірні докази на спростування позову, встановлених і наведених судом обставин, а також на підтвердження факту правомірності дій відповідача, наявності інших обґрунтованих підстав для відмови позивачу у задоволенні заяви.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Необхідно визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 18 квітня 2017 року за № 025 у погодженні проекту землеустрою № 4253-п щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу по провулку Великокохнівському в районі садиби № 3 в м. Кременчуці та покласти на відповідача зобов’язання повторно розглянути та скласти висновок за наслідками розгляду проекту землеустрою № 4253-п щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу по провулку Великокохнівському в районі садиби № 3 в м. Кременчуці у відповідності до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі за № 524/895/16-а за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними та покладення зобов’язання, постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 березня 2017 року у справі за № 524/8591/16-а за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними та покладення зобов’язання та з врахуванням висновку ОСОБА_3 Держгеокадастру у м. Кременчуці Полтавської області від 27 січня 2016 року за № 35-1605-0.6-29/15-16.

При цьому, обрання такого способу захисту та відновлення прав ОСОБА_1 не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ст. 1861 ЗК України передбачає лише єдину підставу для відмови у погодженні проектів землеустрою - невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України встановлено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до ч.8 ст. 186-1 Земельного кодексу України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Оскільки факту такої невідповідності встановлено не було, та доведено судовими рішеннями по справам № 524/895/16-а та № 524/8591/16-а, то підстави для відмови у погодженні проекту землеустрою № 4253-п відсутні. Однак, у квітні 2017 року відповідач усунувся від розгляду заяви позивача по суті обмежившись виключно оцінюванням рішень судів.

Крім того, суд враховує, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. У спірних правовідносинах ОСОБА_3 не має права відмовити у погодженні проекту землеустрою, якщо відсутня підстава для такої відмови, яка передбачена ст. 1861 ЗК України, що свідчить про відсутність у відповідача можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд. Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Вищого Адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року по справі № К/800/13317/15.

Більше того, у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 ОСОБА_5 Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Однак, як було встановлено та зазначено судом, у квітні 2017 року відповідач усунувся від розгляду заяви позивача по суті обмежившись виключно оцінюванням у висновку рішень судів та незгоди з ними. Звідси, суд вважає передчасним застосовувати такий спосіб захисту інтересів позивача як покладення на позивача обов’язку погодити проект землеустрою, оскільки відповідачем не було дотримано порядок розгляду заяви позивача по суті.

Суд звертає увагу відповідача та третіх осіб, що згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 22, 55, 129-1 Конституції України, ст.ст. 118, 186-1 ЗК України, ст. ст. ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 293-295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 18 квітня 2017 року за № 025 у погодженні проекту землеустрою № 4253-п щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу по провулку Великокохнівському в районі садиби № 3 в м. Кременчуці.

Зобов’язати ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повторно розглянути та скласти висновок за наслідками розгляду проекту землеустрою № 4253-п щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаражу по провулку Великокохнівському в районі садиби № 3 в м. Кременчуці у відповідності до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі за № 524/895/16-а за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними та покладення зобов’язання, постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 березня 2017 року у справі за № 524/8591/16-а за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними та покладення зобов’язання та з врахуванням висновку ОСОБА_3 Держгеокадастру у м. Кременчуці Полтавської області від 27 січня 2016 року за № 35-1605-0.6-29/15-16.

Стягнути з ОСОБА_3 містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 640 грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Повний текст рішення виготовлено 06 квітня 2018 року.

Суддя: