Рішення № 73232846, 04.04.2018, Старобільський районний суд Луганської області

04.04.2018

Справа № 431/899/18

Провадження № 2/431/521/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м. Старобільськ

Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Березка О.М.,

за участі секретаря Башинського Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу реєстрації при виконавчому комітеті Старобільської міської ради про припинення права користування житловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

До Старобільського районного суду Луганської області звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, відділу реєстрації при виконавчому комітеті Старобільської міської ради про припинення права користування житловим приміщенням.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що їй на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами, розташованими в Луганська область м. Старобільськ по вул. Старотаганрогській номер 14. Відповідач ОСОБА_2 є онукою позивача, зареєстрована у вказаному будинку, але не проживає близько п’яти років, оскільки виїхала до Російської Федерації для працевлаштування. Відповідач не пов’язаний з позивачем спільним побутом, не мають взаємних прав та обов’язків. Договір найму вказаного будинку між ними не укладено. В теперішній час позивач має намір реалізувати належний їй будинок, але факт реєстрації там сторонньої особи створює перешкоди в цьому.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Її представник – адвокат ОСОБА_3 надала заяву в якій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та провести розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, не заперечувала проти зняття її з реєстрації, позовні вимоги визнала.

Представник Старобільської міської ради в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги визнав.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що згідно копії договору купівлі-продажу від 10 листопада 2000 року, ОСОБА_1 придбала житловий будинок розташований в м. Старобільськ по вул. Старотаганрогській, 14. Вказаний договір купівлі продажу посвічений 10 листопада 2000 року приватним нотаріусом ОСОБА_4, договір купівлі-продажу зареєстровано в реєстрі за № 2512.

Згідно довідки виконкому Старобільської міської ради №1051 від 20.09.2018 за адресою: м. Старобільськ по вул. Старотаганрогській, 14, Луганської області зареєстрована ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановлюючи наявність порушеного права позивача з боку відповідача, суд зазначає наступне.

За змістом ст.4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від 4.11.1950 року, підписаної від імені України 9 листопада 1995 року та ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз вищенаведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 33, 34, 36 постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року №5, застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391,396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та положень ст. ст. 4, 13, 19, 78, 81 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Основні права та свободи людини, серед яких право на недоторканність житла, закріплені та гарантуються не лише в національному законодавстві держав, а й на міжнародному рівні. Однією з основних міжнародних гарантій цих прав є Конвенція про захист прав та основоположних свобод людини, у ст.8 якої передбачається просторовий аспект права на приватне життя право на повагу до житла. У ч.1 цієї статті зазначається, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що концепція «житла» має першочергове значення для особистості людини, самовизначення, фізичної та моральної цілісності, підтримки взаємовідносин з іншими, усталеного та безпечного місця в суспільстві (див. рішення від 27 травня 2004 р. у справі «Коннорс проти Сполученого Королівства» (Connors v. theUnitedKingdom), заява № 66746/01, п. 82).

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, вимоги позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, також беручи до уваги відсутність відповідача в спірному будинку понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що наявність судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням, у відповідності до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року, є підставою для подальшого зняття особи з реєстраційного обліку місця проживання за вказаною адресою.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 19, 78, 81, 206, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 319,321,321,391,405 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу реєстрації при виконавчому комітеті Старобільської міської ради про припинення права користування житловим приміщенням - задовольнити в повному обсязі.

Усунути перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження позивачем ОСОБА_1, житловим будинком, розташованим за адресою: вул. Старотаганрогська, буд. 14, м. Старобільськ, Луганської області.

Встановити порядок виконання рішення суду, вказавши реєстраційному органу Старобільської міської ради на те, що дане рішення є підставою для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: вул. Старотаганрогська, буд. 14, м. Старобільськ, Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Луганської області.

Суддя О.М. Березка