Постанова № 73232689, 02.04.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач -Коротенко Є.В.

Справа № 420/1872/17

Провадження № 22ц/782/93/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Коротенка Є.В.,

суддів: Коновалової В.А., Стахової Н.В.,

за участю секретаря Перишкіна Т.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_2,

відповідач 1 – Новопсковська районна державна адміністрація Луганської області,

відповідач 2 – Закотненська сільська рада Новопсковського району Луганської обл.,

третя особа – Головне управління Держгеокадастру у Луганській області,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 21 грудня 2017 року (в складі головуючого - судді Проньки В.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права на земельну частку (пай), третя особа – Головне управління Держгеокадастру у Луганській області,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з вказаним позовом, в якому просив визнати за ним право на земельну частку (пай) в розмірі, рівному для всіх членів КСП «Айдар» Новопсковського району Луганської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 1991 року по 24.10.1996 року він був членом КСП «Айдар» Новопсковського району. Рішенням зборів уповноважених членів КСП «Айдар» він був внесений до списку членів даного колгоспу, які мають право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай).

Також він був внесений до додатку № 1 до Державного акту на право колективної власності на землю по КСП «Айдар» від 13.06.1994 року – списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства під № 39, але при затвердженні (уточненні) списку, які мають на отримання земельного паю, включений не був по невідомим причинам із-за чого до теперішнього часу не реалізував своє право на землю. Тому вимушений звернутись до суду.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 21.12.2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, Закотненської сільської ради Новопсковського району Луганської області про визнання права на земельну частку (пай) задоволені повністю.

Суд ухвалив: визнати за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай), розміром 4,78 в умовних кадастрових гектарах, рівному для всіх колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства «Айдар» Новопсковського району Луганської області на території Новопсковського району Луганської області.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, третя особа у справі – Головне управління Держгеокадастру у Луганській області звернулося до суду з апеляційною скаргою на нього, вважає рішення незаконним, необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, просилойого скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачі у справі рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 21.12.2017 року в апеляційному порядку не оскаржили, заяву про приєднання до апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Луганській області у встановленому ст.363 ЦПК України порядку не подали.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При апеляційному розгляді вказаної цивільної справи колегія суддів приймає до уваги положення частин 1 та 2 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.89, 263 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, що ОСОБА_2 з 19.03.1991 року по 29.10.1996 року був членом КСП «Айдар» Новопсковського району Луганської області, що не заперечується учасниками справи та підтверджується матеріалами справи (а.с.7-8).

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства,кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Державний акт на право колективної власності на землю серії ЛГ № НОМЕР_1, площею 4364,9 га, для ведення сільськогосподарського виробництва видано КСП «Айдар» Новопсковського району Луганської області 13 червня 1994 року на підставі рішення Новопсковської районної ради від 18 лютого 1994 року (а.с.25).

При цьому ОСОБА_2 був внесений під № 39 до списку громадян - членів КСП, що додавався до вказаного Державного акту на право колективної власності на землю (а.с.9, 26-33).

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає, що ОСОБА_2 дійсно мав право на отримання земельного паю, оскільки був членом КСП «Айдар» на момент видачі державного акта на право колективної власності на землю.

При затвердженні (уточнені) списку осіб, які мають на отримання земельного паю, ОСОБА_2 включений не був, сертифікат на право на земельну частку (пай) КСП «Айдар» на його ім'я не видавався (а.с.38, 44).

Відповідно до довідки, виданої 30.10.2017 року відділом у Новопсковському районі ГУ Держгеокадастру у Луганській області за вих. № 31-12-0.23-1302/109-17, згідно розпорядження Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області від 05.12.2001 року № 583 та додатку до нього «Перерахунку земельної частки (паю) та її вартості по КСП «Айдар» Новопсковського району» розмір земельної частки (паю) складає 4,78 умовних кадастрових гектари (а.с.9).

Вказані обставини встановлені судом та не заперечуються учасниками справи.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку(пай) з дня видачі цього акта.

Аналогічна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у цивільній справі № 632/2605/15-ц.

У відповідності до абз.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Разом із тим, ч.2 ст.2 вказаного Закону встановлено, що рішення суду є одним із документів, що підтверджує право на земельну частку (пай).

При таких обставинах суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та встановив його право на земельну частку (пай).

При цьому апеляційний суд, керуючись ч.1 ст.367 ЦПК України, не приймає до уваги зазначені Новопсковською РДА у відзиві на апеляційну скаргу доводи щодо пропуску позивачем строку позовної давності, а також відносно неналежного суб’єктного складу відповідачів у справі, оскільки такі доводи не є доводами апеляційної скарги.

Крім того, про застосування наслідків спливу позовної давності жоден із учасників справи в суді першої інстанції не заявляв.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись, ст.ст. 367, 375, 384 ЦПК України колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області залишити без задоволення.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 21 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 06.04.2018 року.

Головуючий

Судді: