Рішення № 73232534, 06.04.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2018 року м. Житомир справа № 806/406/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення №168 від 16.11.2017, стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №168 від 16.11.2017 про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонерам;

- стягнути з відповідача кошти на відшкодування шкоди, заподіяної протиправним рішення Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №168 від 16.11.2017, а саме: стягнути суму у розмірі 20% пенсії, що була незаконно утримана з пенсії позивача починаючи з грудня 2017 року по дату ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, 16.11.2017 відповідачем прийнято рішення №168 про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонерам, згідно якого сума переплати пенсії 16890,73 грн., що утворилась у період з 03.06.2015 по 31.05.2016, у зв'язку з працевлаштуванням на роботу та підлягає поверненню позивачем до Пенсійного фонду. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням відповідача та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Позивач в судове засідання 22.03.2018 не з'явився. Надав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження на основі наявних у суду матеріалів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Надав до суду заяву від 21.02.2018 №551/07 в якій вказав, що заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просить суд розгляд справи здійснити без присутності представника.

У відзиві на позов від 15.03.2018 зазначив, що вказане рішення прийнято відповідно до вимог ст.47 та ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зокрема вказав, що ОСОБА_1 безпідставно отримав пенсію за період з 01.06.2015 по 31.05.2016 в розмірі 16890,73грн., оскільки в цей час обіймав посаду в органі місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ч.9. ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.250 КАС України).

Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області з 22.10.2004 та отримує пенсію за віком.

Повідомленням від 16.11.2017 №1997/02 Ємільчинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомлено ОСОБА_1 про те, що при отриманні даних персоніфікованого обліку було встановлено, що в період з 03.06.2015 по 31.05.2016 він працював і про своє працевлаштування не повідомив управління Пенсійного фонду (а.с.14).

В подальшому, Ємільчинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення №168 від 16.11.2017 щодо утримання з ОСОБА_1 переплати пенсії у розмірі 16890,73 по 20% від розміру пенсії щомісячно до повного погашення переплати (а.с.15).

Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статті 21-24 Конституції України передбачають, що всі люди є вільні і рівні у своїх правах, які гарантуються Конституцією і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ч.1 ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків передбачених Конституцією України.

Згідно приписів статей 26-28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції, яка діяла на момент виникнення даних правовідносин), особи досягнувши визначеного Законом віку, набувають право на призначення пенсії.

Відповідно до ст.50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Згідно ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Згідно ст.103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 року за №374/7695.

Як встановлено п. п. 3, 4 Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Пунктом 3 частини 2 статті 16 Закону №1058-IV встановлено, що застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення;

Отже, чинним законодавством на пенсіонера покладено обов'язок щодо повідомлення органу, який призначає пенсії, про обставини, що спричинять зміну розміру пенсії або припинення її виплати та зміну статусу застрахованої особи. У разі не виконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії, пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2015, 01.07.2015, 01.08.2015, 04.01.2016 між ОСОБА_1 та Кулішівською сільською радою Ємільчинського району Житомирської області було укладено цивільно-правові договори №1, №2, №3 та №1, відповідно до якого він, як виконавець відповідно до п.2.1 договору, зобов'язаний забезпечувати вчасне та якісне надання послуг, а замовник відповідно до п.2.5 зобов'язаний приймати та оплачувати дані послуги (а.с.16-25).

Позивач не повідомив орган Пенсійного фонду України про укладення вказаних цивільно-правових договорів.

Статтею 47 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:

особам (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;

у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналогічні положення було передбачено і на 2016 рік.

Посилання відповідача на те, що у період роботи з 01.06.2015 по 31.05.2016 позивач мав статус посадової особи органу місцевого самоврядування не приймаються судом з огляду на положення ст.ст.2,3 та 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", відповідно до яких передбачений особливий порядок набуття статусу посадової особи органу місцевого самоврядування.

Цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Враховуючи, що позивач не обіймав посад державної служби, а працював за цивільно-правовим договором, а тому ч.1 абз.2 ч.1 ст.47 Закону №1058-IV в даному випадку не застосовується.

Крім того, відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 № 80-VIII, який діяв на момент укладення позивачем цивільно-правових договорів, установлено у 2015 році прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року – 949 гривень, з 1 грудня – 1074 гривні.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25 грудня 2015 року № 928-VIII установлено у 2016 році прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2016 року – 1074 гривні, з 1 травня – 1130 гривень, з 1 грудня – 1247гривень.

Відповідно до довідки №886/02.2 від 23.03.2018 ОСОБА_1 отримував пенсію за червень 2015 року у розмірі 1238,89 грн., за липень 2016 року - 1366,92 грн., за серпень 2016 року - 1366,92 грн. та у період з вересня 2015 по травень 2016 року позивач отримував пенсію у розмірі по 1491,92 грн.

Отже, в період з 03.06.2015 по 31.05.2016 позивач не отримував пенсії, розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а тому відсутні підстави для її виплати в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено ч.2 абз.2 ч.1 ст.47 Закону №1058-IV.

Таким чином, неповідомлення позивачем орган, який призначає пенсії, про укладені ним цивільно-правові угоди дійсно мало місце, водночас укладення таких угод, не є обставиною, що не призводить до зміни розміру пенсії або припинення її виплати, тобто її переплати, а тому відсутні підстави для застосування ст.50 Закону №1058-IV та ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Враховуючи наведене, оскаржуване рішення про утримання з позивача суми переплати пенсії в розмірі 16890,73 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що на підставі оспорюваного рішення з позивача частково були утримані кошти у розмірі 20% пенсії, проте їх загальний розмір не вказано позивачем, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернути ці кошти позивачу, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведені обставини, відповідачем не наведено жодних доказів правомірності його дій, а відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. відповідно до квитанції від 22.01.2018 №NOX5343531, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 263 КАС України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №168 від 16.11.2017 про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонерам.

Зобов'язати Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Житомирській області (вул.Соборна, 45, смт.Ємільчине, Житомирська область, 11201, код ЄДРПОУ 41246527) повернути ОСОБА_1 (вул.Зарічна, 11, с.Куліші, Ємільчинський район, Житомирська область, 11243, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти утримані з його пенсії на підставі рішення від 16.11.2017 №168.

Стягнути з Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Житомирській області (вул.Соборна, 45, смт.Ємільчине, Житомирська область, 11201, код ЄДРПОУ 41246527) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (вул.Зарічна, 11, с.Куліші, Ємільчинський район, Житомирська область, 11243, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено 06.04.2018