Ухвала суду № 73231842, 05.04.2018, Немирівський районний суд Вінницької області

Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/1142/17

1-кс/140/224/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2018 р. м. Немирів

Слідчий суддя Немирівського районного суду Вінницької області Науменко С.М., з участю секретаря Буназів К.В., прокурора Зайцева Д.В., адвоката ОСОБА_1 розглянувши скаргу ОСОБА_2 на повідомлення йому про підозру по кримінальному провадженню № 12017020240000089 від 21.02.2017 року ,-

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2018 року до Немирівського районного суду звернувся з скаргою ОСОБА_2 на повідомлення йому про підозру по кримінальному провадженню № 12017020240000089 від 21.02.2017 року, мотивуючи тим, що слідчим відділом Немирівського ВП ГУ НП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12017020240000089 від 21.02.2017 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.366 та ч.4 ст.191 КК України.

06 жовтня 2017 року йому, заступником начальника СВ Немирівського ВП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_3, по вказаному кримінальному провадженню вручено повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.366 та ч.4 ст.191 КК України.

Відповідно до повідомлення про підозру, він підозрюється у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою, групою осіб, у великих розмірах та організації службового підроблення, тобто складанні і видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

ОСОБА_2 вважає, що повідомлення заступника начальника СВ Немирівського ВП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_3 про підозру йому у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.366 та ч.4 ст.191 КК України підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

За приписами ч.1 ст.277 КПК України, повідомлення має містити такі відомості:

1)прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2)анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3)найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4)зміст підозри;

5)правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6)стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7)права підозрюваного;

8)підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Таким чином, відповідно до вимог вищезазначених статей, обов'язковою умовою повідомлення про підозру є наявність достатніх доказів у вчиненні кримінального правопорушення, а саме повідомлення про підозру крім інших відомостей, має містити зміст підозри та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

Однак, під час проведення досудового слідства по вказаному кримінальному провадженню не здобуто достатніх доказів для повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.366 та ч.4 ст.191 КК України, а відтак у заступника начальника СВ Немирівського ВП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_3 не було підстав для вручення йому 06.10.2017 року повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, зазначених у цій підозрі.

Зокрема, під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, в порядку ст.221 КПК України, та виходячи із копій матеріалів доданих до клопотань про обрання йому запобіжного заходу та відсторонення від посади встановлено наступне.

21.02.2017 року СВ Немирівського ВП ГУ НП у Вінницькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) внесено відомості під №12017020240000089 про те, що «директор ДП «Тульчинське ЛМГ» ОСОБА_2, маючи умисел на розтрату лісопродукції, заздалегідь знаючи, що прямого договору з МПП «Ремонтно-будівельна дільниця №7» на предмет реалізації половника дуба він не укладав, а додаткова угода діючи на підставі виданого ним Наказу №178 від 04.07.2016 року «Про розробку суцільних лісосік» в Брацлавському лісництві: квартал 44 виділ 4 площею 1,2 га, де проводилась суцільна рубка лісосіки, відповідальність за розробку якої, зокрема, виходу сортименту згідно сортиментної структури було покладено на майстра Шпиківської лісозаготівельної дільниці ОСОБА_4, дав усну вказівку останньому на відпуск лісопродукції, а саме половника дуба МПП «Ремонтно-будівельна дільниця №7» на підставі завідомо незаконної укладеної додаткової угоди №1 до договору купівлі-продажу необробленої деревини № 613/113 від 27.05.2016 року. Таким чином допустив розтрату лісо продукції на загальну суму 210 306 грн.»

Дані відомості внесено з правовою кваліфікацією за ст.191 ч.4 КК України.

06.10.2017 року СВ Немирівського ВП ГУ НП у Вінницькій області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено додаткові відомості під цим же номером про те, що «в ході проведення додаткового розслідування по кримінальному провадженню №12017020240000089 від 21.02.2017 року по факту розтрати лісопродукції директором ДП «Тульчинське ЛМГ» ОСОБА_2 було встановлено, що ОСОБА_2А, як директор ДП «Тульчинське ЛМГ», достовірно знаючи, про необхідність укладення прямого договору на предмет купівлі-продажу половника дуба із МПП «Ремонтно-будівельна дільниця №7» він не укладав, за попередньою змовою з ОСОБА_5, з метою лісо продукції, а саме половника дуба на користь МПП «Ремонтно-будівельна дільниця №7», склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ - додаткову угоду №1 до договору купівлі продажу необробленої деревини № 613/113 від 27.05.2016 року, шляхом внесення до неї відомостей про доповнення Договору пунктами 1.4 про продаж не реалізованої на товарній біржі необробленої деревини».

Дані відомості внесені з правовою кваліфікацією ч.3 ст.27 ч.2 ст.366 КК України.

Слід звернути увагу на те, що підставою для внесення до ЄРДР 21.02.2017 року стали матеріали виділені із кримінального провадження відносно ОСОБА_4, який обвинувачується у розтраті вказаної у витягу з ЄРДР лісопродукції.

Під час розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу по кримінальному провадженню №12017020240000089 від 21.02.2017 року було встановлено, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 завершено та обвинувальний акт, щодо нього направлено до суду для розгляду по суті.

При цьому, повідомлення про підозру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6, крім нього, нікому іншому не вручалось.

За приписами ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Таким чином, завершивши досудове слідство відносно ОСОБА_4, слідчий, прокурор встановили та визнали той факт, що будь-якого відношення до розтрати лісопродукції ДП «Тульчинське ЛМГ» інші особи не мають.

Посилання слідчого у підозрі на те, що він, як директор ДП «Тульчинське ЛМГ» порушив умови п.1.5 Наказу Державного комітету лісового господарства України №42 від 19.02.2007 року «Щодо вдосконалення механізму з продажу необробленої деревини» не підтверджено будь-якими доказами, оскільки даний наказ не забороняє укладення додаткових угод.

Відповідно до п.1.5 вказаного наказу, не реалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами - постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні.

При цьому, вказаний наказ, як і в цілому законодавство України, не містить визначення поняття прямого договору. Не міститься визначення цього поняття і в повідомленні про підозру, не міститься посилання на діюче законодавство України про те, що додаткова угода не являється прямим договором. На його думку прямий договір, це договір, який укладено безпосередньо між сторонами договору, без будь-якої участі інших осіб.

Таким чином, посилання слідчого у повідомленні про підозру про порушення ним вимог наказу п.1.5 Наказу № 42 Наказу Державного комітету лісового господарства України № 42 від 19.02.2007 року «Щодо вдосконалення механізму з продажу необробленої деревини» є безпідставним.

Не підтверджено будь-якими доказами і посилання слідчого на існування попередньої змови між ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Дані факти спростовуються поясненнями вказаних осіб.

Не підтверджено будь-якими доказами факт дачі ним 07.07.2016 року вказівки ОСОБА_4 про внесення до Єдиної системи електронного обігу деревини завідомо недостовірних відомостей про загальний об'єм, сортимент та вартість відвантаженої лісопродукції ОСОБА_5

Крім того, наявні у справі докази повністю спростовують факт реалізації 07.07.2016 року не облікованої продукції, з невідповідністю її сортності та вартості.

Зокрема, вказані у повідомленні про підозру відомості, щодо реалізації лісопродукції об'ємом 27,117 м3, що на 4,805 м3 більше, ніж вказано у накладній ТТН-ліс ВНА 3951079, теж не підтверджено ніякими доказами, оскільки досудовим розслідуванням не встановлено факт неповного облікування деревини об'ємом 4,805 м3 та її нестачі у Брацлавському лісництві ДП «Тульчинський ЛМГ», як і не встановлено, що вилучена 07.07.2016 року з автомобіля НОМЕР_1 з напівпричепом марки «МАЗ 9558» д.н. АВ 2883 XX під керуванням водія ОСОБА_7 деревина по розмірах (діаметру та довжині стовбура), сортименту відповідає тій, яка була реалізована ОСОБА_4 із кварталу 44 виділу 4 Брацлавського лісництва.

За вищевикладених обставин, а саме за відсутності доказів, як то встановлено ч.1 ст.276 КПК України, у заступника начальника СВ Немирівського ВП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_3 не було підстав для повідомлення йому про підозру, а тому воно підлягає скасуванню.

За вищевикладених обставин, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру не відповідає дійсності, тобто тим обставинам, які насправді мали місце.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України, який вступив у дію з 16.03.2018 року, на досудовому слідстві може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

За приписами ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Оскільки,повідомлення про підозру йому вручено 06.10.2017 року, тобто з моменту його вручення пройшло більше двох місяців вважаю, що подача даної скарги узгоджується з приписами п.10 ч.1 ст.303 КПК України, а оскільки подання такої скарги стало можливим тільки з 16.03.2018 року, то строк її подачі не порушено.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1, скаргу підтримує, просить її задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Немирівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 вважає скаргу необгрунтованою, заперечує проти її задоволення.

Слідчий суддя заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги, приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.277 КПК України повідомлення про підозру має містити такі відомості:

1)прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2)анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3)найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4)зміст підозри;

5)правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6)стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7)права підозрюваного;

8)підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Однак в матеріалах вказаного кримінального провадження відсутні дані про вручення ОСОБА_2 пам’ятки про його процесуальні права та обов’язки як підозрюваного по даному кримінальному провадженні. Також відсутні будь-які дані про відмову його від отримання вказаної пам’ятки та його підпис на ній.

Також обов’язковою умовою повідомлення про підозру є викладення змісту підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин відомих на момент повідомлення про підозру.

ОСОБА_2 підозрюється в скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.366 КК України та ч.4 ст.191 КК України, а саме у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою, групою осіб, у великих розмірах та організації службового підроблення, тобто складанні і видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Однак в ході судового засіданні під час розгляду вказаної скарги, в ході вивчення матеріалів кримінального провадження №12017020240000089, на думку суду, не було встановлено достатніх підстав для вручення ОСОБА_2 підозри в скоєнні інкримінованих йому злочинів.

Так, підставою для внесення до ЄРДР 21.02.2017 року відомостей про скоєння ОСОБА_9 кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.191 КК України стали матеріали виділені із кримінального провадження відносно ОСОБА_4, яке на той час було завершено та спрямовано до суду. ОСОБА_10 інкримінується скоєння вказаного злочину за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5С.(працівниками Тульчинського лісомисливського господарства).

Однак вказані особи категорично заперечили вказаний факт під час їхнього допиту під час досудового слідства, інших доказів попередньої змови вказаних осіб слідчим також здобуто не було.

Також повідомлення про підозру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4, крім нього, інши особам не вручалось.

Факт незаконної реалізації ОСОБА_2 07.07.2016 року не облікованої лісосировини спростовується відсутністю нестачі лісосировини у Брацлавському лісництві ДП «Тульчинський ЛМГ», що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Також є незрозумілим в чому полягало порушення ОСОБА_2 вимог п.1.5 Наказу Державного комітету лісового господарства України №42» від 19.02.2007 року, який передбачає що не реалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами - постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні, який не забороняє укладення додаткових угод до договорів купівлі-продажу деревини, який був укладенний ОСОБА_2А.(додаткова угода №1 до договору купівлі-продажу необробленої деревини №613/113 від 27.05.2016 року), а також не містить поняття прямого договору купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вказанка скарга підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на повідомлення про підозру йому по кримінальному провадженню № 12017020240000089 від 21.02.2017 року задовольнити.

Скасувати повідомлення про підозру від 06 жовтня 2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 366 та ч.4 ст. 191 КК України по кримінальному провадженню № 12017020240000089 від 21.02.2017 року.

Зобов`язати слідчого, який проводить досудове розслідування у даному кримінальному провадженні внести відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про скасування повідомлення про підозру.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Віницької області на протязі п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: (підпис)

З оригіналом вірно:

Слідчий суддя: С.М.Науменко