Рішення № 73231631, 04.04.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3091/18

Провадження №2-о/428/247/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

при секретарі Чумак Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 17 листопада 2015 року помер її чоловік ОСОБА_2. Все своє спільне із чоловіком життя, з моменту укладення шлюбу з 26.01.1973 року до 17.11.2015 року вони спільно проживали, а з 1990 року спільно мешкали за адресою: АДРЕСА_1. В 2014 році у зв’язку із активними бойовими діями у м. Первомайську, вони вимушені були виїхати до м. Луганська та мешкали за адресою: м. Луганськ, містечко ЩорсаАДРЕСА_2. На момент смерті її чоловік отримував пенсію в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області в розмірі 3 299 грн., що значно більше її пенсії – 1183 грн. Крім пенсії, іншого доходу вона не мала, а тому перебувала на утриманні свого чоловіка по день смерті. З метою призначення пенсії по втраті годувальника вона звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, проте отримала відмову через відсутність документів, що підтверджують факт її перебування на утриманні у померлого чоловіка. Просила суд встановити факт перебування на утриманні у свого чоловіка ОСОБА_2, який помер 17.11.2015 року у м. Луганську.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась.

Представник заявника адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надав заяву в якій просив розглянути справу без його участі та задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якій не заперечував проти задоволення заяви.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що ОСОБА_1 – це її двоюрідна сестра, яка разом зі своїм чоловіком мешкала в м. Первомайську. Потім вони переїхали до м. Сєвєродонецьк, але через хворобу чоловіка ОСОБА_2 вони змушені були переїхати до м. Луганська, де його обстежував професор. 17.11.2015 року чоловік ОСОБА_1 помер в м. Луганську внаслідок онкологічного захворювання. Людмила працювала бібліотекарем, а її чоловік все життя працював в шахті. Чоловік ОСОБА_1 та ОСОБА_1 у 2013-2014 роках були обидва на пенсії. Пенсія ОСОБА_2 була значно більше пенсії ОСОБА_1. Пенсія чоловіка була для ОСОБА_1 засобом до існування.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що ОСОБА_1 – це сестра його жінки, ОСОБА_2 – його шурін. ОСОБА_2 жили у м. Первомайську, у 2014 році вони приїхали до них жити, проживали до травня 2015 року. Потім змушені були поїхати до м. Луганська на обстеження. Восени 2015 року ОСОБА_2 поїхав на операцію та раптово помер. ОСОБА_1 була бібліотекарем, ОСОБА_2 працював на шахті. ОСОБА_1 отримувала мінімальну пенсію, а її чоловік більше 3000 грн. ОСОБА_2 утримував ОСОБА_1. Пенсія чоловіка була для ОСОБА_1 джерелом доходу, вони жили за рахунок його пенсії.

Заслухавши свідчення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення в суд із заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, стало те, що заявник ОСОБА_1 бажає отримувати пенсію по втраті годувальника, після смерті її чоловіка ОСОБА_2.

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії І-ЕД №482246, виданого 26.01.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецькогоміського управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 помер 17 листопада 2015 року у віці 64 років, про що 26 січня 2016 року складено відповідний актовий запис №146.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до пункту 2.3 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 розділу II даного Порядку, а також, серед іншого, документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Частиною 1 статті 38 цього Закону передбачено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно із копією свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ОМ № 273768, виданого 26.01.1973 року Палацом одруження м. Томська, в якому російською мовою записано, що «ОСОБА_6 и ОСОБА_7 заключили брак 26.01.1973 г.», про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 26.01.1973 року зроблено актовий запис за №320». Після укладання шлюбу дружина отримала прізвище, яке російською мовою записано «Ильина».

ОСОБА_2 отримував пенсію за віком працівникам провідних професій на підземних і відкритих гірничих роботах і в металургії, щомісячний розмір пенсії за період з червня 2015 року по листопад 2015 року становив 3299,33 грн. щомісячно, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 20.03.2018 року № 919.

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком при повному стажі, щомісячний розмір пенсії за період з червня 2015 року по серпень 2015 року становив 1058,20 грн., а з вересня 2015 року по листопад 2015 року – 1183,20 грн. щомісячно, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 20.03.2018 року № 920.

Таким чином, доход чоловіка заявниці майже на 2116 грн. перевищував розмір її щомісячного доходу.

Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 постійно проживала зі своїм чоловіком за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується копіями довідок від 20.11.2014 року № 3369 та № 3370 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, виданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Зазначені обставини були підтверджені свідченнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом однією сім'єю, вели спільне господарство. Свідки підтвердили, що ОСОБА_1 одержувала від померлого чоловіка допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Свідчення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сумнівів у суду не викликають, надані свідчення є послідовними, свідки особисто бачили події та знали осіб, щодо яких давали свідчення у суді. Свідчення свідків знайшли своє підтвердження і іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного суд вважає, що в суді було встановлено і підтверджено, що заявник ОСОБА_1 до дня смерті її чоловіка ОСОБА_2 постійно проживала з ним, вела спільне сумісне господарство, перебувала на його утриманні, а грошова допомога з боку останнього була для неї основним і постійним джерелом засобів до існування.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 267-268, 273, 293, 315-319, 354, 355 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1) про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місце знаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 21792459), задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні у свого чоловіка ОСОБА_2, який помер 17 листопада 2015 року у м. Луганську.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ж. І. Кордюкова