Ухвала суду № 73231389, 03.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/5054/16-к Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.

Провадження № 11-кп/783/1193/17 Доповідач: Партика І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої-судді ОСОБА_1,

суддів: Гончарук Л.Я., Маліновської-Микич О.В.,

при секретарі Проворній Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2017р. щодо ОСОБА_3, 15.11.1972р. народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, без визначеного місця реєстрації та проживання, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні № 12016140090001357 від 07.04.2016р.,

за участю: прокурора Яворського С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2017р. ОСОБА_3 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу постановлено залишити попередній - утримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з моменту його затримання.

На підставі ч. 1 п. 1 ст. 72 КК України, Закону України « Про внесення зміни до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання»», ОСОБА_3 зараховано у строк покарання строк попереднього ув’язнення з 31.05.2016р. по 29.09.2016р. та з 15.05.2017р. по 20.06.2017р. включно, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішено питання про речові докази.

За вироком суду, ОСОБА_3 06.04.2016р. близько 15 год., маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, шляхом ривка відкрито викрав із підвіконника вікна стоматологічного кабінету, що розташований по вул. Жовківська, 14 у м. Львові сумку, що належить ОСОБА_4 вартістю 200 грн., в якій знаходились: гаманець вартістю 150 грн. з грошовими купюрами на суму 452 грн., туш вартістю 80 грн., тональна основа 70 грн., помада гігієнічна вартістю 50 грн., лак для нігтів 100 грн. олівець для брів вартістю 100 грн. Вказаними діями обвинувачений заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 1202 грн.

Не погоджуючись із даним вироком захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуваний вирок та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_3 повністю. Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано всі обставини справи, невірно оцінено наявні докази та пояснення сторін, що призвело до прийняття у провадженні помилкового та неправосудного рішення. Покликається на те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь які відомості щодо огляду підвіконня, вікна та металевої решітки на предмет встановлення будь яких слідів. Згідно матеріалів провадження та показів потерпілої, остання могла бачити та бачила ОСОБА_3 лише у під’їзді будинку № 26 по вул. Остряниці. Свідок ОСОБА_5 бачила ОСОБА_3 разом із потерпілою також у під’їзді даного будинку. При цьому, показання даного свідка про те як вона бачила, що викрадають сумку з підвіконня різняться. Так, свідок ОСОБА_5 стверджувала, що нібито бачила ОСОБА_3 коли той тримаючись однією рукою за грати іншою викрадав сумку потерпілої. Проте, в оскаржуваному вироку зазначено, що вона бачила як невідомий чоловік раптово просунув руку через грати та дістав сумку, але те, що вона роздивилась обличчя ОСОБА_3 у вироку не зазначено. Даним суперечностям у показаннях суд першої інстанції не надав значення, при цьому критично оцінив показання свідків захисту. Окрім цього, суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_3 страждає хронічними головними болями та може випускати з пам’яті деякі деталі, зокрема, незначний конфлікт між ним та свідком ОСОБА_5

Вважає, що із урахуванням положень ч.1 ст. 58 Конституції України та ч. 2 ст. 5 КК Україниу резулютивній частині вироку допущено помилку щодо строку зарахування ОСОБА_3 строку попереднього ув’язнення по 20.06.2017р. включно з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, тобто до дня дії ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015р.

Заслухавши доповідь судді, виступ захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили таку задоволити, думку прокурора про законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку суду та безпідставність поданої апеляційної скарги,вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку дотримані.

Вирок суду ухвалений на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом першої інстанції відповідно до ст. 94 КПК України в їх сукупності, з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. У вироку суду наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за наведених у вироку суду обставинах, ґрунтується на належних і допустимих доказах, здобутих у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є правильним.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у відкритому заволодінні чужим майном, вчиненого повторно підтверджується, зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка у судовому засіданні суду першої інстанції зазначила, що 06.04.2016р. близько 15 год. вона перебувала у стоматологічному кабінеті стоматолога ОСОБА_5, що знаходиться на вул. Жовківській , 14 у м. Львові, свою сумку вона поставила на підвіконня у кабінеті. Лікар, яка проводила процедуру побачила як сумку пацієнтки викрадає через вікно невідомий, про що відразу повідомила потерпілу і вони вдвох вибігли на вулицю та зі спини побачили обвинуваченого, який втікав з місця події. Вони побігли за ним, та повернувши за ріг вулиці, побачили жінку, яка сказала, що невідомий чоловік забіг у під’їзд будинку. Зайшовши у під’їзд вони почули голоси у підвалі, потерпіла крикнула, щоб їй віддали сумку. З підвалу вони почули відповідь невідомого, який пропонував зайти у підвал, проте потерпіла та свідок не наважувались туди зайти, та усно звертались до невідомого та просили віддати сумку. Через деякий час з підвалу вийшов обвинувачений, який тримав у руках сумку. Лікар стоматолог затримала невідомого за руку, а потерпіла забрала свою сумку. У цей момент обвинувачений вирвався і втік з під’їзду будинку. Коли за її повідомленням про дану подію прибули працівники поліції і вона на вулиці пояснювала що відбулось, то лікар-стоматолог ОСОБА_5 серед людей, які стояли і спостерігали за роботою поліції впізнала обвинуваченого, який на той час вже був в іншому одязі, у чорних окулярах. Вона також, незважаючи на зміну одягу впізнала ОСОБА_3, як чоловіка, якого вони з лікарем доганяли та який з підвалу виніс їй викрадену сумку.

На переконання колегії суддів, вищенаведеним показанням потерпілої суд першої інстанції дав належну оцінку, вірно взяв до уваги, поклавши їх в основу обвинувального вироку, оскільки такі показання у повній мірі узгоджуються із іншими наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, а саме:

- аналогічними за змістом показаннями свідка ОСОБА_5, яка у судовому засіданні суду першої інстанції зазначила про обставини події, та підтвердила, що обвинувачений ОСОБА_3 і є тією особою, яка викрала сумку потерпілої;

- даними рапорту-телеграми від 06.04.2016р., з якого вбачається, що до ГУ НП у Львівській області поступило повідомлення від гр. ОСОБА_4 про викрадення її сумочки з вікна стоматологічного кабінету невідомим чоловіком (а.с. 155);

- даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 06.04.2016р. від гр. ОСОБА_4, з якого вбачається, що ОСОБА_4 повідомила про відкрите викрадення її сумки та зазначила, що зможе впізнати особу, яка викрала сумку, оскільки вона бачила дану особу ( а.с. 156-157 );

- даними рапорту інспектора УПП у м. Львові, з якого вбачається, що у ході спілкування з потерпілою на місці події, остання описала чоловіка, який викрав її сумку, та при обстеженні території було виявленого даного чоловіка, яким виявився ОСОБА_3 ( а.с. 158);

- даними протоколу пред’явлення особи для впізнання від 13.05.2016р., з якого вбачається, що потерпіла впізнала ОСОБА_3, як особу яка відкрито викрала її сумку ( а.с. 165-166);

- даними протоколу пред’явлення особи для впізнання від 13.05.2016р., з якого вбачається, що свідок ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_3, як особу яка відкрито викрала її сумку ( а.с. 167-168).

Наведені вище докази у своїй сукупності доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за наведених у вироку суду обставинах.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційні доводи захисника, які зводяться до неповноти судового розгляду та недоведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3, у вчиненні інкримінованого йому злочину, є необґрунтовані.

Окрім цього, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015р. обґрунтовано зараховано обвинуваченому ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув’язнення з 31.05.2016р. по 29.09.2016р. та з 15.05.2017р. по 20.06.2017р. включно, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, судом першої інстанції не допущено.

За наведених обставин, колегія суддів визнає подану апеляційну скаргу необґрунтованою, та не вбачає підстав для скасування вироку суду щодо ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 08.09.2017р. щодо ОСОБА_3 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той самий строк з дня отримання копії ухвали.

СУДДІ

ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_7