Постанова № 73231305, 22.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/5513/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.

Провадження № 22-ц/783/4192/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Я.

Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого – судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і ОСОБА_2,

при секретарі Фейір К.О.

з участю представника позивача ОСОБА_3- ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 05 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" в особі Львівського відділення №5 про стягнення неправомірно стягненої суми частини вкладу та відсотків,-

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2016 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, заявою від 06 лютого 2017 року позовні вимоги уточнив, просить стягнути з ПАТ "Сбербанк" неправомірно стягнену суму частини вкладу та відсотків у розмірі 729,88 гривень.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09 грудня 2014 року на підставі укладеного між ним та ПАТ "Сбербанк Росії" договору № 26204000086122/980/Р щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг "Універсальний" в рамках договору щодо банківського обслуговування було відкрито на його ім'я поточний рахунок. Згідно із п.1 вказаного договору невід'ємною частиною укладеного договору є умови банківського обслуговування фізичних осіб АТ "Сбербанк Росії", затверджені наказом голови правління № 37 від 16 січня 2012 року, які розміщені на сайті банку. В подальшому, між позивачем та банком було укладено ряд депозитних договорів у рамках договору щодо банківського обслуговування. Станом на 11 січня 2016 року загальна сума депозиту та нарахованих відсотків становила 5588,76 доларів США. Відповідно до п.3.3.3.5 Умов, які діяли станом на дату укладення депозитного договору повернення вкладу здійснюється банком у безготівковій формі, шляхом перерахування вкладу та нарахованих за користування вкладом процентів на поточний рахунок в день настання терміну повернення вкладу або в день дострокового повернення вкладу за ініціативою клієнта. Днем повернення вкладу вважається день списання коштів з депозитного рахунку. При цьому, вклад та проценти за цим зберігаються банком на поточному рахунку до моменту витребування клієнтом. Після повернення вкладу депозитний рахунок закривається в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Зазначає, що в умовах договорів, як банківського вкладу, відсутня інформація щодо комісії, чи платежів за обслуговування пакету банківських продуктів, вартість послуг банку, які визначено у відповідних тарифах. Оскільки діяли обмеження, введені НБУ щодо видачі готівки, він отримав кошти за депозитом (вкладом) – 23 березня 2016 року в сумі 1910,0 доларів США, 24 березня 2016 року в сумі 1920,0 доларів США, 25 березня 2016 року в сумі 1758,76 доларів США, при цьому, за результатами проведених операцій по видачі вкладу банком неправомірно утримано винагороду у розмірі 729,88 гривень. Позивач вказує, що умови банківського обслуговування фізичних осіб та тарифи щодо банківського обслуговування у ПАТ "Сбербанк Росії", які розміщені на інформаційних стендах банку та в мережі Інтернет ним не підписувались та до його відома не доводились під розписку, а тому банком безпідставно утримано з вкладу винагороду у розмірі 729,88 гривень, у зв’язку з цим просить стягнути з відповідача неправомірно стягнену суму частини вкладу та відсотків у розмірі 729,88 гривень.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 05 травня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку через свого представаника ОСОБА_4 оскаржив позивач – ОСОБА_3. Вважає рішення суду незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права. Звертає увагу, що в умовах договорів як банківського вкладу так і договорі про обслуговування банківського рахунку відсутня інформація щодо комісії, чи інших платежів за обслуговування пакету банківських продуктів, вартість послуг банку за видачу вкладу, які визначені у відповідних тарифах. Також звертає увагу, що банком за послуги по видачі вкладу отримав з вкладу позивача винагороду у розмірі 729,88 грн., тобто повернув вклад в сумі меншій на 729,88 грн. В апеляційній скарзі просить рішення Личаківського районного суду м. Львова від 05 травня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Судом встановлено, що 09 грудня 2014 року між АТ "Сбербаннк Росії" та ОСОБА_3 укладено договір № 26204000086122/980/Р щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг "Універсальний" в рамках договору щодо банківського обслуговування. Відповідно до п.1 якого Банк зобов'язується надавати клієнту комплекс послуг, що включені до пакету продуктів і послуг "Універсальний", умови яких погоджені сторонами у цьому договорі, згідно з Умовами банківського обслуговування фізичних осіб АТ "Сбербанк Росії", затверджені наказом голови правління банку № 37 від 16 січня 2012 року (з усіма змінами та доповненнями), або Умов, що затверджені на зміну вищезазначеним. Умови є невід’ємною частиною цього договору та розміщаються на сайті банку (а.с.3).

В подальшому, 23 грудня 2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 263/170/822702 про відкриття депозитного рахунку в рамках договору щодо банківського обслуговування, сума вкладу становить 4250,0 доларів США з терміном повернення такого 23 березня 2016 року (а.с.4).

Як вбачається із банківської виписки по поточному рахунку ОСОБА_3 № 26204000086122 у доларах США про рух коштів по рахунку з 09 грудня 2014 року по 13 квітня 2016 року (а.с.5-7), банком було перераховано на поточний рахунок клієнта суму депозиту та нарахованих за ним процентів у розмірі 5588,76 доларів США.

Також встановлено, що позивачем було отримано з поточного рахунку суму депозиту та нараховані відсотки за ним у загальному розмірі 5588,76 доларів США.

Крім цього, відповідно до довідки № 76/54-5 від 28 лютого 2017 року кошти за договором № 263/170/822702 про відкриття депозитного рахунку в рамках договору щодо банківського обслуговування від 23 грудня 2015 року у повному обсязі були перераховані ПАТ "Сбербанк Росії" на поточний рахунок клієнта 23 березня 2016 року. Депозитний рахунок за цим договором закритий, заборгованостей за договором немає (а.с.46).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд виходив з тих обставин, що позивачем не доведено факту неправомірного стягнення банком з позивача частини вкладу та відсотків.

З таким висновком колегія суддів погоджується з наступних обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що покликання позивача про те, що банком неправомірно стягнуто частину вкладу та відсотків, а відтак і не виконано договірного зобов’язання, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки вклад та нараховані за ним відсотки позивачу повернуто. А тому, оскільки відповідачем повністю виконано умови за договором про відкриття депозитного рахунку в рамках договору щодо банківського обслуговування, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Частиною 1 ст.1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов’язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ст. 1066 ЦК України).

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ст. 1067 ЦК України).

Відповідно до п.2.2. вказаного вище договору № 263/170/822702 про відкриття депозитного рахунку в рамках договору щодо банківського обслуговування термін повернення вкладу 23 березня 2016 року.

Згідно із п.3.3.3.5 Умов, які діяли станом на дату укладення депозитного договору, повернення вкладу здійснюється банком у безготівковій формі, шляхом перерахування вкладу та нарахованих за користування вкладом процентів на поточний рахунок в день настання терміну повернення вкладу або в день дострокового повернення вкладу з ініціативою клієнта. Днем повернення вкладу вважається день списання коштів з депозитного рахунку. При цьому, вклад та проценти за цим зберігаються банком на поточному рахунку до моменту витребування клієнтом. Після повернення вкладу депозитний рахунок закривається в порядку, передбаченому чинним законодавством України (а.с.57-89).

Згідно Постанови Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року № 6-140цс1 правовий висновок, який вказує, що за змістом ст.ст.526 та 1058 ЦК України зобов’язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки з допомогою платіжної банківської картки). У випадку перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак не надання вкладнику можливості використання цих коштів зобов’язання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобов’язання, передбачену ч.2 ст.625 ЦК України.

Враховуючи ту обставину, що депозит та відсотки нараховані по ньому у повному обсязі були перераховані ПАТ "Сбербанк Росії" на поточний рахунок позивача 23 березня 2016 року, банк повністю виконав умови договору №263/89/682709 про відкриття Депозитного Рахунку, щодо повернення вкладу.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що покликання позивача про те, що банком неправомірно стягнуто частину вкладу та відсотків, а відтак і не виконано договірного зобов’язання, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки вклад та нараховані за ним відсотки позивачу повернуто.

Відповідачем повністю виконано умови за договором про відкриття депозитного рахунку в рамках договору щодо банківського обслуговування, в зв"язку з чим враховуючи доводи позовної заяви, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 жодним чином висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Личаківського районного суду міста Львова від 05 травня 2017 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 05 травня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 05 квітня 2018 року.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

ОСОБА_2