Постанова № 73230983, 03.04.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/5038/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.

Провадження № 22-ц/783/274/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 53

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого – Павлишина О.Ф.,

суддів – Ніткевича А.В. Цяцяка Р.П.,

секретар Бохонко Е.Р.,

з участю представників Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини – ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини, третя особа без самостійних вимог – Західний офіс Державної аудиторської служби України, про стягнення заборгованості із виплати щомісячних надбавок до посадового окладу,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, уточненим в процесі розгляду справи, про стягнення з Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини в її користь заборгованості із виплати 30% розміру щомісячних надбавок до посадового окладу за період з 01.01.2009 року до 15.04.2016 року у розмірі 25 719 грн.90 коп. та просила допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення 30% розміру щомісячних надбавок до посадового окладу, але не більше ніж за один місяць. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 01.01.1996 року працювала у Львівській міській державній лікарні ветеринарної медицини на посаді лаборанта ветеринарної медицини 1 категорії лабораторії ВСЕ №7. 13.04.2016 року на підставі наказу №19к звільнена з займаної посади у зв’язку із скороченням штату працівників відпов ідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Проводячи розрахунок при звільнені, відповідач відмовився виплатити їй 30% розміру щомісячних надбавок до посадового окладу, чим порушив її право на заробітну плату.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто з Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_4 29 694,50 грн. заборгованості із виплати надбавки до посадового окладу. Стягнуто з Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини судовий збір в дохід держави в розмірі 640,00 грн.

Рішення суду оскаржила Львівська міська державна лікарня ветеринарної медицини.

В апеляційній скарзі стверджує, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права. Стверджує, що при вирішенні даного спору не можуть бути застосовані норми Порядку встановлення надбавок за вислугу років спеціалістам державних установ ветеринарної медицини, оскільки в розумінні положень ст. 1 ЗУ «Про ветеринарну медицину» позивач не є спеціалістом державної ветеринарної медицини. Звертає увагу на те, що радгосп «Дністровський» та птахофабрика «Яворівська» не є державними установами ветеринарної медицини, тому час роботи позивача в зазначених установах не може бути зарахований до часу роботи в державних установах ветеринарної медицини. Зазначає, що позивач пропрацювала в державних установах ветеринарної медицини 13 років, 3 місяці і 23 дні, тому за наявності підстав за роботу в таких установах позивач мала б право тільки на 20% надбавки до розміру посадового окладу. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини – ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, які аналогічні її доводам, пояснення представника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 та посилання на відповідність висновків суду встановленим обставинам, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Судом встановлено такі обставини.

Згідно трудової книжки за №5513371, заповнення якої розпочато 10.03.1982 року в радгоспі «Дністровський», ОСОБА_4 з 01.03.1982 року по 24.11.1983 року працювала на посаді ветлікаря радгоспу.

З 29.03.1984 року позивачка по справі працювала на птахофабриці «Яворівській» на посаді лаборанта ветеринарної лабораторії, і 15.09.1988 року переведена завідуючою ветеринарної лабораторії старшим ветлікарем.

30.05.1995 року наказом №44к вона звільнена з займаної посади у зв’язку із скороченням штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП.

01.01.1996 року ОСОБА_4 прийнята на посаду лаборанта лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №7 Львівського державного підприємства ветеринарної медицини.

04.01.1999 року позивачці встановлено І кваліфікаційну категорію лаборанта.

23.10.2002 року Львівське державне підприємство ветеринарної медицини на підставі наказу №57 Державного департаменту ветеринарної медицини реорганізовано у Львівську міську державну лікарню ветеринарної медицини – управління ветеринарної медицини у м. Львові.

15.04.2016 року позивача ОСОБА_4 звільнено з роботи у зв’язку зі скороченням штатів на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що посада, яку займала позивач, належить до посад спеціалістів державних установ ветеринарної медицини й позивач маючи відповідний робочий стаж, має право на отримання на отримання 30% розміру щомісячних надбавок до посадового окладу, колегія суддів не може погодитися з такими висновками враховуючи наступне.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки суд при вирішенні даного спору неповно з’ясував обставин, що мають значення для справи, та не застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення з ухваленням апеляційним судом нового рішення по суті справи.

Згідно з ч.1 ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до ч.4 ст. 102 Закону України «Про ветеринарну медицину» (зі змінами), розміри посадових окладів, порядок встановлення кваліфікаційних категорій на надбавок за вислугу років спеціалістам держаних установ ветеринарної медицини визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 972 «Про затвердження Порядку встановлення надбавок за вислугу років спеціалістам державних установ ветеринарної медицини» надбавки за вислугу років установлюються спеціалістам державних установ ветеринарної медицини, які проводять лабораторно-діагностичні дослідження, ветеринарно-санітарну експертизу на ринках, здійснюють ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні і транспорті.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.1992 року спеціалісти ветеринарної медицини – це лікарі та фельдшери ветеринарної медицини, які мають відповідний диплом та здійснюють діяльність з профілактики, оздоровлення, діагностики і лікування тварин, проведення ветеринарно-санітарної експертизи або іншу ветеринарну діяльність. Вказаним законом посаду лаборанта не визначено як посаду спеціаліста ветеринарної медицини.

А відтак, оскільки Законом України «Про ветеринарну медицину» посаду лаборанта не визначено як посаду спеціаліста ветеринарної медицини, нема підстав на отримання надбавки за вислугу років , в зв»язку з чим суд вважає, що рішення суду слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Колегія суддів вважає, що судом помилково взято до уваги витяг з акта ревізії фінансово-господарської діяльності Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини від 18.08.2010 року №07-26/35 в якому ревізією Державної фінансової інспекції у Львівській області при перевірці дотримання законодавства при нарахуванні надбавок за вислугу років виявлено, що в порушення вимог п. 4 ст. 102 Закону України «Про ветеринарну медицину» та п.п. 2, 3 Порядку встановлення надбавок за вислугу років спеціалістам державних установ ветеринарної медицини, затвердженого Постановою №972, спеціалістами Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини недоотримано надбавку за вислугу років за 2009 рік на суму 66 866 грн., оскільки такий акт не є належним доказом, тобто доказом, який містить інформацію щодо предмета доказування, а лише стверджує встановлення ревізією, на думку членів ревізійної комісії, факту порушення законодавства.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.ст.381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини, третя особа без самостійних вимог – Західний офіс Державної аудиторської служби України, про стягнення заборгованості із виплати щомісячних надбавок до посадового окладу.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень ст.389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 06 квітня 2018 року.

Головуючий: Павлишин О.Ф.

Судді: Ніткевич А.В.

ОСОБА_6