Постанова № 73229953, 30.03.2018, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/348/18

Провадження № 2-а/444/46/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

30 березня 2018 року Жовківський районний суд Львіської області в складі :

головуючого судді Мартинишин Я. М.,

секретар судового засідання Луців І.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква Львівської області в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2, (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) до заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальник управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Ярослава Ігоровича, (за адресою: м.Львів, вул.Костюшка, 1 ) про визнання незаконною та скасування постанови про порушення митних правил №6523/20900/17 від 30.01.2018 року, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Я.І. В позові просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 6523/20900/17 від 30 січня 2018 року, якою його визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил за ст. 485 МК України та накладено штраф в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів на суму 79479,60 грн.

В обґрунтування позову покликається на відсутність у його діях будь-яких порушень митних правил, в тому числі щодо умислу на заявлення неправдивих відомостей у митній декларації, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів, оскільки він діяв виключно в межах Митного кодексу України. Зазначає, що у випадку неправильного зазначення ним коду УКТ ЗЕД, в його діях був відсутній умисел щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Представник позивача позов підтримав з підстав вказаних у позові надав пояснення аналогічні до викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не прибув без поважних причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а тому відповідно до вимог ст. 205 КАС України, суд, вважає за можливе розгляд справи провести у відсутності відповідача.

Разом з тим, відповідач направив на адресу суду відзив у якому проти позову заперечив з підстав його необґрунтованості. Зокрема, зазначив, що порушення митних правил це правопорушення, яке може бути вчинено як з умисною, так і з необережною формою вини, у справі відсутній складний випадок класифікації товару, ставка ввізного мита, яке повинно застосовуватись складає 5%. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, оглянувши відзив представника відповідача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і відзив представника відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено , що позивач ОСОБА_2 є найманим працівником ТзОВ «Смарт Вей Логістика» та працював на цьому підприємстві на посаді митного декларанта на підставі наказу про прийняття на роботу № 04-К від 29.08.2017 року.

ТзОВ «Смарт Вей Логістика» на підставі договору доручення б/н від 27.11.2017 року укладеного з ТОВ «Гранд Боливар» здійснювало декларування вантажу, що імпортувався в Україну на підставі зовнішньо - економічного договору купівлі-продажу № ІРВ - 01/11/2017 від 13.11.2017. Фактично ж декларування вантажу здійснював позивач - ОСОБА_2

Згідно зі специфікацією №1 від 13.11.2017 року до вказаного вище ЗЕД контракту, предметом поставки була «новорічна куля, об'ємна конструкція розміром 660х515х560 см.». Як вбачається з міжнародної накладної CMR, назва товару, який є предметом поставки за вказаним ЗЕД контрактом є різдвяна декорація. Відповідно до експортної декларації виробника та постачальника, на підставі якого товар експортувався з території Польщі, предмет поставки визначено як «різдвяна декорація: алюмінієва конструкція з вбудованими джерелами освітлення».

Ця документація та інформація була надана позивачу з боку імпортера, а саме ТОВ «Гранд Боливар» для надання послуг з виконання митних формальностей щодо імпорту товару, заповнення митної декларації. На підставі наданих імпортером документів та інформації позивачем в електронній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA209140/2017/168412 подано наступний опис товару «вироби до різдвяних свят: декоративна конструкція у вигляді алюмінієвого шару з діодами, що використовується виключно до різдвяних і новорічних свят. В розібраному вигляді для зручності транспортування. Розмір у зібраному вигляді 660х515х560». Відповідно до такого опису товару позивач, керуючись своїми професійними знаннями і досвідом визначив код за класифікатором УКТ ЗЕД - 9505109000. До товару, який відповідає вказаному коду застосовується ставка ввізного мита в розмірі 0%. Згідно УКТЗЕД до даного коду (9505109000) входять наступні товари - вироби для новорічних, різдвяних свят з інших матеріалів.

Натомість відповідач, проаналізувавши ці самі документи дійшов висновку, про те, що цей товар слід класифікувати за іншим кодом УКТЗЕД, а саме: 9405409900, ставка мита - 5%. Словесне описання даного коду УКТЗЕД: «лампи (свiтильники) та освiтлювальне обладнання, включаючи прожектори та їх частини, в iншому мiсцi не зазначенi; свiтловi вивiски, свiтловi покажчики, табло з назвою або адресою i подiбнi вироби, що мають умонтоване джерело свiтла та їх частини, в iншому мiсцi не зазначенi.»

На підставі цього відповідач дійшов висновку про наявність у діянні позивача складу адміністративного правопорушення (порушення митних правил), передбаченого ст. 485 МК України, а саме вчинення дії спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів, а саме заявлення у митній декларації неправдивих відомостей щодо коду товару згідно УКТЗЕД, про що винесено оскаржувану постанову.

Суд враховує, що опис товару, проведений позивачем в митній декларації, повністю відповідав тому, як його зазначено в товаросупровідних документах, представлених йому імпортером. Позивач не вніс неправдивих відомостей у словесний опис товару для зміни його коду. При визначенні коду товару за УКТ ЗЕД позивач керувався отриманими від імпортера документами, які характеризують товар, своїми професійними знаннями та професійним досвідом у сфері митного декларування та дійшов висновку, про те, що код даного товару за УКТЗЕД 9505109000 куди входять «вироби для новорічних, різдвяних свят з інших матеріалів». Згідно товаросупровідних документів імпортований товар якраз і характеризувався як новорічна (різдвяна) декорація. Позивач разом з декларацією надав митному органу всі товаросупровідні документи на товар.

Факт різної класифікації товару з одним і тим самим описом за різними кодами УКТ ЗЕД, свідчить тільки про різну професійну оцінку одного і того самого опису товару позивачем та відповідачем. Однак, сам по собі, він не може свідчити про наявність в діянні позивача умислу на ухилення від сплати митних платежів та такої ж мети. Доказів, які б свідчили про зворотне, відповідачем, згідно ст. 77 КАС України не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що при визначенні коду товару за УКТ ЗЕД, в діянні ОСОБА_2 був відсутній умисел спрямований на ухилення від сплати митних платежів.

Частиною 1 ст.458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Вказана норма дає загальне визначення такому проступку як порушення митних правил, які можуть вчинятись як з умислу, так і з необережності. Однак її зміст не свідчить про те, що будь-яке порушення митних правил, визначене в МК України є проступком незалежно від форми вини. Форма вини в конкретному виді порушення митних правил, визначається диспозицією статті, що передбачає відповідальність за конкретне порушення.

За приписами ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Аналізуючи зміст диспозиції ст. 485 МК України, суд вважає, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК, передбачає, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Склад даного правопорушення, як окремого різновиду порушення митних правил, передбачає наявність виключно прямого умислу спрямованого на ухилення від сплати митних платежів.

Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Тобто, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

З огляду на відсутність в діях позивача умислу на уникнення сплати митних платежів (чи їх заниження) суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення передбаченого ст. 485 МК України.

Суд бере до уваги також те, що відповідно до частини 5 ст. 69 МК України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

З матеріалів справи вбачається, що один і той самий товар з одним і тим самим описом, на підставі одних і тих самих супровідних документів позивачем та відповідачем віднесено до різних класів. Словесне описання класу, обраного позивачем - вироби для новорічних, різдвяних свят з інших матеріалів. Словесне описання класу, визначеного відповідачем - лампи (свiтильники) та освiтлювальне обладнання, включаючи прожектори та їх частини, в iншому мiсцi не зазначенi; свiтловi вивiски, свiтловi покажчики, табло з назвою або адресою i подiбнi вироби, що мають умонтоване джерело свiтла та їх частини, в iншому мiсцi не зазначенi. Товар, що декларувався позивачем - різдвяна (новорічна) декорація у формі кулі з вмонтованими джерелами світла. Такий товар має ознаки обох класів за УКТЗЕД. Відповідач, як слідує з оспорюваної постанови та відзиву на позов, з метою визначення коду товару, скеровував запит від 20.12.2017 року до Відділу класифікації товарів Управління адміністрування митних платежів Львівської митниці ДФС. За таких обставин, суд приходить висновку про те, що класифікація товару, що має місце за вищевказаним ЗЕД контрактом підпадає під ознаки складного випадку класифікації товару на підставі частини 5 ст.69 МК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 69 МК України, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Разом з тим відповідачем в ході розгляду справи не доказано, а в постанові не відображено факту надання позивачем недостовірної інформації, що виключає можливість притягнення позивача до відповідальності за неправильне зазначення коду товару за УКТ ЗЕД.

Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад порушення митних правил, передбачений ст. 485 МК України, прийнята постанова про притягнення позивача до відповідальності є необґрунтованою, прийнята за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, а тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Керуючись ст.ст.2,5,7,77,139,243 ч.3,250,255,295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити .

Визнати дії заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальник управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Ярослава Ігоровича протиправними.

Постанову в справі про порушення митних правил №6523/20900/17 від 30.01.2018 року винесену відносно ОСОБА_2 - скасувати .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.295 КАС України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень КАС України.

За умовами ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я. М. Мартинишин