Рішення № 73229732, 15.03.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/7589/17

н.п. 2-а/415/53/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.03.18 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд в особі головуючого судді Фастовця В.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання до поновлення виплати пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати йому пенсії за віком з 01.04.2017 р. та зобов’язати відповідача відновити виплату пенсії за віком з 01.04.2017 р., шляхом перерахунку на поточний рахунок відкритий в АТ «Ощадбанк».

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, про що надав письмову заяву.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що в листопаді місяці 2014 р. позивач звернувся з особистою заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Відповідно до статті 103 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» державний нагляд у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють: за дотриманням законодавства щодо призначення та перерахунку і виплати пенсій - Міністерство праці та соціальної політики України і його територіальні органи, щодо цільового використання коштів Пенсійного фонду - центральний орган виконавчої влади у сфері фінансів і його територіальні органи та Рахункова палата. Відповідач є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який здійснює свої повноваження відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах, містах, а також про об'єднані управління, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за № 41/26486. Відповідно до вказаного Положення відповідач підпорядковуються Пенсійному Фонду України та безпосередньо головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області. Відповідно до вказаного Положення відповідач у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Пенсійного Фонду України, у тому числі цим Положенням, та наказами Пенсійного фонду України і головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Відповідно до ч. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо перемішених осіб» (забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту) для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. В листі Міністерства соціальної політики України від 16.02.2016 р. «Про посилення контролю щодо обліку внутрішньо переміщених осіб» зазначено, що з метою забезпечення дієвого контролю в системі обліку внутрішньо переміщених осіб та здійснення соціальних виплат необхідно забезпечити належне реагування на інформацію, яка надходить від органів МВС. Нацполіції, СБУ, Держпркордонслужби тощо. З метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р. №637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» соціальні виплати особі щодо якої отримана інформація мають бути тимчасово призупинені, до надходження відповідних відомостей від органів Державної міграційної служби, або підтвердження особою факту проживання за місцем проведення виплат. З метою посилення контролю в системі обліку внутрішньо переміщених осіб та на підставі інформації, яка надійшла від Служби безпеки України про можливо безпідставну виплату пенсій внутрішньо переміщеним особам, щодо яких потребує перевірка обґрунтованості продовження виплати пенсій на підконтрольній Україні території, виплата пенсії позивачу з 1 квітня 2017 р. була призупинена. 08.06.2018 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» №365. якою внесено зміни до Постанови КМУ від 05.11.2014 №637 та затверджено: Порядок призначення (відновлення ) соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам. Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам їх фактичного проживання/перебування. Позивач відповідно до довідки від 14.04.2015 р. за № 924011836. виданої управлінням праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, має статус особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. Територіальний орган Фонду призначає (відновлює) виплату пенсій на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Вони утворюються районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад. Орган Пенсійного фонду України призначає (відновлює)пенсію на підставі рішення комісії. Відповідно до статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 15.04.2016 року пенсія виплачується за фактичним місцем проживання пенсіонера в межах України. Позивач ОСОБА_1 не звертався з особистою заявою для перевірки фактичного місця проживання. Згідно з протоколом № 46-3 від 29.05.2017 р. позивачу відмовлено в поновлені виплаті пенсії згідно з п. 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, у зв'язку з відсутністю за фактичним місцем проживання. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України « Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (Інші права внутрішньо переміщеної особи та її обов'язки) внутрішньо переміщена особа зобов'язана дотримуватися Конституції та законів України, інших актів законодавства. З урахуванням зазначеного з 01 квітня 2017 р. виплата пенсії по пенсійній справі ОСОБА_1 призупинена згідно списків тривало відсутніх за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб до з'ясування. В останнє позивач отримав пенсію в березні місяці 2017 р. у розмірі 2435 грн. 91 коп. Вищеперераховані положення законодавства України є чинними, неконституційними не визнавалися. Таким чином, управління діяло на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України «Про забезпечення прав і свобод переміщених осіб», підзаконними нормативними актами, прийнятими постановами Кабінету Міністрів України. Враховуючи викладене, управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та необгрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Лисичанську Луганської обл.

Згідно довідки від 14.04.2015 № 924011836, термін дії якої необмежений позивача взято на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лисичанської міської ради.

До березня 2017 р. включно позивач отримував пенсію за віком шляхом зарахування коштів на рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк».

З 01.04.2017 р. відповідач протиправно припинив виплачувати позивачу пенсію за віком.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003 р. передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. У відповідності до частини 3 статті 4 Закону № 1058, яка визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення: організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення, здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно ст. 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно ст. 47 Закону №1058 пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо перемішеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

За приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою: наявність рахунку з установі ПАТ «Державний ощадний банк».

Згідно п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 р. (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016р.) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

За приписами п.71 Порядку №509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Дане рішення я не отримував.

Окрім того, припинення виплати пенсії у зв'язку зі скасуванням органами соціального захисту населення довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи суперечить принципам, які закріплені в Конституції України та підставам, наведеним в Законі № 1058-ІУ.

Так, за висновками, наведеними в рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 07.10.2009 в Україні як соціальній правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.

Таким чином, зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання пенсії.

Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Право на свободу пересування і вибору місця проживання в межах держави як невідємне право кожної людини закріплено також Загальною Декларацією прав людини 1948 року. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним, непорушним та не може зазнавати жодних обмежень, зокрема не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками місця мешкання. Отже, відсутність позивачки за місцем проживання не може позбавляти її права на виплату пенсії через впроваджений механізм реєстрації внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст.1 Конституції України. Україна є правовою державою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3 Конституції України).

За приписами ст. 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 р., право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

У п.54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні від 08 липня 2004 р. у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-1У «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Враховуючи, що позивач, як внутрішньо переміщена особа перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області та має рахунок в установі ПАТ «Державний ощадний банк», відповідачем неправомірно припинено виплату йому пенсії за віком, яка була призначена довічно.

Аналогічна правова позиція щодо безпідставності припинення виплати пенсії з-за скасування довідки внутрішньо переміщеної особи викладена у постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 по справі №428/6617/17.

Також, у статті 49 Закону №1058 зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2)на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3)у разі смерті пенсіонера;

4)у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5)в інших випадках, передбачених законом.

Отже, в статті 49 Закону №1058 чітко встановлено, що виплата пенсії припиняється тільки за рішеннями двох суб'єктів - територіального органу ПФУ або суду та лише з підстав, визначених у цій статті.

Як вже зазначалось вище, відповідач не повідомляв позивача про жодне рішення про припинення виплати пенсії з 01 квітня 2017 р.

Таким чином, на час припинення відповідачем виплати пенсії позивачу 01.04.2017 були відсутні, встановлені ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для такого припинення.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому зокрема статтею 46 цього Закону.

Відповідно ч. 2 ст. 46 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Оскільки позивачем виконано певний порядок, встановлений для осіб, які перемістилися з тимчасово окупованої території та відкрито розрахунковий рахунок в АТ «Ощадбанк», невиплата пенсії відповідачем з 01.04.2017 є протиправною, тому є підстави задовольнити позовні вимоги без обмежень будь-яким строком.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.09.2017 року у справі №К/800/29725/17 (№425/1233/17) та у постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 по справі №428/6617/17.

Таким чином, суд доходить висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення позову.

Судовий збір у розмірі 640 грн. на підставі ст. 139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань на утримання відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області, код ЄДРПОУ 21792407, яке знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. В.Сосюри, буд. 347 про визнання дій неправомірними та зобов’язання до поновлення виплати пенсії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 квітня 2017 р.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області відновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 р., шляхом перерахунку на поточний рахунок відкритий в АТ «Ощадбанк».

Стягнути стягненню за рахунок бюджетних асигнувань на утримання Управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Суддя: