Постанова № 73229426, 27.03.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Є. у.№ 314/2643/17 Головуючий у 1 інстанції Беспалько Т.Д.

№ провадження 22ц/778/749/18 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м . Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі

Головуючого Воробйової І.А.

суддів Бєлки В.Ю.

ОСОБА_2

при секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що в період з 1992 року по 2005 рік позивач проходив військову службу. У 2003 році при проходженні військової служби був збитий автомобілем, внаслідок чого отримав політравму, струс головного мозку, компресійно-уламковий перелом хребців. Після перенесеної політравми розвинулися постійні болі в поперековій ділянці хребта, різного ступеня інтенсивності, слабкість в нижніх кінцівках, як наслідок йому була встановлена ІІІ група інвалідності.

У зв’язку з травмою отриманою під час проходження військової служби порушено нормальний життєвий стан позивача, він позбавлений можливості реалізувати свої нормальні життєві функції, звички та бажання. Постійно виникає біль в хребті, щоденні головні болі, запаморочення, шум в голові, який збільшується при ходінні та виконання фізичних навантажень. На теперішню пенсію забезпечити себе та свою родину хоча б самим необхідним є просто неможливим. Це додає йому багато неприємних відчуттів, він змушений витрачати кошти на відновлення свого здоров'я. Позивач не може вести повноцінний образ життя, постійно відчуває страждання, психологічний дискомфорт, порушена його душевна рівновага, виражена у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на його душевному стані. Він відчуває себе втраченим для суспільства та родини людиною, оскільки не може допомогти своїй родині як матеріально, так і фізично, повноцінно виконувати свої обов'язки по господарству. Тривале лікування позначилося не тільки на його здоров'ї, а також і на його психіці, постійно виникають проблеми з придбанням ліків, які є занадто дорогими. Він постійно знаходиться в пригніченому стані через те, що можливості відновлення здоров'я не має і йому необхідно жити з усіма вище переліченими хворобами. Усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. Порушено його нормальні життєві зв'язки, позивачу доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Значна частина пенсії, яку він отримує, витрачається на придбання ліків та оздоровлення, постійні медичні огляди, санаторне лікування.

Посилаючись на наведене, просить відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн., яка була завдана йому в результаті ушкодження здоров'я при виконанні обов'язків під час проходження військової служби. Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, він виходить із тривалості й глибини його душевних страждань, чисельності негативних наслідків для нього, що викликані внаслідок травми, а також з фізичного та фактичного значного погіршення стану здоров'я, оскільки ушкодження здоров'я позивач зазнав проходячи військову службу в 2003 році, саме з цієї дати він і отримав численні хвороби, які турбують його і по сьогоднішній день.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 липня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 1992 року по 2005 рік ОСОБА_3 проходив військову службу. У 2003 році при проходженні військової служби був збитий автомобілем, внаслідок чого отримав політравму, струс головного мозку, компресійно-уламковий перелом хребців.

30.04.2010 року позивачу встановлена третя група інвалідності унаслідок захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.(а.с.9).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, за якою моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відтак судом зроблений обґрунтований висновок про те, що, наявність шкоди у будь-якому розмірі ще не породжує обов’язку її компенсації, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб’єкта такої відповідальності.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що в даному випадку позивачем не доведений факт дії або бездіяльності Міністерства оборони України щодо спричинення моральної шкоди. Позивачем не зазначено наявності причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини саме Міністерства оборони України в її заподіянні.

Також судом було враховано, що відшкодування шкоди державою відбувається у спосіб, передбачений законами України.

Військова служба пов’язана із захистом Вітчизни, тому військовослужбовцям визначені законами пільги та гарантії, у тому числі компенсації за моральні страждання вже враховані чинним законодавством. За положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи.

Військовослужбовці, звільнені з військової служби внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров’я в порядку, встановленому Міністерством оборони України, іншими утвореннями відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами тощо.

Також, окрім Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до ст. 4 якого ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків суду першої інстанції та не спростовують їх.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено факт протиправних дій або бездіяльності Міністерства оборони України, а також не надано доказів на підтвердження причинного зв'язок між шкодою і протиправним діями завдавача шкоди та вини відповідача в її завданні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 липня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді:

Апеляційний суд Запорізької області

Є. у.№ 314/2643/17 Головуючий у 1 інстанції Беспалько Т.Д.

№ провадження 22ц/778/749/18 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вступна та резолютивна частина

27 березня 2018 року м . Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі

Головуючого Воробйової І.А.

суддів Бєлки В.Ю.

ОСОБА_2

при секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про відшкодування моральної шкоди,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 липня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: