Рішення № 73229207, 21.04.2017, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3060/16-ц

Провадження №2/405/1243/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2017 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.,

при секретарі Береді Я.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

та представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Центральний офіс з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління ДФС, товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про стягнення суми страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», на обґрунтування якого, з урахуванням уточненої позовної заяви від 19.01.2017 року за вх. № 1032, зазначив, що 01.10.2013 року між ним (позивачем), як лізингоодержувачем, та ТОВ «Порше Лізинг Україна», як лізингодавцем, укладено договір про фінансовий лізинг № 00008647, відповідно до норм якого він (позивач) придбаває об’єкт лізингу – автомобіль Volkswagen Touareg NF, шасі № WVGZZZ7PZED007372, 2013 року виробництва у ТОВ «Порше Лізинг Україна» після завершення погодженого строку лізингу за купівельною ціною, визначеною Лізингодавцем.

Крім того, 24.10.2013 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та відповідачем укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті від 24.10.2013 року № 245001/4098/0001377, згідно якого було застраховано автомобіль Volkswagen Touareg NF, шасі № WVGZZZ7PZED007372, 2013 року виробництва, державний номер НОМЕР_1.

03.01.2016 року у м. Кіровограді мала місце дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено вказаний вище автомобіль Volkswagen Touareg NF, шасі № WVGZZZ7PZED007372, 2013 року виробництва, державний номер НОМЕР_1, який був застрахований відповідачем згідно договору добровільного комплексного страхування на транспорті від 24.10.2013 року № 245001/4098/0001377.

Окрім того, позивач зазначив, що 05.01.2016 року ним (позивачем) на адресу відповідача було надано письмову заяву про подію, що має ознаки страхового випадку, та 17.01.2016 року також було надано письмову заяву про виплату на його (позивача) користь страхового відшкодування по страховому випадку за № 00184149 від 03.01.2016 року, який відбувся з автомобілем марки Volkswagen Touareg NF, шасі № WVGZZZ7PZED007372, 2013 року виробництва, державний номер НОМЕР_1.

Так, керуючись нормами Договору про фінансовий лізинг від 01.10.2013 року № 00008647, п. 9.2 Договору добровільного комплексного страхування на транспорті від 24.10.2013 року № 245001/4098/0001377, його (позивача) письмової заяви від 17.01.2016 року за вх. № 00184149, листа від 12.02.2016 року з письмовою згодою ТОВ «Порше Лізинг Україна», яка адресована відповідачу стосовно перерахування страхового відшкодування саме йому (позивачу), ПрАТ «СК «Уніка» згідно платіжного доручення від 20.03.2016 року № 007448 виплатив на його (позивача) користь страхове відшкодування в розмірі 919 583, 19 грн. Таким чином, враховуючи викладене, позивач вважає, що майновий інтерес у вигляді отримання страхової компенсації – страхового відшкодування мав саме він (позивач).

Окрім того, позивач зазначив, що 05.02.2016 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» електронною поштою надіслано на його (позивача) адресу розрахунок заборгованості згідно з договором про фінансовий лізинг від 01.10.2013 року № 00008647 разом із зразками платіжних доручень та реквізитами оплати заборгованості, яку він (позивач) мав сплатити в повному обсязі на загальну суму 992 088,34 грн. для отримання в подальшому страхового відшкодування від відповідача. При цьому, позивач зазначив, що повна оплата та закриття розрахунків за автомобіль здійснено ним (позивачем) на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» в лютому, 2016 року на загальну суму 992 088, 34 грн. Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що станом на 12.02.2016 року він (позивач) здійснив достроковий викуп об’єкта лізингу, у зв’язку зі сплатою всіх нарахованих ТОВ «Порше Лізинг Україна» лізингових платежів, компенсацій, додаткових комісій та інших послуг, Страхувальником направлено на адресу відповідача лист від 12.02.2016 року з письмовою згодою ТОВ «Порше Лізинг Україна» стосовно перерахування страхового відшкодування саме йому (позивачу ОСОБА_3А.), як особі, яка має майновий інтерес, тобто фактично визначено його (позивача ОСОБА_3А.) вигодонабувачем та належним отримувачем страхового відшкодування, у зв’язку з чим, в даному випадку майновий інтерес є персоніфікованим та належить саме йому (позивачу).

Разом з тим, позивач зазначив, що сума страхового відшкодування, виплаченого відповідачем, - є неповною, та становить 919 583, 19 грн., виходячи з того, що розмір страхового відшкодування, визначеного відповідачем становить 1 142 339,36 грн., з якого, було утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 205 621,08 грн., та військовий збір у розмірі 17 135,09 грн., а всього 222 756,17 грн., у відповідності до п. 167.1 ст. 167 IV Розділу ПК України. В свою чергу, відповідно до п.п 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПК України до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання умови, що під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій). Крім того, відповідно до п. 2 Розділу І Порядку застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 пункту 165.1 ст. 165 ПК України щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу та довірчого управління, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 24.12.2010 року № 997, передбачено, що дія цього Порядку поширюється на фізичних осіб, якими отримуються суми страхових виплат, страхових відшкодувань, викупні суми або їх частини за договорами страхування, пенсійні виплати з системи недержавного пенсійного забезпечення та за договорами пенсійного вкладу, пенсійні та цільові виплати за договорами довірчого управління. Згідно вимог п. 2.1. Розділу ІІ Порядку визначено, що під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій). Разом з тим, вартість застрахованого майна визначена у розмірі 1 677 728,00 грн., в свою чергу сума страхового відшкодування, становить 1142339,36 грн., у зв’язку з чим, вбачається, що сума страхового відшкодування є меншою аніж вартість застрахованого майна, що виключає застосування до даних правовідносин положень п. 167.1 ст. 167 IV Розділу ПК України. Таким чином, з огляду на викладене, позивач вважає, що зазначені дії відповідача є протиправними та такими, що порушують норми чинного законодавства України, у зв’язку з чим та на підставі ст. ст. 16, 22, 386, 509, 525, 526, 611, 615, 629, 979, 985, 988, 990, 1166, 1212 ЦК України просив стягнути з відповідача на свою (позивача) користь суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 222 756,17 грн.

Ухвалою суду від 18.08.2016 року залучено до участі в даній цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Центральний офіс з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління ДФС та ТОВ «Порше Мобіліті», код ЄДРПОУ 35571472, що знаходиться за адресою м. Київ, просп. Павла Тичини, 1-В.

Ухвалою суду від 19.01.2017 року залучено до участі в даній цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Порше Лізинг Україна» (код ЄДРПОУ 35571472, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Павла Тичини, 1-В, з тих підстав, що ухвалою суду від 18.08.2016 року було помилково залучено ТОВ «Порше Мобіліті» із зазначенням адреси ТОВ «Порше Лізинг Україна» та коду останнього 35571472, у зв’язку з опискою відповідача у назві третьої особи без самостійних вимог на предмет спору).

Представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 «СК «Уніка» позовні вимоги позивача не визнав в повному обсязі, заперечував щодо їх задоволення, зазначивши на обґрунтування заперечень, що страховиком ПрАТ «СК «Уніка» була розрахована сума страхового відшкодування відповідно до умов договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 245001/4098/0001377, укладеного між ПрАТ «СК «Уніка» та ТОВ «Порше Лізинг Україна», та яка (сума страхового відшкодування) склала 1142339,36 грн. 12.02.2016 року Страховик ПрАТ «СК «Уніка» отримав від Вигодонабувача ТОВ «Порше Лізинг Україна» лист стосовно перерахування страхового відшкодування ОСОБА_3, при цьому, на виконання умов податкового законодавства Страховиком було утримано з страхового відшкодування та перераховано до бюджету України суму податку з доходів фізичних осіб, а саме, ОСОБА_3, який є отримувачем страхового відшкодування в сумі 205 621 грн. 08 коп., та, крім того із суми страхового відшкодування було утримано військовий збір з доходів фізичних осіб в розмірі 17 135 грн. 09 коп. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач не є стороною договору страхування № 245001/4098/0001377, укладеного 24.10.2013 року між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та ТОВ «Порше Лізинг Україна», оскільки Страхувальником і одночасно Вигодонабувачем виступає ТОВ «Порше Лізинг Україна», в свою чергу, виплата коштів на користь ОСОБА_3 є нічим іншим, як відповідним доходом, оскільки позивач не укладав із відповідачем договору страхування та не сплачував страхових платежів, на підставі чого до вказаних правовідносин застосовуються положення ст. ст. 162, 164, п. 167.1 ст. 167 Розділу IV Податкового Кодексу України. У зв’язку з викладеним, представник відповідача зазначив, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті ОСОБА_3 за вирахуванням податків становить 919 583,19 грн., та вказана сума була перерахована Страховиком на реквізити, згідно заяви ОСОБА_3 від 17.01.2016 року. Окрім того, ПрАТ «СК «Уніка» суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 205 621,08 грн. та військовий збір з доходів фізичних осіб в розмірі 17 135, 09 грн. перерахував на користь держави, у зв’язку з чим при стягненні коштів з ПрАТ «СК «Уніка», товариство буде змушене повертати сплачені податки з бюджету, на підставі чого можуть бути порушені законні права та інтереси держави у фіскальній сфері.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Центральний офіс з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління ДФС та товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлялися, причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання відсутні.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши надані сторонами письмові докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.10 та ст.11 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.10.2013 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна», як Лізингодавцем, та ОСОБА_3, як Лізингоодержувачем, було укладено договір про фінансовий лізинг № 00008647, відповідно до умов якого Лізингоодержувач придбаває об’єкт лізингу після завершення погодженого строку лізингу за купівельною ціною, визначеною Лізингодавцем; об’єктом лізингу за вказаним договором є транспортний засіб Volkswagen Touareg NF 3.0 І V6 TDI, шасі № WVGZZZ7PZED007372, двигун № СRС144242, 2013 року виробництва, вартість об’єкту лізингу – 87 200 доларів США, кількість лізингових платежів та строк лізингу (місяців) – 60 місяців відповідно.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Додатку до Договору про фінансовий лізинг «Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу» Порше Лізинг Україна зберігатиме за собою право власності на об’єкт лізингу, в той час як Лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об’єкта лізингу впродовж всього строку дії контракту (окрім випадків, коли Порше Лізинг Україна матиме право розірвати цей контракт/відмовитися від контракту та вимагати повергнення об’єкта лізингу). Після завершення строку дії цього Контракту та здійснення останнього Лізингового платежу, інших платежів за цим Контрактом і виконання всіх зобов’язань Лізингоодержувачем, право власності на об’єкт лізингу перейде до Лізингоодержувача.

Відповідно до Розділу 11 Додатку до Договору про фінансовий лізинг, Порше Лізинг Україна забезпечує та підтримує страхування об’єкта лізингу від страхових випадків, вказаних у пункті 11.3, а також обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів протягом усього строку дії Контракту. За попереднім погодженням з Лізингоодержувачем Порше Лізинг Україна забезпечує та підтримує страхування фінансових ризиків при викраденні або знищенні транспортного засобу протягом усього строку дії Контракту. Умови страхування визначає Порше Лізинг Україна на власний розсуд. Лізингоодержувач має право ознайомитися з умовами страхування відповідно до пункту 11.10 Контракту. Страхування, яке зобов’язане забезпечити Порше Лізинг Україна, має покривати наступні страхові випадки: знищення, крадіжки, пошкодження всього або транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пошкодження всього або частин транспортного засобу внаслідок пожежі чи стихійних лих, пошкодження, заподіяні внаслідок дорожньо-транспортних пригод за участю об’єкта лізингу іншим учасникам дорожнього руху та об’єктам, яким завдано пошкодження у цій пригоді (п. 11.1, 11.3 Додатку до Договору про фінансовий лізинг).

Судом також встановлено, що 24.10.2013 року між ПрАТ «СК «Уніка», як Страховиком та ТОВ «Порше Лізинг Україна», як Страхувальником та Вигодонабувачем, укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 245001/4098/0001377, відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 якого предметом Договору в частині добровільного страхування наземного транспорту є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом та прикріплені до нього зовні та всередині додатковим обладнанням, зазначеним у п. 1.2 Договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору застрахованим транспортним засобом є автомобіль марки Volkswagen Touareg NF, шасі № WVGZZZ7PZED007372, 2013 року виробництва, реєстраційний номер НОМЕР_1, дійсна вартість транспортного засобі 87 200 доларів США.

Відповідно до п. 3.1 Договору Страховими ризиками по Страхуванню КАСКО вважається: незаконне заволодіння ТЗ, дорожньо-транспортна пригода, а т.ч. викид каменів, чи інших твердих фракцій з-під коліс транспорту, протиправні дії третіх осіб, за виключенням «Незаконного заволодіння», стихійне лихо (повінь, буря, ураган, смерч, шторм, злива, обвал, зсув, вихід ґрунтових вод, сель, удар блискавки, осідання ґрунту, землетрус тощо), пожежа, вибух, або самозаймання, самовільне падіння дерев, каміння або інших предметів, напад тварин тощо.

Відповідно до п. 3.2 Договору страховим випадком по Страхуванню КАСКО є факт понесення збитків Страхувальником внаслідок пошкодження, знищення або втрати застрахованого ТЗ та/або додаткового обладнання внаслідок подій, зазначених у п. 3.1 Договору.

Відповідно до Розділу 9 Договору виплата страхового відшкодування здійснюється Страховиком відповідно до умов Договору та законодавства України, Страхове відшкодування може бути сплачено: Страховику; Вигодонабувачу; шляхом безпосередньої оплати вартості послуг сторонніх підприємств (організацій), які надають ці послуги Страхувальнику і необхідність яких (послуг) викликана страховим випадком (за згодою Страховика). Право на отримання страхового відшкодування має Вигодонабувач (якщо він призначений за Договором) та Страхувальник (його спадкоємець/правонаступник) або інша особа, яка має належним чином оформлене повноваження від Страхувальника, або за його письмовою згодою. Розмір страхового відшкодування визначається виходячи з фактичного розміру збитків, завданих ТЗ в результаті страхового випадку, та розрахованого Вигодонабувачем), та розміру страхової суми, зазначеної в Договорі. Розрахунок суми страхового відшкодування на день настання страхового випадку. У разі виплати Страхувальнику страхового відшкодування Страховик набуває права регресу до винуватців страхового випадку.

Судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема, заявою № 00184149 від 05.01.2016 року ОСОБА_3 про подію, що має ознаки страхового випадку, адресовану ПрАТ «СК «Уніка» та ТОВ «Порше Лізинг Україна» подія, що має ознаки страхового випадку відбулася 03.01.2016 року за адресою м. Кіровоград, перехрестя вул. Гоголя та вул. Кропивницького з транспортним засобом Volkswagen Touareg NF, реєстраційний номер НОМЕР_1, який застрахований згідно Договору страхування 245001/4098/0001377 від 24.10.2013 року.

В заяві від 17.01.2016 року заявника ОСОБА_3 на адресу ПрАТ «СК «Уніка», яка зареєстрована 17.02.2016 року за вх. № 00184149, останній просив виплатити страхове відшкодування по страховому випадку № 00184149 від 03.01.2016 року, який відбувся з автомобілем марки Volkswagen Touareg NF, реєстраційний номер НОМЕР_1, за вказаними в заяві реквізитами.

Відповідно до заяви ТОВ «Порше Лізинг Україна» від 12.02.2016 року на адресу ПрАТ «СК «Уніка» відносно страхової події (справа № 00184149), яка мала місце 03.01.2016 року з автомобілем НОМЕР_2, ТОВ «Порше Лізинг Україна» просило перерахувати страхове відшкодування на ОСОБА_3.

Судом також встановлено, що Страховиком було визначено вартість відновлювального ремонту транспортного засобу за допомогою програми «Аудатекс» із застосуванням середньо-ринкової вартості норми-години згідно «Бюлетеня автотоварознавця», рекомендований Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, та вартості запасних частин згідно даних офіційного дилер-імпортера на підставі протоколу огляду від 05.01.2016 року, при цьому, сума відновлювального ремонту, згідно даного розрахунку, склала 1357652,04 грн. та, відповідно, перевищила 75 % дійсної вартості ТЗ, визначеної згідно п. 1.3.4 Договору («дійсна вартість ТЗ» 1677728,00 грн.) і на підставі умов Договору, транспортний засіб визнано конструктивно знищеним.

Окрім того, відповідно до п. 10.1.8. Договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 245001/4098/0001377 при повному конструктивному чи фізичному зруйнуванні ТЗ, Страховик має право прийняти рішення стосовно виплати страхового відшкодування, зокрема, відповідно до п. 10.1.8.2 Страховик здійснює виплату страхової суми на базі долару США в українській гривні по курсу НБУ на день розрахунку (страхова сума за відповідний рік експлуатації: 1 рік – 100%, 2 роки – 90 %, 3 роки – 80%, 4 роки - 70%, 5 років – 60%) за відрахуванням франшизи та вартості залишків ТЗ. Майнові права на ТЗ у цьому випадку залишаються у Страхувальника.

Судом також встановлено та не заперечувалося сторонами по справі, що страхове відшкодування було розраховане відповідно до Умов зазначеного Договору та склало 1 142 339,36 грн.

Крім того, судом встановлено, що 02.03.2016 року ПрАТ «СК «Уніка» перерахувало ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 919 583,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 007448 від 02.03.2016 року, з призначенням платежу: страхове відшкодування, згідно договору № 245001/4098/0001377 від 24.10.2013 року, ОСОБА_3

Факт отримання ОСОБА_3 зазначеного страхового відшкодування в розмірі 919 583,19 грн. підтверджується довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» від 21.03.2016 року та не заперечувався представником позивача.

Також встановлено, що 05.02.2017 року на адресу ОСОБА_3 надійшов розрахунок суми заборгованості згідно з договором про фінансовий лізинг № 00008647 від 01.10.2013 року, у зв’язку з розірванням контракту на підставі дострокового закінчення строку контракту, та відповідно вказаного розрахунку загальна сума заборгованості становила 992 088,34 грн., з якої: сума заборгованості за автомобіль (об’єкт лізингу VW Touareg NF 3.0 І V6 TDI) у розмірі 919 318,95 грн., послуги по адмініструванню та обслуговуванню контракту у розмірі 67 771,64 грн., додаткова комісія відповідно до п. 12.5 Контракту у розмірі 5000,00 грн. Зазначений розрахунок дійсний до 25.02.2016 року.

Так, судом встановлено, що сума заборгованості за автомобіль Volkswagen Touareg NF 3.0 І V6 TDI, шасі № WVGZZZ7PZED007372, 2013 року виробництва, який є об’єктом вказаного вище договору про фінансовий лізинг на загальну суму 992 088,34 грн. була сплачена ОСОБА_3 у встановлені лізингодавцем строки, що підтверджується квитанціями № 0.0.500915547.1 від 05.02.2016 року на суму 100000,00 грн., № 0.0.501036197.1 від 06.02.2016 року на суму 149 500,00 грн., № 0.0.501648499.1 від 08.02.2016 року на суму 145000,00 грн., № 0.0.502141726.1 від 09.02.2016 року на суму 149000,00 грн., № 0.0.502596344.1 від 10.02.2016 року на суму 149000, 00 грн., № 0.0.503154451.1 від 11.02.2016 року на суму 149500,00 грн., № KGVVG2CW000FNL від 12.02.2016 року на суму 1500088,34 грн.

Як на підстави позовних вимог позивач ОСОБА_3 в позові та представник позивача під час судового розгляду справи послався на те, що сума виплаченого відповідачем на його (позивача) адресу страхового відшкодування є неповною, та становить 919 583,19 грн., сума недоплаченого страхового відшкодування становить 222 756,17 грн., в той час як розмір страхового відшкодування, визначеного відповідачем становить 1 142 339,36 грн., з якого, було утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 205 621,08 грн., та військовий збір у розмірі 17 135,09 грн. у відповідності до п. 167.1 ст. 167 IV Розділу ПК України, в свою чергу, відповідно до п.п 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПК України до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання умови, що під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій). Крім того, відповідно до п. 2.1 Розділу ІІ Порядку застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 пункту 165.1 ст. 165 ПК України щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу та довірчого управління, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 24.12.2010 року № 997, під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій). Разом з тим, вартість застрахованого майна визначена у розмірі 1 677 728,00 грн., в свою чергу, сума страхового відшкодування, становить 1142339,36 грн., у зв’язку з чим, вбачається, що сума страхового відшкодування є меншою, ніж вартість застрахованого майна, що виключає застосування до даних правовідносин положень вказаних вище норм п. 167.1 ст. 167 IV Розділу ПК України.

Відносини у сфері страхування, створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних

осіб регулюються Законом України «Про страхування», відповідно до ст. 1 якого страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 16 Закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у

разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні

фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або

є страхувальниками відповідно до законодавства України. (ст. 3 Закону України «Про страхування»).

Порядок виплати страхового відшкодування та випадки його оподаткування регулюються Цивільним Кодексом України, нормативними документами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Податковим кодексом України.

Стосовно виплати страхового відшкодування платнику податку – фізичній особі та застосування Податкового Кодексу регулюється Порядком № 997 від 24.12.2010 року, затвердженим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Якщо виплата страхового відшкодування платнику податку – фізичній особі здійснюється страховою компанією (у разі настання страхового випадку) з недодержанням вимог Податкового кодексу та Порядку, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується у відповідності п. 167.1 статті 167 Розділу IV Податкового Кодексу.

Відповідно до п. 162.1.1 ст. 162 Податкового Кодексу України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. (п. 163.1.1. ст. 163 ПК України).

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом . Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або витрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

При цьому, додаткове благо – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найду або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами IV Розділу Кодексу) (пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст. 168 Кодексу, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 якої податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаним утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) (п. 167.1 ст. 167 ПК України).

Крім того, п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням ВРУ про завершення реформи Збройних сил України, встановлюється військовий збір.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою 1,5 відсотка (пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо юридична особа компенсує фізичній особі будь-які витрати або втрати, то сума зазначеної компенсації підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо на підставі пп. «г» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

При цьому, судом відзначається, що сторонами за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 245001/4098/0001377 від 24.10.2013 року є ПрАТ «СК «Уніка», як Страховик та ТОВ «Порше Лізинг Україна», як Страхувальник та одночасно як Вигодонабувач, поряд з цим, позивач ОСОБА_3 не є стороною вищевказаного договору страхування та не являється вигодонабувачем за договором страхування, фактично він є фізичною особою (одержувачем), яку вибрав вигодонабувач ТОВ «Порше Лізинг Україна» для отримання страхового відшкодування, при цьому, отримана позивачем ОСОБА_3 сума страхового відшкодування є нічим іншим, як доходом, який підлягає оподаткування відповідно до вказаних вище норм податкового законодавства України, з тих підстав, що позивач ОСОБА_3 не укладав із відповідачем ПрАТ СК «Уніка» договору страхування та не сплачував страхових платежів.

Таким чином, сума страхового відшкодування, яка підлягала виплаті ОСОБА_3 за вирахуванням податків становить 919 583,19 грн., яке було перераховано Страховиком ПрАТ «СК «Уніка» 02.03.2016 року на реквізити ОСОБА_3, згідно поданої ним заяви від 17.01.2016 року.

Крім того, ПрАТ «СК «Уніка» суму податку з доходів фізичних осіб, а саме ОСОБА_3 (отримувача страхового відшкодування) в сумі 205621,08 грн. та військовий збір з доходів фізичних осіб в розмірі 17 135,09 грн. було перераховано в користь держави, що підтверджується платіжним дорученням № 007449 від 02.03.2016 року та платіжним дорученням № 007450 від 02.03.2016 року, що є додатковими обставинами, що підтверджують виконання ПрАТ «СК «Уніка» своїх зобов’язань щодо виплати страхового відшкодування у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене вище, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, а так само, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_4 «Страхова компанія «Уніка» суми недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 222 756 грн. 17 коп., що є підставою для відмови позивачу ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_4 «Страхова компанія «Уніка» в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3, 4, 10, 11, 57-59, 60, 61, 88, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Центральний офіс з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління ДФС, товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про стягнення суми недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 222 756 (двісті двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 17 коп., - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_5