Вирок № 73229001, 05.04.2018, Тетіївський районний суд Київської області

05.04.2018 Провадження по справі № 1-кп/380/38/18

Справа № 380/287/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 квітня 2018 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лісовенка П.І.

за участю секретаря: Романовської Л.І.

прокурора: Защитинської Т.І.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника обвинуваченого: ОСОБА_2

потерпілого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тетієві кримінальне провадження №12016110300000195 від 19.08.2016 року про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом № 25 від 01.02.2008 року за сумісництвом прийнятий на роботу в ТОВ «Агро –Дібрівка» завідуючим відділом «Майстерня».

Згідно із посадовою інструкцією завідувача відділом «Майстерня»:

1.1. Завідуючий ремонтною майстернею є керівником і організатором робіт по обслуговуванню та ремонту сільськогосподарської техніки;

1.5. В безпосередньому підпорядкуванні завідувача центральною ремонтною майстернею знаходяться працівники, які ремонтують, обслуговують сільськогосподарську техніку і працюють на ній;

1.6. Вказівки і розпорядження щодо робіт у ремонтній майстерні, та польових робіт доводяться виконавцям лише через завідувача ремонтною майстернею і є обов’язковими до виконання;

2.7. Зобов’язаний забезпечувати технічну справність і безперебійну роботу тракторів і сільськогосподарської техніки;

2.8. Щоденно доводити завдання працівникам, які зайнятті у польових, транспортних та ремонтних роботах і контролювати їх виконання;

2.10. Забезпечувати працівників майстерні засобами захисту, інструментом і ремонтними матеріалами;

2.11. Контролювати якість виконуваних ремонтних робіт і своєчасно вживати заходів по усуненню виявлених недоліків у роботі майстерні;

2.12. Проводити інструктаж з правил охорони праці, пожежної і технічної безпеки та фіксувати це у відповідних документах.

Відповідно до договору на виконання робіт № 15/08 від 15.08.2016, укладеного між ПСП «Слобода» та ТОВ «Агро-Дібрівка», ТОВ «Агро-Дібрівка» зобов’язувалось виконати роботи по збиранню кукурудзи на силосний комбайн «Ягуар» на площі 100 га ПСП «Слобода», строк дії договору визначено до 30.09.2016 року.

15.08.2016 завідувач відділом «Майстерня» ТОВ «Агро-Дібрівка» ОСОБА_1, достовірно знаючи про відсутність у тракториста ОСОБА_3 дозволу на управляння силосозбиральним комбайном, дав завдання трактористу ОСОБА_3 та його помічнику ОСОБА_4 направлятися силоснозбиральним комбайном «Ягуар» для збору кукурудзи на силос в поле № 6 ПСП «Слобода» в м. Тетіїв.

З 15.08.2016 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прибули на поле № 6 ПСП «Слобода» в м. Тетіїв Київської області та приступили до скошування кукурудзи на силос. Робочий день починався о 7 год. 00 хв., перерва на відпочинок та харчування з 12 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв., закінчення роботи 16 год. 00 хв.

19.08.2016 о 7 год. 00 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приступили до виконання робіт по скошуванню кукурудзи на силос комбайном «Ягуар». Цього ж дня, близько 11 год. 15 хв., ОСОБА_3 помітивши, що через коркування силосною масою зупинився викидний пристрій силосопровода, заглушив комбайн.

В подальшому, ОСОБА_3 відкрив кришку бункера та лючок, який фіксується болтовим з’єднанням, відділу барабанів, очистив силосопровід та не закривши лючок відділення ріжучого та викидного барабанів дав вказівку своєму помічнику ОСОБА_4 запустити двигун комбайна та в «холостий хід» пропустити силосопровід, а потім припинити роботу двигуна комбайна. ОСОБА_4 виконав вказівку ОСОБА_3, однак останній не дочекавшись повної зупинки барабана викидного пристрою піднявся в бункер комбайна та, обпершись правою рукою на корпус силосопроводу, біля відкритого люка відділення ріжучого та викидного барабанів, нагнувся вниз подивитись чи не залишилось силосної маси в ріжучому барабані, в цей час рука сковзнула та потрапила під лопасті викидного барабана, який під дією інерції ще обертався, внаслідок чого ОСОБА_3 отримав травму кисті правої руки.

Згідно із висновком судово-медичної експертизи № 108 від 30.12.2016 у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: травматичної ампутації правої кисті, травматичного шоку ІІ ступеня, які відносяться до тілесних ушкоджень важкого ступеня тяжкості, перелому кісток передпліччя в нижній третині, який відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так як викликають довготривалий розлад здоров’я, ушита рана розміром 5х0,3 см в області лоба відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.

Як вбачається із висновку судової експертизи з безпеки життєдіяльності

№ 18712/16-46 від 27.09.2017 роботи щодо збору кукурудзи за допомогою кормозбирального комбайна «Ягуар», відповідно до вимог п. 20 Додатку 3 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механічнім, устаткування підвищеної небезпеки [4] та п. 2.1 розділу «Загальні положення» Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8 [5] (в частині експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - застосування для збору кукурудзи кормозбирального комбайна «Ягуар»), при проведенні якої на працівника мали вплив, такі небезпечні виробничі фактори, як «движущиеся машины и механизмы; подвижные части производственного оборудования» (за класифікацією ГОСТ 12.0.003-74* «Опасные и вредные производственные факторы. Класификация» [8], п. 1.1.1), згідно із вказівками п. 1.7 НПАОП 0.00-4.12-05 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.

Причинами отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень є допуск до виконання робіт щодо збору кукурудзи із допомогою кормозбирального комбайна «Ягуар» постраждалого, який не має відповідного дозволу на управління кормозбиральними машинами.

В даній виробничій ситуації дії завідувача відділом «Майстерня» ТОВ «Агро-Дібрівка» ОСОБА_1 не відповідали вимогам ст. 14 Закону України «Про охорону праці», п. 1.1. Інструкції з вимог безпеки під час роботи на силосозбиральних, кукурудзозбиральних, бурякозбиральних, картоплезбиральних та зернових комбайнах у частині того, що він допустив до виконання робіт щодо збору кукурудзи із допомогою кормозбирального комбайна «Ягуар» постраждалого ОСОБА_3, який не має відповідної категорії (не має дозволу на управління кормозбиральними машинами), та з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку із отриманням трактористом ТОВ «Агро-Дібрівка» ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою в пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті, та не заперечує проти розгляду справи в порядку ст.349 КПК України. Крім того, заявив клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році» та звільнення його від відбування покарання.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 не заперечує проти призначення обвинуваченому міри покарання запропонованої прокурором.

Суд, приймаючи до уваги, що обвинувачений вину свою у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, з’ясувавши, що він правильно розуміє зміст фактичних обставин справи, що не має сумнівів у добровільності його позиції, роз’яснивши, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважає, недоцільним досліджувати докази стосовно обставин справи, які ніким не спростовуються.

Таким чином, аналізуючи зібрані в справі докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в суді та його дії суд кваліфікує за ч.2 статті 272 КК України, як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо це спричинило тяжкі наслідки.

При вирішенні питання щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем свого проживання, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Як пом’якшуючі його вину обставини, суд враховує, що ОСОБА_1 вину свою визнав, щиро кається в скоєному, відшкодував завдану шкоду.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлено.

Враховуючи всі обставини кримінального провадження, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, за якою його визнано винним, у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати керівні посади чи займатися діяльністю з організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік, застосувавши до нього ст.75 КК України, звільнивши від відбуття основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього певних обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Відповідно до ст.85 КК України, на підставі Закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання.

Згідно вимог п. «є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений вперше вчинив злочин, який згідно ст.12 КК України, є необережним тяжким злочином та до набрання цим Законом чинності, мав та має обох батьків: батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, матір ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, які досягли 70-річного віку, і в яких немає інших працездатних дітей, отже, суд вважає, що ОСОБА_1 є суб’єктом Закону України «Про амністію у 2016 році» і тому необхідно застосувати до нього положення п. «є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільнивши від відбування покарання.

Виходячи з положень ст.15 Закону України «Про амністію у 2016 році», де зазначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом, обвинуваченого можливо звільнити від відбування і додаткового покарання.

Судові витрати, зокрема, вартість проведеної експертизи з безпеки життєдіяльності в розмірі 17558грн. 40коп. необхідно стягнути із ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади чи займатися діяльністю з організаційно-розпорядчими функціями строком на один рік.

В силу ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України, зобов’язати ОСОБА_1 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п.«є» ст.1, ст.15 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільнити ОСОБА_1 від відбування основного і додаткового покарання.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід держави судові витрати, понесені на проведення експертизи експертною установою в сумі 17558 (сімнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят вісім) гривень 40 копійок, на рахунок 31115115700616, одержувач коштів: УК у Тетіївському районі Київської області, код класифікації доходів бюджету:24060300, код отримувача (код за ЄДРПОУ:37443544, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому, прокурору та потерпілому копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: П.І.Лісовенко