Постанова № 73228669, 03.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 332/2265/17-ц Головуючий у 1-й інстанції Сінєльнік Р.В.

Номер провадження 22-ц/778/1171/18 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що20.05.2014 р. між сторонами був укладений кредитний договір № б/н, та відповідач отримав кредит у розмірі 3600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У порушення норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку із чим утворилась заборгованість станом на 31.07.2017 року у сумі 53748,29 грн., яка складається з : 4280.00 грн. - заборгованість за кредитом; 42782.66 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3650.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 2535.63 грн. - штраф (процентна складова).

На підставі викладеного, позивач просив суд, стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 53748,29 грн. та судові витрати у розмірі 1600 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 20.05.2014 р. між сторонами був укладений кредитний договір № б/н, та відповідач отримав кредит у розмірі 3600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. (а.с. 4).

Кредитним договором передбачено порядок погашення заборгованості щомісячними платежами у розмірі 7 % від суми заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості).

В заяві на отримання кредиту позичальник своїм підписом підтвердив той факт, що він був ознайомлений з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, отримав їх у письмовому вигляді та надав згоду на те, що ця заява разом із запропонованими Банком Умовами і Тарифами складає кредитний договір.

Згідно з п. 2.1.1.2.1. Умов та правил надання банківських послуг, для надання послуг банк видає клієнту картку. Датою укладення договору є дата отримання картки, зазначена в заяві.

Згідно з п. 2.1.1.2.11 Картка діє до останнього місяця, вказаного на лицевій стороні картки, включно.

Згідно з п. 2.1.1.2.12. після настання зазначеного на картці останнього місяця терміну дії банком випускається картка на новий термін. Термін дії картки не підлягає продовженню банком в разі надання клієнтом до початку останнього місяця дії картки письмової заяви про закриття рахунку, за умови відсутності простроченої заборгованості клієнта перед банком за відповідним рахунком. Згідно з п. 2.1.1.2.12. Закінчення терміну дії картки, її втрата або пошкодження не спричиняє закінчення договірних відносин між банком та клієнтом та / або закриття пов’язаного з нею поточного рахунку клієнта.

Згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг, після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього договору є пряма і безумовна згода клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту встановленого банком (п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг).

Згідно з положеннями п. 2.1.1.5.5 вищевказаних Умов і правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною укладеного сторонами кредитного договору, відповідач мав погашати заборгованість за кредитом, відсотки за його використання, перевитратами платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбаченим цим Договром.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

На виконання своїх зобов'язань за договором ПАТ КБ «Приватбанк» було відкрито картковий рахунок відповідачу в гривнях і проводилося здійснення його обслуговування згідно з договором.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором утворилася прострочена заборгованість за кредитом, яка за розрахунком позивача станом на 31.07.2017 р. складає 53748,29 грн., з яких: 4280.00 грн. - заборгованість за кредитом; 42782.66 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3650.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 2535.63 грн. - штраф (процентна складова).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходили з того, що позивач пропустив строк позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем, оскільки ОСОБА_3 жодного платежу у погашення заборгованості не здійснив, 30.06.2014 року по кредиту виникло сальдо заборгованості та з наступного дня почався перебіг позовної давності, проте ПАТ КБ « ПриватБанк» звернувся з даним позовом до суду в серпні 2017 року. тобто поза межами строку загальної позовної давності.

Проте з таким висновком суду не можна повністю погодитися.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1054 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

20 травня 2014 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого, відповідач отримала кредит у розмірі 3600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки., тобто до кінця серпня 2017 року. Кредитний договір складається із заяви та Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 4, 5-29).

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві (а.с. 4).

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.

За умовами кредитного договору остаточний строк повернення кредиту відповідає строку дії кредитної картки.

Як вбачається з наданої банком довідки інформації про картку строк дії картки – серпень 2017 року ( а.с. 110).

ОСОБА_3 було допущено невиконання умов кредитного договору.

Згідно розрахунку, наданого ПАТ КБ «Приватбанк», станом на 31.07.2017 р. складає 53748,29 грн., з яких: 4280.00 грн. - заборгованість за кредитом; 42782.66 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3650.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 2535.63 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 3).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 (далі постанова), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою, кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Тобто, предметом доказування у правовідносинах, які врегульовані правилами користування платіжною карткою, є також встановлення судом строку дії платіжної картки виданої відповідачу ОСОБА_3 за його анкетою-заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 20.05.2014 року.

Однак, відповідач ОСОБА_3 подаючи заяву до суду першої інстанції про застосування позовної давності відомості про строк дії картки, яку він отримав за поданою банку Анкетою - заявою, суду не надав. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції строк дії платіжної картки не встановив.

Водночас, надану Банком довідку щодо строку дії картки до серпня 2017 року ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції не спростував.

Таким чином, вирішуючи спір, районний суд не правильно визначився з характером спірних правовідносин й нормами матеріального права, які підлягають застосуванню; не вірно з'ясував питання щодо строку позовної давності, й не правильно вважав, що він був пропущений позивачем.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

За укладеним між сторонами договором було видано кредитну картку «Gold» № 5168742314526520, термін дії якої встановлений до кінця серпня 2017 року.

Судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до п. 2.1.1.2.11 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці та що сальдо простроченої заборгованості по кредиту виникло 30.06.2014 року, а дія картки закінчилась серпень 2017 року.

Позов пред’явлено до суду 16.08.2017 року.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що позовна давність сплинула до платежів, які виникли з 16.08.2014 року по 31.07.2017 року, не ґрунтується на умовах договору та обставинах справи.

Оскільки умовами укладеного між сторонами договору встановлені окремі самостійні зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Отже, аналізуючи умови кредитного договору та зміст зазначених правових норм, колегія суддів дійшла висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Вказана правова позиція викладена постановах Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-169цс14, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-160цс14, та відповідно до положень частини першої статті 360-7 ЦПК України, у редакції, чинній на час ухвалення рішення) має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідачем зроблено заяву про застосування наслідків спливу позовної давності (а.с. 63).

Зважаючи на заяву відповідача про застосування позовної давності, колегія приходить до висновку про наявність підстав для застосування строку позовної давності відповідно до положень ст.ст. 257, 261 ЦК України.

У зв’язку з чим, з відповідача в межах заявлених позовних вимог підлягає стягненню заборгованість в межах строку загальної позовної давності за період з 16.08.2014 р. по 31.07.2017 р. в розмірі 3399,73 грн. (заборгованість за тілом кредитом), 42392,26 грн. (заборгованість за відсотками) та в межах строку спеціальної позовної давності за період з 16.08.2016 р. по 31.07.2017р. – 1200 грн. (заборгованість за пенею).

У задоволенні вимог ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом за період до 16.08.2014 р., а також пені до 16.08.2016р. слід відмовити за пропуском строку позовної давності.

Крім того, за змістом ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стосовно стягнення із ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» штрафів: 500 грн. (фіксована частина) та 2535,63 грн. (процентна складова), слід зазначити, відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Тобто, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така ж правова позиці викладена в постанові Верховного Суду України у справі №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Отже, враховуючи вищезазначене в частині вимог ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь банку штрафів за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що неналежне виконання позичальником зобов’язань за договором підтверджене доказами та виходячи із встановлених ст. 526 ЦК України загальних умов виконання зобов’язання і передбаченого ст. 629 ЦК України принципу обов’язковості договору, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь Банку підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 46991,99 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 3399,73 грн., заборгованість за відсотками - 42392,26 грн. за період з 16.08.2016 р. по 31.07.2017р., заборгованість за пенею за період з 16.08.2016р. по 31.07.2017р. – 1 200 грн.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду на підставі ст.ст. 376, 379 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Аргументи апеляційної скарги частково є виправданими.

Керуючись ст.ст. 376, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2017 року у цій справі скасувати. Прийняти постанову.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.05.2014 р. в розмірі: 3399,73 грн. – за тілом кредиту; 42392,26 грн. – заборгованість за відсотками; пені – 1200 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено протягом 10 днів.

Головуючий Судді: