Вирок № 73228533, 03.04.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14321/17

Провадження № 1-кп/369/259/18

В И Р О К

іменем України

03.04.18 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

суддів Лисенка В.В., Бурбели Ю.С.

за участю секретаря Шкіренко Т.А.

прокурора Іванчука А.В.

законного представника

малолітнього потерпілого ОСОБА_1

захисника Березуцького Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12017110000000659 від 04.09.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Олевськ Житомирської області, українки, громадянки України, заміжньої, із середньою освітою, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, -

встановив:

25.10.2017 року приблизно о 17 годині ОСОБА_3, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, здійснила продаж свого малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, за грошову винагороду в розмірі 35 000 (тридцять п'ять) тисяч доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України на 25.10.2017 року становить 933100 (дев'ятсот тридцять три тисячі сто) гривень, за наступних обставин.

Так, на початку вересня 2017 року, ОСОБА_3, маючи на меті умисел на незаконне збагачення та не маючи наміру піклуватися про свого малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, вирішила підшукати особу для здійснення незаконної угоди купівлі-продажу, об'єктом якої мав стати її малолітній син.

13.09.2017 року приблизно о 16.30 за адресою: Київської область, м. Васильків, ОСОБА_3 зустрілась із ОСОБА_5, якій повідомила про готовність здійснити незаконну безповоротну передачу свого малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, за грошову винагороду в розмірі 35 000 (тридцять п'ять) тисяч доларів США.

24.10.2017 року приблизно о 21.40 за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_3 зустрілась із ОСОБА_5 та підтвердила готовність здійснити незаконну безповоротну передачу свого малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, за грошову винагороду в розмірі 35 000 (тридцять п'ять) тисяч доларів США.

Продовжуючи свої злочинні дії, 25.10.2017 року приблизно о 12 годині за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_3 знову зустрілась із ОСОБА_5 та знов підтвердила готовність здійснити незаконну безповоротну передачу свого малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, за грошову винагороду в розмірі 35 000 (тридцять п'ять) тисяч доларів США.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на здійснення незаконної безповоротної передачі свого малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_3, 25.10.2017 о 17 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, здійснила незаконний продаж малолітньої дитини, а саме передала власного малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, ОСОБА_5, за що отримала від останньої грошову винагороду в розмірі 35 000 (тридцять п'ять) тисяч доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України на 25.10.2017 становить 933100 (дев'ятсот тридцять три тисячі сто) гривень.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у висунутому обвинуваченні визнала, підтвердила обставини вчиненого злочину. Суду пояснила, що вона з дитинства виховувалась в інтернаті, оскільки її матір була позбавлена батьківських прав, а батька вона не знала, також вона має рідного молодшого брата по материнській лінії. Коли навчалась у професійно-технічному ліцеї, познайомилась з ОСОБА_1, від якого народила сина, після чого вони одружились. Після народження сина вони проживали з батьками ОСОБА_1 в с. Путрівка Васильківського району Київської області, але життя не складалось, у неї були протиріччя з батьками чоловіка, а також почались сварки з чоловіком, який через складнощі на службі почав випивати. Восени 2017 року ситуація з чоловіком та його батьками вкрай загострилась, тому вона пішла проживати до подруги, а сина ОСОБА_6 залишила на піклування чоловіка та свекрухи. Після чого в мережі Інтернет розмістила об'яву, в якій вказала, що продає дитину. Доведена до такого була вкрай складною життєвою ситуацією, боялася залишити одна з дитиною та думала, що знайде сину кращу матір. На її оголошення звернулась жінка, яка запропонувала 40 тис. доларів США за сина, говорила, що вона бездітна, тому в такий спосіб шукала собі дитину. ОСОБА_3 вагалась, але погодилась на продаж сина за ціну в 35 тис. доларів США, оскільки жінка, яка хотіла купити дитину пізніше запропонувала саме таку ціну. Для продажу дитини вона поїхала та таксі в готель «Восход», розташований в с. Софіївська Борщагівка, точної адреси не пам'ятає, де переночувала, а наступного дня віддала сина жінці за 35 тис. доларів США, після чого її відразу затримали. Щиро розкаялась у вчиненому, просила призначити її найменшу міру покарання, заявила, що бажає опікуватися сином, засуджує свій підлий вчинок, за який попросила вибачення у судовому засіданні у свого чоловіка ОСОБА_1

Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_1 свідчити проти своєї дружини ОСОБА_7 в судовому засідання відмовився, разом з тим у судових дебатах не заперечував проти подальшого спільного виховання разом зі ОСОБА_3 сина ОСОБА_6.

Враховуючи позицію обвинуваченої, прокурора, законного представника малолітнього потерпілого, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, і що відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позицій, та обвинуваченій, законному представнику малолітнього потерпілого, захиснику та прокурору було роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Тому судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України з допитом обвинуваченої та дослідженням обставин, які характеризують її особу.

На підставі викладеного суд визнає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 доведена в обсязі висунутого їй обвинувачення, а тому кваліфікує її дії за ч. 3 ст. 149 КК України, як торгівля людьми, вчинена відносно малолітнього.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею діяння, характеризуючі дані її особи, ставлення до вчиненого, наслідки вчиненого нею діяння, позицію законного представника малолітнього потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує, що злочин за ч. 3 ст. 149 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, ОСОБА_3 раніше не судима, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також те, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 637 від 29.11.2017 року виховувалась в інтернаті, до школи пішла своєчасно, отримала професійно технічну освіту, за фахом - швачка, вишивальниця; деякий час працювала за фахом, росла та розвивалась дещо з затримкою, спостерігались емоційно-вольові розлади (сексуальна розгальмованість), лікувалася в психіатричній лікарні, спостерігалась психіатром з приводу затримки психічного розвитку, «несоціалізованого розладу поведінки», «емоційно-вольової нестійкості», проте набула спеціальну освіту, працювала, вийшла заміж; в анамнезі відсутні вказівки на зміну психічного стану у минулому, в тому числі в період інкримінованих їй дій, ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих їй дій та на момент проведення експертизи на психічне захворювання не страждає і не страждала.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченою своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, та вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин. Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

Тому, з огляду на вказане, суд, приходить до переконання про доцільність призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за вчинене на підставі ст. 69 КК України з урахуванням двох визнаних судом обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, у виді позбавлення волі строком нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 149 КК України, без конфіскації майна, зі звільненням від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку, оскільки приходить до переконання, що перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства в умовах контролю його поведінки уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішуючи питання про призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України та про звільнення від призначеного покарання з встановленням на підставі ст. 75 КК України іспитового строку колегія суддів врахувала, що обвинувачена ОСОБА_3 з раннього віку була позбавлена материнської любові та батьківського піклування, що вплинуло на її рішення про продаж власної дитини, хоча і не було вирішальною причиною вчинення злочину. Крім того, суд врахував молодий вік обвинуваченої ОСОБА_7, яка на день ухвалення вироку має неповних 23 роки, щиро розкаялась у вчиненому, засудила свій ганебний вчинок, що свідчить про те, що вже стала на шлях виправлення.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ч. 9 ст. 100 КПК України. Судові витрати, відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої. Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, і призначити їй покарання на підставі ст. 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Застосований до обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський СІЗО» Мінюсту України змінити на особисте зобов'язання, звільнивши ОСОБА_3 з-під варти в залі суду негайно, при цьому зобов'язавши обвинувачену ОСОБА_3 до набранням вироком законної сили проживати за місцем реєстрації - АДРЕСА_1, повідомляти суд, який буде здійснювати провадження щодо неї, про зміну місця проживання, з'являтися за першою вимогою суду, який буде здійснювати судове провадження щодо неї.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 4700 (чотири тисячі сімсот) грн. 60 коп. процесуальних витрат у кримінальному провадженні № 12017110000000659.

Речові докази у справі:

-34800 (тридцять чотири тисячі вісімсот) грн. імітаційних коштів, які передані на зберігання до камери схову СУ ГУ НП в Київській області (м. Київ, вул. Дегтярівська, 15а), - залишити в розпорядженні СУ ГУ НП в Київській області;

-200 (двісті) доларів США, які використовувалась в рамках кримінального провадження, та перебувають в індивідуальному сейфі уповноваженого АБ «Укргазбанк» (м. Київ, вул. Єреванська, 1) по договору № 2462 від 25.11.2016 року, повернути Управлінню боротьбі зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУ НП в Київській області (м. Київ, вул. Володимирська, 15);

-спецпакети № 0402148, № 00178287, № 0368839 з марлевими тампонами зі змивами з рук ОСОБА_3, з жіночою сумочкою бірюзового кольору та лікарським тубусом білого кольору, експрес накладну «Нова пошта», товарний чек «Червоний маркет», які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУ НП в Київській області (м. Київ, вул. Дегтярівська, 15а), - знищити;

-флешнакопичувачі з результатами негласних слідчих дій, оптичні носії (диски), три аркуші паперу з розписками ОСОБА_3, які зберігаються при матеріалах справи, - залишити в матеріалах справи;

-мобільний телефон марки «Самсунг» золотистого кольору, ІМЕІ 1:НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, з сім-карткою «Лайфселл» з номером НОМЕР_3, який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів СУ ГУ НП в Київській області (м. Київ, вул. Дегтярівська, 15а), - повернути ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_4.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуюча суддя Омельченко М.М.

Судді Лисенко В.В.

Бурбела Ю.С.