
Справа № 362/561/18 Головуючий у І інстанції Кравченко Л. М.Провадження № 22-ц/780/1641/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 04.04.2018
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 квітня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого – Кулішенка Ю.М.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Сушко Л.П.,
за участю секретаря: Марченка Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до Державного реєстратора Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області – ОСОБА_2, Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішень державного реєстратора,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2018 р. ПАТ «Енергобанк» звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області – ОСОБА_2, Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішень державного реєстратора.
Просив суд, визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Барського районного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_2
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2018 року відмовлено у відкритті провадження.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою ПАТ «Енергобанк» звернувся з апеляційною скаргою та просив суд, ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження, посилаючись на неповне з»ясування обставин, та неправильність встановлення їх судом, порушення застосування судом норм законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав:
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив із того, що позивач просив суд захистити його порушене право шляхом скасування рішення державного реєсстратора, тобто в даному випадку спірні правовідносини є публічно – правовими , не випливають з договірних відносин і маєють вирішуватись за правилами адміністративного судочинства.
З вказаним висновком погоджується і колегія суддів виходячи з наступного:
Згідно із ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Правові відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У відповідності до п.7 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», державна реєстрація є одним із способів впливу держави на формування та розвиток публічно-правових відносин.
Крім того, згідно п. 8 Постанови Пленуму Пленум Вищого адміністративного суду, від 20.05.2013 №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» встановлено, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 01.07.2004 р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.
Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.
Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.
Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Зі змісту статті 2 КАС України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України законодавець чітко визначив юрисдикцію загальних судів за предметним складом спірних правовідносин, зокрема те, що вимоги стосовно реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, можуть бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства за умови, якщо такі вимоги є похідними від основної вимоги щодо спору стосовно такого майна або майнових прав. Отже, при відсутності спору щодо майна або майнових прав самостійна вимога стосовно реєстраційних дій не може бути розглянута судом у порядку цивільного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що виконання чи невиконання умов цивільно – правової угоди не є безпосередньо підставою звернення до суду. Вимоги ПАТ «Енергобанк» ґрунтуються на презумпції протиправності дій державного реєстратора як суб’єкта, наділеного владними повноваженнями у зв’язку з недотриманням порядку здійснення державної реєстрації, а саме: здійснення реєстрації рішення про припинення обтяження та припинення іпотеки на підставі довідки про сплату боргу, яка не видавалась і видаватись не могла, так як заборгованість по кредитному договору несплачена. Тобто, у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора, який в межах спірних правовідносин діє як суб’єкт владних повноважень.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги безпідставні, висновки суду відповідають обставинам справи, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм законодавства та скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» залишити без задоволення.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 73228227, Апеляційний суд Київської області було прийнято 04.04.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 362/561/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: