Постанова № 73228194, 22.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/290/17 Головуючий у І інстанції Баличева М. Б.Провадження № 22-ц/780/1158/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 47 22.03.2018

П О С Т А Н О ВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Журби С.О.,

суддів Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 26 грудня 2017 року про призначення судово-медичної експертизи генетичної ідентифікації та зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа - Вишгородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Київській області, про визнання батьківства та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа- Вишгородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Київській області, про визнання батьківства та стягнення аліментів.

В ході розгляду даної справи позивач та її представник заявили клопотання про призначення у справі судово-медичної експертизи генетичної ідентифікації з метою встановлення, чи є відповідач ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26 грудня 2017 року клопотання ОСОБА_4 та її представника про призначення по справі судово-медичної експертизи генетичної ідентифікації задоволено. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зазначає, що при призначенні експертизи суд не врахував доводи його заперечення проти позову. Вважає, що відсутні підстави для призначення відповідної експертизи, відтак ухвала суду підлягає скасуванню.

26 лютого 2018 року ОСОБА_4 надала відзив на апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду залишити без змін. Відзив на апеляційну скаргу мотивувала тим, що оскаржувана ухвала суду є законною, обґрунтованою та об’єктивною.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до положень ст. 102 ЦПК України для дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує спеціальних знань, на підставі відповідної ухвали суду може бути призначене проведення відповідної судової експертизи.

Положеннями ст. 103 ЦПК встановлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності наступних умов: для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

З аналізу наведеної норми вбачається, що експертиза може бути призначена за умови необхідності отримання висновку з питань, які потребують спеціальних знань, відсутніх у суду, за умови, що дане питання входить до предмета доказування по даній справі. Ще однією умовою для призначення експертизи є відсутність у справі інших висновків експертів з цього приводу або ж обґрунтованість сумнівів у таких наявних висновках.

Як вбачається з матеріалів справи, свої позовні вимоги позивач ґрунтує на твердженні, що відповідач є батьком її дитини. За таких умов вирішення питання, поставленого на розгляд експерта, входить до предмета доказування по справі, а з характеру поставленого питання вбачається, що його вирішення потребує спеціальних знань, які у суду відсутні. При цьому в матеріалах справи відсутні інші експертні висновки з даного питання.

Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відповідність призначеної по справі експертизи вимогам процесуального законодавства. При цьому колегія критично ставиться до посилань апелянта на незаконність ухвали у зв’язку з тим, що вирішення даного питання у відповідності до положень ч. 1 ст. 197 ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) можливе лише на стадії підготовчого засідання, в той час як на час постановлення оскаржуваної ухвали суд вже перейшов до розгляду справи по суті. Як вбачається з матеріалів справи, провадження по ній було відкрите 30.01.2017 року (під час дії попереднього процесуального законодавства). Закон на який посилається апелянт, вступив в силу 15.12.2017 року, в той час як суд вже здійснював розгляд справи по суті. При цьому, зважаючи на принцип дії закону в часі, зміна процесуального законодавства не може зумовлювати звуження гарантованих законом прав особи в судовому процесі чи створення їй перешкод у виконанні обов’язку доведення своїх вимог, зокрема і щодо вчинення дій на стадії судового розгляду, яка на час вступу нового закону в силу вже була проведена.

Не зумовлюють незаконності призначеної експертизи й посилання апелянта на те, що дії позивача направлені не на доведення факту батьківства відповідача по відношенню до дитини, а на забезпечення можливості корисливих вимог з боку позивача. Дані твердження є відображенням суб’єктивної оцінки відповідача щодо дій позивача та не можуть обґрунтовувати законність чи незаконність процесуальних дій по справі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт стверджував, що спірна експертиза у даній справі можлива виключно за умови попереднього доведення факту спільності проживання та ведення господарства сторонами, фактів здійснення відповідачем утримання та виховання дитини, тощо, відтак лише за наявності таких підтверджених та доведених обставин суд має право призначити по справі спірну експертизу. Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з такими твердженнями апелянта, оскільки вона не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, є його інтерпретуванням положень закону, який на даний час вже не є чинним.

Критично відноситься колегія суддів й до посилань апелянта на невідповідність формулювання виду призначеної експертизи та відсутність обґрунтування неможливості виклику експерта в судове засідання та проведення дослідження в суді. З тексту оскаржуваної ухвали вбачається, який саме вид дослідження був призначений судом за клопотанням позивача, та яке питання було поставлене на вирішення експертів, а з характеру призначеного експертного дослідження вбачається необхідність його проведення саме в лабораторних умовах в експертній установі, а не в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, за результатами перевірки законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про те, що ухвалу було постановлено у відповідності до вимог процесуального закону, відтак підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 26 грудня 2017 року про призначення судово-медичної експертизи генетичної ідентифікації та зупинення провадження у справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: О.П. Коцюрба

ОСОБА_6