Рішення № 73228015, 04.04.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.04.2018

Справа № 334/7804/17

Провадження № 2/334/1519/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Манюхіні О.О.,

за участю представників позивача та відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів

встановив:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до Ленінського районного суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів в якому просила суд збільшити розмір аліментів, який було встановлено рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12.04.2012 року по справі № 2/0825/114672012р. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, на утримання двох неповнолітніх синів - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у сумі 600,00 грн. на кожну дитину щомісяця до 1 500,00 грн. на кожну дитину у твердій грошовій сумі щомісяця до досягнення ними повноліття.

У судовому засіданні позивачка доводила, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12.04.2012 року по справі № 2/0825/1146/2012р., починаючи з 02.04.2012 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 щомісяця стягуються аліменти у твердій грошовій сумі на утримання двох неповнолітніх синів - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 у сумі 600,00 грн. на кожного до досягнення повноліття. Проте, наразі 1 200,00 гривень, які відповідач сплачує на утримання двох дітей є мізерним та не відповідають зростаючим потребам дітей, коштів бракує, матеріальний стан сім'ї не може повного мірою задовольнити їх потреби в лікуванні та підтримці нормального життя, чим порушуються права дітей.

Відтак, позивачка доводила, що обсяг витрат на утримання двох синів порівняно з 2012-м роком значну збільшився, а більшість обов’язку по утриманню дітей покладено саме на неї. Рівень матеріального забезпечення дітей, який необхідний їм для нормальної життєдіяльності, збереження того рівня життя, який діти мали б тоді, коли б утримувалися обома батьками - наразі неможливий.

В ході судового розгляду позивачка також доводила, що обидві дитини кожну неділю, починаючи з 18 грудня 2016 року відвідують басейн при спортивному комплексі Класичного приватного університету, вартість за чотири заняття складає за ОСОБА_5 200 грн., за ОСОБА_6 - 180 грн., що підтверджується довідкої виданою директором УСК та багаточисельними квитанціями про сплату зазначених відвідувань басейну. Також, відповідно до довідки від 30.10.2017 року, ОСОБА_5 є слухачем підготовчих курсів Запорізького металургійного коледжу Запорізької державне інженерної академії, ціна яких 1 555,00 грн., що також підтверджується відповідним рахунком та квитанціями. Крім того, відповідно до листа - відповіді «Запорізької міської багатопрофільної дитяче лікарні № 5» № 01-09/24 від 30.10.2017 року, ОСОБА_5 встановлено діагноз — пролапс мі трального клапану І ст., порушення серцевого ритму. Згідно виписки з медичної картки № 01-16/272 від 27.10.2017року, наданої «Дитяча міська стоматологічна поліклініка», ОСОБА_5 встановлені діагноз - дистальний прикус, з 27.05.2017 року він носить ортодонтичну пластину, і подальшому вимагає високовартісного лікування незнімною апаратурою.

Отже, позивачка наполягає, що для нормальної життєдіяльності дітей та підтримання їх стабільного здоров’я потрібні значні фінансові ресурси, в тому числі з боку батька дітей.

Крім того, в ході судового розгляду позивачкою заявлялися клопотання про витребування доказів, а саме відомості щодо наявності у відповідача банківських вкладів, оскільки вона упевнена, що маючи банківські депозити, відповідач має можливість сплачувати по 1500 гривень на кожну дитину. Також, позивачка надала до суду відомості, що відповідач незважаючи на той факт, що він припинив приватну діяльність як ФОП, він самостійно займається ремонтами квартир та будинків та має можливість сплачувати такі кошти. Як доказ того, фона додала суду фото оголошення відповідача, де він пропонує свої послуги.

З вищенаведених підстав, вона просить суд задовольнити її вимоги у повному обсязі.

Представник позивачки підтримав її вимоги з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив та наявності письмових доказів, які додані до матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні просив суд задовольнити вимоги позивачки частково. Він не заперечує того факту, що рівень життя зріс у порівнянні з 2012 роком. Проте, просив суд врахувати його рівень життя, оскільки він не має постійного джерела доходу, його заробітки мають мінливий характер, оскільки послугами з ремонту квартир не користуються постійно. Тобто, він може працювати декілька місяців поспіль, а потім півроку взагалі не мати клієнтів. Отже, незважаючи на цей факт, він все рівно знаходив гроші щоб сплачувати аліменти та не мати заборгованості.

Крім того, відповідач пояснив, що на теперішній час він змушений доглядати свого батька, у якого після смерті матері відмовили ноги та він потребує сторонньої допомоги. Стосовно банківських депозитів, відповідач пояснив, що він дійсно мав депозит у КБ «Приватбанк» приблизно сім тисяч гривень, але ці гроші він зняв та щомісячно сплачував з них аліменти, решту грошових коштів були витрачені на лікування матері, яка на теперішній час померла.

З урахуванням вищевказаного, відповідач згоден сплачувати аліменти на утримання своїх дітей у розмірі 930 гривень на кожного щомісячно до досягнення повноліття.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що дійсно сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12.04.2012 року по справі № 2/0825/114672012р. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, стягнуті аліменти на утримання двох неповнолітніх синів - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у сумі 600,00 грн. на кожну дитину щомісяця до досягнення ними повноліття.

Позивачка у своєму позові зазначає, що встановлений попереднім рішенням суду розмір аліментів 600 грн. щомісячно не відповідає вимогам ст. 182 СК України, а отже мінімальний розмір аліментів, який забезпечить дітям необхідний їм для нормальної життєдіяльності розмір аліментів має складати 1500 гривень на кожну дитину.

За ч.1ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як передбачено п.23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст.192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 05.02.2014 року № 143цс13, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямист. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

З положень норм Верховного Суду України також вказано на те, що при розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Так, відповідно дост. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», встановлено з 01.01.2018 року прожитковий мінімум дітей віком з 6 років- 1860 грн.

Згідно частини другоїстатті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3ст. 51 Конституції України).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що розмір аліментів, визначений рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12.04.2012 року по справі № 2/0825/1146/2012 станом на сьогоднішній день є нижчим, передбаченого ст.182 СК України мінімального розміру аліментів на одну дитину, що визначений як не менший, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить 930 грн. щомісячно, враховуючи, що відповідач прийняв до уваги реальне зростання цін на ліки, продукти харчування, одяг тощо, рівень життя у 2018 році суттєво різниться з рівнем життя у 2012 році, та виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів неповнолітньої дитини, враховуючи, що ст. 180 СК України покладає обов'язок утримувати дитину на обох батьків, а тому за таких обставин, суд приходить до висновку, що в даному випадку доцільним буде збільшити розмір аліментів, стягнутих за рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12.04.2012 року по справі № 2/0825/114672012р. стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, стягнуті аліменти на утримання двох неповнолітніх синів - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у сумі 600,00 грн. на кожну дитину щомісяця до досягнення ними повноліття, оскільки позивачем не надано до суду доказів того, що відповідач може сплачувати аліменти на утримання дитини саме у розміру визначеному нею у сумі 1500 грн. щомісячно, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.1 п.6 ст.214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує також питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

У звязку з частковою обґрунтованістю позовних вимог позивача підлягає також стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704, 80 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з відповідача суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст. 430 ч. 1 п. 1 ЦПК України.

В іншій частині в задоволені позовних вимог необхідно позивачу - відмовити.

Керуючись ст. ст. 180-182, 184,192 СК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 279, 430 ЦПК України , суд,

ВИРІШИВ:

ОСОБА_7 Іванівни до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, який було встановлено рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 12.04.2012 року по справі №2/0825/1146/2012, за яким з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 у сумі 600 грн. на кожну дитину щомісячно до 930 грн. на кожну дитину, у твердій грошовій сумі щомісячно до досягнення ними повноліття.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 06 квітня 2018 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.