Постанова № 73227910, 06.04.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 337/129/18Головуючий у 1-й інстанції Кучерук І.Г.Пр. № 22-ц/778/1447/18Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на ухвалу судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2018 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви заявнику у справі за ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району про визнання права користування квартирою та усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2018 року ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила:

- визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право користування квартирою №88 в буд. №23 по вул. Рубана в м. Запоріжжя;

- усунути ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перешкоди у користуванні квартирою №88 в буд. №23 по вул. Рубана в м. Запоріжжя шляхом вселення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в зазначену квартиру;

- та зобов’язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди в користуванні квартирою.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2018 року (а.с. 32) визнано неподаною та повернуто позовну заяву позивачеві.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою судді суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у своїй апеляційній скарзі (а.с. 34-35) просила ухвалу судді суду першої інстанції у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції на розгляд по суті, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с. 51), справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року (а.с.56).

Оскільки, в силу вимог ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5, 6, 9,10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 02 березня 2018 року (а.с. 51) особам, які беруть участь у справі, надавався строк протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення копії останньої для надання можливих відзивів на вищезазначену апеляційну скаргу позивача.

Копія цієї ухвали надсилалась особам, які беруть участь у справі для відома (а.с. 53-55).

У встановлений судом строк на адресу апеляційного суду відзивів від осіб, які беруть участь у справі, на вищезазначену апеляційну скаргу позивача, не надійшло.

В силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, повертаючи позивачеві вищезазначену позовну заяву у цій справі, керувався ст. 185 ЦПК України та виходив із того, що ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.01.2018 року позовна заява позивача у цій справі залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали; станом на 30.01.2018 року вимоги ухвали судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя області від 15.01.2018 року не виконані, хоча копію ухвали вручено 19 січня 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення; відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Проте з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна з наступних підстав.

В силу вимог ст. 185 ч. 3 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, …сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Встановлено, що ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно не було сплачено судовий збір при подачі вищезазначеного позову до суду першої інстанції у цій справі.

Однак, остання у своєму вищезазначеному позові просила суд першої інстанції, враховуючи її майновий стан (вона є матір'ю дитини віком до 14 років, а батько дитини ОСОБА_4 ухиляється від сплати аліментів, предметом позову є захист житлових прав її дитини), якій вона підтвердила наданими до позову документами: відомостями з державного реєстру фізичних осіб – платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 09.01.2018 року № 64027 (за змістом якої доходи відсутні а.с. 25); довідкою з УПСЗН запорізької міської ради по Хортицькому району № 150 від 05.01.2018 року (за змістом якої на обліку не перебуває, державні допомоги та соціальні виплати не отримує а.с. 26); інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно від 11.01.2018 року № НОМЕР_1 (за змістом якої у власності позивача відсутні будь-які об’єкти нерухомого майна а.с. 27), звільнити її від сплати судового збору за подачу вищезазначеного позову у цій справі.

Суд першої інстанції ухвалою від 15 січня 2018 року (а.с.29) мав право відмовити у задоволенні вищезазначеного клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору за подачу вищезазначеного позову у цій справі, оскільки останній не вбачав підстав саме для звільнення позивача від сплати судового збору за подачу вищезазначеного позову до суду у цій справі в силу вимог ЗУ «Про судовий збір».

Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що відповідно до матеріалів позову, а саме розрахунку заборгованості по аліментам, позивач у 2017 році отримала аліменти у загальному розмірі 9527,00 грн. (а.с.23-24).

Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», а також роз’яснень, наданих Пленумом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.п.10-13 Постанови № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року зі змінами від 25 вересня 2015 року (постанова Пленуму ВССУ №10 «Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму від 17.10.2014»), подані до суду позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об’єктом справляння судового збору. Так, якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов’язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Згідно із п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762,00 грн. з 01.01.2018 року, що складає 704,80 грн.

Позивач висуває у цій справі 2 позовні вимоги, де судовий збір сплачується за кожну окремо, тобто 704,80 грн. та 704,80 грн., а разом 1409,60 грн.

Саме через несплату судового збору позивачем при подачі вищезазначеного позову до суду у цій справі суд першої інстанції й залишив останній без руху ухвалою від 15 січня 2018 року (а.с. 29).

Встановлено, що ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримала копію вищезазначеної ухвали суду першої інстанції для відома та виконання 19 січня 2018 року (поштове повідомлення а.с. 31).

Проте, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не усунула зазначених недоліків позовної заяви у встановлений судом першої інстанції строк – по 24 січня 2018 року включно.

Однак, суд першої інстанції при постановленні оскаржуємої ухвали у цій справі не звернув належної уваги на те, що згідно із ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан позивача ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та що предметом позову є захист житлових прав позивача та її дитини, а також наявність вищезазначеного клопотання позивача, суд першої інстанції міг своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату вищезазначеного судового збору позивачеві у цій справі на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у цій справі.

В силу вимог ст. 4 ЦПК України (право на звернення до суду за захистом): кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів; в ідмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною; ж одна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

При вищевикладених обставинах, доводи позивача ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, як особи, яка подала апеляційну скаргу, лише частково ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у справі доказах. Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, в силу вимог ст. 379 ЦПК України і підлягає скасуванню з направленням справи (вирішення питання) для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи (вирішення питання) для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов’язаного із розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції у подальшому за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України.

При цьому, слід звернути увагу суду першої інстанції на вимоги ст. 185 ч. 6 ЦПК України, за змістом яких: у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Керуючись ст.ст. 4, 7 ч. 13, 367, 369 ч. 2, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити частково.

Ухвалу судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2018 року у цій справі скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 06 квітня 2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_1 ОСОБА_5ОСОБА_6