Постанова № 732269, 12.04.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.07 р. Справа № 34/46

08 год.45 хвилин, м. Донецьк, вул. Артема, 157

зал судових засідань (кабінет)-212

Господарський суд Донецької області у складі судді Кододової О.В., при секретарі судового засідання Тараненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом - Прокурора Петровського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Промінь” м. Донецьк

про стягнення 126143,75 грн.

За участю прокурора – не з’явився

Представники:

Від позивача Вінділович Т.Г. (за довіреністю)

Від відповідача Яковлєв В.С. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Прокурором Петровського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Промінь” м. Донецьк про стягнення податкового боргу у розмірі 126143,75грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість на загальну суму 126143,75 грн., яка на теперішній час залишається не сплаченою.

Правовою підставою стягнення податкових зобов’язань позивач вважає пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідач у відзиві від 05 березня 2007 року (вхід.02-41/9220) проти позову заперечує та зазначає, що у суму податкового боргу включена заборгованість у сумі 65030,44грн. Як зазначає відповідач саме ця сума була предметом іншого позову по справі №34/369, який був задоволений повністю.

Стосовно залишкової суми відповідач зазначив, що у цій частині спір врегульовано сторонами, оскільки між сторонами 27 грудня 2006року складено акт опису активів, на які поширюється податкова застава, загальна вартість активів, які передані відповідачем у податкову заставу складає 161508,97грн.

У судовому засіданні досліджені надані позивачем письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд встановив:

Відповідач є юридичною особою, код ЄДРПОУ 203741000.

Заборгованість відповідача перед бюджетом виникла в результаті самостійно узгоджених та несплачених податкових зобов’язань визначених у податкових деклараціях та розрахунках, та також за актами перевірки податковим органом, всього сума податкового боргу з податку на додану вартість складає 126143,75 грн., а саме : згідно декларації з податку на додану вартість №15851, податкового повідомлення-рішення від 27.10.2006р. №0002511540/0, податкового повідомлення-рішення від 01.12.2006р. №0003371540, податкового повідомлення-рішення від 12.12.2006р. №0003481540, декларації з податку на додану вартість №16823.

Наявність заборгованості у розмірі 126143,75грн. підтверджується розпечаткою особового рахунку відповідача та актом звірки розрахунків станом на 22 січня 2007 року підписаним директором ТОВ “Завод Промінь” Селівановим В.В. без заперечень.

Суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 5.3.1. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (надалі – Закон “Про порядок погашення...”) передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У підпункті 7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що у строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

Підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону “Про порядок погашення...” передбачає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). У разі, якщо звітним (базовим) податковим періодом є рік – податкові декларації подаються протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.

Визначена у розрахунку сума податку вважається узгодженою сумою (п. 5.1 ст. 5 Закону України N 2181-III) і сплачується юридичними особами у строки передбачені законодавством, на спеціальні рахунки відповідного бюджету.

Згідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України №2181 від 21.12.2000року податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Згідно до п.6 та п.8 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N 509-XII органи державної податкової служби забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства та стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( надалі Закон №2181) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пункт 1.3 статті 1 Закону №2181 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 550 передбачає, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону №2181 передбачено, що податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до положення ст.41 Конституції України та ст.55 Закону України “Про власність” майно може бути безоплатно вилучено (конфісковано) у власника за рішенням (вироком) суду, арбітражного суду.

Оскільки відповідач добровільно в установленому порядку та строки не сплатив податковий борг, а прийняті заходи позивачем, направлені на погашення боргу, не дали позитивних наслідків і податковий борг у сумі 126143,75 грн. залишився відповідачем не сплаченим, то господарський суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно того, що вимоги прокурора про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 65030,44грн. вже задоволено, судом до уваги не приймаються оскільки, заборгованість у сумі 65030,44грн. по справі №34/369 виникла за іншими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до п.4 ст.94 КАСУ, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Конституцією України, Законом України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Законом “Про власність”, та ст.ст.11,17-20,69-72,86,94,158-163, 167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Позов Прокурора Петровського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Промінь” м. Донецьк про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 126143,75грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод Промінь” (83011, м. Донецьк, вул. Нижневартовська, 18, код ЄДРПОУ 20374100) на р/р 3111702970010, призначення платежу: ПДВ, 30 14010100, отримувач: УДК у Петровському районі м. Донецька, ЄДРПОУ 34687127, банк ГУДК у Донецькій області, МФО 834016. заборгованість з податку на додану вартість у сумі 126143,75грн. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подана, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя