Рішення № 73226689, 26.03.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6001/17

2/310/231/18

РІШЕННЯ

Іменем України

26 березня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Дністрян О.М.,

при секретарі Уставицькій Н.М.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1, відповідачки та її представника – адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Управління соціального захисту населення Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_3 про стягнення переплаченої суми державної допомоги, -

В с т а н о в и в:

Управління соціального захисту населення Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення переплаченої суми державної допомоги, мотивуючи свої вимоги тим, що з 17.11.2014 року ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4 були зареєстровані та перебували на обліку, як внутрішньо переміщені особи в Управлінні праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області. 17.11.2014 року гр. ОСОБА_3 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області за призначенням щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також повторно – 30.06.2011р. та 06.02.2016 року. Зазначена допомога призначалась з 17.11.2014р. по 16.05.2015 р., з 30.06.2015 по 29.12.2015 р., з 06.02.2016 по 04.08.2016 р.. За ці періоди ОСОБА_3 було отримано 17149,28 грн.. 05.08.2016 року у зв'язку із закінченням строку виплати допомоги та виїздом до іншого міста за запитом Управління соціального захисту населенні Бердянської районної державної адміністрації вих. № 7160 від 16.12.2016р. ОСОБА_3 була знята з обліку в Управлінні праці та соціального захист населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області. 19.10.2016 року гр. ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4 були взяті на облік та отримали довідку в Управлінні соціального захисту населення Бердянської райдержадміністрації Запорізької області, як внутрішньо переміщені особи у відповідності до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». 19.10.2016р. ОСОБА_3 звернулась до Управління для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а також повторно 24.04.2017 року. На підставі інформації, наданої заявницею їй було призначено державну допомогу на період з 19.10.2016р. по 18.04.2017р., та з 24.04.2017р. по 23.10.2017р.. Згідно відповіді на запит від 23.08.2017 року вих. № 1731 Осипенківської сільської ради, громадянка ОСОБА_3 проживала постійно без реєстрації на території ОСОБА_5 до виникнення воєнного конфлікту на Сході України. Вона неодноразово зверталась до сільської ради за вирішенням своїх особистий проблем. Відповідно до цієї інформації відповідачка не мала право на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, так як проживала постійно на території Червонопільської сільської ради у 2013 році до виникнення воєнного конфлікту. Також вона незаконно отримувала допомогу особам, як переміщуються з тимчасово окупованої території, України та районів проведення антитерористичної операції, яка призначається особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. У зв'язку із поданням недостовірних відомостей, виникла переплата державної допомоги у розмірі 23560,66 грн. за період з 17.11.2014р. по 16.05.2015 року, з 30.06.2015 по 29.12.2015 року, 06.02.2016 по 04.08.2016 року в розмірі 17149,28 грн., виплачену Управлінням праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області, та з 19.10.2016р. по 18.04.2017 року, з 24.04.2017р. по 31.05.2017 року в розмірі 6411, 38 грн., виплачену Управлінням соціального захисту населення Бердянської районної державної адміністрації. З метою досудового врегулювання спору, Управління надіслало лист-повідомлення ОСОБА_3 про відшкодування суми переплаченої державної допомоги від 23.08.2017р. вих. №4754. Також за інформацією Бердянського міського відділу Служби безпеки України в Запорізькій області, яка була отримана 29.08.2017 вх.№ 2559/01-37, зазначалось, що ОСОБА_3 можливо безпідставно оформила соціальну виплату, мешкаючи в с. Червоне Поле з 2013 року, тобто до початку бойових дій на Сході України. Просили стягнути з ОСОБА_3 на користь Управління соціального захисту населення Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області переплачену суму державної допомоги в розмірі 23560,66 грн.

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_1 (доручення від 18.01.2018р.) – позовні вимоги підтримала та пояснила, що відповідачка перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області з 19.10.2016 року. За інформацією Осипенківської сільської ради стало відомо, що відповідачка проживала без реєстрації за адресою: вул. Центральна, 32, с. Червоне Поле Бердянського району Запорізької області, ще до початку воєнного конфлікту на Сході України, а саме, з 2012 року і по теперішній час, тому не мала права на отримання державної допомоги переміщеним особам.

Відповідачка та її представник – адвокат ОСОБА_2 (довіреність № 707 від 20.10.2017р.) – позовні вимоги не визнали та пояснили, що вона у 2006 році закінчила школу та жила в с. Комінтернове Новоазовського району Донецької області. Була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з 2009 року по 03.10.2017 року. З 03.10.2017 року вона зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2. Поки жила в с. Комінтернове – приїжджала у гості до мами в с. Червоне Поле Бердянського району, в 2011 році у мами трапився інсульт та вона приблизно рік жила з нею, а потім знову переїхала в с. Комінтернове. Також зазначила, що влітку приїжджали в с. Червоне Поле , а потім виїжджали назад с. Комінтернове, це було як дача. У серпні 2014 року вона з сином ОСОБА_6 виїхала з с. Коінтернове Донецької області, оскільки там почались бойові дії. Повертатись їй нікуди, у будинку нема жодного вікна, дах накритий брезентом.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона мати відповідачки, та до 2004 року вони жили в с. Комінетернове, згодом переїхали в с. Червоне Поле. Її донька закінчила школу в 2006 році та переїхала в с. Комінтернове Новоазовського району Донецької області. Дочка там жила, в неї була сім’я, народилась дитина. В 2011 році дочка приїхала до неї в с. Червоне Поле, піклувалась за нею після інсульту, потім поїхала назад в с. Комінтернове. Коли почались бойові дії в Донецькій області, то вона допомагала дочці з онуком виїхати звідти в серпні 2014 року, а саме, знайшла знайомого на машині, куди завантажили речі, продукти, і вивезли у с. Червоне Поле. Віта не схотіла жити з нею та поїхала жити в м. Маріуполь. ОСОБА_8 переїхала в с. Червоне Поле, оформила сина ОСОБА_6 до школи, та стала на облік як переміщена особа приблизно в кінці 2015р. – 2016 р.

Вислухавши думку представника позивача, відповідачки та її представника, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщеним осіб» Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до пункту 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014року № 505 для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім’ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою.

Судом встановлено, що на підставі заяв ОСОБА_3 від 17.11.2014р., 30.06.2015р. та 06.02.2016 року Управлінням праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області була призначена допомога переміщеним особам на проживання з 17.11.2014р. по 16.05.2015р., з 30.06.2015р. по 29.12.2015р., з 06.02.2016р. по 04.08.2016р. відповідно (а.с.9-14).

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області ОСОБА_3 отримана допомога переміщеним особам на проживання за період: листопад 2014 р. – серпень 2016р. в розмірі 17149,28 грн. (а.с.16).

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області від 22.12.2016р. ОСОБА_3 знято з обліку з 05.08.2016р. у зв’язку з закінченням строку виплати та виїздом до іншого міста, запит №7160 від 16.12.2016 р. УПСЗН м. Бердянськ (а.с.15).

19.10.2016 року за заявою ОСОБА_3, гр. ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4 були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи Управлінням соціального захисту населення Бердянської райдержадміністрації Запорізької області, та була призначена допомога переміщеним особам на проживання з 19.10.2016р. по 18.04.2017р. (а.с.17-20), а також повторно за заявою ОСОБА_3 від 24.04.2017р. – з 24.04.2017р. по 23.10.2017р. (а.с.21-22).

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Бердянської райдержадміністрації Запорізької області ОСОБА_3 виплачена допомога переміщеним особам на проживання за період: жовтень 2016р. – травень 2017 р. в розмірі 6411,38 грн. (а.с.23).

Відповідно до п.2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 № 505, грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Статтею 12 Закону № 1706-VII ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщеним осіб» передбачений перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб. Зокрема визначено, що, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа, якщо особа подала завідомо недостовірні відомості. Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Згідно довідки Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області №1163 від 26.05.2017р., ОСОБА_3, постійно проживала до конфлікту без реєстрації за адресою: Запорізька область, Бердянський район, с. Червоне Поле, вул. Центральна, 32 (а.с. 24).

Рішенням Управління соціального захисту населення Бердянської райдержадміністрації Запорізької області від 01.06.2017р. ОСОБА_3 припинено виплату допомоги переміщеним особам на проживання з 01.06.2017р. у зв’язку із виявленням уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, яків пливають на призначення грошової допомоги, до вияснення додаткових обставин (а.с.26).

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, позивачем стверджується, що відповідачка постійно проживала без реєстрації в с. Червное Поле Бердянського району ще з 2013 року, тобто до початку бойових дій на Сході України, а тому не мала права на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи та на допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з листа Осипенківської сільської ради №1731 від 23.08.2017 року, гр.ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, народилась в с. Червоне Поле, тут в 2006 році закінчила школу, 19.03.2009 року знялась з місця реєстрації, проте з 19.04.2012 року по теперішній час постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (32), про що свідчать записи в книжці прийому громадян сільського голови Червонопільської сільської ради. Куди зверталась з певними питаннями сама ОСОБА_3 (31.01.2012 р, 19.04.2012р., 22.06.2012р., 10.04.2013р., 19.03.2014р., а також зі скаргами на ОСОБА_3 сусіди (13.11.2012 року, 15.12.2012 року) щодо порушення норм громадського порядку її співмешканцями. Вперше звернулась ОСОБА_3 за довідкою, як внутрішньо переміщена особа, 17.09.2014 року, в чому їй було відмолено, як особі, що постійно проживала на території сільської ради. 14.10.2014 року її бабуся – ОСОБА_9 – у виконавчому комітету Червонопільської сільської ради посвідчувала заповіт, під час чого розповіла, що дійсно під час бойових дій до неї приїхала в гості ОСОБА_3В,, але вона була терміново відправлена на підконтрольну територію. З 01.01.2013 року на ім’я ОСОБА_3 в УБГС надавались платіжні доручення на сплату за використаний природний газ (а.с.30).

Як вбачається з матеріалів перевірки БВП ГУНП в Запорізькій області відносно гр.ОСОБА_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, під час проведення даної перевірки працівником поліції були опитані свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які підтвердили, що їх сусідка ОСОБА_3 постійно проживає в с. Червоне Поле приблизно з 2009 року, кілька разів виїжджала в с. Комінтернове на декілька місяців (а.с.107,108).

На підтвердження того, що відповідачка переїхала в с. Червоне Поле тільки в 2014 році після початку бойових дій на Сході України, її представником надано: медичне свідоцтво про народження дитини від 08.10.2009р., довідка про народження дитини від 10.09.2009р. довідка виконавчого комітету Комінтернівської сільської ради Новоазовського району Донецької області від 01.10.2009р., довідка про склад сім’ї від 14.10.2009р., відповідно до яких: ОСОБА_3 в м. Маріуполь 08.10.2009 р. народила хлопчика та в книзі реєстрації актів про народження в виконкомі Комінтернівської сільської ради проведено відповідний запис, ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6. Проте надані докази судом не можуть бути враховані, оскільки позивачем не оспорюється, що відповідачка жила або могла жити в 2009 році в с.Комінтернове Новоазовського району Донецької області. Позивачем заявлено, що відповідачка мешкала в с. Червоне Поле з 2013 року. Інших належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог відповідачкою не надано.

Таким чином, враховуючи надані докази щодо постійного проживання відповідачки в с.Червоне Поле Бердянського району Запорізької області з 2013 року, суд вважає, що нею при оформленні допомоги були подані документи з недостовірними відомостями, вона не мала права на отримання державної допомоги переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки ОСОБА_3 не є переміщеною особою в розумінні ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Згідно п.11 Порядку, суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім”ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Згідно з ч.1ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За вимогою ч.1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Судом встановлено, що позивачем було виплачено відповідачці допомогу в розмірі 6411,38 грн., що підтверджується довідкою (а.с.23).

Враховуючи недобросовісність набуття грошової допомоги з боку відповідача, суд приходить до висновку, що з неї на користь Управління соціального захисту населення Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області необхідно стягнути суму надміру виплаченої допомоги переміщеним особам на проживання в розмірі 6411,38 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки на користь Управління соціального захисту населення Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області суми надміру виплаченої допомоги в розмірі 17149,28 грн., яка була виплачена Управлінням праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради Донецької області, суд вважає, що в цій частині слід відмовити за таких обставин.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016р. № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджений Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування. Відповідно до п. 2 цього Порядку, контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, яким є Управління.

Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення цієї суми допомоги на користь Управління соціального захисту населення Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області.

Керуючись ст.ст. 1212,1215 ЦК України, ст.ст. 10,76,141, 263-265 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (20.11.1988р.н., місце проживання – Запорізька обл., Бердянський р-н, с.Червоне Поле, вул.Центральна, буд.32; ІПН НОМЕР_1) на користь Управління соціального захисту населення Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області (ЄДРПОУ 03193181, місцезнаходження – 71112, Запорізька обл., м.Бердянськ, пр.Перемоги, 3) переплачену суму державної допомоги за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року включно у розмірі 6411 (шість тисяч чотириста одинадцять) грн. 38 коп.

У задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (20.11.1988р.н., місце проживання – Запорізька обл., Бердянський р-н, с.Червоне Поле, вул.Центральна, буд.32; ІПН НОМЕР_1) судовий збір на користь держави у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_12