Постанова № 73226436, 05.04.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10973/17

Провадження № 22-ц/779/275/2018

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі:

судді-доповідача – ОСОБА_1,

суддів: Фединяка В.Д, ОСОБА_2

за участю секретаря – Капущак С.В., апелянтки ОСОБА_3 – представниці позивачки ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2017 року, ухвалене головуючою суддею Татаріновою О.А. в м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту якого не відома, по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

1. Позов заявлено 29.08.2017 (а.с. 1-5).

1.1. Зміст позовних вимог.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23.01.2013 року з відповідача вирішено стягувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 14.12.2011 року. Відповідач вживав заходів щодо свідомого й умисного зменшення розміру аліментів на утримання дитини. ОСОБА_5 не піклується і не дбає за дочку, не забезпечує її усім необхідним щодо фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку та матеріально не забезпечує. Маючи стабільний матеріальний стан, він намагається ухилитись від обов'язку утримувати дитину. Позивач знаходиться в гіршому матеріальному стані ніж відповідач, та змушена збирати інформацію про збільшення доходу відповідача. Згідно з витягом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_5 займається різноманітною видавничою діяльністю згідно КВЕД. На запит позивача до ДПІ в м. Івано-Франківськ про дохід відповідача за 2014-2016 роки, відповіддю від 22.08.2017 року їй відмовлено у наданні інформації через відсутність правових підстав. Вважає, що дії відповідача спрямовані на приховання свого дійсного доходу від підприємницької діяльності.

1.1.1. Просила змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_6 з 1000 грн на 15000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача аліменти за минулий час в твердій грошовій сумі у розмірі 36000 грн, виходячи з отриманого ним доходу від підприємницької діяльності.

1.2. Відповідач ОСОБА_5 06.10.2017 Заперечив проти позову (а.с. 38-41).

1.2.1. Зміст Заперечення.

Відповідач на виконання рішення суду щодо сплати аліментів вчасно сплачує і буде сплачувати по 1000,0 грн щомісяця на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 з урахуванням приписів, що сума аліментів не має бути меншою 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Жодних доказів позивачкою щодо наявності підстав, передбачених ст. 192 СК України, для зміни розміру аліментів з 1000,0 грн до 15000,0 грн, щодо потреб на утримання дитини саме в такому розмірі не надано.

Вважає, що підстав для зміни розміру аліментів, передбачених нормами СК України позивачем не зазначено, як і відсутні підстави для стягнення аліментів за минулий час.

Просив відмовити у задоволенні позову.

1.3. Відповідач надав додаткові Пояснення долучених доказів та нових обставин справи (а.с. 148-149) щодо наявної нерухомості, її походження, щодо доходів відповідача, щодо сплати аліментів, щодо перебування на його утриманні матері похилого віку. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

1.4. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2017 року позов задоволено частково: змінено розмір аліментів згідно рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2013 року та вирішено стягувати з ОСОБА_5, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 А кв. 13, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, з 1000 гривень до 1500 гривень щомісячно з дня набрання рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття; в решті позовних вимог відмовлено; стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 640,0 грн.

2. Позивачка ОСОБА_4 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку (а.с. 188-194).

2.1. Обґрунтування апеляційних вимог:

- Позивачкою ґрунтовно доведено, що відповідач має можливість та спроможний сплачувати аліменти в розмірі 15000,0 грн, оскільки є суб’єктом підприємницької діяльності, маючи нерухома майно, спроможний сплачувати вартість комунальних послуг, електроенергії, газу, води тощо, а отже і має можливість сплачувати аліменти в сумі 15000,0 грн.

- В порушення принципу змагальності сторін та зловживаючи процесуальними правами, позивачці було відмовлено в задоволенні клопотання про витребування з ДПІ в м. Івано-Франківську копій документів податкового звітності та обліку.

- Відповідач намагається ввести в оману суд, приховавши дохід з метою уникнення виконання обов’язку батька повноцінно утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.

- Відповідач, як суб’єкт підприємницької діяльності, фактично видає довідники, однак в його податкових деклараціях доходи від даного виду діяльності не включено, оскільки відповідні КВЕДИ відсутні.

Апелянтка вважає, що відповідач займається підприємницькою діяльністю згідно КВЕД 58.12 (видання довідників). Судом першої інстанції не надано оцінки КВЕДУ 58.12.

Крім того вважає, що відповідач не звітується і по діяльності КВЕД 18.12 (друк ін. продукції), оскільки ці КВЕДи також відсутні в представлених податкових деклараціях.

- Мотивувальна частина в оскаржуваному рішенні відсутня. Не зрозуміло, з яких підстав, аргументів та критеріїв суд визначив суму аліментів саме 1500,0 грн.

Апелянтка вважає, що беручи до уваги подану Відповідачем заробітну плату та його дохід від підприємницької діяльності, змінений розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 повинен становити 8500,0 грн щомісячно до її повноліття.

- суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам та інформації з системи Інтернет щодо перемоги відповідача в тендері на видання довідників.

2.1.1. Просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2017 року повністю і ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

2.2. Апелянтка подала до суду Клопотання про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України (а.с. 198-201).

2.3. Апелянтка подала 05.02.18 Клопотання (за змістом – заява). Вважає, що той факт, що відповідач не скористався вимогами ст. 360 ЦПК і не подав відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, слід розцінювати як те, що відповідач не зумів спростувати доводів, викладених в апеляційній скарзі (а.с. 210).

2.4. Відповідач ОСОБА_5 27.02.2018 подав до Апеляційного суду Відзив:

- позивач не подав жодного доказу користування дитиною аліментами, які є власністю саме дитини;

- не підтверджено причину збільшення аліментів з 1000,0 до 15000,0 грн;

- КВЕДи на діяльність жодним чином не впливають на розмір аліментів;

- наявність нерухомого майна у відповідача не вказує на доходи відповідача, а скоріше на витрати;

- державною податковою інспекцією надано всі затребувані докази по справі, які досліджені судом першої інстанції, тому клопотання позивачки щодо повторного витребування вже наданих ДПІ доказів є абсурдним;

- твердження позивача про те, що відповідач намагається приховати свій дохід, не заслуговують на увагу, оскільки дохід відповідача підтверджений банківськими виписками;

- перемога відповідача у тендері жодного відношення до справи не має;

- долучене як доказ до справи видання відповідача «Ділова Івано-Франківщина» є доказом саме витратної частини його підприємницької діяльності у видавничій та поліграфічній галузі.

2.4.2. Просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

2.5. Позивачка ОСОБА_4 01.03.2018 подала до суду Відповідь на Відзив:

- Згідно п. 33 ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Відтак, всі подані позивачкою докази щодо наявності у відповідача нерухомого майна показують спроможність відповідача здійснювати витрати на оплату за постачання електроенергії, газу, води, теплопостачання, комунальні послуги, Інтернет, тощо.

- В повному обсязі (1000,0 грн) аліменти відповідачем не сплачуються., що підтверджується інформацією, наданою Банком, згідно якої відповідач перераховував аліменти за рахунок аліментів, цим самим умисно не виконуючи рішення суду в повному обсязі.

На даний час існує значна сума недоплати по аліментах за минулі роки.

- Надані позивачкою докази в підтвердження позовних та апеляційних вимог відповідачем не спростовані.

- Утримання аліментів з відповідача повинно провадитись з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в т.ч. і з доходів від підприємницької діяльності.

- ОСОБА_2 відповіді ДПІ в м. Івано-Франківську не зрозуміло, за якими видами КВЕД звітується відповідач як суб’єкт підприємницької діяльності, тому для всебічного і об’єктивного розгляду справи просить задовольнити її Клопотання щодо витребування книги обліку доходів відповідача-підприємця, яка обов’язково повинна вестись відповідно вимог Податкового кодексу України.

2.6. В судовому засіданні апеляційного суду представниця апелянтки просила задовольнити апеляційну скаргу з указаних у ній мотивів.

2.7. Відповідач в судовому засіданні апеляційного суду заперечив апеляцію, просив її відхилити з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду.

3. Фактичні обставини, встановлені судами.

3.1. Сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 6 – Свідоцтво про народження).

3.2. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 23.01.2013 задоволено частково позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5: вирішено стягувати з відповідача аліменти в користь позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердому грошовому розмірі – 1000,0 грн, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття, стягнення аліментів розпочати з 14.12.2011 (а.с. 7-8 – Рішення).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20.03.2013 апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, рішення Івано-Франківського міського суду від 24.01.2013 – залишено без змін (а.с. 9-11 – Ухвала).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.06.2013 касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.01.2013 та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 20.03.2013 – залишено без змін (а.с. 12-13 – Ухвала).

3.3. Відповідач займається підприємницькою діяльністю (а.с. 90-91 – свідоцтва), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, має постійний дохід, що підтверджується довідкою ДПІ у м. Івано-Франківську та копіями податкових декларацій (а.с. 17-18).

3.4. Відповідачу на праві власності належить 3 квартири та гараж.

3.5. За Довідкою-розрахунком заробітної плати за перше півріччя 2017 року середньомісячна зарплата ОСОБА_5 склала 4216,66 грн (а.с. 88-89). Відповідно до відповіді ДПІ дохід відповідача у 2014 склав 107024 грн; у 2015 – 191009 грн; у 2016 – 318021 грн (а.с. 132-133).

На а.с. 134-143 містяться копії податкових декларацій відповідача як ФОП.

4. Оцінки апеляційного суду.

4.1. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, визначивши розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача в її користь на утримання дочки, в твердій грошовій сумі – 1500 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

4.2. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

За ст. 192 СК України зміна розміру присуджених аліментів може бути у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я платника або одержувача аліментів.

З часу присудження аліментів у 2013 році матеріальний стан відповідача змінився – ним було набуто один об’єкт нерухомості у 2016 році – квартира площею 42,1 кв.м. Решта нерухомості була придбана до прийняття рішення від 23.01.2013 про присудження аліментів. Інших доказів щодо зміни матеріального становища у справі немає.

Суд першої інстанції збільшив розмір аліментів з 1000 грн до 1500 грн і таку зміну апеляційний суд вважає обґрунтованою, оскільки матеріальне становище відповідача змінилось у зв’язку з набуттям одного об’єкту нерухомості. Окрім того, доходи відповідача протягом трьох років збільшувались.

4.3. Щодо позовної вимоги ОСОБА_4 про стягнення з відповідача аліментів за минулий час в твердій грошовій сумі у розмірі 36000грн., виходячи з отриманого ним доходу від підприємницької діяльності, суд вважає що вимоги скарги в цій частині до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Доказів заборгованості по аліментах немає. Докази того, що позивачка вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, а той ухилявся від їх сплати, відсутні.

Тому підстав для задоволення вказаної вимоги немає.

Суд першої інстанції вірно вирішив розпочати стягнення аліментів в збільшеному розмірі з дня набрання рішенням законної сили, оскільки відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Крім того, враховуючи приписи ч. 3 ст. 88 ЦПК України, судовим рішенням стягнуто з відповідача в дохід держави 640,0 грн судового збору.

4.3. Інші доводи апеляційної скарги значення для вирішення даного спору не мають і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Рішення суду є законним, обґрунтованим та відповідає принципу юридичної визначеності та завданням цивільного судочинства відповідно до ст. 263 ЦПК України.

4.4. За таких обставин, апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення суду – залишити без змін.

Керуючись ст. 35, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 – залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2017 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.Д. Фединяк

ОСОБА_2