Постанова № 73225919, 04.04.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №286/1784/15-ц Головуючий у 1-й інст. Гришковець А. Л.

Категорія 48 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Галацевич О.М.,

суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №286/1784/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на рішення Овруцького районного суду Житомирської області, яке ухвалено 27 грудня 2017 року суддею Гришковець А.Л. у м.Овручі,

в с т а н о в и в :

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернулася із позовом, у якому з урахуванням уточнень від 11.08.2017 (т. 1 а.с. 254-255), просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь ? частину вартості спільного майна: автомобілів «RENAULT MASTER», 2003 р. в., р/н НОМЕР_1, вартістю 139360грн. і «Шкода-Октавія», 2008 р. в., р/н НОМЕР_2 вартістю 314870грн., будівельних матеріалів, використаних на прибудову до житлового будинку по вул.Нагорянській, 41 у м.Овручі, вартістю 155136 грн. та понесені судові витрати. Позов обґрунтовувала тим, що за час шлюбу з останнім та спільного проживання (без реєстрації шлюбу), ними придбано спірні автомобілі, які є їх спільною власністю, проте ОСОБА_2 продав їх без її згоди. Крім того, ОСОБА_2 належить житловий будинок за вказаною адресою, до якого за час їх шлюбу ними добудовано прибудову 5,94х5,33 м., на ? вартості будівельних матеріалів якої вона також має право.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 27 грудня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобілів: «RENAULT MASTER», 2003 року випуску, р/н НОМЕР_1 та «Шкода-Октавія», 2008 року випуску, р/н НОМЕР_2 в сумі 227115 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Додатковим рішенням цього суду від 12 січня 2018 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначене рішення суду в частині стягнення ? частини вартості спірних автомобілів, закрити провадження у справі в цій частині та вирішити питання розподілу судових витрат.

Заявник вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотання про закриття провадження у справі з підстави набрання законної сили рішенням суду, яке було ухвалено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав. При прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що ОСОБА_1 не зверталася до суду з відповідними позовами про визнання недійсними укладених ним договорів купівлі-проваджу спірних транспортних засобів в частині їх вартості і необґрунтовано призначено проведення відповідних судових експертиз, хоча матеріали справи містять докази вартості вказаних автомобілів на час їх відчуження. Також судом не враховано доводів про досягнення між сторонами усної домовленості про поділ спільного майна.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони в судове засідання не з’явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у відсутність сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються ст.ст.60, 62, 63, 69, 70 Сімейного кодексу України, де зазначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, при розділі майна частки подружжя є рівними.

У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.07.1995 по 25.08.2005, а з 25.08.2005 по 01.10.2011 проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу (т.1 а.с.7).

Сторони не заперечували, що за час спільного проживання за спільні кошти придбали автомобілі «RENAULT MASTER», 2003 року випуску, р/н НОМЕР_1, та автомобіль «Шкода-Октавія», 2008 року випуску, р/н НОМЕР_2, власником яких був зареєстрований ОСОБА_4

Згідно довідки МРЕО автомобіль «RENAULT MASTER» відчужений відповідачем 14.01.2014 за ціною 31610 грн., а «Шкода-Октавія» 15.08.2015 за ціною 82000 грн. (т.1 а.с.19, 262).

Вказане майно відчужено без згоди позивача, а тому суд дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за ? частину спірного рухомого майна.

Разом з тим, доказів на підтвердження обставин оспорювання договорів відчуження автомобілів та визнання їх недійсними щодо їх істотних умов (ціни купівлі-продажу), ОСОБА_1 не надала.

Зазначеного суд першої інстанції не врахував, та дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації ? частини вказаного спільного майна, виходячи із вартості, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи.

Тому, рішення суду у частині розміру стягнутої компенсації підлягає зміні з 227115,00 грн. до 56805 грн. (31610+82000:2), враховуючи вартість, зазначену у договорах відчуження транспортних засобів, які є дійсними.

Крім цього, підлягає скасуванню рішення суду у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат та зміні додаткове рішення, шляхом зменшення суми стягнутого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору з 1282,71 грн. до 568,05 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в сумі 3718,17 грн., сплачений останнім за подання до суду апеляційної скарги, зважаючи на її часткове задоволення.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для закриття провадження у справі не ґрунтуються на законі. Посилання ОСОБА_2 на досягнення домовленості між сторонами про поділ спільного майна не підтверджено належними доказами.

У зв’язку із поверненням апеляційної скарги ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 65), судове рішення в іншій частині (щодо відмови у стягненні половини вартості будівельних матеріалів) апеляційним судом не переглядалось.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 27 грудня 2017 року у частині стягнення грошової компенсації та додаткове рішення цього суду від 12 січня 2018 року змінити, зменшивши суму грошової компенсації, стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, з 227115,00 грн. до 56805 грн. та суму судового збору з 1282,71 грн. до 568,05 грн.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 27 грудня 2017 року у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат в сумі 998,44 грн. скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3718,17 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді:

Повний текст постанови складений 06 квітня 2018 року.