Ухвала суду № 73225035, 28.03.2018, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №0541/4690/12

Провадження№ 4-с/266/5/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2018 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді - Курбановой Н.М.,

при секретарі – Макогон С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просив суд визнати незаконною постанову держвиконавця від 19.10.2017р. та зобов’язати держвиконавця скасувати вказану постанову. Скарга обґрунтована тим, що постановою державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 19.10.2017 р. було відмовлено у відкритті виконавчого провадження про вселення заявника в квартиру АДРЕСА_1, оскільки у виконавчому листі не зазначено ІПН та дата народження боржника. За вказаним виконавчим листом раніше вже відкривалося виконавче провадження, згідно постанови держвиконавця від 14.02.2013р. Також, виконавчий лист було видано 23.11.2012 р., і згідно чинної редакції Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на той час, не потрібно було зазначати у виконавчому документі ІПН та дату народження боржника. В такому випадку державний виконавець зобов’язаний вжити необхідні заходи по встановленню особи боржника, для чого має право особисто отримати відомості щодо ідентифікаційного номера боржника. Враховуючи наведене просить суд визнати незаконною постанову держвиконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 19.10.2017р. та зобов’язати держвиконавця скасувати вищезазначену постанову.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надав заяву, якою вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити, справу розглянути у його відсутність.

Представник Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повідомлений належним чином про час розгляду скарги до суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. На підставі ч.2 ст. 450 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Суд, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідност. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 18 Закону виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Судом встановлено, що на підставі заочного рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 23.11.2012р. № 0541/4690/2012 заявнику виданий виконавчий лист про вселення ОСОБА_1 до АДРЕСА_2.

Згідно з повідомленням заступника начальника відділу Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 19.10.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя по справі № 0541/4690/2012 від 23.11.2012р., виконавчий лист було повернуто ОСОБА_1 Таке рішення вмотивовано тим, що у виконавчому документі не вказано ідентифікаційний номер та дата народження боржника - ОСОБА_3.

У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред’явлення рішення до виконання. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Пунктом 6 ч.4 ст.4 Закону встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею,або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України, ч. 1ст. 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012, відповідно до п. 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Разом із тим п.3 ч.3 ст. 18 Закону з метою захисту інтересів стягувача виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Відтак суд вважає, що у разі не зазначення ідентифікаційного коду боржника у рішенні суду, виконавчому документі, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків) боржника, та отримання відомостей про ідентифікаційний код боржника.

Тому відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного коду та дати народження боржника не є підставою для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 29 січня 2018 року у справі № 61-903св18.

Частинами 1, 2 ст. 451 ЦПК України, встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином дії заступника начальника відділу Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання, з підстав не зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника та дати народження є неправомірними.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що необхідно задовольнити вимоги скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 450, 451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області - задовольнити.

Визнати неправомірними дії заступника начальника відділу Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 19.10.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя по справі № 0541/4690/2012 від 23.11.2012р.

Зобов’язати заступника начальника відділу Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 скасувати повідомлення від 19.10.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя по справі № 0541/4690/2012 від 23.11.2012р.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Суддя Курбанова Н. М.