Рішення № 73224886, 05.04.2018, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/57/18

Провадження № 2/282/113/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Вальчук В. В.

при секретарі судових засідань: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Любар за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "ПриватБанк», інтереси якого представляє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач зазначає, що 08.09.2011 року ОСОБА_3 стала клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк» та отримала кредитну карту «Універсальна картка». 12.06.2014 року відповідачці було переоформлено кредитну карту на престижну кредитну картку «Універсальна Gold 55 днів», відповідно до тарифів якої, остання отримала кредит в сумі 2100,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до умов кредитного договору позивач свої зобов’язання виконав перед відповідачем повністю, надавши кредит у розмірі, який визначено договором.

В свою чергу ОСОБА_3, в порушення умов кредитного договору не виконує свої зобов’язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, що у свою чергу призвело до порушення нею прав та інтересів банку.

Загальний розмір боргу за Кредитним договором станом на 30 листопада 2017 року становить 42796,59 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просить суд постановити рішення про стягнення з відповідачки ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "ПриватБанк», заборгованість по кредитному договору №б/н від 08.09.2011 року на загальну суму 42796,59 грн.

Стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з’явився, але ним подано заяву в якій вказує, що він просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги свого довірителя підтримує в повному об’ємі та проти розгляду справи у відсутності відповідача не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак від неї не надійшло повідомлення про причину неявки, відзив на позов не подала, а тому суд у відповідності до ст.280 ЦПК України приходить до висновку, що справу слід розглядати в порядку заочного провадження за наявними в справі доказами.

Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого:

Із договору №б/н від 08.09.2011 року вбачається, ОСОБА_3 стала клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк» та отримала кредитну карту «Універсальна картка». 12.06.2014 року їй було переоформлено кредитну карту на престижну кредитну картку «Універсальна Gold 55 днів», відповідно до тарифів якої, остання отримала кредит в сумі 2100,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Свої зобов’язання Кредитор перед Позичальником виконав і надав йому кредитні кошти.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором №б/н від 08.09.2011 року станом на 30.11.2017 року позичальник не виконав умов кредитного договору, а саме: не сплачує кредит та не сплачує відсотки за користування кредитними коштами та має заборгованість, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 2743,38 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 33903,48 грн.

Такий розмір заборгованості є обґрунтованим, здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками, у зв’язку з чим, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується розрахунку пені і комісії в сумі 3635,61 грн., а також заборгованості за штрафами в сумі 2514,12 грн., суд зазначає наступне.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 ЦК України.

Тобто, пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Разом з тим, вимога про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією та судовим штрафом задоволенню не підлягає, оскільки комісія та пеня мають різну правову природу та не можуть поєднуватись. Крім того, згідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил, клієнт зобов’язаний сплачувати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, а також сплачувати комісію на умовах передбачених договором.

З наданих позивачем умов кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів», вбачається, що комісія за кредитне обслуговування - відсутня.

З дослідженого розрахунку заборгованості вбачається, що позивач неправомірно просить суд стягнути комісію за користування кредитом, оскільки вона не передбачена кредитним договором б/н від 08.09.2011 року.

Враховуючи, що згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях, тому суд вважає, що вимога про стягнення заборгованості за комісією та пенею в сумі 3635,61 грн., не знайшла своє підтвердження, у зв’язку з чим, в задоволенні вказаної вимоги необхідно відмовити.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 «Умов та Правил надання банківських послуг» при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісії.

За змістом ст.549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Аналізуючи вище вказані вимоги, суд приходить до висновку, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив застосувати до відповідачки подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання - прострочення виконання грошового зобов'язання, що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно з якими, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За таких обставин, в задоволенні вимоги про стягнення з відповідачки штрафів в сумі 2514,12 грн., має бути відмовлено.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, дійсно не виконала зобов’язання за договором від 08 вересня 2011 року, а тому вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 2743,38 грн. та заборгованості по процентам в сумі 33903,48 грн., підлягають задоволенню.

Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що хоча і позов задоволено частково, суд виходить з того, що при подачі позовної заяви позивачем було сплачено мінімальну суму судового збору, передбачену Законом України «Про судовий збір», а тому із відповідачки підлягає стягненню на користь позивача вся сума судового збору, що становить 1762 грн.

Керуючись ст.ст.141, 211, 258, 259, 263 - 265, 273, 280 – 284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.11, 509, 526, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, жительки с.Рогізна вул.Леніна,60 Любарського району Житомирської області на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» р/р 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570 заборгованість по кредитному договору №б/н від 08.09.2011 року на загальну суму 36646 (тридцять шість тисяч шістсот сорок шість) грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, жительки с.Рогізна вул.Леніна,60 Любарського району Житомирської області на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» р/р 29092829003111, МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570 витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Любарським районним судом, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судом рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: ОСОБА_4