Постанова № 73223581, 22.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2171/18 Справа № 202/7192/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

за участю секретаря - Синенка Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2017 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ТОВ «Меркурій Партнерс», треті особи: ОСОБА_3, ДП «Сетам» про визнання дій державного виконавця неправомірними та визнання електронних торгів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Індустріального відділу до Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ТОВ «Меркурій Партнерс», треті особи: ОСОБА_3, ДП «Сетам» про визнання дій державного виконавця неправомірними та визнання електронних торгів недійсними.

12.12.2017 року від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить суд: заборонити відчуження земельної ділянки, яка розташована по пров. Протавчанському,2 у м. Дніпро, площею 0,0891 га. кадастровий номер 12100000:04:237:0013 .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ТОВ «Меркурій Партнерс», треті особи ОСОБА_3, ДП «Сетам» про визнання дій державного виконавця неправомірними та визнання електронних торгів недійсними.

З такою ухвалою не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив її скасувати, та ухвалити нову, якою задовольнити його вимоги про забезпечення позову у повному обсязі.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв’язку з цим, справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, надавши оцінку доводам апеляційної скарги та з урахуванням заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін у відповідності з ст.357 ЦПК України, за наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_4, про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно роз’яснень, викладених в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо продажу земельної по провулку Протавчанському,2 у м.Дніпропетровську з порушенням визначеної черговості звернення стягнення на майно боржника, встановлених ст.52,ст.63 Закону України «Про виконавче провадження»

Звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивач посилався на те, що існує ризик відчуження земельної ділянки переможцем торгів ОСОБА_5 за час розгляду справи третім особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України в редакції 2004 року, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України в редакції 2004 року заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України в редакції 2004 року).

Зазначених вимог суд першої інстанції при вирішенні заяви дотримався, з огляду на заявлені позовні вимоги висновок районного суду про відмову у задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельної ділянки, яка розташована по пров. Протавчанському,2 у м. Дніпро, площею 0,0891 га. кадастровий номер 12100000:04:237:0013- є правильним та таким, що відповідає нормам законодавства.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами, апелянта про можливу вірогідність продажу земельної ділянки переможцем прилюдних торгів ОСОБА_5, оскільки вказані доводи є припущенням.Позовних вимог до ОСОБА_5 позивачем не заявлено, а тому ці доводи підлягають відхиленню.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України в редакції 2004 року).

Зазначених вимог суд першої інстанції при вирішенні заяви дотримався

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і їх необхідною умовою є здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави та не повинні призводити до фактичного вирішення справи по суті.здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави та не повинні призводити до фактичного вирішення справи по суті.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

керуючись ст.ст. 367, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

ОСОБА_6