Ухвала суду № 73223220, 04.04.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер № 225/1409/18 Провадження № 2/225/553/2018

Дзержинський міський суд Донецької області

УХВАЛА

4 березня 2018 року м. Торецьк

Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Челюбєєв Є.В., при розгляді позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 позивач звернувся до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на підвальне та вбудоване приміщення площею 237,0 кв.м., що знаходиться в житловому будинку під літ. А-2 в м. Донецьку Донецької області за адресою: вул.Лебединського, буд. 13.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України (виключна підсудність) позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні позовів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, правила статті 114 ЦПК України в редакції 2004 року про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Як встановлено, вул. Лебединського, буд. 13, на якій знаходиться нерухоме майно, на яке необхідно звернути стягнення, територіально віднесена до Куйбишевського району м. Донецька.

Отже, зазначена вище справа не підсудна Дзержинському міському суду Донецької області.

Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 дана позовна заява підлягає розгляду Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області (51400, м. Павлоград, вул.Дніпровська, буд. 135).

Відповідно до частини 9 статті 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, є всі підстави для передачі даної справи на розгляд Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області, як підсудну даному суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.31 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки передати на розгляд Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області (51400, м. Павлоград, вул.Дніпровська, буд. 135), за територіальною юрисдикцією (підсудністю). Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).

Суддя Є.В. Челюбєєв