Вирок № 73222950, 05.04.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/21/18

Провадження № 1-кп/206/138/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2018 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчук Р.О.,

при секретареві Соловйовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017040700001525 від 18 листопада 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 липня місяця дев’ятого дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, середньої освіти, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 09 лютого 2018 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Приймак Я.О.,

обвинувачений - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи раніше засудженим вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисний злочин пов’язаний з незаконним обігом наркотичних засобів.

17 листопада 2017 року, приблизно о 22 годині 20 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку № 1 по вул. Кондукторська в м. Дніпро виявив на землі медичний шприц, номінальною ємністю 2,5 мл., заповнений рідиною коричневого кольору до відмітки приблизно 0,3 мл., яку ОСОБА_1 за кольором, визначив для себе, як наркотичний засіб «опій». В цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне незаконне придбання та зберігання в якості наркотичного засобу «опій» рідини, яка знаходилась в зазначеному медичному шприці, без мети збуту.

Діючи умисно, повторно, ОСОБА_1 порушуючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15.02.1995 року, в цей же час, знаходячись на цьому ж місці, вказаний медичний шприц, підняв з землі та поклав в праву кишеню надягнутої на ньому куртки чорного кольору, тим самим придбав та почав його незаконно зберігати при собі після чого, пішки попрямував у бік вул. Кондукторській в м. Дніпро.

Цього ж дня, приблизно о 22 годині 25 хвилин ОСОБА_1А , перебуваючи біля буд, № 5 по вул. Кондукторська в м. Дніпро, був помічений інспекторами 2 роти 1 батальйону Управління Національної Поліції в м. Дніпро та прийнятий за особу, яка перебуває в стані наркотичного сп’яніння. В цей час, ОСОБА_1А розуміючи, що за зберігання наркотичних засобів передбачена кримінальна відповідальність, почав змінювати напрямок свого руху, але був зупинений інспекторами 2 роти 1 батальйону Управління Національної Поліції в м. Дніпро, де на підставі ч. 2 ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» (поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб), була проведена поверхнева перевірка ОСОБА_1 Під час проведення поверхневої перевірки, на запитання працівників поліції чи маються у ОСОБА_1 заборонені для зберігання предмети, останній відповів, що він зберігає при собі медичний шприц з наркотичним засобом «опій», у зв’язку із чим було викликано слідчо – оперативну групу Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.

17 листопада 2017 року, о 23 год. 40 хв. ОСОБА_1, перебуваючи біля буд. №5 по вул. Кондукторська в м. Дніпро, в присутності двох понятих, дістав з правої кишені надягнутої на ньому куртки чорного кольору та видав слідчому СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанту поліції ОСОБА_2 для огляду та подальшого вилучення медичний шприц номінальною ємністю 2.5 мл,, заповнений рідиною коричневого кольору до відмітки приблизно 0,3 мл., який він незаконно, повторно придбав та зберігав при собі, без мети збуту.

Згідно із висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №1/8.6/4626 від 28.11.2017:

- надана на експертизу рідина коричневого кольору масою 0,5022 гр. вилучена у ОСОБА_1, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений – опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить 0,0087 гр., що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» № 188 від 01.08.2000 року перевищує невеликі розміри наркотичних засобів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при вищезазначених обставинах визнав в повному обсязі, при цьому суду пояснив, що дійсно пізно ввечері в середині листопада 2017 року він йшов по вулиці Кондукторській в сторону вулиці Синельниківської в м. Дніпрі, де біля будинку № 1 побачив на землі медичний шприц з рідиною опій. Він підняв зазначений шприц, поклав його у кишеню та пішов в сторону свого дому. В районі будинку № 5 по вулиці Кондукторській в м. Дніпрі був зупинений працівниками поліції, якими було проведено його поверхневий огляд та в кармані куртки виявлено медичний шприц з речовиною опій. З висновком експерта згодний, у вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в їх правильності і достовірності.

Згідно ст. 349 КПК України обсяг доказів та порядок їх дослідження вирішується з урахуванням думки учасників судового провадження.

Прокурор в судовому засіданні не наполягав на допиті свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки обвинувачений провину визнав в повному обсязі, а тому вважав покази свідків не суттєвими. Обвинувачений також не наполягав на допиті зазначених свідків.

Крім визнання своєї вини самим обвинуваченим, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується письмовими доказами, зокрема:

- протоколом огляду від 17 листопада 2017 року з фототаблицями, відповідно до якого огляд проводився за адресою м. Дніпро, по вулиці Кондукторській поблизу будинку №5, де ОСОБА_1 під час поверхневого огляду видав медичний шприц об’ємом 2,5 мл., заповнений рідиною коричневого кольору до відмітки 0,3 мл. (т.1 а.п.10-11);

- висновком судової експертизи наркотичних засобів № 1/8.6/4626 від 28.11.2017 відповідно до якого надана на експертизу 23.11.2017 рідина коричневого кольору, масою 0,5022 гр., яка була вилучена у ОСОБА_1, містить наркотичний засіб – опій ацетильований. Опій ацетильований віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину – складає 0,0087 гр. (т.1 а.п.15-19).

Вищенаведені письмові докази – протокол слідчих дій та висновок експертизи здобуті у спосіб, передбачений КПК України, є належними та допустимими доказами, належним чином аргументовані та не викликають сумнівів в їх достовірності, правильності та повноти.

Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_1

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

При вирішенні питання про вид та міру покарання, які слід застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання скарг не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, а також обставину, що пом'якшує покарання.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи обставини справи, дані про особу обвинуваченого та його суб’єктивне ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, що на думку суду буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи, що вказаний злочин обвинувачений вчинив до його засудження вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2018 року за ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 309 КК України до основного покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень, а за правилами ч. 4 ст. 70 КК України та ч. 3 ст. 72 КК України покарання у вигляді штрафу складанню не підлягає, тому покарання за цим вироком та вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2018 року слід виконувати самостійно.

Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта, а тому останні підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь експертної установи у розмірі 1189,76 гривень за проведену судову експертизу № 1/8.6/4626 від 28 листопада 2017 року.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1від відбування основного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2, ч. 2 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1наступні обов'язки:

- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 4 ст. 70 та ч. 3 ст. 72 КК України покарання призначене ОСОБА_1 за цим вироком та вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2018 року у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень – виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_1на користь експертної установи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (УДКСУ у Шевченківському районні м. Дніпра Дніпропетровської області, р/р 31118115700004, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, ГУДКСУ у Дніпропетровській області), витрати за проведення судової експертизи № 1/8.6/4626 від 28.11.2017 в розмірі 1189,76 гривень.

Речові докази: медичний шприц з ін’єкційною голкою в захисному ковпачку, номінальною ємністю 2,5 мл., з рідиною коричневого кольору, яка в своєму складі містить наркотичний засіб, обіг якого заборонено – опій ацетильований кількістю 0,0011 гр. та два паперових конверти, в яких знаходяться два фрагмента тканини (змиви з долонь рук ОСОБА_1А.), які передано до камери зберігання речових доказів Самарського ВП ДВП (квитанція № 000765) – знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук