Ухвала суду № 73222369, 03.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/16203/17

Провадження №11-кп/772/285/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м. Вінниця

Головуючого : Мішеніної С.В.,

суддів: Ващук В.П., Федчука В.В.,

зі секретарем: Міхневич І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017020010003135 від 26.06.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, липня місяця третього дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, ідентифікаційний код НОМЕР_1, паспорт серії АТ 076681, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (Збишка), 9, кв. 2, раніше судимого:

-06 лютого 2017 року Вінницьким міським судом за ч. 1,2,3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України

за участю сторін кримінального провадження

прокурора : Миколайчука Д.М.

захисника : ОСОБА_2

В с т а н о в и в:

Захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23 листопада 2017 року та просив змінити вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23 листопада 2017 року, перекваліфікувати дії ОСОБА_3 на ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Вироком визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді трьох років позбавлення волі. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарань з урахуванням вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року остаточно призначено покарання ОСОБА_3 у виді п’яти років позбавлення волі. Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 26 червня 2017 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання – 26 червня 2017 року. Стягнуто на користь держави витрати за проведення експертних досліджень та експертиз з ОСОБА_3 - в сумі 692 ( сто шістсот дев’яносто дві) грн. 09 коп.

Долю речових доказів вирішено.

З вироку суду першої інстанції вбачається, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_3 26 червня 2017 року о 02.00 год., проходив по вул. Соборній в м. Вінниці, повз будинок № 68, де побачив кафе «АРС», в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_3, пошкодив каркас вхідних дверей до кафе «АРС», після чого проник всередину вищезазначеного кафе, де діючи умисно, повторно, з корисливого мотиву, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, викрав із каси грошові кошти в сумі 195 грн. Привласнивши викрадене, ОСОБА_3 виконавши усі дії, які були, необхідними для доведення злочину до кінця, з місця вчинення крадіжки не зник у зв’язку з тим, що був затриманий охоронцем ОСОБА_4

Вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 мотивовані тим, суд не дав оцінки тому, що обвинувачений діяв під впливом невідомих осіб, які шляхом погроз та нанесення ударів змусили його вчинити крадіжку, не звернув увагу на покази потерпілого ОСОБА_5, що кафе є площадкою огородженою парканом та накрита брезентом, матеріальні цінності зберігаються та знаходяться у приміщенні. Ці покази повністю співпадають з проведеним слідчим експериментом, проведеним 26.06.2017 року.

За ч.3 ст. 185 КК України кваліфікуються крадіжки поєднанні з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, що завдало значної шкоди потерпілому. Літня площадка кафе не є житлом, приміщенням чи сховищем, також ОСОБА_3 не завдав значної шкоди потерпілому.

Захисник, вважає, що дії ОСОБА_3 кваліфіковані судом неправильно, їх слід кваліфікувати за ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України, призначити менш тяжке покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Миколайчука Д.М., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, захисника ОСОБА_2, який підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задоволити, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення грунтуються на сукупності доказів, оцінених з дотриманням вимог ст. 94 КПК України.

Доводи апеляційної скарги захисника, щодо наявності підстав для зміни кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 є безпідставними.

Згідно роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід

розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із

застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання;

шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за

допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти

майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.

Поняття "інше приміщення" включає різноманітні постійні,

тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди,

призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей

виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи

організації, гараж, інша будівля господарського призначення,

відокремлена від житлових будівель, тощо.

Під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції встановлено, що замах на крадіжку ОСОБА_3 було вчинено із проникненням у інше приміщення.

З показань потерпілого вбачається, що він є власником кафе «Арс» в м. Вінниці.

26 червня 2017 року йому повідомили, що у кафе відбулась крадіжка. Кафе є літньою площадкою

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення 26 червня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_6 просить прийняти міри до невідомого йому чоловіка, який 26 червня 2017 року о 02.15 год. шляхом пошкодження каркасу дверей проник в кафе «АРС», що за адресою м. Вінниця, вул. Соборна, 68, та з касового апарату викрав грошові кошти в сумі 195 грн., протоколу огляду місця події від 26 червня 2017 року з фото-таблицею до нього, відповідно до якого, за участю понятих, власника приміщення, оглянуто приміщення кафе «АРС», що за адресою м. Вінниця, вул. Соборна, 68. При огляді вказаного приміщення було встановлено пошкодження дерев’яного каркасу вхідних дверей, виявлено та вилучено 7 слідів пальців рук, які поміщено до спеціального пакету.

Перевіривши сукупність доказів, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що ОСОБА_3 проник в інше приміщення, виходячи з роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності».

Судом першої інстанції вірно кваліфіковано дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, крадіжка, поєднана із проникненням в інше приміщення, вчинена повторно, яка повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни кваліфікації.

Посилання адвоката ОСОБА_2, що ОСОБА_3 вчинив крадіжку під впливом невідомих осіб, шляхом погроз та нанесення ударів, суд апеляційної інстанції, не бере до уваги, оскільки судом першої інстанції належним чином перевірено зазначене, прийнято до уваги показання свідка ОСОБА_4, який не бачив жодних тілесних ушкоджень у обвинуваченого та ніяких сторонніх осіб біля кафе виявлено не було.

Суд першої інстанції, оцінивши критично показання ОСОБА_3 про його невинність, перевіривши його покази в частині того, що його побили невідомі та заставили вчинити злочин, вірно зазначив, що таким чином він намагається ввести суд в оману та прагне уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Відповідно ст.65 КК України суд призначає покарання у межах установлених у санкції статті, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Згідно роз’яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання суд першої інстанції в дотримання вимог ст. 65 КК України, керуючись роз’ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» прийняв до уваги ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3, злочину, який згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив новий злочин проти власності під час іспитового строку невідбувши покарання за попереднім вироком Вінницького міського суду від 06 лютого 2017 рок, за ч. 1,2,3 ст. 185 КК України, позитивно характеризується за місцем проживання, відсутність обставин, які,відповідно до ст. 66, ст. 67 КК України, пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3

Враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, з урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що виправлення засудженого ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, та вважає, що покарання призначене судом є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни покарання та вважає доводи апеляційної скарги безпідставними.

Підстави для скасування чи зміни вироку суду, передбачені ст. 409 КПК України відсутні.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції,-

П о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_2.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23 листопада 2017 року щодо ОСОБА_3 за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України залишити без змін.

Судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення до Верховного Суду, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.

Судді:

С.В. ОСОБА_7ОСОБА_8Федчук

Суддя : /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя: