Ухвала суду № 73221893, 02.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/1563/16-к

Провадження №11-кп/772/123/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Федчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого: Федчук В.В.,

суддів : Ващук В.П., Мішеніної С.В.,

зі секретарем: Міхневич І.А.,

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.

розглянув 02 квітня 2018 року у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020100000134 від 07.02.2016 року за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 25.09.2017, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_3, незаміжню, маючу на утриманні 6 малолітніх дітей, непрацюючу, жительку Вінницької області Чечельницького району, с. Рогізка, вул. Центральна, буд. № 323, раніше несудиму

визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 186 КК України та призначити їй покарання: за ст. 125 ч.1 КК України – у вигляді громадських робіт строком 200 (двісті) годин; за ст. 186 ч.1 КК України – у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. Згідно ст. 70 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_3 визначено за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3 - х (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком 2 (два) роки. Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов’язано ОСОБА_3: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи. Звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році». Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення майнової і моральної шкоди, завданої злочином задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 255 грн. 50 коп. майнової шкоди, 3000 грн. 00 коп. компенсації за спричинену моральну шкоду, а всього: 3255 грн. 50 коп.

Вирішено питання з речовими доказами.

Встановив :

Згідно вироку суду першої інстанції, 07.02.2016 року, приблизно о 01 год. 00 хв., ОСОБА_3, знаходячись на автошляху Львів - Кіровоград – Знам’янка, неподалік АЗС «WOG», в с. Зарванці, Вінницького району Вінницької області, помітила свою знайому ОСОБА_4 Підійшовши до останньої, ОСОБА_3, на грунті неприязних стосунків, маючи прямий умисел на умисне спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, під час словесної суперечки, нанесла декілька ударів кулаками обох рук в ділянку обличчя та голови ОСОБА_4 Після цього, взявши за волосся потерпілу, ОСОБА_3, кинула її на землю та продовжувала наносити її удари кулаками обох рук та ногами в ділянку обличчя, голови, ногам та по іншим частинам тіла.

Відповідно до висновку експерта № 200 у ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження – синці на обличчі, на лівому плечі, на правому стегні, на лівому стегні, садна на обличчі, на правому колінному суглобі та забита рана на слизовій оболонці лівої щоки. Вказані ушкодження у ОСОБА_4 належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо в строк, вказаний у постанові про призначення експертизи від 07.02.2016 року.

Крім того, 07.02.2016 року, приблизно о 01 год. 00 хв., ОСОБА_3, знаходячись на автошляху Львів - Кіровоград – Знам’янка, неподалік АЗС «WOG», в с. Зарванці, Вінницького району Вінницької області, помітила ОСОБА_4 Підійшовши до останньої, ОСОБА_3, на грунті неприязних стосунків, під час словесної суперечки, нанесла декілька ударів кулаками обох рук в ділянку обличчя та голови останньої. Після цього, взявши за волосся потерпілу, ОСОБА_3, кинула її на землю та продовжувала наносити її удари кулаками обох рук та ногами в ділянку обличчя, голови, ногам та по різним частинам тіла. Під час того, коли ОСОБА_4, лежала на землі, ОСОБА_3 помітила у потерпілої жіночу сумку червоного кольору та в цей час у неї виник умисел на відкрите викрадення майна потерпілої. Реалізуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення майна, усвідомлюючи, що її дії носять відкритий характер для потерпілої та оцінюються нею як викрадення, підбурювана жагою до наживи, з корисливих спонукань, вирвала з рук ОСОБА_4 її жіночу сумку червоного кольору та відкрито заволоділа мобільним телефоном марки «Nokia», модель 6120с-1, чорного кольору та мобільним телефоном марки «Samsung», модель GT – E 1200 I білого кольору, а також грошовими коштами в сумі 1100 гривень, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Відповідно до висновку експерта № 193 від 16.02.2016 року, вартість мобільного телефона марки «Nokia», модель 6120с-1, становить 250 гривень, вартість мобільного телефона марки «Samsung», модель GT – E 1200 I, становить 399 гривень. Своїми діями ОСОБА_3 завдала матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_4 в розмірі 1749 гривень.

В апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 25.09.2017 стосовно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 186 КК України через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт, за ч.1 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Згідно п. «в» ст. 1 Закону України « про амністію у 2016 році» ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання. Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої злочином задовільнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 255,50 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. компенсації за спричинену моральну шкоду, а всього 3 255 грн. 50 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн. пропорційна до суми задоволеного позову про стягнення матеріальної шкоди.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України « Про амністію у 2016 » ОСОБА_3 підлягає звільненню від призначеного за вироком суду покарання без установлення будь – яких обмежень.

Крім того, ст. 3 Закону України «Про судовий збір» заподіяння до суду позовної заяви та іншої заяви, передбачених процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

На підставі п.6 ст. 5 зазначеного Закону під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.

Як зазначено в ч.3 ст. 88 ЦПК України та у п.35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Заслухавши доповідача, прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляційну скаргу прокурора просив її задовольнити, обвинувачену ОСОБА_3, яка не заперечувала проти задоволення перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченій, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним, є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Твердження прокурора у апеляційній скарзі, щодо звільнення ОСОБА_3 від призначеного за вироком суду покарання без установлення будь – яких обмежень є безпідставними та належним чином необгрунтованими.

Однак, як вірно зазначив прокурор у своїй апеляційній скарзі, відповідно до вимог ст. 374 КПК України суд, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку, поряд з іншими, ухвалю є рішення про цивільний позов, інші майнові стягнення і підстави цих рішень; про відшкодування процесуальних витрат та рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 25.09.2017 судом частково задоволений цивільний позов та ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь стойко І.Б. – 225 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. компенсації за спричинену моральну шкоду.

Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченим процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

На підставі п.6 ст. 5 зазначеного Закону під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.

Як зазначено в ч.3 ст. 88 УПК України та у п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, оскільки кримінальним процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо стягнення судового збору при розгляді цивільного позову у кримінальному провадженні, такий збір підлягає справленню на підставах, визначених ст. 88 ЦПК України, та у даному кримінальному провадженні має бути стягнутий із ОСОБА_3 на користь держави при ухваленні вирку, про що не зазначено судом першої інстанції.

Оскільки Вінницьким районним судом при ухваленні вироку стосовно ОСОБА_3 допущено порушення вимог статей 128, 374 КПК України, які перешкодили йому постановити законний та обґрунтований вирок, а тому вирок суду підлягає зміні.

Враховуючи викладене, апеляційний суд, прийшов до висновку, що вирок Вінницького районного суду від 25.09.2017 підлягає зміні в частині стягнення судового збору.

Керуючись ст. ст. 404, 405,407,408, 412, 418, 419 КПК України, апеляційний суд ,-

Постановив:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 25.09.2017 відносно ОСОБА_3, засудженої за ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 186 КК України– змінити в частині стягнення судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7

Згідно з оригіналом:

Суддя: