Ухвала суду № 73220923, 03.04.2018, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/317/18

У Х В А Л А

"03" квітня 2018 р. суддя Васильківсього районного суду Дніпропетровської області Філіппов Є.Є., розглянувши заяву Фермерського господарства "Агрофірма Віктор" про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь які дії, -

В С Т А Н О В И В :

02 квітня 2018 року голова Фермерського господарства "Агрофірма Віктор" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Садове" Васильківського району про визнання недійсним договору оренди землі та про визнання поновленим (продовженим) договір оренди землі.

02.04.2018 року відкрито провадження по вказаній цивільній справі.

02.04.2018 року позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити, крім ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» (код юридичної особи 21895248), будь-яким особам в тому числі, але не виключно ТОВ «САДОВЕ» (код юридичної особи 32415338) вчиняти будь-які дії в тому числі, але не виключно: дії пов'язані з користування та володінням земельної ділянки; дії з оброблення земельної ділянки будь-яким способом; дії щодо виорювання земельної ділянки; дії з розпушування, риття, переорювання, засіву, збирання врожаю та інші дії стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1220755100:02:001:0041 до набрання судовим рішенням по даній справі законної сили.

В обґрунтування зазначеної заяви, зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може потягнути за собою подальше порушення законних прав та інтересів ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» (код юридичної особи 21895248), зокрема позивач зазначає, що спірна земельна ділянка засіяна посівним матеріалом ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» і дії відповідачів та інших осіб можуть призвести до порушення прав позивача.

Ознайомившись із доводами заяви про забезпечення позову, розглянувши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачени хстаттею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п. п. 1,2,10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії та іншими заходами необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у п.п. 1-9 цієї частини.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення у справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та з урахуванням роз'яснень Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, голова ФГ "Агрофірма Віктор" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Садове" Васильківського району про визнання недійсним договору оренди землі та про визнання поновленим (продовженим) договір оренди землі.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно ( в тому числі рухоме майно, грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, зокрема відсутні докази, що свідчать про вчинення відповідачами дій спрямованих на пошкодження майна. До того ж, суд вважає, що вимоги заяви про заборону, крім ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» (код юридичної особи 21895248), будь-яким особам крім ФГ «АГРОФІРМА «ВІКТОР» вчиняти будь-які дії в тому числі, але не виключно: дії пов'язані з користування та володінням земельної ділянки; дії з оброблення земельної ділянки будь-яким способом; дії щодо виорювання земельної ділянки; дії з розпушування, риття, переорювання, засіву, збирання врожаю та інші дії стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1220755100:02:001:0041 до набрання судовим рішенням по даній справі законної сили, є неспівмірною із заявленими вимогами і може призвести до порушення прав відповідачів.

Враховуючи вищезазначені положення ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні розяснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 260 ЦПК України, суд, --

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви Фермерського господарства "Агрофірма Віктор" про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь які дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не булаврученау день її проголошення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Філіппов Є.Є.