Рішення № 73220591, 30.03.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року

місто Дніпро

єдиний унікальний номер судової справи 201/1275/18

номер провадження 2/201/1192/2018

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі судді Ходаківського М.П.,

секретаря судового засідання – Пісчанської Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського національного університету імені ОСОБА_2 про стягнення не нарахованої та недоплаченої суми стипендії з урахуванням інфляційних втрат,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2018 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1Д) звернувся із позовом до Дніпровського національного університету імені ОСОБА_2 про стягнення не нарахованої та недоплаченої суми стипендії з урахуванням інфляційних втрат, посилаючись на ті обставини, що з 2014 року він був студентом денної форми навчання факультету будівництва Національного університету імені ОСОБА_2. Його було зараховано на пільгових умовах як дитину шахтаря, який має стаж роботи більше 15 років. Всупереч положенням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у період з вересня 2014 року по грудень 2016 року відповідачем нараховувалась стипендія на загальних підставах та була нижчою за рівень прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, чим порушено його право на належний соціальний захист. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача ненараховану та невиплачену стипендію, враховуючи інфляційні втрати та три відсотки річних у розмірі 46361,87 грн. (а.с.4-6)

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 09 лютого 2018 року указана позовна заява передана для розгляду судді Ходаківському М.П. (а.с.1)

Ухвалою судді від 14 лютого 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського національного університету імені ОСОБА_2 про стягнення не нарахованої та недоплаченої суми стипендії з урахуванням інфляційних втрат (а.с.33-34).

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.60).

Представник відповідача надала до суду заяву відзив на позовну заяву, згідно із яким позивач був зарахований до університету з 01 вересня 2014 року наказом по ДНУ № 1537-с від 11 серпня 2014 року. У період з 01 вересня 2014 року і до кінця першого семестру 31 грудня 2014 року він отримував звичайну академічну стипендію у розмірі 730 грн. Відповідач проти стягнення недонарахованої суми стипендії за період з вересня 2014 року по грудень 2014 року включно не заперечує та згідно із розрахунком, проведеним університетом розмір недонарахованої стипендії з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних складає 3703,73 грн. З січня 2015 року по грудень 2016 року позивач не виконував вимоги освітньої програми, мав велику кількість пропусків занять, не бажав отримувати теоретичні знання та практичні навички, а тому йому не нараховувалась стипендія, оскільки середні бали успішності за підсумками екзаменаційних сесій були низькі і для призначення стипендії недостатні (а.с. 38-41).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 01 вересня 2014 року був зарахований до складу студентів денної форми навчання Дніпропетровського національного університету імені ОСОБА_2, а його батько мав стаж роботи на підземних роботах більше 15 років, у зв’язку із чим позивач мав право на зарахування поза конкурсом.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про освіту», студенти мають гарантоване державою право на забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 року № 1556-VII передбачено, що особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 року № 1556-VII особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами.

Згідно з ч. 1 ст. 5 закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-V1, шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

З вересня 2014 року по грудень 2014 року позивачу нараховувалась та виплачувалась стипендія у розмірі 730 грн., а за період з січня 2015 року по грудень 2016 року позивачу стипендія не нараховувалася та не виплачувалася взагалі, оскільки за результатами семестрових контролів успішності навчання у нього був низький середній бал успішності не достатній для призначення академічної стипендії. У розрахунку заборгованості з виплати стипендії, доданому позивачем до позовної заяви, її визначено вірно з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» у 2014 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб встановлено в розмірі 1218,00 грн.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2015 року складає 1218,00 грн., а з 01 грудня 2015 року – 1378 грн.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» мінімальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2016 року становить 1 378 грн., з 01 травня 2016 року – 1450,00 грн., з 01 грудня 2016 року – 1 600, 00 грн.

Позивач є сином особи, яка має стаж підземних робіт більше 15 років, у зв'язку із чим йому мала нараховуватись стипендія в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Сума недоплаченої позивачу стипендії за період його навчання з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» за період з вересня 2014 року по грудень 2016 року складає 33932 грн.

Положення «Порядку призначення виплати стипендій», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882, де передбачено призначення стипендії учням які за результатами семестрового контролю мають середній бал успішності не нижчий ніж 7 за дванадцятибальною або не нижчий ніж 4 за п'ятибальною шкалою оцінювання, не можуть бути застосовані до даного випадку, оскільки пізніше прийнятим законом «Про підвищення престижності шахтарської праці», який має вищу юридичну силу по відношенню до даної постанови, гарантовано виплату за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму особам, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи, не менш як 15 років.

Аналогічний правовий висновок міститься у ряді постанов Верховного Суду України, а саме у постановах від 01 червня 2016 року № 6-929цс16 та № 6-1044цс16, у постанові від 13 квітня 2016 року по справі № 6-2981цс15 та в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно – правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-V1 має вищу юридичну силу ніж Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 № 882 «Порядку призначення і виплати стипендії», а невнесення відповідних змін до Постанови КМУ після прийняття Закону України не є підставою для порушення прав позивача на отримання стипендії у розмірі, встановленому Законом і цим Законом гарантовано позивачу виплату стипендії, незважаючи на результати успішності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» стипендії відносяться до об’єктів, що підлягають індексації.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Таким чином, враховуючи розрахунок, наданий позивачем загалом інфляційні втрати за недонораховану та не виплачену відповідачем стипендію становлять 10469,05 грн. Крім того, позивач має право на отримання 3% річних згідно із ст.625 ЦК України у розмірі 1960,82 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, то на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір 704,80 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76-78, 81, 141 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дніпровського національного університету імені ОСОБА_2 про стягнення не нарахованої та недоплаченої суми стипендії з урахуванням інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з Дніпровського національного університету імені ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ 02066747, що знаходиться за адресою: 49010, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 72) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) ненараховану та невиплачену стипендію з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних за період з 01 вересня 2014 року по грудень 2016 року в розмірі 46361,87 (сорок шість тисяч триста шістдесят одна) гривень 87 копійок.

Стягнути з Дніпровського національного університету імені ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ 02066747, що знаходиться за адресою: 49010, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 72) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 06 квітня 2018 року.

Суддя М.П. Ходаківський