Ухвала суду № 73220459, 05.04.2018, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2535/16-к

Провадження № 1-в/163/9/18

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2018 року м.Любомль

Любомльський районний суд Волинської області у складі:

головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участю секретарів судового засідання: Голядинець О.В., Костюк Р.М.,

прокурора – Ляшук І.П.,

захисника – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль клопотання захисника ОСОБА_1 про відстрочку виконання вироку Любомльського районного суду Волинської області від 07.09.2017 року у справі №163/2535/16-к відносно засудженої ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в :

Вироком Любомльського районного суду Волинської області від 07.09.2017 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, та на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Цим же вироком ОСОБА_2 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та виправдано на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, у зв’язку з недоведеністю її вини у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 31.01.2018 року зазначений вирок суду першої інстанції залишено без змін.

16.02.2018 року вирок суду звернуто до виконання.

Скориставшись своїм правом на касаційне оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, захисник засудженої ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, який ухвалою від 09.02.2018 року відкрив касаційне провадження та витребував матеріали кримінального провадження.

Окрім цього, Верховний Суд ухвалою від 09.02.2018 року відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про зупинення виконання вироку Любомльського районного суду Волинської області від 07.09.2017 року відносно засудженої ОСОБА_2

26.02.2018 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1, у якому останній просив відстрочити виконання вироку Любомльського районного суду Волинської області від 07.09.2017 року відносно його підзахисної ОСОБА_2 терміном до одного року, а саме до моменту вирішення питання про влаштування неповнолітніх дітей засудженої під нагляд уповноважених осіб відповідного органу опіки та піклування чи інших соціальних служб. В обґрунтування клопотання вказав, що негайне відбування покарання у виді позбавлення волі може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженої ОСОБА_2 та членів її сім’ї через особливі обставини, оскільки засуджена не одружена, є багатодітною матір’ю (народила шестеро дітей) та на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, а приведення вироку до виконання в частині реального відбуття покарання може призвести до залишення її неповнолітніх дітей без батьківської опіки, піклування та нагляду. В той же час ОСОБА_2 не позбавлена батьківських прав та в силу ст.180 СК України на неї покладено обов’язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 клопотання підтримав з цих же підстав та просив відстрочити його підзахисній виконання вироку до двох місяців.

Прокурор заперечила проти клопотання захисника та просила у його задоволенні відмовити, оскільки наведені у ньому аргументи не є достатніми для застосування положень ст.536 КПК України та відстрочки виконання вироку.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 КПК України, має право вирішити питання про відстрочку виконання вироку.

Пунктом 3 частини 1 статті 536 КПК України передбачено, що виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено у разі якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім'ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім'ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.

Зі змісту вироку Любомльського районного суду від 07.09.2017 року встановлено, що при призначенні ОСОБА_2 покарання судом поряд з іншими обставинами враховано наявність на її утриманні двох неповнолітніх дітей та її статус багатодітної матері.

У зв?язку з відсутністю у розпорядженні суду матеріалів кримінального провадження з підстав направлення їх до Верховного Суду, для розгляду клопотання захисника про відстрочку виконання вироку судом було зроблено запит на адресу сільської ради за місцем проживання засудженої ОСОБА_2 щодо надання інформації про склад її сім?ї із зазначенням повних даних про дати народження кожного члена сім?ї.

З наданої суду довідки Оваднівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області від 06.03.2018 року за вих.№92 встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та до складу її сім?ї входять: дочка – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; четверо онуків; співмешканець – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та племінниця – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

З наданої захисником ОСОБА_1 довідки цієї ж сільської ради від 01.02.2018 року №49 встановлено, що до складу сім’ї засудженої ОСОБА_2, поміж інших, також входять її діти: син – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, та син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Згідно інформації Оваднівської сільської ради від 28.03.2018 року за №18, народження вказаних дітей засудженої ОСОБА_2 у встановленому порядку не реєструвались та ці діти за місцем проживання останньої не зареєстровані. Основним документом двох дітей ОСОБА_2 є їх медичні свідоцтва про народження.

Таким чином, судом встановлено, що станом на сьогоднішній день засуджена ОСОБА_2 має лише одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, а іншому сину - ОСОБА_6 уже виповнилось 18 років.

Сторона захисту мотивує подане клопотання виключно залишенням неповнолітніх дітей без батьківської опіки, піклування та нагляду, у випадку вибуття засудженої ОСОБА_2 для відбуття призначеного їй покарання у місця позбавлення волі.

Однак такі доводи захисника судом до уваги не приймаються, оскільки як встановлено вироком суду, засуджена ОСОБА_2 ніде не працює та суспільно-корисною працею не займається, а відтак і джерел доходів по утриманню неповнолітніх дітей не має.

Окрім цього, як слідує з інформації начальника Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області від 20.03.2018 року за вих.№3964/64/01-2018, виконати вирок Любомльського районного суду від 07.09.2017 року є неможливим через відсутність засудженої ОСОБА_2 за місцем проживання, у зв’язку із чим відносно останньої заведено оперативно-розшукову справу «Розшук» №64/14/70-2018 від 20.03.2018 року та проводиться комплекс оперативно-розшукових заходів, спрямованих на встановлення її місця перебування та затримання.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 в минулому неодноразово (п’ять разів) притягувалась до кримінальної відповідальності виключно за вчинення корисливих злочинів проти власності, за які судимості у встановленому законом порядку не зняті і не погашені, та злочин, за який її засуджено до реального позбавлення волі, вона вчинила у період іспитового строку, визначеного їй за попереднім вироком суду.

Отже, системні факти засудження ОСОБА_2 за скоєння умисних корисливих кримінальних правопорушень проти власності не свідчать про те, що остання стала на шлях виправлення, а в сукупності з тим, що вона ніде не працює та законних джерел доходів не має, на даний час за місцем проживання відсутня та перебуває у розшуку, вказує на відсутність підстав для застосування до неї вимог закону щодо відстрочки виконання вироку з підстави наявності у неї неповнолітньої дитини, оскільки зазначена обставина сама по собі не є особливою в контексті вимог ст.536 КПК України, яка дозволяє відстрочити виконання вироку суду.

Також суд зважує й на ту обставину, що до складу сім?ї засудженої ОСОБА_2 входять повнолітні члени, тому до вирішення службою у справах дітей питання влаштування неповнолітнього сина чи встановлення над ним піклування, останній без нагляду залишений не буде.

Інших обставин, у зв'язку з якими може бути відстрочено виконання вироку, в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, виходячи з вище наведеного, клопотання захисника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.536, 537 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про відстрочку виконання вироку Любомльського районного суду Волинської області від 07.09.2017 року у справі №163/2535/16-к відносно засудженої ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Головуюча:суддя ОСОБА_8