Постанова № 73219207, 29.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/1242/2018 Головуючий в 1-й інстанції - Кривов»яз А.П.

759/15105/14 Доповідач Чобіток А.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 березня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:

головуючого судді - Чобіток А.О.

суддів - Соколової В.В., Немировської О.В.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 січня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 14.07.2008 року між позивачем та ОСОБА_2було укладено договір № 446/П/99/2008-840, відповідно до якого відповідач отримав кредит в тимчасове користування в розмірі 56 925,00 доларів США строком до 14.07.2028 року на умовах сплати 15,39 % річних за користування кредитними коштами. Крім того,14.07.2008 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за належне виконання позичальникомвзятих на себе зобов'язань. Внаслідок невиконання відповідачами умов договору виникла заборгованість в розмірі 112 237,56 доларів США,, що по курсу НБУ дорівнює 1 279 508,19 грн., яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів, а також, просив стягнути судові витрати .

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.01.2015 року стягнуто солідарно з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариствакомерційного банку «Надра» заборгованість за кредитним договором від 14.07.2008 року № 446/П/99/2008-840 в сумі 112 237,56 доларів США, що по курсу НБУ становить 1 279 508 (один мільйон двісті сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот вісім) грн. 19 коп. та суму судового збору в рівних долях по 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп..

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні. Вважає, що вимоги до поручителя, пред'явлені до ОСОБА_1 поза межами шестимісячного строку після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, а тому сума, яка підлягає стягненню з неї є невірною, оскільки строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Отже, порука є припиненою в частині можливості пред'явлення і задоволення вимог за щомісячними зобов'язаннями щодо повернення грошових коштів за період з серпня 2008 року по лютий 2014 року включно. Аналогічно шестимісячний строк для можливості звернення і задоволення вимог до поручителя застосовується і для відсотків за користування кредитом, пені за прострочення сплати мінімального платежу та штрафу за порушення п. 4.3.17 кредитного договору. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що позивачем не доведено обставини наявності права на дострокове стягнення всього зобов'язання (виконання) за основного боржника, оскільки відповідно до умов поруки право на звернення стягнення всієї суми боргу виникає виключно у випадку настання визначеної в договорі події - повідомлення від кредитора про невиконання позичальником зобов'язань і необхідності їх виконання поручителем, так як такого повідомлення вона не отримувала. Наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення про нібито вручення вимоги банку про дострокове стягнення кредитних коштів ОСОБА_1, містить підпис, який їй не належить. При цьому вказана копія ніким не завірена.

При розгляді даної справи судом першої інстанції встановлено, що 14.07.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір № 446/П/99/2008-840, відповідно до якого відповідач отримав кредит в тимчасове користування в розмірі 56 925,00 доларів США строком до 14.07.2028 року на умовах сплати 15,39 % річних за користування кредитними коштами.

Також 14.07.2008 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язується, відповідати перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), та в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статі 1048 цього Кодексу.

Позичальником були порушені свої зобов'язання стосовно щомісячного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Так, у зв'язку із неналежним виконанням позичальником своїх грошових зобов'язань, визначених укладеним із банком кредитним договором, кредитор звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача заборгованості, яка за доданим до позовної заяви розрахунком складається з 55 411,19 доларів США - заборгованість по основній сумі кредиту, 43 853,34 доларів США - заборгованість за відсотками, 7 280,53 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору, 5 692,50 доларів США - штраф за порушення вимог кредитного договору, загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 112 237,56 доларів США, що по курсу НБУ 1 279 508,19 грн.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України в редакції 2004 року , законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ КБ «Надра», суд першої інстанції виходив з того, що отримавши кошти в сумі відповідно до умов договору, відповідач свої зобов'язання за ним належним чином не виконує, щомісячні платежі не здійснює , тобто відмовився від виконання взятого на себе зобов'язання , що призвело до порушення останнім умов договору, а тому у банку виникло право вимоги як до позичальника, так і до поручителя відповідно до умов договору та ст. 554 ЦК України.

Рішення суду першої інстанції оскаржено лише ОСОБА_1, у зв'язку з чим рішення переглядається в межах доводів і вимог її апеляційної скарги.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, Апеляційний суд міста Києва , який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у складі колегії суддів вважає таке рішення суду законним та обґрунтованим, відповідним встановленим обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, висновків якого доводи апеляційної скарги не спростовують з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу - ст. 526 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання.

25.06.2008 року ОСОБА_2 звернувся до ВАТ КБ «Надра», яке після змін у статут, 04.02.2011 року, стало Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», з Анкетою-заявою клієнта на оформлення Кредитного пакету «Житлові рішення» з метою придбання нерухомості для особистого проживання в сумі 55000 доларів США з об»єктом кредитування «квартира» за адресою нерухомості : АДРЕСА_2, зазначивши поручителем дружину, ОСОБА_1 ( а.с. 20-21).

В цей же день, 25.06.2008 року ОСОБА_1 оформила Анкету поручителя по Кредитному пакету «Житлові рішення», ( а.с. 22).

14.07.2008 року ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» уклали Договір №446/П/99/2008-840, за яким Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 56 925,00 доларів США у порядку і на умовах, визначених цим Договром за програмою «Житло дітям» строком до 14.07.2028 року із сплатою 15,39 % річних за користування кредитом ( п.п. 1.1., 1.3., 1.4 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору, цільове використання Кредиту: придбання цінних паперів - облігацій у бездокументарній формі випуску у кількості 15 2f 6 шт.. емітованих TOB „Укргаз" з номінальною вартістю кожної облігації 30,00 грн. (тридцять гривень), згідно Договору купівлі- продажу цінних паперів №5-501/81-06-2/2008/001 від 25.06 2008 р. що укладений між Позичальником та продавцем цінних паперів ТОВ „КУА „Ексінор", яке діє від свого імені та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду «Ексінор 1» недиверсифікованого виду закритого типу, від імені та за дорученням якого в якості повіреного діє Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра», (ліцензія ДКЦПФР серії AB №362007 від 27 07.2007 р. на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської діяльності) з подальшим їх обміном на об'єкт нерухомості-квартиру. яка по Договору про резервування/бронювання приміщення № 1А1/1/7/19/Ж від 04.06.2008 р. що укладений між Позичальником та ТОВ „УкрГаз", на підставі якого за Позичальником резервується/бронюється об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

В якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов»язань щодо погашення кредиту, процентів за користування ним, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, Банк укладає з ОСОБА_1 (надалі по тексту "Поручитель") договір поруки - в день укладання цього Договору (п.2.2 Договору).

Підпунктами 3.3.1., 3.3.2., 3.3.3., 3.3.4., 3.4., 3.5. Договору визначено, що повернення суми Кредиту здійснюється щомісячно з серпня 2008 року рівними платежами у сумі 236 (двісті тридцять шість) доларів США 20 центів та відсотки згідно Додатку № 1.

Позичальник сплачує Банку передбачені п.п.1.3.1., 3.3.1. цього Договору платежі безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок № 79683855 тарифного пакету у порядку передбаченому п.3.3.3., шляхом сплати платежу у валюті Кредиту.

Позичальник вносить мінімально необхідний платіж по Кредиту, визначений у п.п. 3.3.1. цього Договору, щомісячно до 10 числа поточного місяця, а Банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 12 числа поточного місяця. У випадку, коли Позичальник до 10 числа поточного місяця не вніс (повністю або частково) суми мінімально необхідних платежів, внаслідок чого станом на 12 число поточного місяця не була погашена поточна заборгованість Позичальника, Банк, починаючи з 13 числа поточного місяця, застосовує до Позичальника штрафні санкції, передбачені цим Договором. Якщо 10-е число є небанківським днем, то платіж необхідно внести в останній банківський день, який передує цій даті.

Кінцевий термін повернення Кредиту - 14 липня 2028 року.

Якщо на протязі дії цього Договору Позичальник несвоєчасно та/чи неповністю вніс чергові платежі, передбачені цим Договором, то Банк приймає виконання Позичальником своїх зобов'язань по цьому Договору в наступному порядку:

прострочені відсотки за користування Кредитом; відсотки за користування Кредитними коштами; пені та штрафи; прострочена сума Кредиту; сума Кредиту.

Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, якщо Позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений п. 3.3.3. цього Договору, а також якщо не оформлено договір іпотеки, що визначений у п.2.1.3 цього Договору (не залежно від причин), у строк, визначений у цьому Договору ( п.п. 4.2.4. Договору).

Позичальник зобов'язаний:

Суворо дотримуватися положень цього Договору, а також договорів, визначених п.п. 2.1.1,, 2.1.2.. 2.1.3. цього Договору.

Використовувати Кредит лише на цілі, визначені п. 1.2. цього Договору.

Сплачувати платежі у розмірі та порядку, визначених у п.п. 1.3.1., 3.3.1.. 3.3.2.. 3.3.3, цього Договору.

У випадку порушення виконання зобов'язань, передбачених цим Договором, сплатити Банку штрафні санкції, визначені у п.п. 5.1.-5.3. цього Договору.

Достроково виконати зобов'язання щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій у випадках, визначених в даному Договорі.

Протягом двох робочих днів повідомляти Банк про зміну адреси, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та імені, а також про факти розлучення, одруження, народження дітей та інших обставини, що можуть вплинути на виконання зобов'язань за цим Договором, з наданням відповідних документів, що їх підтверджують (п.п.4.3.6, 4.3.8., 4.3.9.,4.3.10,4.3.12. Договору).

У випадку прострочення виконання зобов'язань Позичальника щодо повернення Кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3.3. цього Договору. Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

У разі порушення Позичальником вимог п. 4.3. за виключенням п.п. 4,3.8.. 4.3.9. цього Договору. Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10 % (десять) відсотків від суми Кредиту, визначеної у п. 1.1. цього Договору, за кожен випадок (п.п.5.2., 5.3. Договору).

Сторони керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 (десяти) років ( п.п. 7.3. Договору).

В день укладення ОСОБА_2 вказаного Кредитного договору, 14.07.2008 року, з його дружиною, ОСОБА_1, ВАТ «КБ «Надра», уклало Договір поруки, згідно з яким Поручитель поручається перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що витікають з Кредитного договору №446/П/99/2008-840 від 14 липня 2008 р., в тому числі:

повернути до "14" липня 2028 р. кредит у сумі 56 925 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) доларів США 00 центів;

сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 15,39 (п'ятнадцять цілих тридцять дев'ять сотих) річних (із розрахунку фактичної кількості днів у періоді (28-29-30-31/360));

сплатити інші платежі, передбачені Кредитним договором;

сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня).

Поручитель повинен виконати Зобов'язання в тому ж порядку, який встановлено для Позичальника Кредитним договором ( п.п.1.1. Договору поруки).

Поручитель відповідає перед Кредитором у повному обсязі. Позичальник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Кредитора вимагати виконання Зобов'язань, вказаних у п. 1.1. цього Договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від Позичальника та Поручителя разом, так і від кожного окремо ( п.п. 1.3. Договору поруки).

Відповідальність Поручителя виникає як у випадку невиконання Позичальником будь-якої частини Зобов'язань, так і при невиконанні Позичальником Зобов'язань в цілому.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Зобов'язань у повному об'ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами Кредитного договору ( п.п.1.3., 1.4., 1.5.Договору поруки).

За п.п. 2.1.-2.6. Договору поруки, Кредитор набуває право вимагати від Поручителя виконання Зобов'язання, що витікає із Кредитного договору при умові, якщо в установлений Кредитним договором строк виконання Позичальником Зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані,а також при умові обов'язкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати Зобов'язання Позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

Поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по цьому Договору, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з отримання повідомлення від Кредитора про невиконання Позичальником Зобов'язань і необхідності їх виконання Поручителем.

У повідомленні повинно бути визначено розмір невиконаних Позичальником Зобов'язань, а також розрахунок суми штрафних санкцій, в разі їх наявності, що необхідно сплатити.

Повідомлення, що направляється Кредитором Поручителю, повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатись поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у Договорі) чи надано особисто Поручителю.

Поручитель зобов'язаний своєчасно сповістити Кредитора про зміну своєї адреси. У випадку не надання інформації щодо зміни вказаної у цьому Договорі, направлення на таку адресу повідомлення Кредитора буде вважатися зробленим належним чином.

Зобов'язання буде вважатися виконаним належним чином з моменту зарахування на рахунок Кредитора грошової суми, вказаної у повідомленні.

Сторони встановлюють, що Поручитель, у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по Договору, виплачує Кредитору пеню від загальної суми заборгованості Позичальника по Кредитному договору у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення з дня ввиникнення зобов'язання Поручителя погасити заборгованість Позичальника ( п.п. 3.1. Договору поруки).

За п.п. 5.1.-5.3. Договору поруки, сторони визначають, що цей Договір підписаний на добровільних засадах та відповідає намірам Сторін по безумовному виконанню взятих на себе зобов' язань.

Цей Договір вступає у силу з моменту його належного оформлення Сторонами.

Дія цього Договору закінчується належним виконанням Позичальником взятих на себе Зобов'язань по Кредитному договору чи виконанням Поручителем своїх зобов'язань, згідно з умовами цього Договору.

Адреса Поручителя зазначена в Договорі поруки : АДРЕСА_1 ( п. 5).

11.08.2014 року ВАТ КБ «Надра» направив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Досудові вимоги від 07.08.2014 року про дострокове виконання зобов'язання Позичальника з посиланням на те, що Позичальник не виконує умови договору, в зв'язку з чим виникла заборгованість. Досудова вимога направлена ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 та отримана останньою 13.08.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.23-24).

Взяті на себе зобов'язання банк виконав у повному обсязі, про що свідчить Валютний Меморіальний ордер № 119 від 14.07.2008 року та копія заяви на видачу готівки № 117 від 14.07.2008 року ( а.с.25-26).

У зв'язку з невиконанням умов Договору станом на 05.05.2014 року виникла заборгованість в розмірі 112 237,56 доларів США, що по курсу НБУ становить 1 279 508,19 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 55411,19 доларів США, що становить 631 687,57 грн.; за відсотками - 43 853,34 доларів США - 499 928,08 грн.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором 7 280,53 доларів США - 82 998,04 грн.; штраф за порушення вимог договору - 5 692,50 64 894,50 грн..

Вказана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості, відповідно до якого останній платіж здійснено ОСОБА_2 31.08.2011 року ( а.с. 5-6).

Таким чином порушення боржником своїх зобов'язань, передбачених кредитним договором відповідно до його умов, суд апеляційної інстанції вважає доведеним, внаслідок чого як у Позичальника, так і Поручителя відповідно до умов укладених ними договорів виник обов'язок щодо дострокового погашення кредиту.

Аргумент апеляційної скарги про те, що строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, отже, порука є припиненою в частині можливості пред'явлення і задоволення вимог за щомісячними зобов'язаннями щодо повернення грошових коштів за період з серпня 2008 року по лютий 2014 року включно, зважаючи на те, що вимоги до поручителя, пред'явлені поза межами шестимісячного строку після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, на увагу суду апеляційної інстанції не заслуговує з наступних підстав.

Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій щодо реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, основне зобов'язання полягає не в змісті кредитного договору, а в реально існуючих правовідносинах, які складаються з прав та обов'язків.

З умов Кредитного договору вбачається, що боржник ОСОБА_2 (а відтак і поручитель) узяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту шляхом сплати щомісячно з серпня 2008 року рівними платежами у сумі 236 (двісті тридцять шість) доларів США 20 центів та відсотки згідно Додатку № 1. Позичальник вносить мінімально необхідний платіж по Кредиту, визначений у п.п. 3.3.1. цього Договору, щомісячно до 10 числа поточного місяця, а Банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 12 числа поточного місяця.

Отже, крім установлення строку дії договору, сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що в разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як убачається з п.п. 3.3.1. Кредитного договору повернення кредиту Позичальником здійснюється щомісячно з серпня 2008 року рівними платежами у сумі 236 доларів США 20 центів та відсотки згідно Додатку № 1.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.3.,1.5. Договору поруки Поручитель повинен виконати зобов»язання в тому ж порядку, який встановлено для Позичальника Кредитним договором. Відповідальність Поручителя виникає як у випадку невиконання Позичальником будь-якої частини Зобов'язань, так і при невиконанні Позичальником Зобов'язань в цілому. Поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами Кредитного договору.

Отже, оскільки п.п. 3.3.3. Кредитного договору передбачено, що Позичальник вносить мінімально необхідний платіж по Кредиту, визначений у п.п. 3.3.1. цього Договору, щомісячно до 10 числа поточного місяця, а Банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 12 числа поточного місяця, а за договором поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячногостроку для пред'явлення вимог до поручителя.

Якщо банк пред'явить вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання, то в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом з тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

Таким чином, аналізуючи частину четверту статті 559 ЦК України, можна зробити висновок, що застосоване в цій нормі поняття «строк чинності поруки» повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов'язання.

Отже, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не пред'явить вимоги до поручителя.

У даній справі, Кредитним договором передбачено виконання грошових зобов'язань шляхом здійснення щомісячних мінімально необхіних платежів, а за договором поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором.

Разом з тим відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Договором поруки, укладеним ОСОБА_1 з позивачем, не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору (п.п. 5.3.) встановлено, що він закінчується належним виконанням Позичальником взятих на себе Зобов'язань по Кредитному договору чи виконанням Поручителем своїх зобов'язань, згідно з умовами цього Договору.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інших умов виконання основного зобов'язання, то в разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів потрібно обчислювати з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання в повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Вказану правову позицію висловив Верховний Суд України в Постанові від 14.06.2017 року в справі № 644/6558/15-ц.

П.п. 4.2.4. Кредитного договору передбачено дострокове виконання Позичальником зобов'язань за ініціативою Банку щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, якщо Позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений п.п. 3.3.3. цього Договору.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.3.,1.5. Договору поруки Поручитель повинен виконати зобов'язання в тому ж порядку, який встановлено для Позичальника Кредитним договором. Відповідальність Поручителя виникає як у випадку невиконання Позичальником будь-якої частини Зобов'язань, так і при невиконанні Позичальником Зобов'язань в цілому. Поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами Кредитного договору.

За п.п. 2.1.-2.6. Договору поруки, Кредитор набуває право вимагати від Поручителя виконання Зобов'язання, що витікає із Кредитного договору при умові, якщо в установлений Кредитним договором строк виконання Позичальником Зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані,а також при умові обов'язкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати Зобов'язання Позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

Поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по цьому Договору, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з отримання повідомлення від Кредитора про невиконання Позичальником Зобов'язань і необхідності їх виконання Поручителем.

У повідомленні повинно бути визначено розмір невиконаних Позичальником Зобов'язань, а також розрахунок суми штрафних санкцій, в разі їх наявності, що необхідно сплатити.

Повідомлення, що направляється Кредитором Поручителю, повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатись поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у Договорі) чи надано особисто Поручителю.

Отже, виходячи з умов Кредитного договору, Договору поруки та положень статті 599 ЦК України днем настання основного зобов'язання у спірних правовідносинах є 07.08.2014 року - день зміни банком строку виконання основного зобов'язання, в зв'язку з чим на наступний день після спливу 3 (трьох) банківських днів з отримання повідомлення від Кредитора про невиконання Позичальником Зобов'язань і необхідності їх виконання Поручителем, у останнього виникає обов'язок щодо виконання Кредитного договору.

Як убачається з матеріалів справи, то 11.08.2014 року позивачем було надіслано ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 на адресу : АДРЕСА_3 досудові вимоги про дострокове виконання зобов'язання за Кредитним договором від 14.07.2008 року, яка отримана ОСОБА_1 13.08.2014 року( а.с. 23 зв.).

Враховуючи умови Договору поруки, протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був змінений відповідно до кредитного договору та яким стало 07.08.2014 року, у позивача виникло право пред'явити до Поручителя вимогу в судовому порядку.

Позов як до Позичальника, так і до Поручителя, ПАТ «КБ «Надра» пред'явив 05.09.2014 року, тобто в межах строку, визначеного ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і твердження ОСОБА_1 про те, що досудову вимогу від позивача вона не отримувала, а копія рекомендованого поштового відправлення про нібито отримання нею вимоги в розумінні норм процесуального права не є належним та допустимим доказом з огляду на відсутність його оригіналу, в зв'язку з чим позивачем не доведено наявність права на дострокове стягнення всього зобов'язання.

Так, частиною 2 ст. 64 ЦПК України в редакції 2004 року, що діяв на час розгляду даної справи судом першої інстанції, письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

З матеріалів справи вбачається, що як доказ отримання Поручителем досудової вимоги від 07.08.2014 року, позивачем подано копію рекомендованого поштового відправлення, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала вимогу банку 13.08.2014 року ( а.с. 23 зв.).

Відкривши провадження за даним позовом 08.10.2014 року, судом першої інстанції неодноразово як поштовим відправленням, так і телеграмами, викликались в судове засідання відповідачі в справі: ОСОБА_1 за адресою - АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 - АДРЕСА_4.

ОСОБА_2 отримав судову повістку в судове засідання на 03.12.2014 року, телеграму, а також судову повістку в судове засідання на 31.12.2014 року, ОСОБА_1 за телеграмами не з'являлась, а судові повістки повертались з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання» ( а.с. 52, 60).

При цьому слід зазначити, що подавши апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 судові повістки про її виклик до суду апеляційної інстанції за адресою : АДРЕСА_1, вказаною нею в скарзі, також не отримувала, вони повертались до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання», що сприймається судом як свідоме створення обставин нібито неналежного її повідомлення про наявність судового спору.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачі в судові засідання не з'являлись, ОСОБА_2 двічі подавав заяви про відкладення розгляду справи, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, щодо подання оригіналу рекомендованого поштового відправлення, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала вимогу банку 13.08.2014 року не заявлялось.

Згідно із п.п. 2.1. Договору поруки, Кредитор набуває право вимагати від Поручителя виконання Зобов'язання, що витікає із Кредитного договору при умові, якщо в установлений Кредитним договором строк виконання Позичальником Зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані,а також при умові обов'язкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати Зобов'язання Позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до умов п.п. 2.4. Договору поруки, повідомлення, що направляється Кредитором Поручителю, повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатись поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у Договорі) чи надано особисто Поручителю.

Достовірно встановлено та не оспорюється ОСОБА_1, що Позичальником умови кредитного договору не виконуються.

З матеріалів справи вбачається, що досудова вимога ОСОБА_1 здійснена у письмовій формі та направлялась останній за адресою, що вказана у Договорі поруки, в зв'язку з чим Кредитор набув право вимагати від Поручителя виконання Зобов'язання, що витікає із Кредитного договору, оскільки досудова вимога відповідає умовам договору .

Доказів того, що позивач не складав дану досудову вимогу, тобто не змінював строку виконання основного зобов'язання, та не направляв її Позичальнику та ОСОБА_1, останньою не надано.

При цьому слід зазначити, що Верховний Суд України в Постанові № 6-2662цс15 від 20.04.2016 року вказав, що з огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов'язання застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Це твердження не позбавляє кредитора можливості пред'явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

07.08.2014 року позивач змінив строк виконання основного зобов'язання, отже з цієї дати протягом шести місяців повинен був пред'явити позовну вимогу до поручителя, 11.08.2014 року направив досудові вимоги до Позичальника та Поручителя.

ПАТ «КБ «Надра» пред'явив позовну вимогу до поручителя 05.09.2014 року , тобто в межах строку передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Будь-яких порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які б призвели до безумовного скасування рішення суду, що ухвалене судом першої інстанції за нормами ЦПК у редакції 2004 року, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-384, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 січня 2015 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий : Судді: