Ухвала суду № 73219120, 02.04.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.

суддів Паленика І.Г., Масенка Д.Є..

за участю секретаря Орліченко О.Ю.

прокурора Валевич О.С.

представника ТОВ «Неман Україна» ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Неман Україна» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року у кримінальному провадженні № 42017000000003455, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Жицького Є.О. погоджене прокурором прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Валевичем О.С. та накладено арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Неман Україна» (ЄДРПОУ 39683609), 26057053702756, №26002053703368 відкритого у Західному ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" (МФО 325321), що розташоване за адресою м. Львів вул. Липинського В., 13а, шляхом зупинення видаткових операцій по даним рахункам, крім видаткових операцій на сплату податків, обов'язкових зборів та виплати заробітної плати..

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого містить достатньо правових підстав для його задоволення у відповідності до вимог п.1, ч.2, ч.3, ст.170 КПК України, оскільки вказане майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді директор товариства подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді та посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання був здійснений без виклику власника майна.

Апелянт зазначає, що ТОВ «Неман Україна» не має жодного відношення до кримінального провадження що розслідується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, не має будь-яких господарських операцій з його учасниками, однак на майно товариства слідчим суддею було накладено арешт в супереч вимог КПК України.

Додає, що ні слідчий у своєму клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі в порушення вимог ст.ст. 171,173 КПК України не оцінили розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для працівників ТОВ «Неман Україна», та виконання самим товариством договірних зобов'язань перед іншими суб'єктами.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власники майна та їх представники участі у судовому засіданні суду першої інстанції не приймали, оскаржувану ухвалу апелянтом отримано 18 січня 2018 року, апеляційна скарга подана до суду 22 січня 2018 року, п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003455 від 30.10.2017 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ГУ ДФС у Львівській області, які у порушення вимог чинного законодавства не вживали заходи по відношенню до суб'єктів господарювання, у тому числі ТОВ «Марселл» (ЄДРПОУ 40626381), що протягом 2017 року призвело до незаконного формування штучного податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки на загальну суму понад 4,2 млрд. грн., тобто завдало збитків державі в особливо великому розмірі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході досудового розслідування встановлені обставини, дані про які вбачаються з наданих суду матеріалів, про те, що кошти, які знаходяться на рахунках №26057053702756, №26002053703368, ТОВ «Неман Україна» (ЄДРПОУ 39683609), відкритих в Західному ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" (МФО 325321), можуть бути предметом та одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

21 грудня 2017 слідчий в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Жицький Є.О., за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Валевичем О.С., звернувся до суду з вказаним клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках №26057053702756, №26002053703368 відкритих ТОВ «Неман Україна» (ЄДРПОУ 39683609) в Західному ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" (МФО 325321), що розташоване за адресою м. Львів вул. Липинського В., 13а, оскільки грошові кошти, які містяться на банківських рахунках набуті злочинним шляхом внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є доходом від вчинення злочину та мають доказове значення для кримінального провадження.

Постановою прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 від 20 грудня 2017 грудня грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках №26057053702756, №26002053703368 відкритих ТОВ «Неман Україна» (ЄДРПОУ 39683609) в Західному ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" (МФО 325321) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017000000003455.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року клопотання органу досудового розслідування задоволено.

Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання прокурора в межах кримінального провадження № 42017000000003455 про арешт майна, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Твердження апелянта про те, що ТОВ «Неман Україна» не має жодного відношення до протиправної діяльності, яка розслідується, не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки метою накладення арешту у даному випадку є забезпечення збереження речових доказів, тобто це не вимагає доведення причетності особи до кримінального правопорушення. Окрім того, додані до клопотання матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ТОВ «Неман Україна» мало господарські правовідносини з ТОВ «Марселл».

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні прокурора, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року, якою частково задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Жицького Є.О. погоджене прокурором прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Валевичем О.С. та накладено арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Неман Україна» (ЄДРПОУ 39683609), 26057053702756, №26002053703368 відкритого у Західному ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" (МФО 325321), що розташоване за адресою м. Львів вул. Липинського В., 13а, шляхом зупинення видаткових операцій по даним рахункам, крім видаткових операцій на сплату податків, обов'язкових зборів та виплати заробітної плати - залишити без змін, а апеляційну скаргу апеляційну скаргу директора ТОВ «Неман Україна» ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Глиняний В.П. Паленик І.Г.. Масенко Д.Є.

Справа № 11-сс/796/947/2018

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції Москаленко К.О.. Доповідач: Глиняний В.П